Постанова

від 29.05.2023 по справі 908/3504/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2023 року м.Дніпро Справа № 908/3504/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 (повне рішення складено 23.12.2022, суддя Федорова О.В.) у справі №908/3504/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс", м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Київ

про стягнення 72 963,84 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на свою користь 14 964,06 грн 3% річних та 57 999,78 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №104(2)20УК/53-121-01-20-09244 від 26.03.2020 в частині оплати поставленого позивачем товару, заборгованість за яким в сумі 532 560,00 грн стягнута рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20 та була фактично оплачена відповідачем 20.10.2021. Позовні вимоги заявлені на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період, який не охоплений зазначеним рішенням суду (з 12.11.2020 по 19.10.2021).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2022 у справі №908/3504/21 позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" 14 964,06 грн 3% річних та 57 999,78 грн інфляційних втрат, 2 270,00 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю, доведеністю та правомірністю заявлених позовних вимог.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" №21-02/22-01 від 21.02.2022 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/3504/21 задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині судові витрати залишені за позивачем.

Додаткове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем при визначенні «гонорару успіху» не дотримано критеріїв реальності та розумності адвокатських витрат. Виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, враховуючи співрозмірність «гонорару успіху» з виконаною адвокатом роботою, а також те, що відповідач у даній справі є стратегічно-важливим підприємством для держави, зокрема, під час дії воєнного стану, Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» знаходиться на тимчасово окупованій території, що є загальновідомим фактом, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в задоволеній сумі.

Не погодившись із додатковим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви, прийняти нове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-оскаржуване рішення прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та при неправильному застосуванні норм матеріального права;

-втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі ч.4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам;

-відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження невідповідності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу наданим послугам;

-під час розгляду справи позов не був визнаний відповідачем, яким розгляд справи навмисно затягувався, заборгованість станом на дату ухвалення додаткового рішення не погашена;

-заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, відповідає умовам договору про надання правової допомоги, реальному обсягу такої допомоги, тобто критерію реальності витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Дарміна М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21; визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

22.02.2023 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу;

-ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не містить такого критерію, як «гонорар успіху»;

-«гонорар успіху» не є адвокатськими послугами в прямому розумінні, оскільки він не встановлює плату за надані адвокатські послуги;

-суд дійшов правильного висновку, що позивачем при визначенні «гонорару успіху» не дотримано критеріїв реальності адвокатських витрат та їх розумності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у поданій позовній заяві зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести під час розгляду справи №908/3504/21, із розрахунку 7 годин роботи адвоката (1 000,00 грн за кожну годину) та гонорару успіху в розмірі 7 000,00 грн.

21.02.2022 після ухвалення Господарським судом Запорізької області рішення від 16.02.2022 у справі №908/3504/21 та в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн.

На підтвердження заяви надані копії наступних документів:

- додаткової угоди №12 до договору про надання правової допомоги №04-03/21 від 04.03.2021, укладеної між Адвокатським об`єднанням «Лохматов і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс», за умовами якої, зокрема, визначений перелік та вартість послуг згідно п. 2.1.1. на суму 7 000,00 грн та гонорару успіху в сумі 7 000,00 грн згідно п. 2.1.2; порядок оплати гонорару;

- акту приймання передачі №1 від 21.02.2022, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням «Лохматов і партнери» надані наступні послуги на загальну суму 7 000,00 грн: надання усних консультацій та роз`яснень (0,5 години вартістю 500,00 грн), складання та підготовка до відправлення позовної заяви ( 4 години вартістю 4 000,00 грн), складання та підготовка до відправлення відповіді на відзив (1,5 години вартістю 1 500,00 грн), складання та підготовка до відправлення заяви про ухвалення додаткового рішення ( 1 година вартістю 1 000,00 грн);

- платіжного доручення №1347 від 21.02.2022 на суму 7 000,00 грн;

- акту приймання передачі №2 від 21.02.2022, яким підтверджено досягнення позитивного результату для клієнта, на суму 7 000,00 грн;

- платіжного доручення №1348 від 21.02.2022 на суму 7 000,00 грн;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001577 від 28.02.2018;

- оригінал ордеру серії АР № 1077977 від 21.02.2022, виданий адвокатом Адвокатського об`єднання «Лохматов і партнери» Кравцовим А.В.

В матеріалах справи також міститься копія договору про надання правової допомоги №04-03/21 від 04.03.2021, укладеної між Адвокатським об`єднанням «Лохматов і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс», згідно п.п. 1.2., 4.1 якого Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання щодо виконання функцій представника та надання правової допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта (Товариства з обмеженою відповідальністю Південьбудресурс» в будь яких справах, що стосуються клієнта, а клієнт зобов`язався виплатити Адвокатському об`єднанню винагороду за надання правової допомоги та компенсацію фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору (гонорар в розмірі, погодженому сторонами та оформленому окремо письмовою угодою).

Згідно п.6.1. договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до 04.03.2022, якщо він не буде достроково припинений з ініціативи клієнта.

З матеріалів справи №908/3504/21 вбачається, що представництво позивача в Господарському суді Запорізької області здійснювалося адвокатом Адвокатського об`єднання «Лохматов і партнери» Савенко Є.В., на підтвердження повноважень якого надано ордер серії ЗП №042386. Адвокатом Савенко Є.В. було підписано позовну заяву, відповідь на відзив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У клопотанні №28-23/5174 від 16.03.2022 відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі з огляду на наявний конфлікт інтересів, оскільки адвокат Савенко Є.В. є штатним працівником ВП ЗАЕС, займає посаду заступника начальника управління (з аналітично правової роботи) юридичного управління та має діяти в інтересах відповідача, а не будь-якої іншої особи; витрати зі сплати гонорару успіху не мають характеру необхідних, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу (14 000,00 грн) неспівмірна з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції та складністю справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 серед іншого зазначала про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

З підстав викладеного та враховуючи критерії розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими, разом з тим «гонорар успіху» в сумі 7 000,00 грн не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та їх розумності.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що заявлений позивачем до стягнення «гонорар успіху» в розмірі 7 000,00 грн не відповідає критерію розумності, так як не має характеру необхідних дій, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату (справа не є складною та з характеру заявлених позовних вимог на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позитивний результат був очікуваним), у зв`язку з чим його відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Колегія суддів також зазначає, що місцевим господарським було надано оцінку участі адвоката Савенко Є.В. у даній справі та зазначено, що процесуальні дії у справі вчинені ним до видачі наказу від 11.02.2022 про поновлення на посаді заступника начальника юридичного управління відповідача, тому заперечення відповідача щодо наявного конфлікту інтересів не підтверджені.

Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2022 у справі №908/3504/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін