Ухвала

від 25.05.2023 по справі 915/1556/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу

25 травня 2023 року Справа № 915/1556/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Адаховської В.С.,

розглянувши заяву б/н від 19.05.2023 Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адр. ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про відвід судді Господарського суду Миколаївської області Ткаченка О.В. від розгляду справи № 915/1556/21 про неплатоспроможність

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

заставний кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, ел. пошта dniprofinancegroup@ukr.net),

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1556/21 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

22.05.2023 до суду від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 19.05.2023 про відвід судді Ткаченка О.В., в якій остання просить відвести суддю Господарського суду Миколаївської області Ткаченка Олександра Васильовича від розгляду справи №915/1556/21.

Ухвалою суду від 22.05.2023 (суддя Ткаченко О.В.) відмовлено у задоволенні заяви №б/н від 19.05.2023 фізичної особи ОСОБА_1 про відвід судді Ткаченка О.В.; справу передано для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 27 від 23.05.2023, на підставі ухвали суду від 22.05.2023, постановленої в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1556/21 в частині розгляду заяви про відвід судді у зазначеній справі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.05.2023 для розгляду заяви про відвід судді у справі № 915/1556/21 визначено суддю Адаховську В.С.

За приписами ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд встановив наступне.

25.10.2021 фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 13.09.2021р. (вх. № 13873/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій просила суд прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 01.11.2021 було прийнято вказану заяву, підготовче засідання призначено на 02.12.2021.

30.11.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (уточнена) б/н від 29.11.2021 з додатками, сформована в системі "Електронний суд" 30.11.2021.

02.12.2021 від заставного кредитора до суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання для надання заставному кредитору додаткового строку для надання письмових заперечень.

Ухвалою суду від 02.12.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, учасників справи було повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 18.01.2022.

Ухвалою суду від 18.01.2022, яку занесено до протоколу судового засідання, визнано явку представника заставного кредитора в підготовче засідання обов`язковою; заставному кредитору у строк до 18.02.2022 зобов`язано надати суду та заявнику наявні заперечення щодо поданої заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, а також надати суду погодження або заперечення із ринковою вартістю квартири, визначеною заявником. Підготовче засідання у справі призначено на 22 лютого 2022 року.

14.02.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про долучення доказів б/н від 12.02.2022, б/н від 14.02.2022, сформовані в системі "Електронний суд" 12.02.2022, 14.02.2022.

18.02.2022 від заставного кредитора до суду засобами електронного зв`язку надійшли заперечення до заяви про відкриття провадження у справі б/н від 18.02.2022.

21.02.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" 20.02.2022.

У підготовчому засіданні 22.02.2022 оголошено перерву до 01.03.2022.

01.03.2022 підготовче засідання у справі не відбулось, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану із 24.02.2022.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України та в останнє подовжено Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Рішенням Ради Суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії велися на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Згідно рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, які були опубліковані 02.03.2022 на сайті Ради суддів України, судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх.

04.03.2022 Верховним Судом на офіційному вебсайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

29.03.2022 відбувся ракетний обстріл будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, внаслідок якого відбулося руйнування центральної секції будівлі з 9 по 1 поверхи. На 8, 9 поверхах вказаної будівлі знаходився Господарський суд Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Господарським судом Миколаївської області вживалися заходи з налагодження роботи суду в новому приміщенні та упорядкуванні господарських справ, які знаходились у провадженні суду до припинення здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану та ракетного обстрілу будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якій знаходився Господарський суд Миколаївської області.

Господарський суд Миколаївської області працював з обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного, одночасного розгляду усіх справ, які перебували у провадженні суду, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, оскільки на території Миколаївської області та міста Миколаєва велися активні бойові дії.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Враховуючи вищенаведене, воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану", приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, ухвалою суду від 26.01.2023 суд продовжив розгляд справи та призначив наступне судове засідання на 05.04.2023 о 10:30 год. Постановлено провести розгляд справи поза межами встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Отже, розгляд справи № 915/1556/21 здійснюється поза межами встановлених ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

30.03.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення доказів б/н від 29.03.2023.

Ухвалою суду від 05.04.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 915/1556/21 на 07.06.2023.

22.05.2023 до суду від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 19.05.2023 про відвід судді Ткаченка О.В., в якій остання просить відвести суддю Господарського суду Миколаївської області Ткаченка Олександра Васильовича від розгляду справи №915/1556/21. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 стверджує про те, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, оскільки розгляд справи виходить за межі розумних строків. Вказує, що тим самим порушується право заявника на справедливий суд, яке закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023, який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до КУзПБ.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Фізична особа ОСОБА_1 в заяві б/н від 19.05.2023 про відвід судді Ткаченка О.В., просить відвести суддю від розгляду справи № 915/1556/21, зазначаючи про те, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, оскільки розгляд справи виходить за межі розумних строків.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012 суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [. . .] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Австрії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Паскал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Враховуючи наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою надання учасникам судового процесу можливості для реалізації їх процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч. 2 ст. 2 ГПК України, судом здійснюється розгляд справ, заяв в розумні строки.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що, як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме: дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.

Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальність провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява № 104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення "Mirolubovs and Others v. Latvia", №798/05, №103).

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

При цьому конкуренція двох принципів змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи повинна вирішуватися шляхом пошуку справедливого балансу між сутнісними та часовими вимогами для суду забезпечити справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Базовим у цьому аспекті є підхід, згідно з яким бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження. В свою чергу, за необхідності отримати належні докази та у разі залучення до участі у справі нових учасників суд має відкласти розгляд справи, оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи.

Суд зазначає, що, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як вбачається з матеріалів справи підготовче засідання у справі неодноразово відкладалось судом у зв`язку з необхідністю з`ясування позиції заставного кредитора щодо заяви про відкриття провадження у справі та поданих додаткових пояснень і доказів фізичної особи ОСОБА_1 , а надалі підготовче засідання у справі не відбувалось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану із 24.02.2022, та зміною територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області. Після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарським судом Миколаївської області постановлено проводити розгляд справи поза межами встановленого КУзПБ строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження, наведені фізичною особою ОСОБА_1 у заяві про відвід № б/н від 19.05.2023 є необґрунтованими належним чином та не доведені жодними належними та допустимими доказами, тоді як відповідно до норм ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Наведені в заяві б/н від 19.05.2023 про відвід судді Ткаченка О.В. у даній справі обставини щодо сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді у зв`язку з розглядом справи №915/1556/21 стосуються виконання судом своїх функцій щодо розгляду справи з дотриманням норм чинного законодавства.

При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.

Суд звертає увагу заявника на те, що, як зазначається Європейським судом з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 р.). Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010 р., заява № 16695/04).

Суд зазначає, що обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді стосовно заявника чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів.

Отже, у заяві фізичної особи ОСОБА_1 про відвід судді Ткаченка О.В. у справі №915/1556/21 заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу, передбачених ст. 35 ГПК України.

З огляду на викладене, такий відвід є необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 35, 39, 86, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 № б/н від 19.05.2023 про відвід судді Ткаченка О.В. у справі № 915/1556/21.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду, у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Адаховська