Рішення

від 29.05.2023 по справі 927/456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/456/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, в інтересах держави в особі

Позивача-1: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 38053846, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

Позивача-2: Коропської селищної ради,

код ЄДРПОУ 04412426, вул. Кибальчича, 1, смт Короп, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16200

до відповідача: Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп»,

код ЄДРПОУ 30894642, вул. Комунальна, 35, смт Короп, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16200

Предмет спору: про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев у розмірі 222 000,66 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Коропської селищної ради звернувся до суду з позовом до Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп», у якому прокурор просить суд стягнути з Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп» на користь Коропської селищної ради Чернігівської області 222 000,66 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 29.03.2023 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- прокурору та позивачам п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Відповідно до відомостей з сайту Укрпошти рекомендований лист № 1400056237889, яким направлялась ухвала про відкриття провадження у справі від 29.03.2023, отримана відповідачем 05.04.2023.

Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 20.04.2023.

Від відповідача в установлений судом надійшов відзив на позов з доданими документами, у т.ч. доказами направлення учасникам справи.

Новгород-Сіверською окружною прокуратурою в установлений судом строк надіслано суду відповідь на відзив, у т.ч. з доказами направлення її учасникам справи.

01.05.2023 представником відповідача на електронну адресу суду надіслано клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді Новгород-Сіверського районного відділу поліції від 25.04.2023 за вих. № 1519/124/46-2023.

При цьому представником відповідача заявлено клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та про визнання причин пропуску строку подання доказів поважними.

Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що у відзиві на позов ним зазначалося про відсутність інформації щодо прийнятого у кримінальному провадженні № 12020270140000084 процесуального рішення станом на день подання відзиву.

Відповідь Новгород-Сіверського районного відділу поліції на адвокатський запит отримано 29.04.2023.

Суд визнає поважними причини неподання учасником справи доказів у встановлений строк та, з урахуванням норм ст. 80 ГПК України, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та долучити до матеріалів справи відповідь Новгород-Сіверського районного відділу поліції від 25.04.2023 за вих. № 1519/124/46-2023.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2020 у виділі 22 кварталу 105 на території Рижківського старостинського округу Коропської селищної ради, що перебуває у постійному користуванні відповідача, виявлено самовільну порубку 33 сироростущих дерев породи вільха. Зважаючи на те, що відповідачем не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, з останнього підлягає стягненню шкода, заподіяна даною незаконною вирубкою дерев, у розмірі 222 000,66 грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує. Повідомив, що ним вчинено всі залежні від нього дії з виявлення незаконної рубки лісу, а саме працівниками підприємства було здійснено черговий огляд масиву, належно задокументовано незаконну рубку та повідомлено про даний факт правоохоронні органі. Також зазначено, що перевірки дотримання природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не проводилося, акт перевірки інспекцією не складався. Розрахунок розміру шкоди складено експертом в рамках кримінального провадження. Розрахунок виконано по таксах, які можуть застосовуватися до лісових господарств лише у разі вчинення незаконної рубки саме працівниками цих господарств. Самовільний поруб дерев був скоєний невстановленими особами в нічний час, тобто не під час виконання працівниками відповідача своїх трудових обов`язків. Відповідач вказує на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що свідчать про наявність складу правопорушення, а тому покладення на відповідача обов`язку відшкодування зазначеної суми заподіяних збитків є неправомірним. Також повідомив, що постанова від 29.09.2021 про закриття кримінального провадження № 12020270140000084 від 31.03.2020 в зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, який визначений ст. 219 КПК України, скасована, матеріали кримінального провадження скеровані для здійснення подальшого досудового розслідування. Зазначає, що звернення до суду з позовною заявою відбулось з порушенням строку позовної давності, який становить три роки.

Прокурор у відповіді на відзив повідомив, що нездійснення періодичних обходів (об`їздів) свідчить про невиконання відповідачем, який є постійним користувачем земельної ділянки, де була здійснена незаконна порубка дерев, належним чином своїх обов`язків по охороні лісу та настання негативних наслідків. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. Зазначив, що додатком № 1 до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» встановлено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту. Тобто вказані такси можуть застосовуватися та стосуються усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян. Висновок експерта, який проведено відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів, та яким встановлено факт завдання шкоди незаконною порубкою дерев на суму 222 000,66 грн є належним доказом у розумінні ст. 98 ГПК України. Вина та протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що всупереч вимог законодавства він не виконав обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулась незаконна рубка дерев, чим спричинено шкоду, встановлену висновком судової інженерно-екологічної експертизи, у зв`язку з чим всі елементи цивільного правопорушення наявні у даному випадку. Зазначив, що оскільки про факт незаконної порубки дерев стало відомо 30.03.2020, відповідно і перебіг позовної давності починається з вказаної дати.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до Державного акту серії І-ЧН № 001404 від 08.04.2023 на право постійного користування землею, Коропському спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Агролісгосп», на підставі розпорядження Коропської районної державної адміністрації № 70 від 21.03.2003, надано у постійне користування для ведення лісового господарства 438,00 га землі (а. с. 35-36).

30.03.2020 до Коропського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що 30.03.2020 в кв. 105 виділі 22 за с. Рижки Коропського району Чернігівської області було виявлено факт незаконної порубки дерев вільхи, відомості щодо вказаної події 31.03.2020 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020270140000084 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України (а.с. 15).

Відповідач звернувся до Коропського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області з заявою № 106 від 30.03.2020, в якій просив провести перевірку по факту, що у лісовому масиві, що знаходиться у постійному користуванні останнього квартал 105 виділ 22 біля с. Рижки було незаконно зрубано 33 шт. дерев вільхи сироростучої об`ємом 23,68 м3 ліквідної деревини. Сума завданих збитків становить 222 000,70 грн. Додав відомість заміру діаметрів пнів з розрахунком заподіяної шкоди (а.с. 16-17).

30.02.2020 слідчим слідчого відділення Коропського відділення поліції Бахмацького відділу поліції Головного управління поліції в Чернігівській області Ашейкіною Т.О. було проведено огляд місця події та встановлено, що місцем огляду є ділянка змішаного лісу, на початку ділянки на відстані 25 м від ґрунтової дороги з лівої сторони виявлено спиляні пеньки ростучих дерев вільхи, розташовані в хаотичному порядку один від одного в кількості 33 штук. При замірюванні діаметру пнів встановлено, що пні пронумеровані та діаметром: 1) 30х35 см, 2) 25х27 см, 3) 27х24 см, 4) 29х29 см, 5) 29х30 см, 6) 27х23 см, 7) 24х28 см, 8) 28х29 см, 9) 25х28 см, 10) 23х22 см, 11) 24х25 см, 12) 38х38 см, 13) 39х38 см, 14) 34х36 см, 15) 32х35 см, 16) 40х46 см, 17) 40х39 см, 18) 36х36 см, 19) 42х40 см, 20) 47х40 см, 21) 36х40 см. Далі від останнього пенька на відстані 18 м та 20 м від ґрунтової дороги виявлено пеньки свіже спиляних дерев вільхи різного діаметру: 22) 48х44 см, 23) 42х43 см, 24) 33х31 см, 25) 38х40 см, біля яких лежать стовбури з верхівками дерева. При подальшому огляді даної ділянки виявлено свіже спиляні пеньки дерев вільхи діаметром 26) 44х44 см, 27) 40х37 см, 28) 38х40 см, 29) 37х40 см, 30) 24х33 см, 31) 46х47 см. Понад ґрунтовою дорогою на відстані 1,5 м від лівої колії виявлено два пеньки свіжоспиляних дерев діаметром: 32) 20х22 см, 33) 30х30 см. В місці, де виявлено пеньки свіжоспиляних дерев маються на землі гілки дерев вільхи сліди волочіння деревини, що ведуть та обриваються біля ґрунтової дороги, такі сліди волочіння деревини виявлені по правій стороні дороги, які ведуть в напрямку с. Рижки. На ґрунтовій дорозі маються нечіткі сліди від колеса трактора, про що складено протокол огляду місця події від 30.03.2020 (а.с.14-15).

Під час допиту свідка старшим оперуповноваженим Коропського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_2 лісника Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп» ОСОБА_3 останній пояснив, що 30.03.2020 близько 08.30 год. під час обходу ділянки лісу ним було виявлено спиляні дерева вільхи сироростучої в кількості 33 штук різного діаметру на відстані близько 1 км від с. Рижки у кварталі 105 виділі 22, про що було повідомлено керівництво. Останній раз на цій ділянці лісу він був близько 2-х тижнів тому і всі дерева були на місці. Хто міг вчинити незаконний поруб дерев не знає (протокол допиту свідка а.с. 21-22).

Опитаний старшим оперуповноваженим Коропського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_2 староста Рижківського старостинського округу ОСОБА_4 повідомив, що в с. Рижки біля будівлі церкви знаходиться земельна ділянка, яка належить селищній раді та використовується місцевим жителем ОСОБА_5 , і на даний час на ній знаходиться 3 купи дров з деревини вільхи сироростучої. Близько тижня тому староста бачив як гр. ОСОБА_5 рубав дрова, однак як він їх перевозив чи перетягував староста не бачив. (протокол допиту свідка а.с. 25-26).

Згідно з висновком експерта № 12627/20-48 від 03.09.2020 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020270140000084 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 33 сироростучих дерев породи вільха в кварталі 105 виділі 22 Коропського СЛП «Агролісгосп» (за межами населеного пункту с. Рижки Коропського району), становить з урахуванням індексації 222 000,66 грн. Розрахунок виконано по Таксах обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, додаток № 1 (а.с 27-34).

03.06.2021 слідчим СВ Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Ладикою О.А. проведено допит свідка головного лісничого Коропського СЛП «Агролісгосп» ОСОБА_1 , який пояснив, що 30.03.2020 лісником ОСОБА_3 було виявлено незаконний поруб, про що і було повідомлено головного лісничого і він прибув на місце події. Виявивши на місці події незаконний поруб дерев, ОСОБА_1 зателефонував на лінію « 102». Слідчо-оперативна група прибувши на місце події провела огляд з замірюванням спилів дерев. Виявлені сліди волочіння та шин ймовірно від трактору. Також він пояснив, що рухаючись в напрямку слідів, прийшов до приміщення богослужіння в с. Рижки та виявив купу порубаних дров. Було викликано старосту с. Рижки, в якого запитано кому належить прилегла територія до приміщення богослужіння та кому належать дрова, хто проживає поряд вказаним приміщенням. Зазначив, що було проведено огляд виявлених дров та зроблено їх заміри (а.с. 23-24).

Прокурором у позовній заяві зазначено, що досудовим розслідування кримінального провадження № 12020270140000084 від 31.03.2020 осіб, які вчинили незаконну порубку дерев, не встановлені.

Прокурор вважає, що наявність кримінального провадження, розпочатого за фактом незаконної вирубки дерев, не спростовує бездіяльності відповідача у забезпеченні належної охорони лісу, а тому саме на нього покладається обов`язок з відшкодування завданої шкоди у розмірі 222 000,66 грн.

Шкода, завдана державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища в розмірі 222 000,66 грн, постійним лісокористувачем у добровільному порядку не сплачена.

Відповідачем надано постанову слідчого СВ Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Ладики О.А. від 29.09.2021, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202027140000084 від 31.03.2020, закрито у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування.

Листом № 2746вих-21 від 22.10.2021 в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури повідомлено відповідача, що постанова про закриття кримінального провадження від 29.09.2021 у кримінальному провадженні № 12020270140000084 від 31.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України скасована. Матеріали скеровані до СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області для здійснення подальшого досудового розслідування.

Листом № 1519/124/46-2023 від 25.04.2023 Новгород-Сіверський районний відділ поліції у відповідь на адвокатський запит за вих. № 12/04 від 12.04.2023 повідомив, що кримінальне провадження № 1202027140000084 від 31.03.2020 перебуває на стадії досудового розслідування. Рішення по справі не прийнято.

Оцінка суду.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Чернігівської області, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону та захист лісів.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області листом № 06/484 від 03.03.2023 на звернення прокурора у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 57-75-527вих-23 від 27.02.2023 повідомила про те, що протягом трьох років перевірки дотримання вимог природохоронного законодавства Коропським СЛП Агролісгосп не проводились та незаконні рубки не виявлялись, заходи щодо відшкодування шкоди, завданої самовільною порубкою дерев, не здійснювались та в найближчі терміни не плануються здійснюватись, вважає за можливе звернення до суду з позовом безпосередньо прокуратурою.

Таким чином, не вжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, також свідчить про бездіяльність позивача-1.

Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст.13, 142, 145 Конституції України; ст. 15, 19, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 15 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Правопорушення було вчинено на території Коропської селищної ради Чернігівської області, яка є органом місцевого самоврядування.

Прокурор звернувся до Коропської селищної ради листом № 57-75-528вих23 від 27.02.2023 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та просив надати інформацію чи зверталась селищна рада до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою та чи планує звертатися.

Коропська селищна рада повідомила Новгород-Сіверську окружну прокуратуру листом № 527/01-31 від 03.03.2023, що до суду з метою стягнення шкоди не зверталась, не має змоги вживати належних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, на адресу ради не надходило жодних матеріалів стосовно вчиненого кримінального правопорушення. Також зазначила, що не планує звертатися з відповідним позовом до суду.

Таким чином, невжиття Коропською селищною радою упродовж тривалого часу після встановлення факту самовільної порубки заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди та відсутність наміру вжиття таких заходів свідчить про бездіяльність вказаного органу місцевого самоврядування.

Враховуючи те, що з моменту направлення прокурором позивачу-1 та позивачу -2 листів та до подання позову минув майже місяць, позивачі не вжили заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави, суд доходить висновку про невжиття компетентними органами жодних заходів протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про їх бездіяльність.

Оскільки ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказані листи прокурора з посиланням на таку норму, які були направлені позивачам з метою з`ясування підстав представництва, відповідають приписам цієї статті, а тому підпадають під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Чернігівською обласною прокуратурою направлено позивачу-1 та позивачу-2 повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України № 53-75-704вих-23 від 17.03.2023 та № 53-75-703вих-23 від 17.03.2023 відповідно про те, що прокурором підготовлено позовну заяву в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Коропської селищної ради до Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп» про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, та яку буде скеровано до суду.

Перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів у порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні з даним позовом у спірних правовідносинах.

Щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Прокурор зазначає, що 30.03.2020 у виділі 22 кварталу 105 на території Рижківського старостинського округу Коропської селищної ради, який перебуває у постійному користуванні відповідача, виявлено самовільну порубку 33 сироростущих дерев породи вільха, чим завдано шкоду у розмірі 222 000,66 грн, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки саме він не забезпечив охорону та захист лісових насаджень.

За фактом незаконної вирубки дерев було відкрито кримінальне провадження №12020270140000084 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором до позовної заяви додані копії документів, отримані в рамках вказаного кримінального провадження, а саме: заява відповідача до Коропського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області № 106 від 30.03.2020 з доданими до неї польовою переліковою відомістю пнів від 30.03.2020 та розрахунком грошової оцінки лісосіки; протокол огляду місця події від 30.03.2020; протоколи допиту свідка від 31.03.2020, від 03.06.2021; висновок експерта від 03.09.2020 №12627/20-48; план зовнішніх меж землекористування та проект організації та розвитку лісового господарства 2014 року, які надавались слідчим для проведення експертизи.

Згідно зі ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №520/8681/18, суди повинні досліджувати надані матеріали кримінального провадження на відповідність критеріям належності та допустимості доказів, зокрема щодо підстав його отримання та засвідчення слідчим або процесуальним керівником.

Прокурором до позовної заяви не додано відповідного дозволу слідчого щодо розголошення відомостей досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12020270140000084, які містяться в наданих прокурором доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За наведених обставин, суд вважає, що копії заяви відповідача до Коропського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області № 106 від 30.03.2020 з доданими до неї польовою переліковою відомістю пнів від 30.03.2020 та розрахунком грошової оцінки лісосіки; протоколу огляду місця події від 30.03.2020; протоколів допиту свідка від 31.03.2020, від 03.06.2021; висновку експерта від 03.09.2020 №12627/20-48; плану зовнішніх меж землекористування та проекту організації та розвитку лісового господарства 2014 року не є допустимими доказами у цій справі, а тому судом не приймаються.

Таким чином, прокурор не надав суду у встановленому ГПК України порядку належних і допустимих доказів, які підтверджують факт незаконної вирубки дерев, протиправну поведінку відповідача та розмір заподіяної шкоди.

За наведених обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо застосування позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Отже, враховуючи те, що у позові відмовлено і позовна давність застосуванню не підлягає, доводи учасників справи з цього питання суд не розглядає.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наявних обставин у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені прокурором, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун