Постанова

від 30.08.2010 по справі 15/146-2302

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

30.08.10 Справа № 15/146-2302

Львівський апеляційн ий господарський суд, в склад і колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кордюк Г.Т.,

Мурської Х.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представни ків:

від позивача - Гранюк О .А.

від відповідача - не з' я вився

розглянувши апеляційну скаргу суб' єкта підприє мницької діяльності-фізично ї особи ОСОБА_3, б/н від 08.07.2010 р оку

на рішення господарськ ого суду Тернопільської обла сті від 24.05.2010 року, суддя Бучинс ька Г.Б.

по справі №15/146-2302

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Алекс Ком Лтд», м.Київ

до відповідача суб' єк та підприємницької діяльнос ті-фізичної особи ОСОБА_3 , м.Тернопіль

про стягнення 21622,84 грн. - о сновного боргу, 5665,16 грн. - інфл яційних втрат, 1251,23 грн. - 3% річн их, 9175,85 грн. - подвійної обліко вої ставки НБУ

в с т а н о в и в :

Рішенням господарсько го суду Тернопільської облас ті від 24.05.2010 року по справі №15/146-2302 позов ТзОВ виробничо-комерц ійної фірми «Алекс Ком Лт д»задоволено частково. Стягн ено ПП ОСОБА_3 на користь Т зОВ виробничо-комерційної фі рми «Алекс Ком Лтд»: 16225,40 гр н. - заборгованості за поставл ений товар, 3336,25 грн. - пені, 4556,33 грн . - інфляційних, 1010,84 грн. - 3 % річних . В частині стягнення 5397,44 грн. -б оргу, 1108,83 грн. - інфляційних, 240,39 гр н. - 3 % річних та 5839,60 грн. - пені відм овлено.

Рішення суду мотивоване ти м, що заборгованість відпові дача перед позивачем в розмі рі 16225,40 грн. за товар поставлени й згідно дистриб' юторськог о договору №636 від 13.12.2006 року підт верджена матеріалами справи , підставна і підлягає до стяг нення враховуючи положення с т.ст. 509, 525, 526 ЦК України та ст.ст.173, 1 93 ГК України. Поряд з цим, суд по силаючись на ст.ст.546, 549 ЦК Украї ни, 232 ГК України, п.8.2 дистриб' юторського договору, ст.625 ЦК У країни, вважає підставними з аявлені до стягнення з відпо відача 3336,25 грн. пені, 4556,33 грн. інфл яційних, 1010,84 грн. 3 % річних. В част ині стягнення 1108,83 грн. інфляці йних, 240,39 грн. 3 % річних та 5839,60 грн. п ені суд відмовляє як в надмір но заявлених.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП О СОБА_3 подала апеляційну ск аргу, в якій просить скасуват и рішення господарського суд у Тернопільської області від 24.05.2010 року по справі №15/146-2302 в част ині задоволення позовних вим ог та відмовити в позові повн істю. Зокрема, скаржник вказу є на те, що ним не укладався із позивачем дистриб' юторськ ий договір №636 від 13.12.2006 року, сто ронами було укладено дистри б' юторський договір №637 від 1 4.12.2006 року. Поряд з цим, скаржник посилаючись на відсутність підпису зі сторони відповіда ча у видатковій накладній ві д 03.03.2008 року №АК-0004029, вважає безпі дставним стягнення 16225,40 грн. ос новного боргу.

Розпорядженням голови Льв івського апеляційного госпо дарського суду від 30.08.2010 року ск лад судової колегії змінено.

Представник відповідача (скаржника) в судове засіданн я не з' явився, про причини не явки суд не повідомив.

Представник позивача прот и вимог апеляційної скарги з аперечив, вказуючи на безпід ставність вимог апелянта, пр осив оскаржуване рішення зал ишити без змін.

Оскільки явка представник ів сторін не визнавалась обо в' язковою, колегія суддів Л ьвівського апеляційного гос подарського суду, вважає за м ожливе розглянути справу за відсутності представника ві дповідача (скаржника).

Суд, заслухавши пояснення п редставника позивача, розгля нувши доводи апеляційної ска рги та дослідивши наявні док ази по справі, вважає, що апеля ційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступн ого:

13.12.2006 року між ТзОВ виробничо -комерційною фірмою «Алекс Ком Лтд»(в тексті договору - постачальник) та СПД-фізично ю особою ОСОБА_3 (в тексті д оговору - дистриб'ютор) укладе но дистриб' юторський догов ір № 636, відповідно до умов яког о, а саме п.1.1 постачальник (пози вач) бере на себе зобов' язан ня передати у власність дист риб'ютору (відповідачу) товар , а останній прийняти товар, оп латити його і займатись його розповсюдженням у відповідн ості з умовами даного догово ру, додатків до даного догово ру і додаткових угод. Даний до говір вступає в силу з момент у його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р., а в частині прове дення розрахунків - до повно го його виконання (п.10.1. договор у).

Відповідно до 638 ЦК України, д оговір є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору. Істотними умовами до говору є умови про предмет до говору, умови, що визначені за коном як істотні або є необхі дними для договорів даного в иду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї і з сторін має бути досягнуто з годи.

В матеріалах справи наявни й дистриб' юторський догові р № 636 від 13.12.2006р., проте, скаржник ( відповідач) заперечує укладе ння останнього, вказуючи, що н им укладався із позивачем ди стриб' юторський договір № 6 37 від 14.12.2006р. із строком дії 31.12.2006 ро ку.

Судом першої інстанції пра вомірно не взято до уваги вка зані посилання відповідача, оскільки нормами чинного зак онодавства не спростовуєтьс я можливість існування декіл ькох однотипних угод купівлі -продажу, укладених між тими ж сторонами.

Слід зазначити, що згідно ви даткової накладної №АК-0004029 від 03.03.2008р. поставка товару відбув алась за угодою № 636 від 13.12.2006р., пр о що зазначено в графі підста ва.

Вказана накладна не містит ь підпису одержувача (відпов ідача), однак, проведення відп овідачем розрахунків по ній, підтверджується наявними в матеріалах справи банківськ ими виписками та платіжними дорученнями на загальну суму 34600 грн., а саме: № 388 від 06.05.2008р., № 404 ві д 13.05.2008р., №435 від 12.06.2008р., № 413 від 26.05.2008р., № 441 від 26.06.2008р., № 445 від 08.07.2008р., № 484 від 28 .07.2008р. № 487 від 07.08.2008р., №515 від 09.09.2008р., № 532 від 17.09.2008р., № 543 від 01.10.2008р., № 567 від 28.10.200 8р., № 611 від 10.12.2008р., № 32 від 03.02.2009р., в як их у графі «Призначення плат ежу»зазначено «оплата за зас оби гігієни згідно накладної № 0004029 від 03.03.2008р.Без ПДВ».

Наведене вище свідчить про прийняття відповідачем до в иконання зобов' язань, що ви никли між сторонами на підст аві дистриб' юторського дог овору № 636 від 13.12.2006р. та дає підст ави вважати необґрунтованим посилання скаржника на неот римання товару згідно вказан ої видаткової накладної.

Статтею 11 ЦК України встано влено, що підставами виникне ння цивільних прав та обов' язків, зокрема є договори та і нші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК Украї ни зобов' язанням є правові дношення, в якому одна сторон а (боржник) зобов' язана вчин ити на користь другої сторон и (кредитора) певну дію (переда ти майно, виконати роботу, над ати послугу, сплатити гроші т ощо) або утриматись від певно ї дії, а кредитор має право вим агати від боржника виконання його обов' язку, а згідно ст.5 26 Цивільного кодексу України , ст.193 Господарського кодексу України зобов' язання повин ні виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру, актів цивільного законод авства, а при відсутності так их вказівок - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться.

Пунктом 5.2 дистриб' юторсь кого договору встановлено, щ о оплата за отриманий товар з дійснюється відповідачем на умовах відстрочки платежу н а строк 30 календарних днів від дати поставки товару.

Як правомірно відзначено с удом, матеріалами справи під тверджено, що на виконання вз ятих зобов' язань позивач ві дпустив, а відповідач прийня в товарно-матеріальні ціннос ті, що підтверджується видат ковою накладною № АК-0004029 від 03.03.2 008р. на суму 51327,89 грн.

Суд вважає неналежними док азами здійснення поставки то варів відповідачу згідно нак ладних: № АК-0004032 від 03.03.2008р. на суму 2426 грн., № АК-0004034 від 03.03.2008р. на суму 98 4 грн. та № АК-0004035 від 03.03.2008р. на суму 6831,20 грн., так як на них відсутні й підпис та печатка відповід ача про прийняття товарно-ма теріальних цінностей по них, а відтак суд розглянув спір в частині поставки товару поз ивачем згідно накладної № АК -0004029 від 03.03.2008 року.

Як уже зазначено вище, матер іалами справи, а саме банківс ькими виписками та платіжним и дорученнями підтверджено о плату поставленого позиваче м відповідачу товару на суму 34600 грн., а також підтверджуєть ся повернення відповідачем ч астини отриманого товару на суму 502,49 грн. згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-00000 02 від 10.06.2008р. (позиція № 3 та № 6).

Таким чином, на момент розгл яду справи у господарському суді заборгованість відпові дача перед позивачем станови ла - 16225,40 грн.

Вказана заборгованість пі дтверджена матеріалами спра ви та правомірно стягнена з в ідповідача на користь позива ча.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зо бов'язання може забезпечуват ися згідно з законом або дого вором неустойкою (штрафом, пе нею), порукою, гарантією, заста вою, притриманням, завдатком . При цьому неустойкою (штрафо м, пенею) визнається визначен а договором або актом цивіль ного законодавства грошова с ума або інше майно, які боржни к повинен передати кредиторо ві у разі порушення боржнико м зобов' язання.

Пунктом .8.2. дистриб' юторсь кого договору № 636 від 13.12.2006р. пер едбачено, що за порушення стр оків проведення розрахунків , передбачених п.5.2 договору, ві дповідач сплачує позивачу пе ню в розмірі подвійної облік ової ставки НБУ за кожен кале ндарний день прострочення пл атежу.

Статтею 232 ГК України встано влено, що нарахування штрафн их санкцій за прострочення в иконання зобов' язання прип иняється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконане.

Суд першої інстанції право мірно дійшов висновку про бе зпідставність нарахування п озивачем пені за період з 04.04.2008р . по 16.11.2009р., тобто більше як за 6 мі сяців, обґрунтованою є заявл ена до стягнення пеня в части ні - 3336,25 грн. за період з 04.04.2008 року по 04.10.2008 року.

Поряд з цим судом підставно задоволено позов в частині с тягнення 4556,33 грн. - інфляційних та 1010,84 грн. 3 % річних за період з 04.04.2008р. по 16.11.2009р., з огляду на полож ення ст. 625 ЦК України, якою вста новлено, що боржник, який прос трочив виконання грошового з обов'язання, на вимогу кредит ора зобов'язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

За таких обставин, суд вважа є, що при прийнятті оскаржува ного рішення господарський с уд повно і всебічно перевіри в всі обставини справи, дав на лежну правову оцінку зібрани м у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване ріше ння.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом порядк у встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких ґ рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.

Згідно із 33 ГПК України, кожн а з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог або заперечень.

Скаржником не подано доказ ів, які б свідчили про відсутн ість заборгованості перед по зивачем.

З огляду на наведене, дово ди скаржника про часткове ск асування рішення місцевого с уду є безпідставними.

Рішення місцевого суду при йняте у відповідності з вимо гами діючого законодавства, а тому підстав для його скасу вання апеляційний суд не вба чає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК Укра їни, суд,

постановив:

Рішення господарського су ду Тернопільської області ві д 24.05.2010 року по справі №15/146-2302 залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу суб' єкта підприємницьк ої діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 без задоволення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку.

Матеріали справи повернут и в місцевий господарський с уд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кордюк Г.Т.

Мурська Х.В.