Рішення

від 29.05.2023 по справі 922/328/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/328/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімов І.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс-Перевізник" про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс- Перевізник" (вул. Тараса Карпи, 37/19, м. Кропивницький, 25006) до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" (шосе Салтівське, 129, м. Харків, 61029) про стягнення 793'728 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс-Перевізник" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" про стягнення авансу в сумі 793'728 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/328/23 позов задоволено, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс-Перевізник" аванс у розмірі 793'728 грн, а також 11'905,92 грн судового збору.

23.05.2023 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№13014).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд установив, що до закінчення судових дебатів у справі, представником позивача подано заяву, у якій було зазначено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним буде надано суду заяву про ухвалення додаткового рішення та додаткові докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення подана до суду 23.05.2023. Відтак, враховуючи приписи ч. 7 ст. 116 ГПК України, вказана заява подана до суду з дотриманням п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду (18.05.2023).

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у рішенні Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/328/23 не було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, суд вважає за необхідне вирішити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

26.05.2023 представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру судових витрат (вх. 13374), в якій просив зменшити заявлений ТОВ "Авто-Альянс-Перевізник" розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5'000 грн, посилаючись на те, що вартість витрат у розмірі 58'059,62 грн не відповідає складності справи, рівню складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу позову та відповіді на позов.

Враховуючи те, що представник відповідача надав письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд не вбачає за необхідне викликати представників сторін у судове засідання для прийняття додаткового рішення у справі. У зв`язку з цим додаткове рішення ухвалюється без виклику сторін.

При ухваленні додаткового рішення суд виходить з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великою Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 58'059,62 грн позивач надав суду:

- копію ордеру на підтвердження повноважень адвокат;

- копію договору про надання правової допомоги № 23/22;

- копію акту наданих послуг № 23/22-1 від 25.01.2023;

- копію акту наданих послуг № 23/22-2 від 22.03.2023;

- копію акту наданих послуг № 23/22-3 від 18.05.2023;

- копії доказів вартості витрат на поштові послуги.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Суд установив, що 11.11.2022 між Адвокатським об`єднанням "Науменко, Боруш і партнери" (Адвокатське об`єднання) та ТОВ "Авто-Альянс- Перевізник" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 23/22 (далі - Договір).

Розділом 1 Договору визначено, що Адвокатське об`єднання за завданням Клієнта зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги (юридичних послуг) Клієнту, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та додаткові/фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Пунктом 3.3.2. Договору передбачено, що Клієнт зобов`язаний відшкодувати Адвокатському об`єднанню всі узгоджені витрати.

Відповідно до пункту 2.2. Договору вартість кожної окремої юридичної послуги (вид послуги та її вартість), які за цим Договором можуть надаватися Адвокатським об`єднанням за завданням Клієнта, узгоджена сторонами в Додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною його частиною.

Додаток № 1 до Договору містить фіксований розмір гонорару за кожний вид наданої Адвокатським об`єднанням послуги, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої чинними законодавством на день оплати та/або виставлення рахунку, підписання акта наданих послуг.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" мінімальна заробітна плата з 01 січня 2023 року становить: у місячному розмірі - 6700 грн.

Під час виконання Договору між позивачем та Адвокатським об`єднанням підписано три акти надання послуг, а саме:

- № 23/22-1 від 25.01.2023 на суму З0'938,79 грн;

- № 23/22-2 від 22.03.2023 на суму 23'939,97 грн;

- № 23/22-3 від 18.05.2023 на суму 8487,80 грн.

Позивач зазначає, що за актом № 23/22-1 від 25.01.2023 з відповідача має бути стягнуто 25'631,85 грн. До наданих послуг, вартість яких підлягає відшкодуванню, зокрема, входять:

1) Консультація (усна, без вивчення документів) щодо наявності підстав для звернення до суду з позовом про стягнення передоплати у вигляді авансу на загальну суму 670 грн;

2) Складання позовної заяви майнового характеру з ціною позову понад 500'000 грн, 20'100 грн;

3) Інші заяви процесуального характеру, справи по ГПК на загальну суму 670 грн (заява про вирішення питання про розподіл судових витрат);

4) Складання адвокатських запитів на загальну суму 2680 грн (1340 грн * 2) (від 15.12.2022 та 03.01.2023 до ТДВ "Салтівський хлібозавод");

5) Складання/розробка претензії ТДВ "Салтівський хлібозавод" 04.01.2023 на суму 670 грн;

6) Відправка письмової кореспонденції поштою та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу на суму 402 грн (67 грн*6): позовна заява до Господарського суду Харківської області 23.01.2023; примірник позовної заяви з додатками ТДВ "Салтівський хлібозавод" 23.01.2023; адвокатський запит ТДВ "Салтівський хлібозавод" 15.12.2022; адвокатський запит ТДВ "Салтівський хлібозавод" 03.01.2023; вимога-претензія ТДВ "Салтівський хлібозавод" 05.01.2023; вимога-претензія ТДВ "Салтівський хлібозавод" 05.01.2023.

7) додаткові витрати із оплати коштів за послуги АТ "Укрпошта" щодо надсилання позовної заяви, примірника позовної заявив з додатками на адресу відповідача та адвокатських запитів і вимоги-претензії на загальну суму 439,85 грн.

Позивач зазначає, що за актом № 23/22-2 від 22.03.2023 з відповідача має бути стягнуто 23'939,97 грн. До наданих послуг, вартість яких підлягає відшкодуванню, зокрема, входять:

1) Складання відповіді на відзив (майнові вимоги), ціна позову понад 500'000 грн, 20'100,00 грн;

2) Участь у розгляді справи в суді першої інстанції, справи по ГПК (у справах до 5 позовних вимог) на загальну суму 2010 грн (ціна однієї послуги 2010 грн* 0,5=1005 грн). Загальна сума до сплати за участь в 2 засіданнях становить 2010 грн (1005 грн * 2);

3) Інші заяви процесуального характеру, справи по ГПК на загальну суму 1340 грн (670 грн * 2): складання клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; складання клопотання про ознайомлення із матеріалами справи;

4) Відправка процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід`ємними додатками) засобами "Електронного суду" та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу на загальну суму 134 грн. (67 грн * 2): до суду клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; до суду складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

5) Відправка письмової кореспонденції поштою та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу: ТОВ "Салтівський хлібозавод" примірник клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції 13.02.2023; до суду відповіді на відзив відповідача 16.03.2023; ТОВ "Салтівський хлібозавод" примірник відповіді на відзив відповідача 16.03.2023; представнику відповідача Нестеровій М.Б. відповідь на відзив відповідача 20.03.2023;

6) додаткові витрати із оплати коштів за послуги АТ "Укрпошта" з відправки примірників процесуальних документів іншим учасникам справи на загальну суму 87,97 грн.

Позивач зазначає, що за актом 23/22-3 від 18.05.2023 з відповідача має бути стягнуто 8487,80 грн. До наданих послуг, вартість яких підлягає відшкодуванню, зокрема, входять:

1) Інші заяви процесуального характеру, справи по ГПК на загальну суму 670 грн: складання заяви до суду про завантаження до підсистеми "Електронний суд" усіх матеріалів справи для реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи.

2) Участь у розгляді справи в суді першої інстанції, справи по ГПК (у справах до 5 позовних вимог), а саме 10.04.2023, 01.05.2023, 18.05.2023 на загальну суму 5025 грн (1005 грн + 2010 грн + 2010 грн).

3) Складання клопотання, справи по ГПК на загальну суму 2345 грн: клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи 18.04.2023.

4) Відправка процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід`ємними додатками) засобами "Електронного суду" та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу на загальну суму 67 грн: заяви до суду про завантаження до підсистеми "Електронний суд" усіх матеріалів справи для реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи;

5) Відправка письмової кореспонденції поштою та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу на загальну суму 201 грн: до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи 18.04.2023; ТОВ "Салтівський хлібозавод" відповідь на пропозицію укласти мирову угоду 17.04.2023; ТОВ "Салтівський хлібозавод" відповідь на пропозицію з`явитись до сервісного центру МВС 17.04.2023.

6) додаткові витрати із оплати коштів за послуги АТ "Укрпошта" з відправки складених заяв/клопотань на загальну суму 179,80 грн.

Суд, дослідивши вказані акти та умови Договору, враховує правову позицію викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, в якій викладено такий висновок: "У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо."

Так, відповідач надав заперечення, в яких просить зменшити заявлений ТОВ "Авто-Альянс-Перевізник" розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5'000 грн, посилаючись на те, що вартість витрат у розмірі 58'059,62 грн не відповідає складності справи, рівню складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу позову та відповіді на позов.

Суд погоджується з твердженням відповідачем про те, що заявлений позивачем розмір витрат за складання позову та відповіді на відзив в розмірі 40'200 грн є неспівмірним зі складністю даної справи, нерозумним та несправедливим, оскільки дана справа є нескладною за своєю суттю та має сталу судову практику, а отже не потребує особливої та тривалої підготовки.

Відтак, суд вважає, що справедливим та співмірним буде покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10'000 грн за складання позову та 5000 грн за складання відповіді на відзив.

Також розмір вартості складання клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, заяви про завантаження до підсистеми "Електронний суд" усіх матеріалів справи є неспівмірним зі складністю складання відповідних категорій документів, оскільки загалом вони мають стандартну форму і є незначними за обсягом.

На переконання суду, справедливим та співмірним буде покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 400 грн за складання кожного вказаного вище документу. Отже, замість 4355 грн (670 грн + 670 грн + 670 грн + 2345 грн), з відповідача підлягає стягненню 1600 грн (400 грн * 4).

Щодо тверджень відповідача про те, що представник позивача брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, та враховуючи невелику тривалість судових засідань, а також незначну складність справи, така вартість є неспівмірною та нерозумною, суд зазначає таке.

Так, у пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.".

З додатку №1 до Договору вбачається, що вартість послуги "Участь у суді першої інстанції" становить 2010 грн (6700 грн * 0,3). При цьому, у разі коли адвокат з`явився у судове (або інше) засідання, однак судом (або уповноваженим органом) було прийнято рішення про його відкладення (з будь-яких підстав), вартість участі у судовому засіданні адвоката розраховується із застосуванням коефіцієнта 0,5 (тобто 1005 грн).

Суд вважає, що справедливим та співмірним буде покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 1005 грн за участь у кожному судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, представник позивача взяв участь в 5 судових засіданнях, а отже з відповідача підлягають стягненню витрати в цій частині в сумі 5025 грн, замість заявлених позивачем витрат в сумі 7035 грн.

Суд також звертає увагу, що витрати позивача на послуги АТ "Укрпошта" в сумі 707,62 грн не є витратами на правничу допомогу, а входять до складу судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27'387 грн (58'059,62 грн - 25200 грн (різниця між витратами, які заявлені позивачем за складання позову та відповіді на відзив, та витратами, які задоволені судом) 2755 (різниця між витратами, які заявлені позивачем за складання клопотань, та витратами, які задоволені судом) 2010 (різниця між витратами, які заявлені позивачем за участь у судових засіданнях, та витратами, які задоволені судом) 707,62 грн (поштові послуги)) та витрати на поштові послуги в сумі 707,62 грн.

Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс-Перевізник" про винесення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/328/23.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" (шосе Салтівське, 129, м. Харків, 61029, код ЄДРПОУ 41659690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс-Перевізник" (вул. Тараса Карпи, 37/19, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43040916) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27'387 грн та витрати на поштові послуги в сумі 707,62 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Трофімов