Постанова

від 07.09.2023 по справі 120/15977/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15977/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

07 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,

представника позивача - Фоменко М.С.

представників відповідача - Лозінської І.А., Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за квітень 2021 року на 26044320 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % вказаної суми.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники відповідача заперечили щодо задоволення вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство як суб`єкт господарювання зареєстровано 08 листопада 2012 року Гайсинською районною державною адміністрацією Вінницької області за № 11501020000000810.

Позивач здійснює наступні види господарської діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (код КВЕД 2010: 46.21); допоміжна діяльність у тваринництві (код: 01.62), виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код: 10.91).

Позивач, як платник податку на додану вартість, з урахуванням вимог статей 48-49 ПК України 18 травня 2021 року засобами електронного зв`язку, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, у порядку, визначеному законодавством України, направив в адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області (Гайсинська ДПІ) податкову декларацію з ПДВ за квітень 2021 року з відповідними додатками, яка прийнята контролюючим органом та зареєстрована за № 9129730135, що підтверджується квитанцією № 2 про її прийняття.

Згідно з Додатком 3 (ДЗ) сума ПДВ задекларована Товариством до бюджетного відшкодування на банківський рахунок (ряд.20.2.1), сформована за рахунок залишку від`ємного значення ПДВ, яке виникло по декларації за лютий 2021 року 2194178 грн та квітень 2021 року 26044320 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення ПДВ, яке в подальшому задекларовано до відшкодування з бюджету на банківський рахунок, стало придбання у лютому 2021 року, земельних ділянок, нерухомого манна, обладнання та іншого рухомого майна у Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» (код 21670383) та ТОВ «ТЕУВЕС РІЕЛ ІСТЕЙТ» (код 38442175).

Підставою операції із придбання вказаного майна стало укладення та виконання між дочірнім підприємством ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» (Продавець) та ТОВ «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» (Покупець) 11 лютого 2021 року договору купівлі продажу обладнання та іншого рухомого майна, відповідно до умов якого Продавець продав та передав у власність Покупцю обладнання та інше рухоме майно, а Покупець прийняв зазначене обладнання та інше рухоме майно та сплатив за нього обумовлену ціну. Перелік обладнання та іншого рухомого майна, що відчужується за цим договором наведено у Додатку № 1 від 11 лютого 2021 року, що є невід`ємною його частиною.

Продаж майна здійснено за ціною 156265920 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 26044320 грн.

Право власності на майно перейшло до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі майна від 11 лютого 2021 року, цей факт також підтверджується видатковою накладною від 11 лютого 2021 року № 1 на загальну суму 156265920,00 грн, у тому числі ПДВ 26044320,00 грн, сума без ПДВ 130221600,00 грн.

Позивачем перераховано на банківський рахунок Продавця «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» - грошові кошти на загальну суму 156265920 грн з ПДВ, у чому числі ПДВ 26044320 грн. Вказане вище обладнання придбане позивачем за рахунок отриманих від нерезидентів у довгострокові позики грошових коштів, а саме: у NUSCIENCE BELGIUM B.V. (юридична особа за законодавством Бельгії) в сумі 3000000 ЄВРО на підставі договору від 01 лютого 2021 року № 1 про надання довгострокової позики; у NUSCIENCE BELGIUM B.V. (юридична особа за законодавством Королівства Нідерланди) в сумі 3000000 ЄВРО на підставі договору від 01.02.2021 № 2 про надання довгострокової позики.

Зазначена операція купівлі продажу стала об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому «ТЕГРА Україна ЛТД» (продавець) складено та надано позивачу податкову накладну від 11 лютого 2021 року № 27 на загальну суму 156265920 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 26044320 грн, сума ПДВ за зареєстрованою податковою накладною віднесено позивачем до складу податкового кредиту ПДВ декларації за квітень 2021 року.

Зазначена вище податкова накладна зареєстрована «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД» в Єдиному реєстрі податкових накладних 29 березня 2021 року за № 9066556756, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 450364 на запит від 30 березня 2021 року № 450364. Жодних недоліків (дефектності) первинних документів при придбанні обладнання та іншого рухомого майна в частині своєчасності, достовірності складання та заповнення видаткових накладних, актів приймання - передачі та податкових накладних, їх реєстрації в Єдиному реєстрі не встановлено.

Позивачем за квітень 2021 року подано декларацію з податку на додану вартість від 18.05.2021 № 9129730135 та заявлено до відшкодування від`ємне значення податку на додану вартість, підставою для формування якого стала податкова накладна № 27 від 11.02.2021 на загальну суму ПДВ 26044320 грн.

У період із 21.05.2021 по 14.06.2021 відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу 5 ПК України контролюючим органом проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку (позивача) за квітень 2021.

За результатом камеральної перевірки складено довідку від 14.06.2021 № 5595/02-32-18-04/38442175 (а.с. 66 69, т. 5). У розділі 4 Довідки (висновок) вказано, що камеральною перевіркою не встановлено порушення Товариством вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2021. Однак в ході камеральної перевірки встановлено наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України (а.с. 69, т. 5).

Як наслідок, відповідачем у період із 18.06.2021 по 12.07.2021 у урахуванням вимог підпункту 191.1.2 пункту 191 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 16 липня 2021 року № 6730/02-32-07-01/38442175.

Розділом IV «Висновок» акта перевірки відповідач задокументував порушення Товариством пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованої платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок в декларації з ПДВ за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн.

У пункті 3.2 розділу III «Описова частина» акта перевірки зазначено про віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки в обов`язкових реквізитах (у кодах УКТ ЗЕД та номенклатурі товару), що на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту ряд. 10.1 Б ряд. 19 та задекларованої суми бюджетного відшкодування (ряд.20.2, 20.2.1) декларації у розмірі 26044320 грн.

Управління листом від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення», змінило мотивувальну (описову) частину акта перевірки, а саме таблицю на стор.7-9 акта, в якій визначені контролюючим органом коди УКТ ЗЕД по позиціях податкової накладної, викладено у новій редакції, відповідно до якої змінені необхідні, на думку управління, коди УКТ ЗЕД, в іншій частині встановлені порушення залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 16 липня 2021 року № 6730/02-32-07-01/38442175 з врахуванням листа від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення», відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «В1» від 17 серпня 2021 року № 0072650701 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 26044320 грн за порушення пунктів 198.6. статті 198, пунктів 201.1., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6511080 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було предметом апеляційного адміністративного оскарження, за результатами якого рішенням ДПС України від 20 жовтня 2021 року №23026/6/99-00-06-01-05-06 залишено без змін.

Зазначені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях відповідачів відсутні ознаки протиправності щодо прийняття оскаржуваного рішення. Зокрема суд зауважив, що платник податків при заповненні та поданні декларації із ПДВ за квітень 2021, маючи можливість дотриматися передбачених Кодексом правил (зокрема подати заяву із скаргою на платника податків продавця), цілеспрямовано створив умови які не могли спричинити інших наслідків окрім завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тому, діяння позивача вважається таким, що вчинено умисно та є підставою для застосування штрафної санкції у розмірі 25 % завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції вважає, що контролюючим органом у відповідності із нормами Податкового кодексу України зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, що правильно кваліфіковано як порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України. Оскільки це порушення вчинено платником податків умисно, то відповідачем правомірно донараховано штрафну санкцію у розмірі передбаченому п. 123.2 ст. 123 ПК України. За цих обставин податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701 є правомірним та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

При цьому, при розгляді справи, судом першої інстанції надано оцінку підставам позову та аргументам відповідача з яких він заперечує позовні вимоги з врахуванням висновків Суду касаційної інстанції, зроблених у постанові від 06.12.2022.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Для встановлення правомірності, достовірності та правильності формування заявленої суми бюджетного відшкодування нормами п. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПК України передбачено, що податковий орган повинен провести камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) (п. 200.10), а за наявності для цього окремих підстав має право провести у спосіб визначений нормами Податкового кодексу України документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (п. 200.11).

Позивач вважає, що контролюючий орган не мав, передбачених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, підстав призначати документальну позапланову перевірку, оскільки податковим органом проведено камеральну перевірку декларації Товариства в результаті якої жодних порушень не виявлено. Тому при ухваленні рішення з питань бюджетного відшкодування відповідач повинен був ураховувати результати камеральної перевірки, а не призначати позапланову документальну.

Однак, суд касаційної інстанції, під час касаційного перегляду рішення суду погодився із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав у контролюючого органу для проведення податкової перевірки відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1. статті 78 ПК України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, процитований висновок є обов`язковим для суду першої інстанції в силу норм ч. 5 ст. 353 КАС України.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Судом встановлено, що актом податкової перевірки позивача від 16 липня 2021 року №6730/02-32-07-01/38442175 задокументовано тринадцять фактів наявних на думку контролюючого органу помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД при заповненні податкової накладної № 27 від 11.02.2021.

В подальшому за результатом розгляду заперечень, листом від 12 серпня 2021 року №20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення» було змінено мотивувальну (описову) частину акта перевірки, а саме таблицю на стор.7-9 акта, в якій визначені контролюючим органом коди УКТ ЗЕД по позиціях податкової накладної та викладено її у новій редакції, відповідно до якої змінені необхідні, на думку управління, коди УКТ ЗЕД, в іншій частині встановлені порушення залишені без змін. В кінцевому результаті кількість позицій товару із неправильним, на думку відповідача, кодом УКТ ЗЕД у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 склала десять пунктів.

При розгляді цієї справи постало питання про обґрунтування контролюючим органом методології визначення коду, а також можливого врахування висновків Торгово промислової палати чи експертного товарознавчого та економічного дослідження із цього питання.

Відповідач у своїх поясненнях зауважив, що помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит за квітень 2021 носять очевидний характер, а тому для їх встановлення контролюючий орган не вбачав підстав для залучення спеціалістів Торгово промислової палати чи експертів. В підтвердження очевидності цих помилок відповідач у тексті пояснень навів таблицю із номенклатурою товарів в податковій накладній, кодом УКТЗЕД в податковій накладній, обсягом постачання, назва в УКТЗЕД згідно коду в податковій накладній, необхідний код УКТЗЕД та назву необхідного коду УКТЗЕД. Надана відповідачем інформація є ідентичною тій, що вказана в акті перевірки із змінами згідно листа від 12 серпня 2021 року № 20123/6/02-32-07-01-15 «Про розгляд заперечення».

З даного приводу судом встановлено, що товар «насадка розпилювач до АВД FR 30 без форсунок» зазначено із кодом 8000. Нормативно цей код належить: «іншим машинам та пристроям для підіймання, переміщення, навантаження або розвантаження - підіймачі та конвеєри пневматичні». На думку контролюючого органу, правильним для вказаного у накладній товару є код 8424, що належить «механічним пристроям (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин; вогнегасники, заряджені або незаряджені; пульверизатори та аналогічні пристрої; піскоструминні пароструминні та аналогічні матеріальні пристрої».

Товар «апарат для зварювання» (3 позиції) у податковій накладній вказано за кодом « 8504», що належить «трансформаторам електричним, перетворювачі електричні, котушки індуктивності та дроселі. Водночас контролюючий орган вказав, що для цього товару передбачено окремий код « 8515» - «машини та апарати для паяння або зварювання…».

Товар «домкрат шлях. Гідравлічний ПГ9-15» у податковій накладній зазначено із кодом « 8601», що належить «залізничним локомотивам із зовнішнім джерелом електроживлення або із живленням від електричних акумуляторів», тоді як правильним на думку податкового органу є код « 8425» - «талі та підіймачі, крім скіпових підіймачів; лебідки та кабестани; домкрати».

За кодом товарів « 8425», на думку відповідача, повинен зазначатися товар «Таль стаціонарна, ланцюгова», тоді як контрагентом позивача помилково вказано код « 8426».

При зазначенні у накладній такого товару як «вібратор площ ИВ-104 Б 380В 2008-2009 р» його код УКТЗЕД вказано « 4000» - «двигуни та генератори електричні», тоді як правильним на думку відповідача є « 8467» - «інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном».

«Мотор редуктор ЗМП» у накладній вказано за кодом « 2100» - «інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантаження або розвантаження», однак відповідач вважає, що правильним є код « 8501» - «двигуни та генератори електричні».

При зазначенні у накладній «шприцу для мастил пістольного з трубкою» застосовано код « 9081» - прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії…», тоді як із точки зору відповідача, правильним є код « 8205» - «інструменти ручні в іншому місці не зазначені…..».

В даному випадку колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущені у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 носять очевидний характер. Їх встановлення та уяснення змісту є можливим із застосуванням філологічного (мовного) та логічного способів тлумачення відповідних положень Закону України «Про Митний тариф України» та співставлення передбачених Законом правил застосування кодів із номенклатурою товарів. Тому суд не погоджується із позицією позивача, що для підтвердження вказаних вище помилок необхідним було б залучення експерта під час здійснення податкового контролю, отримання висновку Торгово промислової палати чи використання інших форм спеціальних знань.

Щодо правових наслідків допущеної віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки у кодах УКТ ЗЕД, то як зазначалося раніше, згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII (набрав чинності 01 січня 2016 року) (п. 3 п. 47) пункт 201.10. доповнено абзацом дев`ятнадцятим такого змісту: «Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту».

Ухвалюючи постанову у цій справі Верховний Суд проаналізувавши вказану вище норму пункт 201.10. ПК України у редакції Закону № 909-VIII дійшов висновку, про те, що недолік податкової накладної у такому реквізиті як «опис (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість, обсяг» не є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичних рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків мали місце (відбулися).

Проте, якщо податкова накладна містить помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, вона не може бути підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

Відтак, враховуючи факт доведення відповідачем наявності помилок в коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущених у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит та беручи до уваги висновок Верховного Суду про застосування норм Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується із позицією контролюючого органу про порушення Товариством пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, при декларуванні ПДВ за квітень 2021 року, що призвело до завищення задекларованої платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок в декларації з ПДВ за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн.

Також суд вірно відхилив доводи позивача про непропорційність негативних наслідків, що настали для Товариства, оскільки питома вага помилки у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 у загальному обсязі придбаного товару є незначно. З цього приводу суд вірно зазначив, що у разі порушення податкового законодавства діє принцип невідворотності визначеної Кодексом відповідальності. Правові наслідки які настають у випадку порушення норм податкового законодавства є загальними і суд, з огляду на встановлені при розгляді справи обставини, не може виокремлювати пропорційність відповідальності позивача у залежності від обсягу встановлених у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 помилок. Податкова накладна - це єдиний документ, що є підставою для формування податкового кредиту, а тому встановлені судом помилки при її заповненні вказують на її дефектність в цілому. У такому випадку, ця податкова накладна не може вважатися допустимою підставою для віднесення сум ПДВ сплачених у ціні придбаного товару до податкового кредиту адже підставою для формування даних податкової звітності може бути документ (податкова накладна), а не окремі його рядки із зазначеними у них позиціями товарів. Як зазначив Суд касаційної інстанції, помилка у коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущена в податковій накладній виключає підстави для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

Зважаючи на наведене, позивач не позбавлений можливості захистити свої права та інтереси на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної № 27 від 11.02.2021. Як зазначалося раніше, законними способами для цього могли стати виправлення контрагентом позивача помилок у податковій накладній шляхом оформлення та реєстрації розрахунку коригування. У разі відмови контрагента (продавця) від вчинення цих дій, позивачу надавалось право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця, яка могла б стати підставою для перевірки платника податків із відповідними наслідками. Крім цього, порушення контрагентом вимог Податкового кодексу України при оформленні податкової накладної, що спричинило для позивача негативні наслідки майнового характеру, за певних умов могло б бути підставою для відшкодування шкоди таким порушником у порядку визначеному законодавством.

Податковим органом також встановлено, що у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 постачальником, з поміж іншого товару, зазначено придбання «обладнання заводу». В номенклатурі «обладнання заводу» зазначено код УКТ ЗЕД « 8479» - «машини та механічні пристрої спеціального призначення» проте не конкретизовано яке саме обладнання заводу придбавалося. Суд зауважує, що таке формулювання беззаперечно вказує на неправильне формулювання номенклатури товарів, адже вжите загальне формулювання не дає можливості ідентифікувати здійснену операцію.

Більше того, якщо вказаний у податковій накладній єдиний об`єкт - «обладнання заводу» складається із частин кожна чи більшість із яких підлягали зазначенню у накладній за окремою номенклатурою, то очевидним є факт помилкового визначення контрагентом позивача коду УКТ ЗЕД, адже Законом України «Про митний тариф» визначено окремі коди для агрегатів які охоплено у накладній формулюванням «обладнанням заводу» та кодом « 8479».

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недостовірність зазначення постачальником товару у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 номенклатури, а звідси і коду товару. Помилка у коді товару згідно з УКТ ЗЕД допущена в податковій накладній виключає підстави для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

На думку позивача, під час процедури реєстрації податкової накладної № 27 від 11.02.2021 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, була здійснена її перевірка на відповідність встановленим Кодексом вимогам, а реєстрація є свідченням відповідності податкової накладної цим вимогам.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, врахувавши висновки Верховного Суду, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не свідчить про те, що при проведенні податкової перевірки контролюючий орган позбавлений можливості перевірити відповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, підсумовуючи встановлені при розгляді цієї справи обставини та надану їм оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність податковим органом порушення Товариством пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ в декларації з ПДВ за квітень 2021 року в сумі 26044320 грн. Причиною цього порушення стало неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2021 суми ПДВ за податковою накладною, яка у своєму складі містить помилки в обов`язкових реквізитах (у кодах УКТ ЗЕД та номенклатурі товару) наслідком чого стало завищення податкового кредиту ряд. 10.1 Б ряд. 19 та задекларованої суми бюджетного відшкодування (ряд. 20.2, 20.2.1) декларації у розмірі 26044320 грн. Отже, податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за квітень 2021 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо визначення позивачу до сплати суми штрафних санкцій у розмірі 6511080 грн (25 % від суми на яку зменшено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), варто зазначити, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 123.2 ст. 123 ПК України якщо діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, то розмір штрафу становить 25 відсотків від завищеної суми бюджетного відшкодування.

З даного приводу встановлено, що помилки в кодах товарів згідно з УКТ ЗЕД допущені у податковій накладній № 27 від 11.02.2021 носили очевидний характер. Їх виявлення було можливим у спосіб огляду компетентними посадовими особами позивача податкової накладної на етапі формування показників декларації із ПДВ за квітень 2021 року. До того ж позивач не може посилатися на необізнаність із правовими наслідками формування від`ємного значення бюджетного відшкодування ПДВ на підставі податкової накладної із помилками в кодах товарів згідно з УКТ ЗЕД, адже Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який передбачив наслідки неправильного зазначення у податкових накладних кодів товарів за УКТЗЕД набрав чинності 01 січня 2016 року. Цей закон був опублікований у встановленому порядку і посадові особи позивача могли самостійно або скориставшись правничою допомогою усвідомити та спрогнозувати наслідки формування податкового кредиту на підставі податкової накладної яка містила помилки в кодах згідно з УКТ ЗЕД та в номенклатурі товарів.

З наведеного слідує, що платник податків при заповненні та поданні декларації із ПДВ за квітень 2021, маючи можливість дотриматися передбачених Кодексом правил (зокрема подати заяву із скаргою на платника податків продавця), цілеспрямовано створив умови які не могли спричинити інших наслідків окрім завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тому, діяння позивача вважається таким, що вчинено умисно та є підставою для застосування штрафної санкції у розмірі 25 % завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, враховуючи, що податковим органом під час судового розгляду доведено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, що правильно кваліфіковано як порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно донараховано штрафну санкцію у розмірі передбаченому п. 123.2 ст. 123 ПК України.

За цих обставин податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2021 року № 0072650701 є правомірним та скасуванню не підлягає, а дії відповідачів, як суб"єктів владних повноважень у спірних правовідносинах з позивачем колегія суддів вважає такими, що відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`ЮСАЙНС РІЕЛ ІСТЕЙТ ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 вересня 2023.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.