Постанова

від 11.05.2023 по справі 917/2037/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/2037/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участі представників сторін:

від позивача Поляновський Віталій Георгійович,

від інших не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1500 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.11.22 (повний текст складено 28.11.22, суддя Т. М. Безрук) у справі № 917/2037/21

за позовом ПП "Сербинівське",

до Фізичної особи підприємеця Романенко Ігора Станіславовича,

про стягнення 195000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сербинівське" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Романенка Ігоря Станіславовича про стягнення 195 000,00 грн заборгованості за договором позики № 1-08072019 від 08.07.2019.

Господарським судом Полтавської області від 17.11.2022 р. у праві № 917/2037/21 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Романенка Ігоря Станіславовича на користь Приватного підприємства "Сербинівське" (вул. Миру, буд. 14А, с. Сербинівка, Лубенський район, Полтавська область, 37433; ідентифікаційний код 37829040) 156 000 грн 00 коп. основного боргу, 2340 грн 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи. Наполягає, що акт звіряння поряд з відсутністю у бухгалтерському обліку ( бухгалтерській звітності) позивача відомостей про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором, є вірогідними доказами по справі щодо виконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення позивачу грошових коштів у повному обсязі.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.22 у справі №917/2037/21. Встановлено учасникам справи строк до 23.01.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи. Цією ж ухвалою витребувано матеріали справи №917/2037/21 з Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 р. розгляд справи № 917/2037/21 призначено на 21.03.2023 р.

21.03.2023 р. від позивача по справі засобами електронного зв`язку на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що рішення по справі не може бути скасовано лише з формальних міркувань та припущень. Наполягають, що акт звірки, на який посилається відповідач, ніколи сторонами не складався.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2023 в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 р. судове засідання було відкладено на 20.04.2023 р.

18.04.2023 р. від відповідача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2023 р. в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача та представник відповідача, який з`явився безпосередньо до суду.

Представник відповідача підтримав свої вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.05.2023 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.05.2023 р. приймав участь представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб.

Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

В подальшому дію воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України).

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини справи.

Між Приватним підприємством "Сербинівське" (позивачем, позикодавцем) та фізичною особою-підприємцем Романенком Ігорем Станіславовичем (відповідачем, позичальником), укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 1-08072019 від 08.07.2019 (а.с.7-8).

Згідно з цим Договором сторони домовилися, зокрема, про наступне:

- п.1.1.- позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк;

- п.1.2.- позика надається позичальнику на безвідсотковій (безвідплатній) основі;

- п.2.1. - сума позики становить 195000,00 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень;

- п.3.1- позикодавець надає позику протягом одного дня з моменту підписання цього договору; п. 3.2 - позика надасться в безготівковій формі;

- п. 4.1 - строк позики становить два роки з моменту перерахування суми позики позичальнику; п.4.2 - строк, вказаний у п. 4.1, може бути продовжений за згодою Сторін;

- п.5.1 - позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у строк, вказаний в п. 4.1, цього договору;

- п. 5.2 - позичальник має право повертати позику частинами;

- п.5.3 - позичальник протягом двадцяти чотирьох годин після переказу суми позики позикодавцю, а у разі повернення позики частинами - після переказу її чергової частини, зобов`язаний повідомити останнього про переказ коштів;

- п.6. - цей договір набуває чинності з моменту перерахування на розрахунковий рахунок суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання.

На виконання умов договору позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 195 000,00 грн, як надання поворотної фінансової позики. Зазначене підтверджується платіжним дорученням № 1562 від 08.07.2019 на суму 95 000,00 грн (а.с.9,7,8), платіжним дорученням № 1568 від 09.07.2019 на суму 100 000,00 грн (а.с.10,79).

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, позику у сумі 195 000,00 грн не повернув, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги позивача було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 156 000 грн основного боргу. В іншій частині у задоволенні позову було відмовлено Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Заявник апеляційної скарги наполягає, що ним, позика була повернута у повному обсязі, оскільки пунктом 5.2. Договору передбачено право позичальника повертати позику частинами. У зв`язку зі зміною майнового стану наприкінці 2019 року відповідач прийняв рішення достроково повернути позику позивачу; за домовленістю сторін частина позики (грошові кошти) в розмірі - 156000,00 грн були внесені до каси ПП «Сербинівське». На підтвердження чого було складено акт розрахунків по договору позики № 1-08072019 від 08.07.2019 року, відповідно до якого станом на 01.10.2019 року за відповідачем рахувалася заборгованість перед ПП «Сербинівське» в розмірі 39 000,00 грн. Залишок позики в розмірі 39 000,00 грн було повернуто позикодавцеві 20.01.2020 року на розрахунковий рахунок підприємства.

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5.1. Договору, який було укладено між позивачем та відповідачем, передбачено, що позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у строк, вказаний у п. 4.1. цього Договору.

Таким чином, умовами договору сторони встановили чіткий порядок повернення позики, а саме - на банківський рахунок позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, перерахував на банківський рахунок позивача 39 000,00 грн за платіжним дорученням № 5 від 20.01.2020 (а.с.60).

Зазначена обставина визнається позивачем у поясненнях по справі (а.с.88-90).

Доказів повернення усієї суми позики на рахунок позивача, як це передбачено пунктом 5.1 Договору, а саме перерахування на банківський рахунок позивача грошових коштів, матеріали справи не містять.

Заявник апеляційної скарги наполягає, що відповідачем сума позики була повернута у повному обсязі, про що свідчить, зокрема, акт звірки розрахунків по договору № 1-08072019 від 08.07.2019 р., в якому зазначено кінцеве сальдо станом на 01.10.2019 р. в сумі 39 000 грн, ( а.с.59) та сплата цієї суми платіжним дорученням № 9 від 20.01.2020 р. ( а.с.60)

З цього приводу, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 статті 545 Цивільного кодексу України встановлено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідної розписки матеріали справи не містять.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) фізичними особами врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148

Згідно з пунктом 6 Положення суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно

Згідно з абзацом першим пункту 23 Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Згідно з пунктом 25 Положення, приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Матеріали справи не містять документів, визначених у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, і які підтверджують розрахунки готівкою між суб`єктами господарювання, та які б свідчили про повернення позивачу частину позики саме готівкою.

Інші докази, надані відповідачем до матеріалів справи, також не підтверджують факт повернення позики позивачу.

Акт звірки розрахунків по договору № 1-08072019 від 08.07.2019, відповідно до якого станом на 01.10.2019 за відповідачем рахувалася заборгованість перед ПП "Сербинівське" в розмірі 39000,00 грн. не є належним та допустимим доказом виконання позичальником умов Договору позики.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 по справі № 902/1260/15, на яку послався і суд першої інстанції, зазначив, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним документам, а відтак не є належним та допустимим доказом, з якого можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 10.09.2019 по справі № 916/2403/18, від 19.09.2019 по справі № 910/14566/18, від 04.12.2019 по справі № 916/1727/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт звірки розрахунків може бути доказом наявності або ж відсутності заборгованості лише за умови, що зміст акту розрахунків підтверджено первинними бухгалтерськими доказами.

У наданому відповідачем Акті звірки розрахунків взагалі відсутнє посилання, що відповідачем здійснювалася повернення позики частинами у певні дати.

Надані ПАТ АК «Укргазбанк» документи фінансової звітності не підтверджують перерахування коштів відповідачем на банківський рахунок позивача по спірному договору чи внесення ним готівки позивачу (а.с.110-114).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Матеріали справи містять докази тільки часткового повернення суми позики.

Надані відповідачем докази, а саме Акт звірки розрахунків, з огляду на вищевикладене, не доводить факт повернення відповідачем усієї суми позики позивачу та належне виконання умов Договору.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку. що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Романенко Ігоря Станіславовича на рішення господарського суду Полтавської області по справі № 917/2037/21 від 17.11.2022 р.- залишити без задоволення

2.Рішення господарського суду Полтавської області по справі № 917/2037/21 від 17.11.2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.05.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян