Постанова

від 11.05.2023 по справі 912/3562/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023 року м.Дніпро Справа № 912/3562/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю:

Від позивача: Гриценко Ю.В. (поза межами суду) адвокат

Від відповідача: Захарченко І.В. (поза межами суду) - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ФОП Колісник К.С на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2023 (повний текст ухвали складено 27.02.2023, суддя Коваленко Н.М.) у справі №912/3562/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" м. Запоріжжя,

до відповідача: ФОП Колісник К.С.,

про стягнення 120 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Маркхолдер" до відповідача про стягнення з останнього на користь позивача збитків в сумі 120 000,00 грн.

Рішенням від 14.07.2022 господарський суд позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ФОП Колісник К.С. на користь ТОВ "Маркхолдер" збитки у розмірі 120 000,00 грн, а також 1 921,00 грн судового збору. Додатковим рішенням від 28.07.2022 господарський суд стягнув з ФОП Колісник К.С. на користь ТОВ "Маркхолдер" 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

30.01.2023 до господарського суду від відповідача надійшла заява №б/н від 30.01.2023 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з вимогами:

- поновити строк на подачу заяви про перегляд рішення Господарського суду Кіровоградської обл. від 14.07.2022 у справі №912/3562/19 за нововиявленими обставинами;

- рішення Господарського суду Кіровоградської обл. від 14.07.2022 у справі №912/3562/19 скасувати, закрити провадження у справі №912/3562/19.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2023 у справі 912/3562/19 у задоволенні заяви №б/н від 30.01.2023 відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовлено, залишено судове рішення від 14.07.2022 в силі.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ФОП Колісник К.С звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2022 у справі № 912/3562/19 скасувати, закрити провадження у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що протокольна ухвала суду від 23.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи не відповідає ст.ст. 202, 216 ГПК України.

Всупереч вимогам ч. 1 ст 209, ч. 1 ст 210 ГПК України судом першої інстанції не був досліджений електронний доказ копія відеозапису ВКЗ на CD-R.

Апелянт наполягає, що право власності на торгову марку «Укрзолото» за свідоцтвом на знак для товарів і послуг №124382 перейшло до нового власника АТ «Цефей з моменту публікації відомостей про зміну власника у Бюлетені № 43, тобто з 27.10.2021.

На час розгляду справи право власності позивача на торгову марку «Укрзолото» за свідоцтвом № 124382 припинилось, ТОВ «Маркхолдер» зі спірних правовідносин вибув.

ТОВ «Маркхолдер» по даній справі про припинення права власності на торгову марку «Укрзолото» за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 не повідомляло.

ТОВ «Маркхолдер» не надано доказів отримання на час розгляду справи ФОП Колісник К.С. відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо державної реєстрації торгової марки "Укрзолото" за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 .

На час розгляду справи право власності на торгову марку "Укрзолото" за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 перейшло до нового власника АТ "Цефей", ТОВ "Маркхолдер" зі спірних правовідносин вибув. Нововиявлена обставина не могла бути відомою заявникові на час розгляду цієї справи.

Також апелянт зазначає, ТОВ "Маркхолдер" є спорідненою особою АТ "Цефей", оскільки засновником та директором ТОВ "Маркхолдер" є ОСОБА_1 , а кінцевим бенефіціаром власника АТ "Цефей" є ОСОБА_1 . Клопотання про здійснення процесуального правонаступництва позивача ТОВ "Маркхолдер" не подавало. Отже, у даній справі позивач як власник свідоцтва на знак для товарів і послуг №124382 відсутній. Таким чином, провадження у справі №912/3562/19 підлягає закриттю у зв`язку з підтвердженням нововиявленої обставини про те, що ТОВ "Маркхолдер" зі спірних правовідносин вибув, з якою закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/3562/19. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/3562/19.

23.03.2023 справа № 912/3562/19 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

23.03.2023 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.3.50, 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/3562/19 з метою дотримання процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме відкриття провадження у справі, тощо, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Чус О.В. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023, справу №912/3562/19 (для вирішення процесуальних питань) передано колегії суддів у складі: Антонік С.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Колісник К.С на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2023 у справі №912/3563/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.05.2023 року на 10:00 год.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2023 (у зв`язку з виходом на роботу судді-доповідача Чус О.В.) у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023, визначеною колегією суддів, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ФОП Колісник К.С на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2023 у справі №912/3562/19.

18.04.2023 від представника ТОВ "Маркхолдер" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП Колісник К.С. в якому зазначено про те, що скарга є безпідставною, необґрунтованою, а суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Також надано попередній розрахунок судових витрат позивача під час апеляційного розгляду справи, якій складається з витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 клопотання (заяву) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" адвоката Гриценко Юлії Вікторівни у справі № 912/3562/19 задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 912/3562/19, призначене на 11.05.2023 о 10:00 год., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

27.04.2023 від представника ФОП Колісник К.С. через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що по справі № 912/3034/19 постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021, постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 09.12.2021 та ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023 узгоджується між собою в частині того, що ТОВ «Маркхолдер» не повідомив суд про передачу прав на торгівельну марку іншій особі.

Отже, по даній справі судом не враховано, що по справі № 912/3034/19 факт порушення прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг № 124382 ФОП Колісник К.С. по чеку від 25.10.2019 встановлено щодо ТОВ «Маркхолдер», який до ухвалення остаточного рішення суду фактично таких справ не мав.

ТОВ «Макхолдер» по даній справі інших доказів, якими підтверджуються факт порушення прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг № 124382 ФОП Колісник К.С. по чеку від 25.10.2019 не подав.

Таким чином, обставина укладання між АТ «Цефей та ТОВ «Маркхолдер» договору від 30.06.2021 щодо передачі права власності на торговельний знак «Укрзолото» була істотною для розгляду справи, оскільки недоведення факту заподіяння збитків виключало можливість задоволення позову про стягнення збитків у зв`язку з використанням без дозволу позивача знака для товарів і послуг.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2023 клопотання (заяву) представника ФОП Колісник К.С. адвоката Захарченко Ігоря Васильовича у справі № 912/3562/19 задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 912/3562/19, призначене на 11.05.2023 о 10:00 год., з представником відповідача - адвокатом Захарченко Ігорем Васильовичем в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

08.05.2023 представником ТОВ «Маркхолдер» через систему Електронний суд та на електронну пошту надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено про те, що відповідь на відзив взагалі не містить доводів, які б спростовували позицію Позивача, що викладена у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач не заперечив проти доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідач вдався до дубляжу доводів, які він викладав у апеляційній скарзі та при цьому вдається до аналізу доказу, що був досліджений під час розгляду судового спору судами першої та апеляційної інстанції.

Відповідач посилається на те, що вимога про стягнення збитків ґрунтується на чеку від 25.10.2019 року. При цьому, апелянт наводить текст, вирваний з контексту Посібника для суддів з інтелектуальної власності/Бенедисюк І.М. та ін. Фактично представник відповідача намагається підмінити підстави позову, зазначаючи надумані ним обставини.

Як свідчать матеріали справи, за час розгляду даної справи відповідач і його представник не надали жодного конкретного заперечення проти позову, лише свої припущення. Між тим, вимога позивача ґрунтується на незаконному використанні торговельного знаку без укладення ліцензійного договору, внаслідок чого, позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди, розмір якої визначено на підставі ліцензійного договору, що був укладений з третьою особою. Саме з урахуванням умов ліцензійного договору та наказу позивача, сума збитків заявлена до стягнення в розмірі 120 000 грн. за один рік незаконного використання позначення «Укрзолото».

Позивач мав право збільшити розмір позовних вимог за весь час незаконного користування торговельним знаком, якщо враховувати передачу прав на торговельний знак, то по 27.10.2021 року.

Чек від 25.10.2019 року, про який зазначає відповідач у відповіді на відзив є одним із доказів незаконного використання торговельного знаку «Укрзолото» при продажу ювелірних виробів, що врахували суди під час розгляду справи №912/3034/19 щодо заборони використання торговельного знаку. У справі №912/3034/19 рішення суду набуло чинності 01.09.2021 року. Ніяких змін до цього рішення не вносилося, рішення чинне та остаточне.

Якби обставини на які посилається представник відповідача були дійсно істотними, то суд апеляційної інстанції під час розгляду заяви Білого Дмитра Борисовича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021, та заяви Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни про поворот виконання рішення у справі № 912/3034/19, врахував би їх.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем була заявлена майнова вимога про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 120 000 грн., завданих власнику незаконним використанням торговельного знаку «Укрзолото» (без укладення ліцензійного договору) за конкретний період з 25.10.2019 по 24.10.2020 року.

АТ «Цефей» права на стягнення збитків набув з 27.10.2021 року, а тому в цій справі не було та не має підстав для заміни позивача в порядку правонаступництва за ст.52 ГПК України.

Отже, саме ТОВ «Маркхолдер» має право на отримання збитків у заявлений позивачем період. При цьому, права та інтереси АТ «Цефей» жодним чином не порушуються. Тому що збитки у вигляді упущеної вигоди стягуються за період, коли власником був саме ТОВ «Маркхолдер». Визначальним є той факт, що навіть у разі залучення АТ «Цефей», суд не мав би законних підстав для стягнення в цей період збитків на його користь, а ухвалив би рішення на користь ТОВ «Маркхолдер». Крім цього, АТ «Цефей» має право звернутися з окремими вимогами про стягнення збитків за незаконне використання торговельного знаку з 27.10.2021 року.

Виходячи з вищенаведеного рішення суду апеляційної та сталої судової позиції з перегляду рішення за нововиявленими обставинами, на момент розгляду судом першої інстанції справи №912/3265/19, тобто станом на 14.07.2022 року, обставина щодо переходу права власності не мала значення для розгляду даної справи.

Вказане свідчить про те, що відповідач вдався до наведення надуманих доводів і надав формальну відповідь на відзив, намагаючись заплутати суд.

Таким чином, обставина щодо передачі права власності не має значення для розгляду цієї справи і не впливає на прийняте судом першої інстанції рішення.

11.05.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, Центральний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивачу належало право власності на торговий знак "УКРЗОЛОТО" (надалі - Торговий знак), що зареєстрований, зокрема, для категорії товарів Ювелірні вироби (клас 14 міжнародний класифікатор товарів та послуг). Право власності на знак засвідчується свідоцтвом 124382 від 25.06.2010, згідно з вказаного зображення: "УКРЗОЛОТО".

Відповідно до інформації, опублікованої в виданні у сфері інтелектуальної власності Промислова власність Бюлетень №19, 2019, позивач був власником торгового знаку згідно з рішенням №25919.

Позивачу стало відомо про незаконне використання Торгового знаку шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, що розташовуються в місті Кропивницькому.

За місцем розташування вказаного ювелірного магазину, згідно з твердженням позивача, господарську діяльність з продажу ювелірних виробів на час подання позову здійснював відповідач.

На підтвердження фактів неправомірного використання відповідачем позначення "УКРЗОЛОТО" у господарській діяльності, позивач надав наступні докази: копію товарного чеку від 25.10.2019 (додаток №1); копію розрахункової квитанції № 017601 (додаток №2); фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки (додаток №3).

Пізніше, 06.11.2019 позивач провів повторну перевірку господарської діяльності відповідача у приміщенні орендованого магазину на території ТЦ - "Фуршет" та встановив, що в цьому приміщенні одночасно здійснює продаж ювелірних виробів ще один підприємець, а саме фізична особа - підприємець Яворська М.Д.

За яким порядком та в якому обсязі здійснювався продаж ювелірних виробів ФОП Колісник К.С. та ФОП Яворська М.Д., за місцем розташування одного і того ж магазину, позивачу не було відомо, тому позивач у справі №912/3034/19 заявив суду першої інстанції про залучення ФОП Яворська М.Д., як співвідповідача.

До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Маркхолдер" до ФОП Колісник К.С. про заборону використання знаків для товарів і послуг з вимогою заборонити ФОП Колісник К.С. використання торгового знаку шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням "УКРЗОЛОТО" за адресою розташування ювелірного магазину ( АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про незаконне використання ФОП Колісник К.С. торгового знаку "УКРЗОЛОТО" за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, оскільки відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку ТОВ "Маркхолдер".

За результатами розгляду зазначеного спору у справі №912/3034/19 рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 скасовано. Прийнято по справі нове рішення, яким позов ТОВ "Маркхолдер" до ФОП Колісник К.С. про заборону використання знаків для товарів і послуг задоволено. Заборонено ФОП Колісник К.С. використання торгового знаку шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням "УКРЗОЛОТО" за адресою розташування ювелірного магазину.

Постановою від 09.12.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 зі справи №912/3034/19 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрив. Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 зі справи №912/3034/19 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишив без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 зі справи №912/3034/19 залишив без змін.

Оскільки, позивач був юридичною особою приватного права, яка створена з метою отримання прибутку, основним видом діяльності позивача, згідно Класифікатора видів економічної діяльності є лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами (код КВЕД 77.40), а джерелом доходу підприємством, є передання за ліцензійними договорами іншим суб`єктам господарювання невиключних майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності власником яких він є. Таким чином у випадку, якщо б право позивача не були порушені, за звичайних обставин підприємство могло б реально одержати з кожного укладеного договору з таким суб`єктом господарювання 120 000 грн доходу. На підтвердження тому позивач надав укладений договір у споріднених правовідносинах з іншим суб`єктом господарювання.

При цьому, позивач не надавав відповідачу у будь-якому віданні або користуванні якого знаходиться ювелірна крамниця, дозволу на використання знаку для товарів та послуг - УКРЗОЛОТО.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства, не уклавши відповідного ліцензійного договору з власником знаку, відповідач незаконно використовував його за місцем здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, права позивача щодо виключного права використання Торгового знаку (зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг) - відповідачем порушені.

Оскільки відповідач використовував зображення УКРЗОЛОТО з 25.10.2019 і по день ухвалення у справі №912/3034/19 остаточного рішення 09.12.2021 не припинив використання, тобто строк користування становить понад один календарний рік, господарський суд, розглядаючи спір у даній справі по суті, дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення збитків у розмірі 120 000 грн. є законною та обґрунтованою.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України)

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтуванням позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. (правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 у справі №815/756/14).

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах тощо), а те, що саме на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №904/4470/16.

Таким чином, необхідними ознаками існування нововиявлених обставину розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких умов:

-їх існування на час розгляду справи,

-ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

-обставини не були встановлені судом,

-їх істотність для розгляду справи.

Аналізуючи матеріали справи та доводи сторін колегія суддів зазначає про те, що обставина щодо зміни власника торгового знаку «УКРЗОЛОТО» жодним чином не впливає на розгляд даної справи виходячи з наступного.

Право власності до нового власника переходить в момент державної реєстрації такого переходу, що здійснюється в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Матеріалами справи встановлено, що право власності щодо торгового знаку УКРЗОЛОТО перейшло до нового власника АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД ЦЕФЕЙ з моменту публікації відомостей про зміну власника у Бюлетені №43, тобто з 27.10.2021.

Обґрунтовуючи неможливість подачі доказів з приводу зміни власника торгового знаку, представник відповідача вказує, що про цей факт йому стало відомо лише у січні 2023 року.

Виходячи з дати публікації відомостей про видачу Свідоцтва №124382 27.10.2021, Бюл.№43, зазначена інформація стала загальновідомою 27.10.2021.

Зокрема, перевірити дані щодо власника, дії свідоцтва, торговельної марки, знаку, можливо на сайті: https://sis.ukrpatent.org/uk/search/simple/ та https://iprop-ua.com/.

У даній справі позовні вимоги заявлені про стягнення збитків за 1 рік незаконного користування торговим знаком УКРЗОЛОТО: з 25.10.2019 по 24.10.2020, що підтверджується матеріалами даної справи. Тобто у період, коли власником торгового знаку був позивач - ТОВ Маркхолдер.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, саме власник торгового знаку, тобто ТОВ Маркхолдер, мав право стягнути збитки за період використання торгового знаку з 25.10.2019 по 27.10.2021.

До даного спору новий власник торгового знаку відношення не мав і не має.

Наведені у заяві ФОП Колісник С.С. від 30.01.2023 обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки в цьому випадку відсутня необхідна ознака існування нововиявлених обставин, а саме одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача про те, що АТ «Цефей» і ТОВ «Маркхолдер» є спорідненими особами, оскільки це не підтверджується належними доказами.

Отже, обставини, на які посилається представник відповідача не мали вирішального значення для розгляду спору у даній справи.

Також колегія суддів зауважує, що інформація щодо власника торгових марок і знаків, відомостей державних реєстрів щодо всіх об`єктів інтелектуальної власності є відкритою і доступною для кожної особи.

Тому, твердження представника відповідача щодо часу, коли йому стало відомо про цей факт, є безпідставним. Про дану обставину відповідач та його представник знав або міг дізнатися з 27.10.2021 року.

Таким чином, існування на час розгляду справи, обставин, на які посилається представник відповідача, були відомі заявникові на час розгляду справи, і не являються істотними для розгляду цієї справи.

До того ж, ухвалюючи рішення від 14.07.2022 року у справі №912/3562/19 суд першої інстанції взяв до уваги обставини, що були встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 року по справі №912/3034/19.

20.03.2023 року Центральний апеляційний господарський суд розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 (представник адвокат Захарченко І.В.) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021, (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Березкіна О.В., повний текст постанови складений 14.09.2021), та заяву Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни про поворот виконання рішення у справі № 912/3034/19.

За результатами розгляду у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі №912/3034/19 відмовлено. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі № 912/3034/19 залишена в силі. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни про поворот виконання рішення №б/н від 24.02.2023 відмовлено. Судові витрати ОСОБА_3 за подання заяви про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі №912/3034/19 за нововиявленими обставинами покладено на заявника.

Зокрема, колегія суддів прийшла до висновку, що в даному випадку відсутня така обов`язкова умова існування нововиявлених обставин, як: істотність даної обставини для розгляду справи (тобто, коли врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).Крім того колегія суддів бере до уваги, що не зважаючи на укладання 30.06.2021 Договору щодо передачі права власності на торговельний знак «УКРЗОЛОТО» між АТ «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер», його реєстрація відбулась 27.10.2021.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що на момент ухвалення рішення суду предмет спору припинив існування і спір не підлягає в порядку господарського судочинства не ґрунтується на матеріалах справи, суперечить нормам чинного законодавства, встановленим судом обставинам і не підтверджується обставинами, на які посилається представник відповідача в обґрунтування своєї заяви та апеляційної скарги.

Щодо заперечення на протокольну ухвалу від 23.03.2023 року колегія суддів зазначає наступне.

За приписами 4.1-2 ст.325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 02.02.2023 господарський суд у задоволенні вимог п.1 заяви від 30.01.2023 відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовив. Відкрив провадження у справі №912/3562/19 за заявою №б/н від 30.01.2023 відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд заяви №б/н від 30.01.2023 відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами призначив на 23.02.2023 - 11:00 год. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

До господарського суду 15.02.2023 від позивача надійшов відзив від 13.02.2023 на заяву представника відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 14.07.2022 у справі №912/3562/19 з вимогою у задоволенні такої заяви відповідача відмовити в повному обсязі, зазначене рішення суду залишити без змін. Відповідачем 20.02.2023 до господарського суду подано відповідь від 20.02.2023 на відзив.

Положеннями ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Так, в ході судового розгляду справи судом першої інстанції було створено сторонам необхідні умови для розгляду заяви, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ГПК України, та враховуючи, що представник відповідача мав можливість обрати участь в даній справі, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання.

Судом враховано, що участь представника відповідача не впливає на можливість розгляду його заяви і в матеріалах справи міститься достатньо документів, необхідний для розгляду заяви.

Таким чином, доводи апелянта з приводу невідповідності протокольної ухвали від 23.02.2023 року вимогам ст.ст.202, 216 ГПК України є безпідставними.

Щодо порядку з`ясування обставин справи та дослідження доказів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд лише у сукупності з іншими доказами у справи сприймає такі пояснення або не приймає їх до уваги.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Колегія суддів констатує, що судом першої інстанції відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України було досліджено всі матеріали справи, що подавалися сторонами справи.

Клопотання про відтворення у даній справі відеозапису ВКЗ із справи №912/3032/19 є безпідставним, оскільки ті пояснення представника позивача не є доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Пояснення представника у справі - це його думка з приводу обставин, їх сприйняття, яка формується за певних обставин та інформації.

Пояснення саме по собі не являється належним доказом і не може бути покладено в обґрунтування рішення суду, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Апеляційна скарга ФОП Колісник К.С є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.129, 233, 269, 275-276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ФОП Колісник К.С на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2023 у справі №912/3562/19 залишити без зідоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2023 у справі №912/3562/19 - залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на кількість та тривалість повітряних тривог в м. Дніпро, повний текст постанови складено 29.05.2023.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін