Рішення

від 16.05.2023 по справі 120/15977/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 травня 2023 р. Справа № 120/15977/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богоноса М.Б.,

за участі секретаря судового засідання Філіппова Ю.Ю.

представника позивача Фоменка М.С.

представника відповідача Лозінської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

17 листопада 2021 року у Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» (далі позивач, платник податку, Товариство) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за квітень 2021 року на 26044320 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % вказаної суми.

Обґрунтовуючи позовні вимоги платник податків зіслався на порушення процедури здійснення податкового контролю, а також відсутність підстав для висновку про завищення суми від`ємного значення із ПДВ, що на його думку свідчать про неправомірність оскарженого податкового повідомлення рішення.

Щодо першої групи доводів, то позивач зауважив, що у податкового органу не було законних підстав для проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Що ж до від`ємного значення ПДВ, яке в подальшому заявлено до відшкодування з бюджету, то представник Товариства зауважує, що підставою його виникнення стала операція із придбання у лютому 2021 року земельних ділянок, нерухомого майна, обладнання та іншого рухомого майна у Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Таувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Теувес Ріел Істейт». Позивач просить врахувати, що актом податкової перевірки констатовано факт завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ у розмірі 26044320 грн за податковою накладною від 11.02.2021 № 27 складеною «Тегра Україна ЛТД» під час поставки обладнання та іншого рухомого майна за договором від 11.02.2021 внаслідок помилково вказаних кодів УКТЗЕД та номенклатурою товарів.

Для спростування висновків контролюючого органу платник податків наводить обґрунтування того, що його операція із контрагентом (третьою особою у цій справі) носить реальний характер та підтверджується належними і допустимими документами бухгалтерського обліку. Просить врахувати, що податкова накладна на підставі якої сформовано податковий кредит зареєстрована в ЄРПН, а тому в силу норм Податкового кодексу України є належною та достатньою підставою для формування сум податкового кредиту із відповідними подальшими наслідками. Також позивач акцентує увагу на тому, що незважаючи на допущення у податковій накладній помилок при зазначені кодів придбаних товарів за УКТЗЕД, як зміст податкової накладної так і інших документів бухгалтерського обліку дає можливість у повній мірі ідентифікувати здійснену господарську операцію. В доповнення до цього аргументу просить врахувати правові висновки Верховного Суду при застосуванні норм Податкового кодексу України.

Не погоджується Товариство також із висновком контролюючого органу про завищення податкового кредиту з ПДВ при придбанні зазначеного у податковій накладній товару «обладнання заводу». За словами представника позивача, це обладнання Товариство використовує у своїй господарській діяльності, а його опис (номенклатура) повністю відповідає первинним бухгалтерським документам, що підтверджують його придбання.

Окремо позивач акцентував увагу на помилці податкового органу, що мала місце при обчисленні застосованих оскарженим податковим повідомленням рішенням штрафних санкцій. Помилка на яку звернув увагу позивач полягала у безпідставності тверджень про умисел у складі податкового правопорушення вчинення якого поставлено у вину посадових осіб Товариства. Це призвело до неправильного обрахунку розміру штрафу.

Відповідач заперечував проти позовних вимог. Основні аргументи податкового органу полягали у тому, що Товариством порушено норми пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованої платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок в декларації з ПДВ за квітень 2021 року на суму 26044320 грн. Зміст порушення полягав у тому, що платником податку віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки в обов`язкових реквізитах (у кодах УКТ ЗЕД та номенклатурі товару), що на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту ряд. 10.1 Б ряд. 19 та задекларованої суми бюджетного відшкодування (ряд. 20.2, 20.2.1) декларації у розмірі 26044320 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 позов задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення - рішення.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 скасовано та відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Верхового Суду від 06.12.2022 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 16.12.2022.

Ухвалою від 21.12.2022 справу прийнято до провадження, вирішено розглядати її в порядку загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строк для подання письмових пояснень із доказами на яких вони ґрунтуються з метою викладення своїх аргументів та міркувань щодо обставин про необхідність дослідження яких вказав Верховний Суд у постанові від 06.12.2022, якою справу направлено в суд першої інстанції для нового розгляду.

12.01.2023 представником відповідача подано письмові пояснення де наведено міркування щодо обставин на необхідність дослідження яких вказав Верховний Суд (а.с. 75 82, т. 4).

У поясненнях відповідач зазначив, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту за квітень 2021 року податкову накладну від 11.02.2021 № 27 з неправильно вказаними кодами УКТ ЗЕД (десять позицій товарів). Відповідач звернув увагу на те, що виявлені помилки носили очевидний характер і їх встановлення не потребувало спеціальних знань, а тому експертні товарознавчі та економічні дослідження не проводилися. Представник Головного управління вказав, що виявлена помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної та його реєстрації в ЄРПН.

Окремо відповідач у поясненнях зазначив, що податковим органом не ставиться під сумнів реальність господарської операції внаслідок якої оформлено та зареєстровано податкову накладну від 11.02.2021 № 27, а також належне виконання контрагентом позивача (постачальником) податкового обов`язку із декларування та сплати податкового зобов`язання із ПДВ за вказаною накладною.

Крім цього відповідач зазначив, що серед іншої номенклатури товарів у податковій накладній від 11.02.2021 № 27 зазначено про придбання обладнання заводу. В номенклатурі «обладнання» зазначено код УКТ ЗЕД 8479 «Машини та механічні пристрої спеціального призначення» проте не конкретизовано яке саме обладнання заводу придбавалося. На думку відповідача, податкова накладна у якій неправильно зазначено номенклатуру товарів/товару є такою, що складена із порушенням норм Податкового кодексу України та заважає ідентифікувати здійснену операцію, а тому суми ПДВ за такою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

13.01.2023 представником позивача в свою чергу також надано письмові пояснення та заявлено клопотання про долучення додаткових доказів (а.с. 83-165, т.4). Щодо суті спірних правовідносин представник просив врахувати, що грошові обсяги постачання товарних позицій, у яких на думку контролюючого органу виявлено помилки при зазначенні УКТ ЗЕД становлять 53200 грн. (ПДВ 10640 грн) із загальних 26044320 грн ПДВ. Представник Товариства наполягав на тому, що акт податкової перевірки не містить жодних пояснень методології та/або алгоритму визначення кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, а тому позиція контролюючого органу, на думку позивача, є непереконливою. Позивач вважає, що про існування помилок можна було б стверджувати у випадку наявності висновку експертизи або Торгово промислової палати.

Крім цього представник позивача виклав у поясненнях свої аргументи щодо реальності господарської операції на підставі якої оформлено податкову накладну від 11.02.2021 № 27, а також стверджував, що контрагент (платник податку, що оформив податкову накладну) виконав обов`язок із декларування та сплати ПДВ у належний спосіб.

Що ж до наявних на думку контролюючого органу дефектів при зазначенні у податковій накладній номенклатури товару «обладнання заводу», то позивач зауважує, що це обладнання є відокремленим комплексом з`єднаних конструкцій який використовується як основа для розміщення вертикальних конвеєрів. Позивач просив врахувати, що придбане обладнання віднесено до основних засобів Товариства та обліковується у бухгалтерському обліку в порядку передбаченому податковим законодавством.

Із наведених міркувань представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю.

16.01.2023 від представника позивача повторно надійшли додаткові пояснення (а.с. 166 250, т.4; 1 14 т. 5).

30.01.2023 представником позивача подано клопотання про надання йому можливості для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням системи «EasyCon» (а.с. 15-19, т.5).

Ухвалою від 01.02.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

07.02.2023 у підготовчому судовому засіданні усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 21.02.2023.

16.02.2023 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 33-37, т.5).

21.02.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2023.

16.03.2023 судом заслухано усні пояснення представників сторін та постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні у зв`язку із витребуванням додаткових доказів.

19.04.2023 відповідачем подано клопотання про долучення до справи письмового доказу, що витребуваний судом (а.с. 62-70, т.5).

У судовому засіданні 16.05.2023 судом досліджено письмові докази і представники сторін надали додаткові пояснення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, оцінивши аргументи сторін, що наведені у заявах по суті справи, а також письмовим доказав, суд встановив таке.

Товариство як суб`єкт господарювання зареєстровано 08 листопада 2012 року Гайсинською районною державною адміністрацією Вінницької області за № 11501020000000810.

Позивач здійснює наступні види господарської діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (код КВЕД 2010: 46.21); допоміжна діяльність у тваринництві (код: 01.62), виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код: 10.91).

Позивач, як платник податку на додану вартість, з урахуванням вимог статей 48-49 ПК України 18 травня 2021 року засобами електронного зв`язку, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, у порядку, визначеному законодавством України, направив в адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області (Гайсинська ДПІ) податкову декларацію з ПДВ за квітень 2021 року з відповідними додатками, яка прийнята контролюючим органом та зареєстрована за № 9129730135, що підтверджується квитанцією № 2 про її прийняття.

Згідно з Додатком 3 (ДЗ) сума ПДВ задекларована Товариством до бюджетного відшкодування на банківський рахунок (ряд.20.2.1), сформована за рахунок залишку від`ємного значення ПДВ, яке виникло по декларації за лютий 2021 року 2194178 грн та квітень 2021 року 26044320 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення ПДВ, яке в подальшому задекларовано до відшкодування з бюджету на банківський рахунок, стало придбання у лютому 2021 року, земельних ділянок, нерухомого манна, обладнання та іншого рухомого майна у Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» (код 21670383) та ТОВ «ТЕУВЕС РІЕЛ ІСТЕЙТ» (код 38442175).

Підставою операції із придбання вказаного майна стало укладення та виконання між дочірнім підприємством ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» (Продавець) та ТОВ «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» (Покупець) 11 лютого 2021 року договору купівлі продажу обладнання та іншого рухомого майна, відповідно до умов якого Продавець продав та передав у власність Покупцю обладнання та інше рухоме майно, а Покупець прийняв зазначене обладнання та інше рухоме майно та сплатив за нього обумовлену ціну. Перелік обладнання та іншого рухомого майна, що відчужується за цим договором наведено у Додатку № 1 від 11 лютого 2021 року, що є невід`ємною його частиною.

Продаж майна здійснено за ціною 156265920 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 26044320 грн.

Право власності на майно перейшло до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі майна від 11 лютого 2021 року, цей факт також підтверджується видатковою накладною від 11 лютого 2021 року № 1 на загальну суму 156265920,00 грн, у тому числі ПДВ 26044320,00 грн, сума без ПДВ 130221600,00 грн.

Позивачем перераховано на банківський рахунок Продавця «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» - грошові кошти на загальну суму 156265920 грн з ПДВ, у чому числі ПДВ 26044320 грн. Вказане вище обладнання придбане позивачем за рахунок отриманих від нерезидентів у довгострокові позики грошових коштів, а саме: у NUSCIENCE BELGIUM B.V. (юридична особа за законодавством Бельгії) в сумі 3000000 ЄВРО на підставі договору від 01 лютого 2021 року № 1 про надання довгострокової позики; у NUSCIENCE BELGIUM B.V. (юридична особа за законодавством Королівства Нідерланди) в сумі 3000000 ЄВРО на підставі договору від 01.02.2021 № 2 про надання довгострокової позики.

Зазначена операція купівлі продажу стала об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому «ТЕГРА Україна ЛТД» (продавець) складено та надано позивачу податкову накладну від 11 лютого 2021 року № 27 на загальну суму 156265920 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 26044320 грн, сума ПДВ за зареєстрованою податковою накладною віднесено позивачем до складу податкового кредиту ПДВ декларації за квітень 2021 року.

Зазначена вище податкова накладна зареєстрована «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» в Єдиному реєстрі податкових накладних 29 березня 2021 року за № 9066556756, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 450364 на запит від 30 березня 2021 року № 450364. Жодних недоліків (дефектності) первинних документів при придбанні обладнання та іншого рухомого майна в частині своєчасності, достовірності складання та заповнення видаткових накладних, актів приймання - передачі та податкових накладних, їх реєстрації в Єдиному реєстрі не встановлено.

Позивачем за квітень 2021 року подано декларацію з податку на додану вартість від 18.05.2021 № 9129730135 та заявлено до відшкодування від`ємне значення податку на додану вартість, підставою для формування якого стала податкова накладна № 27 від 11.02.2021 на загальну суму ПДВ 26044320 грн.

У період із 21.05.2021 по 14.06.2021 відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу 5 ПК України контролюючим органом проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку (позивача) за квітень 2021.

За результатом камеральної перевірки складено довідку від 14.06.2021 № 5595/02-32-18-04/38442175 (а.с. 66 69, т. 5). У розділі 4 Довідки (висновок) вказано, що камеральною перевіркою не встановлено порушення Товариством вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2021. Однак в ході камеральної перевірки встановлено наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України (а.с. 69, т. 5).

Як наслідок, відповідачем у період із 18.06.2021 по 12.07.2021 у урахуванням вимог підпункту 191.1.2 пункту 191 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 16 липня 2021 року № 6730/02-32-07-01/38442175.

Розділом IV «Висновок» акта перевірки відповідач задокументував порушення Товариством пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованої платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок в декларації з ПДВ за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн.

У пункті 3.2 розділу III «Описова частина» акта перевірки зазначено про віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки в обов`язкових реквізитах (у кодах УКТ ЗЕД та номенклатурі товару), що на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту ряд. 10.1 Б ряд. 19 та задекларованої суми бюджетного відшкодування (ряд.20.2, 20.2.1) декларації у розмірі 26044320 грн.

Управління листом від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення», змінило мотивувальну (описову) частину акта перевірки, а саме таблицю на стор.7-9 акта, в якій визначені контролюючим органом коди УКТ ЗЕД по позиціях податкової накладної, викладено у новій редакції, відповідно до якої змінені необхідні, на думку управління, коди УКТ ЗЕД, в іншій частині встановлені порушення залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 16 липня 2021 року № 6730/02-32-07-01/38442175 з врахуванням листа від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення», відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «В1» від 17 серпня 2021 року № 0072650701 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 26044320 грн за порушення пунктів 198.6. статті 198, пунктів 201.1., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6511080 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було предметом апеляційного адміністративного оскарження, за результатами якого рішенням ДПС України від 20 жовтня 2021 року №23026/6/99-00-06-01-05-06 залишено без змін.

Після завершення процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення рішення форми «В1» від 17 серпня 2021 року № 0072650701оскаржено у судовому порядку в цій справі.

Як зазначалося раніше, ця адміністративна справа постановою Верхового Суду від 06.12.2022 направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, при новому розгляді цієї справи суд першої інстанції зобов`язаний надати оцінку підставам позову та аргументам відповідача із яких він заперечує позовні вимоги крізь призму висновків Суду касаційної інстанції зроблених у постанові від 06.12.2022.

З поміж висновків які мають безпосереднє відношення до кваліфікації поведінки платника податків та контролюючого органу (позивача та відповідача у цій справі) про які судом буде зазначено далі, Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 зазначив, що при новому розгляді справи судам слід дослідити та надати правову оцінку, окрім іншого, таким обставинам:

1) чи дійсно мала місце помилка в коді товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 та якими доказами це підтверджено;

2) При вирішенні спору в частині порушення щодо помилки податкової накладної в описі (номенклатурі) товарів, необхідно враховувати інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію, зокрема, фактичне (реальне) здійснення оподатковуваних операцій, документальне підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду, рух активів або зміни у власному капіталі, наявність у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності, наявність ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

3) Обставинам виконання платником податків який сформував податкову накладну № 27 від 11.02.2021 («ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД») податкового обов`язку щодо декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 26044320 грн яке виникло на підставі цієї податкової накладної;

4) Оцінити первинні документи підприємства щодо введення в експлуатацію, оприбуткування та облік «обладнання заводу» як окремого об`єкту основних засобів із урахуванням Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку які застосовує у своїй діяльності позивач як підприємство з іноземними інвестиціями.

Відтак, визначаючись щодо позовних вимог з точки позицій сторін, а також висновків Верховного Суду, при новому розгляді справи суд керується такими мотивами.

Спірні правові відносини унормовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України, який застосовується судом у редакції на час розвитку спірних правовідносин).

Податковий кредит в розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Для встановлення правомірності, достовірності та правильності формування заявленої суми бюджетного відшкодування нормами п. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПК України передбачено, що податковий орган повинен провести камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) (п. 200.10), а за наявності для цього окремих підстав має право провести у спосіб визначений нормами Податкового кодексу України документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (п. 200.11).

У тексті позовної заяви позивач мотивував неправомірність оскарженого ним податкового повідомлення рішення незаконністю податкової перевірки. Цю позицію стороною підтримано у судовому засіданні. За словами представника позивача, контролюючий орган не мав, передбачених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, підстав призначати документальну позапланову перевірку. Представник просив врахувати, що податковим органом проведено камеральну перевірку декларації Товариства в результаті якої жодних порушень не виявлено, а тому при ухваленні рішення з питань бюджетного відшкодування відповідач повинен був ураховувати результати камеральної перевірки, а не призначати позапланову документальну. Представник звертав увагу, що неправомірна перевірка не може зумовлювати законних наслідків, а тому вбачав у цьому підставу для скасування податкового повідомлення рішення.

Досліджуючи вказаний аргумент суд першої інстанції в силу ч. 5 ст. 353 КАС України зобов`язаний врахувати висновки Верховного Суду із вказаного питання.

Зокрема в ухваленій у цій справі постанові від 06.12.2022 Суд касаційної інстанції погодився із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав у контролюючого органу для проведення податкової перевірки відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1. статті 78 ПК України.

Процитований висновок є обов`язковим для суду першої інстанції як в силу норм ч. 5 ст. 353 КАС України так і в силу Конституційного принципу обов`язковості чинних судових рішень, а тому аргумент позивача про незаконний характер документальної позапланової виїзної перевірки Товариства та неправомірність її наслідків оцінюється критично.

Щодо фактів та правових наслідків помилки у коді товару згідно УКТ ЗЕД при оформленні податкової накладної № 27 від 11.02.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

При розгляді цієї справи встановлено, що актом податкової перевірки позивача від 16 липня 2021 року № 6730/02-32-07-01/38442175 задокументовано тринадцять фактів наявних на думку контролюючого органу помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД при заповненні податкової накладної № 27 від 11.02.2021 (а.с. 41-43, т.1).

В подальшому за результатом розгляду заперечень, листом від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення» було змінено мотивувальну (описову) частину акта перевірки, а саме таблицю на стор.7-9 акта, в якій визначені контролюючим органом коди УКТ ЗЕД по позиціях податкової накладної та викладено її у новій редакції, відповідно до якої змінені необхідні, на думку управління, коди УКТ ЗЕД, в іншій частині встановлені порушення залишені без змін. В кінцевому результаті кількість позицій товару із неправильним, на думку відповідача, кодом УКТ ЗЕД у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 склала десять пунктів.

При розгляді цієї справи постало питання про обґрунтування контролюючим органом методології визначення коду, а також можливого врахування висновків Торгово промислової палати чи експертного товарознавчого та економічного дослідження із цього питання.

На стадії прийняття справи до розгляду судом вживались необхідні процесуальні заходи для встановлення та дослідження цих фактів. Зокрема ухвалою від 21.12.2022 судом запропоновано учасникам справи надати пояснення та докази у їх підтвердження та висловитися щодо питання чи дійсно мала місце помилка в коді товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 та якими доказами це підтверджено.

Відповідач у своїх письмових, а згодом усних поясненнях зауважив, що помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит за квітень 2021 носять очевидний характер, а тому для їх встановлення контролюючий орган не вбачав підстав для залучення спеціалістів Торгово промислової палати чи експертів. В підтвердження очевидності цих помилок відповідач у тексті пояснень навів таблицю із номенклатурою товарів в податковій накладній, кодом УКТЗЕД в податковій накладній, обсягом постачання, назва в УКТЗЕД згідно коду в податковій накладній, необхідний код УКТЗЕД та назву необхідного коду УКТЗЕД. Надана відповідачем інформація є ідентичною тій, що вказана в акті перевірки із змінами згідно листа від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення».

Дослідивши податкову накладну № 27 від 11.02.2021, а також вказані письмові документи у яких окреслено допущені у ній помилки у коді товарів згідно УКТЗЕД суд встановив, що товар «насадка розпилювач до АВД FR 30 без форсунок» зазначено із кодом 8000. Нормативно цей код належить: «іншим машинам та пристроям для підіймання, переміщення, навантаження або розвантаження - підіймачі та конвеєри пневматичні». На думку контролюючого органу, правильним для вказаного у накладній товару є код 8424, що належить «механічним пристроям (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин; вогнегасники, заряджені або незаряджені; пульверизатори та аналогічні пристрої; піскоструминні пароструминні та аналогічні матеріальні пристрої».

Товар «апарат для зварювання» (3 позиції) у податковій накладній вказано за кодом « 8504», що належить «трансформаторам електричним, перетворювачі електричні, котушки індуктивності та дроселі. Водночас контролюючий орган вказав, що для цього товару передбачено окремий код « 8515» - «машини та апарати для паяння або зварювання…».

Товар «домкрат шлях. Гідравлічний ПГ9-15» у податковій накладній зазначено із кодом « 8601», що належить «залізничним локомотивам із зовнішнім джерелом електроживлення або із живленням від електричних акумуляторів», тоді як правильним на думку податкового органу є код « 8425» - «талі та підіймачі, крім скіпових підіймачів; лебідки та кабестани; домкрати».

За кодом товарів « 8425», на думку відповідача, повинен зазначатися товар «Таль стаціонарна, ланцюгова», тоді як контрагентом позивача помилково вказано код « 8426».

При зазначенні у накладній такого товару як «вібратор площ ИВ-104 Б 380В 2008-2009 р» його код УКТЗЕД вказано « 4000» - «двигуни та генератори електричні», тоді як правильним на думку відповідача є « 8467» - «інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном».

«Мотор редуктор ЗМП» у накладній вказано за кодом « 2100» - «інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантаження або розвантаження», однак відповідач вважає, що правильним є код « 8501» - «двигуни та генератори електричні».

При зазначенні у накладній «шприцу для мастил пістольного з трубкою» застосовано код « 9081» - прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії…», тоді як із точки зору відповідача, правильним є код « 8205» - «інструменти ручні в іншому місці не зазначені…..».

Аналізуючи встановлені обставини суд зауважує, що помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущені у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 носять очевидний характер. Їх встановлення та уяснення змісту є можливим із застосуванням філологічного (мовного) та логічного способів тлумачення відповідних положень Закону України «Про Митний тариф України» та співставлення передбачених Законом правил застосування кодів із номенклатурою товарів. Тому суд не погоджується із позицією позивача, що для підтвердження вказаних вище помилок необхідним було б залучення експерта під час здійснення податкового контролю, отримання висновку Торгово промислової палати чи використання інших форм спеціальних знань.

Щодо правових наслідків допущеної віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки у кодах УКТ ЗЕД суд зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII (набрав чинності 01 січня 2016 року) (п. 3 п. 47) пункт 201.10. доповнено абзацом дев`ятнадцятим такого змісту: «Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту».

Ухвалюючи постанову у цій справі Верховний Суд проаналізувавши вказану вище норму пункт 201.10. ПК України у редакції Закону № 909-VIII дійшов висновку, про те, що недолік податкової накладної у такому реквізиті як «опис (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість, обсяг» не є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичних рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків мали місце (відбулися).

Проте, якщо податкова накладна містить помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, вона не може бути підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

Як зазначалося раніше, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи (ч. 5 ст. 353 КАС України).

Відтак, враховуючи факт доведення відповідачем наявності помилок в коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущених у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит та беручи до уваги висновок Верховного Суду про застосування норм Податкового кодексу України, суд погоджується із позицією контролюючого органу про порушення Товариством пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, при декларуванні ПДВ за квітень 2021 року, що призвело до завищення задекларованої платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок в декларації з ПДВ за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн.

Позицію позивача про непропорційність негативних наслідків, що настали для Товариства з огляду на те, що питома вага помилки у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 у загальному обсязі придбаного товару є незначною суд оцінює критично, адже у разі порушення податкового законодавства діє принцип невідворотності визначеної Кодексом відповідальності. Крім цього податкове законодавство України ґрунтується, з поміж інших, на принципі загальності оподаткування одним із проявів якого є те, що податковий обов`язок визначається законами з питань оподаткування. Тому правові наслідки які настають у випадку порушення норм податкового законодавства є загальними і суд, з огляду на встановлені при розгляді справи обставини, не може виокремлювати пропорційність відповідальності позивача у залежності від обсягу встановлених у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 помилок. Податкова накладна - це єдиний документ, що є підставою для формування податкового кредиту, а тому встановлені судом помилки при її заповненні вказують на її дефектність в цілому. У такому випадку, із урахуванням процитованого вище висновку Верховного Суду, ця податкова накладна не може вважатися допустимою підставою для віднесення сум ПДВ сплачених у ціні придбаного товару до податкового кредиту адже підставою для формування даних податкової звітності може бути документ (податкова накладна), а не окремі його рядки із зазначеними у них позиціями товарів. Як зазначив Суд касаційної інстанції, помилка у коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущена в податковій накладній виключає підстави для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

У цьому контексті суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості захистити свої права та інтереси на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної № 27 від 11.02.2021. Як зазначалося раніше, законними способами для цього могли стати виправлення контрагентом позивача помилок у податковій накладній шляхом оформлення та реєстрації розрахунку коригування. У разі відмови контрагента (продавця) від вчинення цих дій, позивачу надавалось право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця, яка могла б стати підставою для перевірки платника податків із відповідними наслідками.

Крім цього, порушення контрагентом вимог Податкового кодексу України при оформленні податкової накладної, що спричинило для позивача негативні наслідки майнового характеру, за певних умов могло б бути підставою для відшкодування шкоди таким порушником у порядку визначеному законодавством.

Водночас суд не погоджується із позицією позивача про наявність підстав для врахування при ухваленні цього рішення висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 лютого 2021 року по справі 816/1006/17, від 02 грудня 2021 року по справі № 560/1062/19, від 04 вересня 2020 року по справі 810/657/17, від 27 лютого 2020 року по справі 825/785/16, від 25 лютого 2020 року по справі 818/1643/16, від 09 квітня 2019 року по справі 815/2640/15, від 04 вересня 2018 року по справі 818/1172/17 (справи стосуються оцінки недоліків податкових накладних). Суд зауважує, що податкові накладні які досліджувалися у цих справах складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних до 2017 року. При цьому, зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній як обов`язкового реквізиту введено в дію з 01 січня 2017 року.

Під час податкової перевірки встановлено також і те, що у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 постачальником, з поміж іншого товару, зазначено придбання «обладнання заводу». В номенклатурі «обладнання заводу» зазначено код УКТ ЗЕД « 8479» - «машини та механічні пристрої спеціального призначення» проте не конкретизовано яке саме обладнання заводу придбавалося. Суд зауважує, що таке формулювання беззаперечно вказує на неправильне формулювання номенклатури товарів, адже вжите загальне формулювання не дає можливості ідентифікувати здійснену операцію.

Більше того, якщо вказаний у податковій накладній єдиний об`єкт - «обладнання заводу» складається із частин кожна чи більшість із яких підлягали зазначенню у накладній за окремою номенклатурою, то очевидним є факт помилкового визначення контрагентом позивача коду УКТ ЗЕД, адже Законом України «Про митний тариф» визначено окремі коди для агрегатів які охоплено у накладній формулюванням «обладнанням заводу» та кодом « 8479». Відтак, суд доходить висновку про недостовірність зазначення постачальником товару у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 номенклатури, а звідси і коду товару. Водночас, із урахуванням висновку Верховного Суду у цій справі, помилка у коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущена в податковій накладній виключає підстави для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

Позивач при розгляді цієї справи із посиланням на норми 201.10. статті 201 ПК України стверджував про те, що податкова накладна № 27 від 11.02.2021 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. За словами представника позивача, під час процедури реєстрації податкової накладної здійснюється її перевірка на відповідність встановленим Кодексом вимогам, а реєстрація є свідченням відповідності податкової накладної цим вимогам. Однак суд не погоджується із наведеними міркуваннями адже Верховний Суд ухвалюючи постанову у цій справі дійшов висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не свідчить про те, що при проведенні податкової перевірки контролюючий орган позбавлений можливості перевірити відповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Підсумовуючи встановлені при розгляді цієї справи обставини та надану їм оцінку, суд погоджується із висновком відповідача про порушення Товариством пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ в декларації з ПДВ за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн. Причиною цього порушення стало неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки в обов`язкових реквізитах (у кодах УКТ ЗЕД та номенклатурі товару) наслідком чого стало завищення податкового кредиту ряд. 10.1 Б ряд. 19 та задекларованої суми бюджетного відшкодування (ряд. 20.2, 20.2.1) декларації у розмірі 26044320 грн. Отже, податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за квітень 2021 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Що ж до визначення позивачу до сплати суми штрафних санкцій у розмірі 6511080 грн (25 % від суми на яку зменшено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), суд зазначає таке.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Однак згідно п. 123.2 ст. 123 ПК України якщо діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, то розмір штрафу становить 25 відсотків від завищеної суми бюджетного відшкодування.

Позивач заперечував факт наявності у нього умислу спрямованого на завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн. Однак суд критично оцінює такі доводи оскільки як встановлено раніше, помилки в кодах товарів згідно з УКТ ЗЕД допущені у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 носили очевидний характер. Їх виявлення було можливим у спосіб огляду компетентними посадовими особами позивача податкової накладної на етапі формування показників декларації із ПДВ за квітень 2021 року. До того ж позивач не може посилатися на необізнаність із правовими наслідками формування від`ємного значення бюджетного відшкодування ПДВ на підставі податкової накладної із помилками в кодах товарів згідно з УКТ ЗЕД, адже Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який передбачив наслідки неправильного зазначення у податкових накладних кодів товарів за УКТЗЕД набрав чинності 01 січня 2016 року. Цей закон був опублікований у встановленому порядку і посадові особи позивача могли самостійно або скориставшись правничою допомогою усвідомити та спрогнозувати наслідки формування податкового кредиту на підставі податкової накладної яка містила помилки в кодах згідно з УКТ ЗЕД та в номенклатурі товарів.

За таких обставин платник податків при заповненні та поданні декларації із ПДВ за квітень 2021, маючи можливість дотриматися передбачених Кодексом правил (зокрема подати заяву із скаргою на платника податків продавця), цілеспрямовано створив умови які не могли спричинити інших наслідків окрім завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тому, діяння позивача вважається таким, що вчинено умисно та є підставою для застосування штрафної санкції у розмірі 25 % завищеної суми бюджетного відшкодування.

У підсумку суд доходить висновку, що контролюючим органом у відповідності із нормами Податкового кодексу України зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, що правильно кваліфіковано як порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України. Оскільки це порушення вчинено платником податків умисно, то відповідачем правомірно донараховано штрафну санкцію у розмірі передбаченому п. 123.2 ст. 123 ПК України. За цих обставин податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701 є правомірним та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, відсутні підстави для присудження в користь позивача понесених ним при розгляді справи судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД" - вул. Станційна, буд. 6, корп. А, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 38442175;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД" - вул. Старонаводницька, буд. 13, офіс 126 Г, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 21670383;

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.05.2023.

СуддяБогоніс Михайло Богданович