Ухвала

від 24.05.2023 по справі 922/1008/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1008/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Прохоров С.А.

секретар судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1) в інтересах держави, в особі : 1 позивач - Краснокутська селищна рада Богодухівсього району Харківської області (62002, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Охтирська, 1, код ЄДРПОУ 04397359) 2 позивач - Комунальне некомерційне підприємство Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської селищної ради (62002, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 139, код ЄДРПОУ 02002718) 3 позивач - Північно-східний офіс Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під, 10 пов, код ЄДРПОУ 40478572) за участю Прокуратури Харківської області, яка здійснює представництво в суді (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, оф. 125, код ЄДРПОУ 40292876) про стягнення 116 776,71 грн за участю представників:

прокуратури - Хряк О.О.

Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області - не з`явився

КНП Краснокутська центральна районна лікарня" - не з`явився

Північно-східний офіс Держаудитслужби - не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, подана в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області (1 позивач), Комунального некомерційного підприємства Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської селищної ради (2 позивач) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (3 позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАГАЗПОСТАЧ (відповідач) на користь комунального некомерційного підприємства Краснокутська центральна районна лікарня Краснокутської селищної ради надмірно сплачених коштів у сумі 116 776, 53 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 17.03.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/1008/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2023 було залишено позовну заяву без руху.

30.03.2023 прокурор подав заяву (вх. № 7782) про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 у справі № 922/1008/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Так, у справі № 922/1008/25, що розглядається, керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області (1 позивач), Комунального некомерційного підприємства Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської селищної ради (2 позивач) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (3 позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАГАЗПОСТАЧ (відповідач) на користь комунального некомерційного підприємства Краснокутська центральна районна лікарня Краснокутської селищної ради надмірно сплачених коштів у сумі 116 776, 53 грн як стороні та безпосередньому платнику коштів за договором.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2022 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 905/1907/21 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (далі - Рада), Комунального закладу Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради (далі - Школа) до Товариства з обмеженою відповідальністю АС (далі - ТОВ АС) про стягнення 365 870,72 грн, з посиланням на частину п`яту статті 302 ГПК України, яка визначає однією з підстав для такого передання наявність виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

В ухвалі про передачу колегії суддів КГС ВС сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме: 1) чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів; 2) чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним; 3) чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.

Також колегія суддів КГС ВС вважає, що для досягнення єдності практики необхідно уточнити наведений у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України Про прокуратуру інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

На переконання колегії суддів, таке уточнення має полягати в доповненні наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду висновками про те, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогами про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством, та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі якщо це передбачено законом).

Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів вказує, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.

Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об`єднана палата КГС ВС у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21 відступила від висновків КГС ВС про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об`єднана палата КГС ВС виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.

На противагу цьому колегія суддів наводить висновки, викладені у постанові КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус у національному праві держави-боржника, а й за певних умов державні компанії.

Роблячи такий висновок у справі № 910/4210/20, КГС ВС посилався на висновки зі справи Maffezini v. Spain, у якій трибунал Центру з розв`язання інвестиційних спорів (ICSID) зазначив, що першим кроком при визначенні того, чи є організація державним органом, є встановлення того, чи вона є власністю держави і чи контролює її держава безпосередньо або опосередковано. Також беруться до уваги цілі та завдання, для яких організація утворена, - чи належать вони до функцій, які є за природою державними (притаманними державі і такими, що за загальним правилом не виконуються приватними бізнесами й особами). З огляду на різноманітні форми, які можуть мати державні підприємства, структурного тесту може не вистачати для встановлення, чи є організація органом держави і чи можуть її дії вважатись державними (тобто було запроваджено функціональний тест щодо визначення ролі, яку виконує організація, - пункти 77, 79 рішення).

Також у наведеній справі КГС ВС врахував висновки зі справи Ceskoslovenska Obchodni Banka, A. S. V. The Slovak Republic (ICSID Case no ARB/97/4, Decision on Objections to Jurisdictions, May 24, 1999), у якій трибунал встановив, що факту володіння державою акціями у корпорації (більше 65 % уряду Чехії і близько 24 % уряду Словаччини) було недостатньо для ухвалення рішення, чи мав позивач за Вашингтонською конвенцією статут юридичної особи держави-учасника, коли її діяльність за своєю природою була не стільки державницькою, скільки комерційною. Приватна корпорація, діяльність якої спрямована на отримання прибутку при виконанні по суті державницьких функцій, делегованих їй державою, за функціональним тестом може вважатись органом держави.

Враховуючи викладене, у пункті 111 постанови від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20 КГС ВС дійшов висновку про те, що якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego (другим я) такої держави, на майно, формально належне такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави (суд нехтує формальною відокремленістю майна цієї юридичної особи від майна держави). Зокрема, врахуванню підлягають критерії: чи утворена компанія для виконання комерційних цілей; чи виконує компанія функції, притаманні державним органам (тобто здійснює публічну функцію, не характерну для приватних осіб); чи здійснює така компанія інші види діяльності та чи є вони основними / самостійними або носять допоміжний характер до виконання нею публічної функції; яким є ступінь контролю з боку держави; чи відокремлене майно компанії від майна держави.

Також колегія суддів КГС ВС зауважує, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 522/22473/15-ц, у якій має бути вирішено, зокрема, питання про те, чи має право учасник правочину, який фактично контролює товариство, звертатись до суду з позовом про визнання правочину, укладеного товариством, недійсним. На думку колегії суддів, від вирішення спору у справі № 522/22473/15-ц залежить і правова позиція, яка буде сформована у цій справі, оскільки єдиним засновником (учасником) Школи є Рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Черкаської області, а прокурор, захищаючи інтереси територіальної громади, звернувся з цим позовом в особі Ради.

Окрім цього, колегія суддів з посиланням на пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що суб`єкт владних повноважень - це уповноважений носій публічної влади, а перелік таких суб`єктів не є вичерпним (абсолютним), оскільки в адміністративно-правові відносини можуть вступати й інші суб`єкти владних повноважень, не зазначені у цій статті. При цьому поняття суб`єкт владних повноважень варто оцінювати не з інституційного, а з функціонального аспекту. Інакше кажучи, визначальним для віднесення того чи іншого органу (особи) до суб`єктів владних повноважень є не лише його місце у системі публічної влади, а й функції, які він виконує, і такі функції мають бути пов`язані зі здійсненням публічного адміністрування.

Беручи до уваги, що держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам та уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави, колегія суддів виснувала, що такими суб`єктами можуть бути, зокрема й комунальні підприємства та заклади.

Колегія суддів також звертає увагу на особливості формування та використання бюджету комунального закладу, які визначені БК України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та полягають у тому, що органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, а делегують владні повноваження з розпорядження / користування бюджетними коштами комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів. На думку колегії суддів, зазначені суб`єкти нарівні з органами місцевого самоврядування є учасниками бюджетного процесу, а саме розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, що свідчить про виконання комунальними підприємствами публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень як суб`єкта владних повноважень.

Здійснивши аналіз положень Закону № 922-VIII, статуту Школи та умов Договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що, укладаючи та виконуючи Договір, Школа реалізувала делеговані їй владні повноваження з розпорядження коштами відповідного державного / комунального бюджету, а нераціональне використання нею таких коштів має наслідком порушення публічних інтересів (інтересів держави, територіальної громади), оскільки Школа є учасником бюджетного процесу та реалізує у ньому публічну функцію розпорядника коштів.

У зв`язку із цим колегія суддів КГС ВС вважає, що у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII прокурор може звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, який допустив таке порушення, в тому числі в особі некомерційного комунального підприємства, яке володіє майном на праві оперативного управління, створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII.

При цьому колегія суддів вказує, що суд не повинен обмежуватись установленням лише організаційно-правової форми такого суб`єкта та відносин власності (структурний тест), а має також здійснити аналіз його діяльності, покладені на нього функції та встановити, чи є такий суб`єкт суб`єктом владних повноважень.

На переконання колегії суддів КГС ВС, у цій справі Прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону № 922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 прийнято до розгляду справу № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) та призначено справу № 905/1907/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на21.06.2023.

Як вбачається з позовної заяви у справі № 922/1008/23, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Богодухівсього району Харківської області (1 позивач), Комунального некомерційного підприємства Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської селищної ради (2 позивач) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (3 позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАГАЗПОСТАЧ (відповідач) на користь комунального некомерційного підприємства Краснокутська центральна районна лікарня Краснокутської селищної ради надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 116 776, 53 грн .

Тобто правовідносини у справі № 922/1008/23 та № 905/1907/21 є подібними, оскільки в обох справах спірним є питання щодо повноважень прокурора на звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу.

На підставі наведеного та керуючись 2, 12, 13, п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 229, 232, 233, 234, 235, 236, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 922/1008/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 905/1907/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

Зобов`язати учасників справи повідомити суду про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 24.05.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу складено та підписано 26.05.2023.

СуддяС.А. Прохоров