Рішення

від 29.05.2023 по справі 520/18856/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29.05.2023р. справа №520/18856/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервіс-Пневматика" простягнення 444011,78 грн. податкового боргу, -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Пневматика" 444011,78 грн. коштів за податковим боргом з податку на додану вартість.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, а також з оплати податкових повідомлень-рішень. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Пневматика" (далі за текстом - платник, ТОВ, Товариством) із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що винесені контролюючим органом податкові повідомлення - рішення (податкові зобов`язання за якими включені до предмету позову), а самостійно обчислені Товариством у податкових деклараціях з ПДВ суми податкових зобов`язань з ПДВ були помилково сформовані за рахунок повторного направлення на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних одних і тих же самих податкових накладних.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

До заявленої владним суб`єктом вимоги про стягнення коштів структурно входять такі платежі з податку на додану вартість: за уточнюючою декларацією від 01.02.2020 № 9338310383 на суму 168.212,77 грн. (всього нараховано - 194991,00 грн., частково сплачено - 26.778,23 грн.); за уточнюючою декларацією від 15.03.2021 № 9053062198 у розмірі 5.850,00 гривень; за податковим повідомленням-рішенням 13.05.2021 № 00/7168/1817 про нарахування штрафу у розмірі 230.523,17 грн.; за податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2021 № 00/7168/1817 про нарахування штрафу у розмірі 39.425,84 грн..

Відносно перелічених рішень контролюючого органу платником податків була застосована процедура судового оскарження, котра завершилась винесенням Харківським окружним адміністративним судом рішення від 14.02.2022р. по справі №520/25904/21 про відхилення позову платника податків, яке набрало законної сили 17.03.2022р.

Отже, у розумінні приписів п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу є узгодженим з моменту настання події закінчення процедури судового оскарження, тобто з 17.03.2022р.

Судом також установлено, що 28.12.2017р. контролюючим органом була складена і направлена податкова вимога №81007-17.

Податковою адресою відповідача є вул. Краснодарська, буд. 194 у м. Харкові.

Означена податкова вимога була надіслана на належну податкову адресу платника і вважається одержаною платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України - 05.05.2018р.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Стосовно заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов`язаннях, суд зазначає, що згідно з загальним правилом п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відносно податку на додану вартість строки передбачені п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України (у 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації), і вони співпадають із тривалістю строку за загальним правилом.

Відносно виконання податкового обов`язку за рішеннями контролюючого органу, узгодженими у судовому порядку, слід застосовувати строк оплати згідно з п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згадані строки у спірних правовідносинах сплинули.

Доказів внесення виправлень до показників поданих до контролюючого органу документів обов`язкової податкової звітності у порядку ст.50 Податкового кодексу України, які б зменшували задекларовану до сплати суму грошового зобов"язання з ПДВ і були прийняті контролюючим органом до обліку, учасниками спору до матеріалів справи не подано.

Матеріали справи не містять також і інших об`єктивних даних про припинення податкового обов`язку відповідача унаслідок самостійного і добровільного перерахування коштів до бюджету, а також з інших підстав, зокрема, за ст.ст. 37, 38, 56, 101, 102 Податкового кодексу України.

Заявлена контролюючим органом до стягнення заборгованість відповідає визначенню податкового боргу згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.72-76 КАС України у даному конкретному випадку є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов`язку.

За приписами п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків - боржникові.

У спірних правовідносинах податкова вимога вважається врученою платнику - 05.05.2018р., з цієї дати податковий борг існував безперервно.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Обставини існування невиконаного податкового обов`язку платника стосовно заявленої до стягнення суми підтверджені наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою в частині стягнення 444.011,78 грн. прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши податковий борг у вказаній сумі.

Суд також зважає, що за приписами Цивільного кодексу України, Закону України від 30.06.2021р. №1591-ІХ "Про платіжні послуги" і Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до управлінської компетенції контролюючого органу і підлягає вирішенню у ході виконання останнім відповідного судового акту.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Пневматика" (код - 22716394; місцезнаходження - вул. Краснодарська, буд. 194, м. Харків, 61179) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 444011 (чотириста сорок чотири тисячі одинадцять) грн. 78 коп.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.