Рішення

від 02.06.2023 по справі 420/5390/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5390/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

02 червня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/5390/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/5390/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням від 29.05.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» задоволено.

30.05.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що судом при ухваленні рішення не розглядалося питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник до заяви на підтвердження розміру витрат на правову допомогу надав копії Договору, акту приймання-здачі наданих послуг, детальний опис робіт, у відповідності до яких сума понесених позивачем витрат на правову допомогу склала 4000 гривень, яку необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються вказаної заяви, суд приходить до висновку про те, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).

Приймаючи до уваги, що справа №420/5390/23 розглянута у порядку письмового провадження, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто також в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником наданий договір про надання правової допомоги № 03/29/23/1 від 14.03.2023 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 30.05.2023 року, а також акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.05.2023 року.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс», про що ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст. ст.132,137,139,243,246,252,255,293,295 КАС України суд

ВИРІШИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/5390/23 - задовольнити.

Прийняти по справі №420/5390/23 додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» (вул. Церковна, буд. 19, офіс 406, м. Одеса, 65003, Код ЄДРПОУ 39667194) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк