Ухвала

від 26.05.2023 по справі 927/684/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/684/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою

кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТНП",

код ЄДОПОУ 24928451, вул. Вокзальна, буд. 5, кв. 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500,

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС",

код ЄДРПОУ 36592708, проспект Миру, буд. 49А, м. Чернігів, 14005,

e-mail: office@araris.com.ua,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: від кредитора: Пахомов Ю.О., Чернікова О.С.

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи.

12.05.2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТНП" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредитором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.23 справа передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 15.05.23 вказана вище заява була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 26.05.23; запропоновано боржнику до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду та заявнику: відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; документи, що підтверджують фінансовий та майновий стан (баланс на останню звітну дату, тощо), відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі; відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

Боржник відзив на заяву про відкриття провадження у справі до суду не подав.

Ухвала суду від 15.05.23, направлена на адресу боржника, зазначену витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: проспект Миру, буд. 49А, м. Чернігів, 14005, повернулась до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Заяв та клопотань до початку підготовчого засідання на адресу суду від учасників справи не надходило.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Суд вважає за можливе розглянути заяву кредитора у судовому засіданні без участі представника боржника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 06.08.2009, номер запису 10741020000034264, місцезнаходження: 14005, місто Чернігів, проспект Миру, 49-А.

З матеріалів справи вбачається, що боржник має заборгованість перед кредитором у сумі 9 033 963,12 грн.

В обґрунтування наявності боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" перед кредитором заявник посилається на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Як вбачається із поданої заяви 13 травня 2014 року укладено Договір позики (зворотної фінансової допомоги) №ФП-1/14-ОТНП/Аз (надалі-Договір позики) між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТНП" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" (Поклажодавець).

Згідно п.1. Договору позики предметом договору є надання Підприємством Товариству безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі в розмірі 7 500 000,00 грн.

Напротязі п`яти банківських днів після підписання договору Підприємство повинно перерахувати на розрахунковий рахунок Товариства вказану вище суму (п.2 Договору позики).

Товариство зобов`язується повернути отриману безвідсоткову фінансову допомогу Підприємству до 30 червня 2014 року (п.3 Договору позики).

Відповідно до п.4 Договору позики, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Договір позики підписано та скріплено печатками обох сторін.

До Договору позики сторонами укладено:

-30.06.2014 року Додаткову угоду до Договору позики (зворотної фінансової допомоги) №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14, відповідно до п.1 якої змінено пункт 3 Договору позики та викладено в наступній редакції: «Товариство зобов`язується повернути отриману безвідсоткову фінансову допомогу Підприємству до 31 грудня 2016 року».

-29.12.2015 року Додаткову угоду №2 до Договору позики (зворотної фінансової допомоги) №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14, відповідно до п.1 якої змінено пункт 3 Договору позики та викладено в наступній редакції: «Товариство зобов`язується повернути отриману безвідсоткову фінансову допомогу Підприємству до 31 грудня 2022 року».

На виконання Договору позики Кредитор перерахував Боржнику 7 500 000,00 грн, (13.05.14 згідно платіжного доручення №425 в сумі 3 500 000,00 грн; 22.05.14 згідно платіжного доручення №446 в сумі 7 500 000,00 грн;), підтверджується наданими банківськими виписками по особовому рахунку (а.с. 14-15).

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2015 року за Договором позики №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14, згідно якого станом на 31.12.15 заборгованість боржника перед кредитором становить 7 500 000,00 грн.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Судом встановлено, що наданий кредитором Акт звірки взаєморозрахунків є підписаним без заперечень та скріплений печатками обох сторін, а отже визнається судом як належний та допустимий доказ, що підтверджує розмір заборгованості боржника.

Згідно матеріалів справи, 29.04.23 Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТНП" було направлено на адресу боржника вимогу про повернення фінансової допомоги Вих.№25-04/23 від 24.04.23, в якій викладено вимогу про сплату боргу по Договору позики №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14 у розмірі 7 500 000,00 грн протягом двадцяти днів від дня пред`явлення даної вимоги шляхом перерахування на зазначений рахунок.

Матеріали справи містять докази направлення зазначеної вимоги на адресу боржника (а. с.18).

У відповідь на вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" листом від 03.05.23 вих.№3 (а.с. 19) повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТНП" про відсутність можливості погасити наявну заборгованість у строки, визначені у Додатку №2 від 29.12.15 до Договору позики №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14 у зв`язку з скрутним фінансовим становищем товариства.

Станом на день подання заяви боржник заборгованість по Договору позики №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14 у розмірі 7 500 000,00 грн не сплатив.

На підставі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

У ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, грошовим зобов`язанням є зобов`язання кредитора сплатити гроші боржнику, а кредитор має права вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами статей 526-527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 Господарського суду України встановлено, що суб єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" не повернуло кошти по Договору позики №ФП-1/14-ОТНП/Аз від 13.05.14 у строк, обумовлений Додатковою угодою №2 від 29.12.15 до Договору позики.

У поданій заяві про визнання грошових вимог, кредитор просить суд визнати нараховані 3 % річних, інфляційні втрати, неустойку.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та положень укладеного між сторонами договору свідчить, що наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за спірними договорами, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.

Враховуючи наведену норму закону Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТНП" правомірно здійснило нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Отже, за арифметичним перерахунком суду нараховані на суму боргу в розмірі 7 500 000,00 грн. інфляційні втрати за період з 01.01.23 по 31.03.23 у розмірі 227 113,80 грн. та три проценти річних за період з 01.01.23 по 30.04.23 у розмірі 73 972,60 грн. розраховані правильно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТНП" грошові вимоги в розмірі 7 500 000,00 грн основного боргу, 227 113,80 грн інфляційних втрат та 73 972,60 - 3% річних - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів, а представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі №927/684/23 про банкрутство ТОВ "АЗАРІС" та введення процедури розпорядження майном боржника на 170 календарних днів.

Поряд з цим, оскільки в силу ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства до грошового зобов`язання не включаються неустойка (штраф, пеня) - вимоги до боржника в частині 1 232 876,72 грн пені, судом на момент відкриття провадження у даній справі - не розглядаються.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Згідно з ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу: про відкриття провадження у справі; про відмову у відкритті провадження у справі.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19.

Доказів, які підтверджують спроможність виконати свої зобов`язання, боржник не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТНП" до Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" про визнання банкрутом, оскільки докази, долучені кредитором до матеріалів даної справи свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника, що у свою чергу є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд вважає за доцільне її задовольнити, відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС".

Крім того, кредитором у цій справі сплачено судовий збір у сумі 26 840,00 грн, що платіжною інструкцією від 10.05.23 №271 та авансування винагороди арбітражного керуючого у сумі 60 300,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.05.23 №270.

Згідно з частинами 1,3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже визначений ГПК України перелік судових витрат не є вичерпним.

Кодекс України з процедур банкрутства не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі сплачений ініціюючим кредитором судовий збір та авансована грошова винагорода, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Оскільки авансування грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство, як і сплата судового збору, передбачені Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і авансування винагороди арбітражного керуючого належать до судових витрат, які підлягають погашенню у першу чергу.

Таким чином, вимоги кредитора підлягають визнанню у сумі 7 888 226,40 грн, з якої: 7 801 086,40 грн основного боргу (7 500 000,00 грн. - основний борг, 227 113,80 грн. - інфляційні втрати, 73 972,60 грн. - 3% річних), 26 840,00 грн судового збору, 60 300,00грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

За приписами ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відкриваючи провадження у справі про банкрутство, судом вводиться процедура розпорядження майном та призначається розпорядник майна.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 21 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТНП" про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, а саме - Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво №783 від 08.04.2013, адреса для листування: 04071, м. Київ-71, а/с 71) та заяву арбітражного керуючого Реверука П.К. про участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної категорії осіб, зазначених у ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

З урахуванням наведених вище положень п. 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, а також враховуючи відсутність підстав для відхилення кандидатури, суд вважає за можливе розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Реверука П.К.

Положеннями ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

За правилами ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, між іншим, про встановлення розміру винагороди розпорядника майна та джерела її сплати.

В матеріалах справи відсутні відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи, а тому враховуючи наведені вище приписи ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне встановити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Реверука П.К. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором) на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області.

Згідно з ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст. 2, 28, 30, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ст. 3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРІС" (код ЄДРПОУ 36592708).

Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТНП" (код ЄДОПОУ 24928451,) в розмірі 7 801 086,40 грн (7 500 000,00 грн. - основний борг, 227 113,80 грн. - інфляційні втрати, 73 972,60 грн. - 3% річних), 26 840,00 грн. судового збору та 60 300,00 грн. витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво №783 від 08.04.2013, адреса для листування: 04071, м. Київ-71, а/с 71, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. код НОМЕР_1 ).

Встановити розпоряднику майна Реверуку П.К. основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна, за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області.

Зобов`язати розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 10.07.2023 року.

Строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановити до 17.07.2023 року.

Попереднє засідання суду призначити на "27" липня 2023 року о 10:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201.

Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України, текст якого додається.

Повідомити учасників справи про наявність в суді технічної можливості проведення судового засідання, призначеного на 27.07.23 на 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) за умови звернення зацікавленої сторони із заявою відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копії даної ухвали надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна Реверуку П.К. (04071, м. Київ-71, а/с 71, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (14032, м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка, 20-а, e-mail: cnap@chernigiv-rada.gov.ua), Деснянському районному суду м. Чернігова (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 141, e-mail: inbox@ds.cn.court.gov.ua), Чернігівському окружному адміністративному суду (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23, e-mail: inbox@adm.cn.court.gov.ua), Деснянському відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (14000, м. Чернігів, вул. Княжа, 28, e-mail: info_ds@cnm.cn.dvs.gov.ua) та відділу організації проведення перевірок Управління банкрутства Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, e-mail: bankrutstvo@cn.minjust.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 29.05.23.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/