Ухвала

від 29.05.2023 по справі 910/6611/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2023Справа № 910/6611/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака Вікторія Сергіївна, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про скасування судового наказу № 910/6611/23 від 01.05.2023, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» про стягнення 76 918,80 грн. основного боргу за договором про надання послуг з охорони на об`єкті «Ангар» від 30.09.2021 № 31-01/10-21,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк Гарант» (далі - заявник) звернулось до господарського суду міста Києва з заявою до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про 76 918,80 грн. основного боргу за договором про надання послуг з охорони на об`єкті «Ангар» від 30.09.2021 № 31-01/10-21.

01.05.2023 року господарським судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з боржника 76 918, 80 грн. основного боргу за договором про надання послуг з охорони на об`єкті «Ангар» від 30.09.2021 № 31-01/10-21, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 268, 40 грн.

25.05.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява боржника про скасування судового наказу від 01.05.2023 № 910/6611/23.

Дослідивши подану Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» заяву про скасування судового наказу, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 156 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

На виконання вищевказаних приписів законодавства господарський суд міста Києва 02.05.2023 року скерував рекомендованим листом із повідомленням про вручення копію судового наказу від 01.05.2023 № 910/6611/23 та заяви стягувача з доданими до неї документами на адресу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», а саме: 01030, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 4.

Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494302256, відправлення було отримане заявником 08.05.2023 року.

За змістом частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

За таких обставин, Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» мало право подати заяву про скасування судового наказу у строк до 23.05.2023 року.

Проте, заява боржника про скасування судового наказу від 01.05.2023 № 910/6611/23 подана останнім до суду 25.05.2023 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві про скасування судового наказу Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» викладено клопотання про поновлення строку на її подання.

В обґрунтування заявленого клопотання боржник посилався на те, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» було запроваджено дистанційну роботу та простій, у зв`язку з чим працівники позбавлені можливості вчасно обробити та направити до суду необхідні документи.

На підтвердження наведених обставин, Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» долучило до заяви копії наказів від 24.02.2022 № 9 «Про простій авіакомпанії» та від 30.03.2022 № 10 «Про призупинення дії трудових договорів».

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Дослідивши клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, з метою забезпечення рівності прав та обов`язків усіх учасників процесу, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи незначний час прострочення для подачі вказаної заяви, суд, керуючись приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання та поновлення Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» строку на подання заяви.

При цьому, пунктом 1 частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу визначена у 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Таким чином, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 134,20 грн., проте, таких вимог закону не виконав.

Натомість, боржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.

Означене клопотання мотивововане скрутним фінансовим станом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», що зумовлений військовою агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану, закриттям повітряного простору України, а також зупинкою пасажирського сполучення та операційної діяльності компанії.

Також з матеріалів заяви про скасування судового наказу вбачається, що постановою виконавця від 01.02.2023, накладено арешт на майно, що належить боржнику та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 167 955 333,17 грн.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

З його преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Зокрема, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статті 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання заяви, передбачений положеннями Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту заяви щодо сплати судового збору за подання такої заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Боржником надано суду довідки, видані Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» про неможливість проведення видаткових операцій, однак Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» не надано доказів того, що на усіх рахунках боржниках, що відкриті у фінансових установах відсутні кошти, що перевищують суму на які накладено арешт.

При цьому, з системи «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що 25.05.2023 року (тобто у день звернення до суду з заявою про скасування судового наказу у даній справі) Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» сплачено судовий збір у сумі 134,20 за подання заяви про скасування судового наказу у справі № 910/6614/23.

Беручи до уваги викладене та зміст заяви про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, розстрочення судового збору, звільнення від сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в статті 8 Закону України «Про судовий збір», що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у таких правовідносинах, господарський суд міста Києва не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

З урахуванням того, що боржником не долучено до заяви доказів сплати судового збору, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що подана Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам статті 157 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 157 Господарського процесуального кодексу України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу (зокрема, у разі відсутності судового збору) суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 157, 158, 234 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Поновити Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» строк на подання заяви про скасування судового наказу від 01.05.2023 № 910/6611/23.

2. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про відстрочення сплати судового наказу або звільнення від його сплати відмовити.

3. Заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про скасування судового наказу від 01.05.2023 № 910/6611/23 повернути.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака