ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5953/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 (суддя Головіна К. І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 (колегія суддів: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Скрипка І.М.)
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС)
про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго")
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця")
про стягнення 70 274 946,74 грн.
ВСТУП
1. Суди попередніх інстанцій задовольнили позов про стягнення заборгованості, яка виникла за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", на виконання чого було видано відповідний наказ. Держаний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження.
2. АТ "Укрзалізниця" (боржник) звернулося до державного виконавця з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, посилаючись на мораторій на звернення стягнення на активи останнього за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, що розміщені на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (ДП "Донецька залізниця").
3. Державний виконавець відповіді на заяву не надав, виконавче провадження не зупинив. АТ "Укрзалізниця" звернулося зі скаргою до суду.
4. Господарський суд міста Києва ухвалою, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, визнав неправомірною бездіяльність Департаменту ДВС, що полягає у незупиненні виконавчого провадження.
5. Департамент ДВС звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
6. Перед Верховним Судом постало питання законності незупинення виконавчого провадження під час примусового виконання рішення про стягнення грошових коштів з АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця" за наявності мораторію. При цьому, на час відкриття виконавчого провадження існувала практика Верховного Суду, що положення закону щодо мораторію не підлягають застосуванню як такі, що суперечать Конституції України, однак Велика Палата Верховного Суду відступила від зазначених висновків під час розгляду скарги судами попередніх інстанцій.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
7. У квітні 2017 року ПАТ "Донбасенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Укрзалізниця", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДП "Донецька залізниця", про стягнення вартості електричної енергії у розмірі 70 274 946,74 грн.
8. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Укрзалізниця" умов багатостороннього договору та двостороннього договору у період з травня 2016 року по лютий 2017 року. Також позивач послався на те, що права та обов`язки ДП "Донецька залізниця" за цими договорами перейшли до АТ "Укрзалізниця".
9. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.05.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у справі №910/5953/17, у задоволенні позову відмовив.
10. Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.06.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 скасувала, справу направила на новий розгляд.
11. За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, позов задовольнив повністю: стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 70 274 946,74 грн, судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 984 000,00 грн.
12. 12.08.2021 Господарський суд міста Києва видав наказ на примусове виконання рішення суду у справі №910/5953/17, яке набрало законної сили 20.07.2021.
13. 20.08.2021 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Заєць Т.І. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №66591737 з виконання наказу від 12.08.2021 №910/5953/17.
14. 03.09.2021 боржник (АТ "Укрзалізниця") звернувся до державного виконавця з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №66591737, посилаючись на пункти 5-1 та 5-2 розд.ІІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (у редакції Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції"), якими встановлено мораторій на звернення стягнення на майно залізниці, яке розміщене на території проведення АТО, до проведення відповідно до законодавства інвентаризації та оцінки майна.
15. На вказану заяву державний виконавець відповіді не надав, виконавче провадження не зупинив.
16. У межах виконавчого провадження №66591737 на підставі платіжної вимоги від 09.09.2021 №66591737/1 списано з АТ "Укрзалізниця" 78 385 112,88 грн (71 258 946,74 грн на користь ПАТ "Донбасенерго" згідно наказу від 12.08.2021 №910/5953/17; 7 125 894,67 грн виконавчого збору згідно постанови від 20.08.2021 №66591737; 271,47 грн згідно постанови від 20.08.2021 №66591737).
17. 21.09.2021 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Заєць Т.І. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №66591737 з виконання наказу від 12.08.2021 №910/5953/17 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону "Про виконавче провадження" (у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду).
18. 04.10.2021 АТ "Укрзалізниця" подало до Господарського суду міста Києва скаргу на бездіяльність Департаменту ДВС щодо незупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №66591737, відкритому за наказом від 12.08.2021 №910/5953/17 та зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №66591737, відкритого на підставі наказу від 12.08.2021 №910/5953/17.
19. В обґрунтування поданої скарги АТ "Укрзалізниця" вказувало на те, що:
- відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємства залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" від 20.12.2016 доповнено розд.III Перехідні та прикінцеві положення Закону "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" пунктами 5-1 і 5-2; вказаним законом були також внесені зміни до Закону "Про виконавче провадження", а саме: 1) ч.1 ст.34 доповнено п.11; 2) ч.1 ст.35 після слів та цифр "у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8" доповнено цифрою "11"; 3) розд.XIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено п.10-1;
- майно ДП "Донецька залізниця" розміщене на території проведення АТО і це є загальновідомим фактом, наявність якого дає право на захист інтересів АТ "Укрзалізниця" за боргами ДП "Донецька залізниця" відповідно до встановленого законом мораторію;
- на законодавчому рівні чітко встановлена послідовність дій органів ДВС щодо порядку виконання судових рішень, які прийняті за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, до переліку яких віднесено і ДП "Донецька залізниця", а саме мають бути зупинені всі відкриті виконавчі провадження по вказаній категорії судових справ;
- своєю бездіяльністю державний виконавець порушив права та законні інтереси АТ "Укрзалізниця" як стратегічно важливого підприємства державного сектору економіки.
20. Верховний Суд постановою від 08.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 скасував та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову ПАТ "Донбасенерго" до АТ "Укрзалізниця" про стягнення 70 274 946,74 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
21. Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.11.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, визнав неправомірною бездіяльність Департаменту ДВС, що полягає у незупиненні виконавчого провадження №66591737 за наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 №910/5953/17; закрив провадження за скаргою АТ "Укрзалізниця" на бездіяльність Департаменту ДВС в частині зобов`язання зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №66591737.
22. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:
- оскільки майно ДП "Донецька залізниця" знаходиться на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до п.11 ст.34 Закону "Про виконавче провадження" та п.10-1 розд.XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження №66591737 та вчинення відповідних виконавчих дій у вказаному провадженні підлягали зупиненню на період дії мораторію згідно положень прийнятих Законів "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" (набрав чинності 17.02.2017) та "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції";
- провадження в частині вимоги скаржника про зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки станом на дату постановлення ухвали виконавче провадження №66591737 закінчене (постанова від 21.09.2021) та будь-яких дій за ним не вчиняється.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
23. 20.02.2023 Департамент ДВС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги АТ "Укрзалізниця".
24. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права (зокрема, ч.4 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів"), без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
25. Скаржник, зокрема, вказує:
- орган ДВС не міг керуватися постановою Великої Палати Верховного Суду, ухваленою в 2022 році у справі №910/22858/17, а повинен був керуватися постановою Верховного Суду від 25.06.2021 у справі №910/22748/16;
- на час відкриття виконавчого провадження №66591737 у справі №910/5953/17 існувала судова практика Верховного Суду, що при примусовому стягненні з AT "Укрзалізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця" не підлягають застосуванню положення п.11 ч.1 ст.34 Закону "Про виконавче провадження" щодо мораторію;
- такий висновок був обов`язковим для Департаменту ДВС при вирішенні питання щодо незупинення виконання рішення у справі №910/5953/17.
26. 17.04.2023 надійшов відзив АТ "Укрзалізниця" у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
27. Відзив мотивовано, зокрема, таким:
- на дату видачі Господарським судом міста Києва наказу від 12.08.2021 №910/5953/17 та пред`явлення його до примусового виконання АТ "Укрзалізниця" вважалося боржником за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", а тому ВП №66591737 підлягало зупиненню відповідно до п.11 ч.1 ст.34 Закону "Про виконавче провадження";
- скасоване судове рішення як таке, що не відповідає верховенству права, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; постановою Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17 скасовано рішення судів, які були підставою для стягнення коштів з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго";
- Департамент ДВС під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 мав керуватися виключно Законом "Про виконавче провадження", а не практикою Верховного Суду;
- встановлений державою мораторій на виконання зобов`язань ДП "Донецька залізниця" його правонаступником АТ "Укрзалізниця" є беззаперечним фактом, про що наголошено у пунктах 62-63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №905/1987/19 та підтверджено правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17;
- помилковим є посилання Департаменту ДВС на подібність справ №910/22748/16 та №910/5953/17;
- на момент вчинення державним виконавцем бездіяльності, судове рішення щодо незастосування п.11 ч.1 ст.34 Закону "Про виконавче провадження" у виконавчому проваджені №665991737 було відсутнє.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
28. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту ДВС, розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що заборгованість у цій справі виникла на підставі зобов`язань ДП "Донецька залізниця", правонаступником якого є АТ "Укрзалізниця".
30. Законами "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення АТО" (Закон №1787-VIII) та "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції" (Закон №2604-VIII) внесено зміни до Законів "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (Закон №4442-VI) та Про виконавче провадження (Закон №1404-VIII) та визначено такі умови мораторію:
1) строк мораторію починається з 17.02.2017 і завершується (залежно від того, яка подія настане раніше): 1) після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна АТ "Укрзалізниця" як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств; 2) через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
2) предмет мораторію - звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця"; норми чинного законодавства України включають гроші до складу активів товариства (п.3 розд.І "Загальні положення" Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73);
3) мораторій стосується не всіх зобов`язань АТ "Укрзалізниця", а лише зобов`язань підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень; вказане місцерозташування майна стосується ідентифікації підприємств залізничного транспорту, за зобов`язаннями яких встановлений мораторій на звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця", а не безпосередньо майна АТ "Укрзалізниця"; при цьому в указаних законах немає вказівки про те, що на непідконтрольній території має бути розміщене все майно підприємств залізничного транспорту
4) наслідками встановлення мораторію є: зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов`язанням таких підприємств, а також зупинення вчинення виконавчих дій.
31. Оскільки майно ДП "Донецька залізниця" знаходиться на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до указаних норм Законів №4442-VI та №1404-VIII на період дії мораторію підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", а також зупиняється вчинення відповідних виконавчих дій.
32. Законодавча тимчасова заборона (відстрочення виконання зобов`язання) щодо звернення стягнення за зобов`язаннями, які перейшли до АТ "Укрзалізниця" від ДП "Донецька залізниця", стосується всіх активів АТ "Укрзалізниця", в тому числі грошових коштів (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2021 у справі №910/22748/16).
33. Водночас у постанові від 25.06.2021 у справі №910/22748/16 Верховний Суд виснував, що п.11 ч.1 ст.34, п.10-1 розд.XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про виконавче провадження", пункти 5-1 та 5-2 розд.III Прикінцеві та перехідні положення Закону 4442-VI за змістом є такими, що не відповідають Конституції України (суперечить ст.8, ч.2 ст.19, частинам 1, 2 ст.55, п.9 ч.2 ст.129, частинам 1, 2 ст.129-1 Конституції України), оскільки фактично унеможливлюють виконання остаточного судового рішення протягом тривалого часу, що очевидно обмежує конституційне право особи на судовий захист та порушує принцип верховенства права, зважаючи на відсутність встановленого законодавцем передбачуваного та ефективного правового регулювання суспільних відносин щодо розумних строків погашення відповідної заборгованості.
34. На висновки, викладені у цій постанові Верховного Суду, посилається Департамент ДВС у касаційній скарзі.
35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, досліджуючи питання щодо застосування законодавства про встановлення мораторію на звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", відступила від вказаного висновку, викладеного у постанові від 25.06.2021 у справі №910/22748/16.
36. Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши норми Конституції України, Закону "Про виконавче провадження", ЦК, ГПК, Законів №2604-VIII, №4442-VI, №1404-VIII, рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, від 10.06.2003 №11-рп/2003, від 13.12.2012 №18-рп/2012 та практику Європейського Суду з прав людини, дійшла висновку, що введення державою мораторію на звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, само собою не суперечить нормам Конституції України та Конвенції. Разом з тим запровадження такого мораторію покладає на державу позитивний обов`язок створити необхідні правові механізми, щоб затримка виконання рішень не була настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого ст.6 Конвенції.
37. Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.08.2021 державний виконавець виніс постанову про відкриття ВП №66591737, а 09.09.2021 виставив платіжну вимогу №66591737/1, на підставі якої з АТ "Укрзалізниця" списано 78 385 112,88 грн.
38. АТ "Укрзалізниця" 03.09.2021 звернулося до органу ДВС із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, на яку відповіді не отримало, а 04.10.2021 подало до Господарського суду міста Києва скаргу на бездіяльність Відділу ДВС та зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій у рамках ВП №66591737.
39. У скарзі від 04.10.2021 АТ "Укрзалізниця" просило суд визнати неправомірною бездіяльність Департаменту ДВС щодо незупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №66591737 та зобов`язати орган ДВС зупинити вчинення виконавчих дій в рамках цього виконавчого провадження.
40. Частиною 1 ст.35 Закону "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у випадку, передбаченому п.11 ч.1 ст.34 цього Закону, до закінчення строку дії відповідних обставин.
41. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (п.11 ч.1 ст.34 Закону "Про виконавче провадження").
42. Такий мораторій та його строки встановлено пунктами 5-1 і 5-2 розд.ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону №4442-VI.
43. За наявності обставин, передбачених ст.34 Закону "Про виконавче провадження", виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом (п.17 розд.ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5).
44. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 зазначила, що норми пунктів 5-1 та 5-2 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону №4442-VI розповсюджуються лише на чітко визначені підприємства залізничного транспорту, а саме що розміщені на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та стосуються всіх активів АТ "Укрзалізниця".
45. У п.10-1 розд.XIII Закону "Про виконавче провадження" вказано, що на період дії мораторію, встановленого згідно з п.5-1 розд.III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
46. Верховний Суд звертає увагу, що вказана норма передбачає необхідність зупинення виконавчого провадження на період дії мораторію, що означає неможливість вчинення будь-яких виконавчих дій у такому провадженні.
47. Виконавець не мав права вчиняти дії, пов`язані із виконанням наказу Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/5953/17, оскільки положення п.11 ч.1 ст.34 Закону "Про виконавче провадження" передбачають імперативний обов`язок зупинити вчинення всіх виконавчих дій за наявності відповідних обставин (мораторію).
48. Враховуючи наявність мораторію, встановленого згідно з п.5-1 розд.III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та положення п.11 ч.1 ст.34, ч.1 ст.35 Закону "Про виконавче провадження", Верховний Суд доходить до висновку про те, що бездіяльність Департаменту ДВС щодо незупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №66591737 є неправомірною, що правильно виснували суди попередніх інстанцій, зобов`язавши орган ДВС зупинити вчинення виконавчих дій.
49. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2023 у цій справі.
50. Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних рішень, скаржник вказує, що орган ДВС не міг керуватися постановою Великої Палати Верховного Суду, ухваленою в 2022 році у справі №910/22858/17, а повинен був керуватися постановою Верховного Суду від 25.06.2021 у справі №910/22748/16. Такий висновок був обов`язковим для Департаменту ДВС при вирішенні питання щодо незупинення виконання рішення.
51. Верховний Суд відхиляє вказаний довід з огляду на таке.
52. Відповідно до ч.5. ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
53. Як було зазначено, у постанові від 25.06.2021 у справі №910/22748/16 Верховний Суд виснував, що п.11 ч.1 ст.34, п.10-1 розд.XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про виконавче провадження", пункти 5-1 та 5-2 розд.III Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" за змістом є такими, що не відповідають Конституції України (суперечить ст.8, ч.2 ст.19, частинам 1, 2 ст.55, п.9 ч.2 ст.129, частинам 1, 2 ст.129-1 Конституції України). Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, якою від вказаного висновку відступила.
54. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу №910/22858/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 19.01.2022, вказав, що виконавець (як державний, так і приватний) є суб`єктом владних повноважень. Питання щодо того, чи є висновок Верховного Суду про незастосування норми закону до певних правовідносин з підстав її невідповідності Конституції України та принципам верховенства права обов`язковим для виконавця та інших учасників правовідносин, становить виключну правову проблему (п.83 ухвали). Між датою набуття чинності рішенням суду, який не застосував норму закону з підстав її невідповідності Конституції України, та датою ухвалення рішення Конституційним Судом України про конституційність або неконституційність цієї норми виникає значний проміжок часу, протягом якого існує правова невизначеність - незрозуміло, чи повинен виконавець керуватися нормами закону про мораторій (такі норми є чинними до ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність, а іноді і після цього - якщо рішенням Конституційного Суду України це буде передбачено) чи виконавець зобов`язаний керуватися правовим висновком Верховного Суду, який не застосував норми щодо мораторію, як такі, що суперечать Конституції України (п.86 ухвали).
55. Також на розгляд Великої Палати Верховного Суду передавалися, зокрема, справи №821/669/17, №522/22473/15-ц, №761/13685/14-к, у яких поставало питання щодо ретроспективного застосування висновків Верховного Суду.
56. У зазначених справах Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованими доводи колегій суддів відповідних Касаційних судів щодо наявності виключної правової проблеми, яка полягає у ретроспективному застосуванні висновків Верховного Суду та співвідношенні такого застосування із дотриманням принципу правової визначеності.
57. Разом з тим, у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що хоча можливість зміни судової практики не сприяє правовій визначеності, однак слід мати на увазі, що існує діалектична суперечність між правовою визначеністю і розвитком права. Судова практика є органічною складовою права. Тому без розвитку судової практики, зокрема шляхом її зміни, на право чекає стагнація (п.174 постанови). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, як і національна прецедентна практика, діє як перспективно, так і ретроспективно (п.175 постанови).
58. За загальним правилом висновки Верховного Суду застосовуються ретроспективно. Велика Палата Верховного Суду не відступила від таких висновків (підходу) щодо застосування висновків Верховного Суду у часі, а тому, суди повинні застосовувати норми права відповідно до висновків щодо їх застосування, які є чинними на момент розгляду відповідної справи.
59. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
60. У ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
61. Оскаржувані у цій справі рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій 01.11.2022 та 31.01.2023 відповідно, тобто після ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №910/22858/17 (07.09.2022). Вказане свідчить про те, що врахування висновків Великої Палати Верховного Суду було для судів обов`язковим.
62. Оскільки суди попередніх інстанцій застосували норми права відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, дійсних на момент ухвалення оскаржуваних рішень, то немає підстав для скасування таких рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
64. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
66. Оскільки суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні касаційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі №910/5953/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 30.05.2023 |
Номер документу | 111159650 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні