Ухвала

від 29.05.2023 по справі 420/8559/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8559/23

У Х В А Л А

29 травня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65080, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 09723838), Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65080, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 09723838), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), про визнання протиправними дії та скасування наказу про мобілізацію

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19 квітня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить суд:

1) Визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29 березня 2023 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , здоровим та придатним до військової служби (оформлено довідкою №53/2569 від 29 березня 2023 року);

2) Визнати протиправними дії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код юридичної особи 09723838) призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

3) Визнати протиправним та скасувати наказ Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код юридичної особи 09723838) від 29 березня 2023 року про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

4) Визнати протиправним та скасувати наказ Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код юридичної особи 09723838) №24 від 29 березня 2023 року про присвоєння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , військового звання «солдат».

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29 березня 2023 року він був доставлений до Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де пройшов військово-лікарську комісію, якою був визнаний здоровим та придатним до військової служби, документований військовим квитком, отримав військове звання «солдат» та був направлений до військової частини НОМЕР_2 (навчальний центр у селі Старичі Яворівського району Львівської області). Станом на дату виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_1 перебував на обліку у Біляївському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області, тобто за місцем реєстрації та за межами територіальної юрисдикції Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивачу у Київському РТЦК та СП видано військовий квиток серії НОМЕР_3 , до якого внесені персональні дані: ПІБ, дату та місце народження, ІНН (форцаз, 1 та 26 сторінки), відомості про призов за мобілізацією без дати (4 сторінка), відомості про проходження військово-лікарської комісії (6 сторінка), відбиток штампу «У Збройних Силах України не служив» на 8 аркуші, відомості про присвоєння військового звання «солдат» наказом №24 від 29.03.2023 (10 сторінка), відомості про взяття на облік 29.03.2023 (22 сторінка) та зняття з обліку (без дати, 22 сторінка). На 3 сторінці військового квитка є незаповненою графа 7 про прийняття військової присяги. Крім того, видано і обліково-послужну карту на сержантів та солдатів до військового квитка серії НОМЕР_3 . Позивач до 29 березня 2023 року ніколи не проходив військову службу за призовом або контрактом, не є колишнім військовослужбовцем та/або ветераном АТО та ООС, не навчався у вищих військових навчальних закладах або кафедрах військової підготовки; не є офіцером запасу та не здобув до призову будь-якої військової облікової спеціальності. Зазначене підтверджується і виданим 29 березня 2023 року військовим квитком серії НОМЕР_3 , 8 сторінка якого у графі 17 якої («Проходження військової служби» є відбиток штампу «У Збройних Силах України не служив». Дата в наступному записі у цій графі «А4138/курсант ВОС 100/31.01.2023 №93» вочевидь є механічною помилкою. Позивач станом на 29 березня 2023 року не проходив військову службу та не здобув військово-облікової спеціальності, а тому не мав бути прийнятий на військову службу, як особа, яка вже має військовий досвід або військову спеціальність. Рішенням Військово-лікарської комісії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано здоровим та придатним до військової служби. Доказом ухвалення цього рішення є довідка №53/2569 від 29 березня 2023 року. Фактично лікарями Військово-лікарської комісії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки огляд позивача не проводився, до матеріалів справи не долучалися та не досліджувалися будь-які аналізи, медичні документи, передбачені пунктами 2.5., 3.4., 3.5 Розділу ІІ Порядку, що призвело до порушення процедури проходження ВЛК та ухвалення незаконних рішень.

Ухвалою судді від 25.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.05.2023 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Бакуліна Д.О., про витребування доказів.

12 травня 2023 року до суду від Київського районного територіального центру комплектування то соціальної підтримки надійшов (вх..№15255/23) відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до витребувані докази, а саме: копія витягу з наказу про призов резервістів та військовозобов`язаних за мобілізацією № 79 від 29.03.2023; копія поіменного списку №1952 від 29.03.2023; копія довідки ВЛК №53/2569 від 29.03.2023; копія картки обстеження та медичного огляду; копія розпорядження Київської районної адміністрації №29-01р від 02.02.2023.

Ухвалою суду від 17.05.2023 повернуто без розгляду відзив Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що надійшов до суду 12.05.2023 (вх..№15255/23), по справі №420/8559/23 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії, скасування наказу про мобілізацію.

Ухвалою суду від 26.05.2023 залучено до участі у справі №420/8559/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України.

23.05.2023 до суду вдруге надійшов (вх..№16679/23) відзив Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням поновити строк на подання відзиву та долучити його до матеріалів справи, посилаючись на наступне. Представником відповідача відзив на позовну заяву був поданий до канцелярії суду 12.05.2023. Але при поданні відзиву до нього помилково не були долучені докази направлення іншим учасникам справи, пізніше зазначені докази направлення відзиву учасникам справи були наданні суду 19.05.2023, а саме фіскальний чек №6508008838050. Пізніше, 22.05.2023 з моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень стало відому що 17.05.2023 суд виніс ухвалу про повернення відзиву відповідачу. З урахуванням зазначеного, з метою надання відповідачу можливості скористуватися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням того що первинний відзив був направлений на адресу позивача 12.05.2023, а при подачі відзиву до суду помилково до нього не було долучено докази направлення учасникам справи, відповідач просить суд дійти до висновку про поважність підстав не подання відзиву в встановлений судом.

Вирішуючи питання щодо отриманого клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 121 КАС України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст. 121 КАС України).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, який діє по сьогоднішній день.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Київський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який є відповідачем по справі, входить до структури Міністерства оборони України та відповідно до п.2 Указу залучена до забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».

04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відтак, враховуючи діючий воєнний стан в Україні та повне задіяння відповідача в обороні та захисту країни, суд вважає за доцільне клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву задовольнити та поновити відповідачу строк для подання відзиву.

До поданого відзиву відповідачем додано докази надсилання його копії іншим учасникам справи.

Керуючись ст.ст.7,12,44, 121, 162, 248, 256, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вх..№ 16679/23) про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задовольнити.

Поновити Київському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду відзиву по справі № 420/8559/23.

Долучити до матеріалів справи відзив Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що надійшов до суду 23.05.2023 за вх .№ 16679/23 по справі №420/8559/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА