Рішення

від 29.05.2023 по справі 420/5390/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5390/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П. розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних ГУ ДПС в Одеській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.03.2023 року №8387704/39667194.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою повідомлення податкового органу про вказані особливості здійснення господарської діяльності діючим законодавством передбачена подача таблиці даних платника податку на додану вартість. Процедура її подання, зміст визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання, яка приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Згідно з п.17 Порядку у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

На виконання положень Порядку №1165 ТОВ «Вілд-Транс» направлено Таблицю даних платника ПДВ з необхідними документами, яка була зареєстрована 01.03.2023 року.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС про неврахування таблиці даних платника ПДВ від 07.03.2023 року №8387704/39667194 вказана таблиця не була врахована з підстави: «п. 14 Постанови №1165, зі змінами таблиця даних подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстава в оскаржуваному рішенні є формальною (прямо зазначена в Порядку), а в самому рішенні не визначено жодної підстави неврахування вказаної таблиці.

Позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, якій неодноразово звертав увагу на дотримання правової процедури як складової принципу законності та принципу верховенства права, дотримання при прийнятті рішення відповідно до дискреційних повноважень встановлених законодавством процедур, що унеможливлює зловживання ними.

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Представником відповідача наданий відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що з 01.02.2020 року діє Порядок №1165, яким регламентовані спірні правовідносини. Представник навів зміст пунктів 12-14,16-17,19 вказаного Порядку та стверджує, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог Порядку із зазначенням причини його прийняття, а саме виявлення невідповідності визначних платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Представник зазначив, що згідно зі ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.

Представник також зазначив, що пп.20.1.45 п. 20.1 ст.20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеної позиції представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення з посиланням на підставу - виявлення невідповідності визначних платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій,- є повністю обґрунтованими.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є Вантажний автомобільний транспорт 49.41.

01.03.2023 року позивач подав до Головного управління ДПС в Одеській області таблицю даних платника податку на додану вартість за формою (додаток 5). До таблиці даних позивач додав пояснення №16 від 22.02.2023 року та первинні бухгалтерські документи.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС від 07.03.2023 року № 8387704/39667194 вказана таблиця не була врахована з підстави: інше "п.14 Постанови №1165 зі змінами таблиця даних платника податку подається з поясненнями, в якому зазначається вид діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку".

Отримавши вказане рішення та вважаючи його необґрунтованим, не вмотивованим, таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), яка набрала чинність 01.02.2020 року.

Порядок визначає, зокрема, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Вказаним Порядком регламентовано не тільки питання складу комісії, а питання порядку прийняття нею рішень та їх оформлення.

Згідно з п.25, п.26, п.27 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п.4 Порядку розгляду скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, оскаржені платником податку в судовому порядку.

Таким чином, Комісія є спеціальним суб`єктом, уповноваженим на прийняття відповідних рішень (таке рішення не уповноважено приймати ГУ ДФС як суб`єкт владних повноважень та його керівники як посадові особи) і такі рішення оскаржуються в судовому порядку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

Пунктом 61.1 ст.61 ПКУ визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.61.1.2п. 61.1 ст.61 ПКУ).

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72,73 ПКУ. Відповідно до ст.74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Розділ V ПК України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено право платника податку має подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). Пунктом 13 визначені відомості, які повинні бути зазначені у таблиці даних платника податку.

Згідно з п.14 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15,15 Порядку таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу (додаток 6).

Пунктом 17 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Згідно з додатком 6, яким встановлена форма рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та зазначено, що рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісією у рішенні від 07.03.2023 року № 8387704/39667194 вказано про прийняття комісією ГУ ДПС рішення про неврахування таблиці даних платника податку з підстав: інше: «п.14 Постанови №1165 зі змінами таблиця даних платника податку подається з поясненнями, в якому зазначається вид діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку».

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши рішення від 07.03.2023 року № 8387704/39667194 суд дійшов висновку про його протиправність у зв`язку з невмотивованістю, не відображення яка саме виявлена невідповідність визначення платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття невідповідність визначення платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, така інформація повинна бути чітко зазначена в прийнятому рішення.

Відсутність такої інформації ставить платника податків у правову невизначеність, позбавляє права навести більш аргументів правомірності своїх дій та спростувати висновки рішення контролюючого органу.

Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відзиві не наведено жодного конкретного доказу правомірності прийнятого рішення та доказів наявності підстави, яка зазначена у вказаному рішенні.

Крім того, суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки відповідач зазначає про правомірність прийняття оскаржуваного рішення прийнятого з іншої підстави, а саме виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 07.03.2023 року №8387704/39667194, останнє прийнято з іншої підстави.

Статтею 21 ПКУ встановлені обов`язки і відповідальність посадових та службових осіб контролюючих органів. Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Прийняте Комісією ГУ ДПС рішення суттєво порушує права позивача, оскільки встановлене Порядком №1165 право суб`єкта господарювання подати таблицю даних платника податку на додану вартість та її врахування забезпечує такому суб`єкту господарювання безумовну реєстрацію поданої ним податкової накладної.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.03.2023 року №8387704/39667194.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» (вул. Церковна, буд. 19, офіс 406, м. Одеса, 65003, Код ЄДРПОУ 39667194) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.03.2023 року № 8387704/39667194.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» (вул. Церковна, буд. 19, офіс 406, м. Одеса, 65003, Код ЄДРПОУ 39667194) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні, 00 коп.)

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.