Постанова

від 15.05.2023 по справі 308/3310/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3310/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 травня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Кондор Р.Ю.,

з участю секретаря: Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 308/3380/21 (Головуючий: Дегтеренко К.С.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення компенсації пов`язаної із втратою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за безстроковим трудовим договором працював лікарем-патологоанатомом з 26 липня 1973 року, про що зроблено запис №4 в його трудовій книжці, а 04 січня 1974 року його призначено на посаду завідуючого патморфологічним відділу диспансеру. У 1985 році позивачу присвоєно першу кваліфікаційну категорію лікаря- патологоанатома, а в жовтні 2015 року підтверджено вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «патологічна анатомія». Після реорганізації диспансеру в комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради наказом від 11 жовтня 2019 року у порядку ч. 4 ст. 36 КЗпП України позивача переведено на посаду завідувача патолого- анатомічного відділу. 25 травня 2020 року наказом №130/К відповідач звільнив його на підставі пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України, який оскаржено ним до суду.

Ужгородським міськрайонним судом 12 лютого 2021 року ухвалено рішення, яким допущено негайне виконання в частині поновлення його на посаді лікаря-патологоанатома в КНП «Закарпатський протипухлинний центр» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць. Виконавчі листи за заявою позивача Ужгородським міськрайонним судом видано 18.02.2021 року і провадження з примусового виконання рішення суду від 12 лютого 2021 року щодо поновлення його на посаді за № 64628495 відкрито 24 лютого 2021 року.

26 лютого 2021 року під час виконання вказаного рішення позивачем подано відповідачу трудову книжку. Через півгодини в присутності державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано- Франківськ) представником відповідача йому вручено заповнену трудову книжку, де містився запис за №17 від 17 лютого 2021 року про його звільнення запрогулза статтею 40 пункт 4 Кодексу законів про працю України. Також відповідачем вчинено запис за №16 від 12 лютого 2021 року«вважати недійсним запис № 13 на виконання рішення суду».Станом на 26 лютого 2021 року жодних інших наказів, зокрема наказу №28/К від 12 лютого 2021 року, йому не вручено і до його відома не доведено.

Пізніше, поштою ним отримано наказ відповідача від 17 лютого 2021 року «Про звільнення», згідно з яким 17 лютого 2021 року позивача без поновлення на посаді повторно звільнено, однак, вжеза прогули.Позивач зазначає, що йому невідомо, яким чином він був поновлений на роботі, адже з виконавцем він звернувся до відповідача лише 26 лютого 2021 року. Наказ про поновлення на роботі в порядку виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 лютого 2021 року позивачем не отримано, такий до відома не доведений. Жодних повідомлень від відповідача про поновлення на роботі та допуску до виконання функціональних обов`язків лікаря-патологоанатома теж не отримано і позивач вважає підстави звільнення«запрогули»надуманими, такими що не відповідають дійсності, оскільки факту поновлення не відбулося, крім того, позивачу не дали навіть пройти в приміщення основного корпусу «Закарпатського протипухлинного центру» з підстав відсутності актуального результату тестування на SARS-CoV-2 та дії карантинних обмежень в закладі. Крім того, при звільненні відповідачем не проведено повного розрахунку.

Позивач вказує, що, протягом безперервної 47-ми річної роботи на посаді лікаря-патологоанатома та завідувача патолого-анатомічного відділу, за останній рік його двічі було звільнено з посади. Очевидна несправедливість наказів та недостовірність підстав звільнення спричинила розлад здоров`я та стала причиною триваючого стресу, розпачу через тривалі перманентні судові процедури та нестабільність матеріального забезпечення, що є важливим фактором для нього як пенсіонера з огляду на розмір його пенсійного забезпечення. Протягом року він двічі перебував у лікарні. Дії директора спровокували конфлікт із колегами по роботі, зруйнували стійкі професійні відносини з колегами, призвели до необхідності оправдовуватися, зайво пояснювати і доводити свій рівень професіоналізму перед лікарською спільнотою краю та готовність до ефективної співпраці у справі порятунку життя хворих, які звернулися до протипухлинного центру. З огляду на віковий фактор це посилило розпач і призвело до моральних страждань, оскільки шкодить його діловій репутації, що вимагає додаткових моральних зусиль для її відновлення та гармонізації професійних відносин.

Посилаючись на вказані обставини, позивач задовольнити заявлені позовні вимоги.

Рішенням Ужгородського районного суду від 12 вересня 2022 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 докомунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу № 35/к від 17.02.2021 року «Про звільнення» закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення компенсації, пов`язаної із втратою середнього заробітку, за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 08 листопада 2022 року у задоволенні клопотання представникавідповідача комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради адвоката Рутковського С.В. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/3310/21відмовлено.

Не погоджуючись із даним рашенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не має, так як суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами не залишилось неурегульованих питань.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради Рутковського С.В., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що наказом комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради від 25 травня 20220 року № 130/к звільнено ОСОБА_1 з посади лікаря-патологоанатома.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 червня 2021 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді та стягнуто в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і рішення в частині поновлення на роботі та стягнення серднього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Наказом директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради № 35/к від 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади за прогули.

Підставами для звільнення ОСОБА_1 були акти про відсутність його на робочому місці 15.02, 16.02 та 17.02.2022 року, які затверджені директором КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12.02.2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08.06.2021 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів від 25 травня 2020 року № 129/К «Про продовження випробувального терміну лікарю-патологоанатому» та № 130/К «Про звільнення», поновлення на посаді, стягнення компенсації, пов`язаної із втратою середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Наказом № 30/О від 05.04.2022 року у зв`язку із задоволенням касаційної скарги КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради по справі № 308/7598/20 на підставі постанови Верховного суду від 09 лютого 2022 року скасовано наказ № 28/к від 12.02.2021 року, яким було поновлено на посаді лікаря-паталогоанатома ОСОБА_1 на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12.02.2021 року та наказ № 35/к від 17.02.2021 року «Про звільнення», яким було звільнено ОСОБА_1 з посади лікаря-паталогоанатома за прогули.

При закритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі серед іншого предметом заявленого позову є визнати протиправним та скасування наказу, який станом на день розгляду справи, скасовано відповідачем своїм наказом, тобто на даний час оспорюваний наказ не існує і відповідно не породжує будь-які наслідки, і у цій частині предмет спору відсутній, адже не видається можливим визнати протиправним та скасувати наказ якого не існує.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способом захистуцивільних правта інтересів,за правиламич.2ст.16ЦК Україниможуть бути:1визнання права; 2)визнання правочинунедійсним; 3)припинення дії,яка порушуєправо; 4)відновлення становища,яке існувалодо порушення; 5)примусове виконанняобов`язкув натурі; 6)зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8)відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди; 9)відшкодування моральної(немайнової)шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Зміст спірних матеріальних правовідносин сторін становлять права та обов`язки, тому відсутність предмету спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Отже, відсутність спірного матеріального правовідношення, тобто відсутність предмета судового розгляду, тяне за собою припинення провадження у справі. Підстави припинення матеріального правовідношення як цивільного зобов`язання визначені Цивільним кодексом України. І лише за відсутності спору сторін щодо відповідних прав та обов`язків і відсутність з боку жодної зі сторін дій, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань, може йтися про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

У даній справі ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про скасування наказу відповідача від 17.02.2021 року про його звільнення із займаної посади і на час звернення до суду із цим позовом 17 березня 2021 року між сторонами існував спір щодо законності звільнення і судом у встановлений законом строк справа не була розглянута і не надана судом оцінка обґрунтованості та законності звільнення позивача.

Таким чином, між сторонами виник спір, що мав місце за попереднім звільненням позивача який судами був поновлений на займаній посаді і повторне звільнення пов`язане із виконанням попереднього судового рішення, і хоч має місце скасування постановою Верховного Суду від 09.02.2022 року судового рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 лютого 2021 року, додаткового рішення цього ж суду від 05 березня 2021 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у частині вимог ОСОБА_1 свідчить про наявність неврегульованих спірних питань, які виникають між сторонами при неодноразовому звільненні позивача, а тому підстав для закриття провадження у справі передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі і постановлює з цього окремий процесуальний документ ухвалу, а не закриває провадження у справі рішенням суду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у частині закриття провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу № 35/К від 17.02.2021 року «Про звільнення» з підстав п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає скасуванню і справі в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Крім того, постановою Верховного Суду від 09.02.2022 року визнано правомірність попередніх наказів відповідача про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, а тому підстав для поновлення на роботі та стягнення компенсації пов`язаної із втратою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 вересня 2022 року у частині закриття провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 докомунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу № 35/к від 17.02.2021 року «Про звільнення» закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України скасувати і справу у цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2023 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой