Ухвала

від 29.05.2023 по справі 913/375/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/375/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (далі - ТОВ "Торговий дім Агродар", скаржник)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022

у справі № 913/375/21

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (далі - СТОВ "Злагода")

до ТОВ "Торговий дім Агродар"

про стягнення 25 681 743,12 грн,

та зустрічним позовом ТОВ "Торговий дім Агродар"

до СТОВ "Злагода"

про стягнення 12 089 236,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Торговий дім Агродар" 03.05.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2021 у справі № 913/375/21. Також, до матеріалів касаційної скарги додані клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та заява про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.05.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 913/375/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Східного апеляційного господарського суду у справі № 913/375/21 ухвалено - 14.12.2022, повний текст її складено - 17.01.2023, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 06.02.2023.

Судом встановлено, що 08.02.2023 ТОВ "Торговий дім Агродар" вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 913/375/21.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім Агродар" у справі № 913/375/21 залишено без руху; надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України; доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам даної справи; документа на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2023 касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім Агродар" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 913/375/21 повернуто з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, у зв`язку з тим, що скаржником у строк визначений судом, не усунуто недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 27.02.2023.

Як зазначено вище, ТОВ "Торговий дім Агродар" повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 913/375/21 - 03.05.2023, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення на конверті, а, отже з пропуском строку на касаційне оскарження.

До матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що судовий збір за подання даної касаційної скарги є дуже великою сумою, майновий стан товариства не дозволяє сплатити суму судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, що призвело до пропущення строку. Окрім цього, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник посилається на ведення воєнного стану, що, на його думку, є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим, заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Водночас, доводи скаржника щодо пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення через скрутний фінансовий стан та неможливість сплати суми судового збору, не приймаються судом до уваги, оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження зазначених доводів.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

Отже, доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах встановленого строку або з достатнім поспіхом, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою в передбачені процесуальним законодавством строки скаржником до матеріалів касаційної скарги не надано.

Стосовно доводів скаржника, що ведення на території України воєнного стану є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22)

Водночас, будь яких аргументованих доводів пропуску строку на касаційне оскарження, внаслідок введення на території України воєнного стану та обставин, що унеможливили подати касаційну скаргу в межах строків на касаційне оскарження, скаржником у клопотанні не зазначено.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 913/375/21.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 913/375/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Окрім цього, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.

Водночас, до матеріалів касаційної скарги додана заява про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яка мотивована тим, що ТОВ "Торговий дім Агродар" знаходиться у надзвичайно скрутному фінансовому положенні та не має можливості здійснити оплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є вичерпним.

Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а на що ТОВ "Торговий дім Агродар" не поширюється дія пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", то підстави для задоволення касаційним судом заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

З вищевикладених міркувань, Верховний Суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "Торговий дім Агродар" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку та доданням доказів отримання копії оскаржуваного судового рішення;

2) документа на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 913/375/21 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді І. Берднік

В. Зуєв