Ухвала

від 29.05.2023 по справі 520/6827/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2023 р. Справа № 520/6827/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 520/6827/22

за позовом Приватного підприємство "ВЕГА+"

до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 задоволено позов Приватного підприємства "ВЕГА+" до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами суду від 11.05.2023 року підстави пропущення заявником строку апеляційного оскарження судового рішення, вказані у заяві, визнані неповажними, і апеляційна скарга залишена без руху; Головному управлінню ДПС у Рівненській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надано строк 10 днів з дати отримання копії ухвали суду - для зазначення інших поважних підстав для поновлення строку.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копії зазначених судових ухвал доставлено до електронного кабінету скаржника 11.05.2023 року.

22.05.2023 року відповідачем на виконання вимог ухвали подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що загалом з 26.12.2022 року по 26.01.2023 року у Рівненській області 16 разів оголошено повітряну тривогу. Під час повітряної тривоги усі працівники ГУ ДПС у Рівненській області з метою збереження життя та здоров`я змушені прямувати до укриттів, що унеможливлює виконання посадових обов`язків, у тому числі написання апеляційних скарг. Окрім зазначеного, з 26.12.2022 по 09.02.2023 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі ракетною атакою на електропідстанції у місті Рівне, у місті щоденно здійснювалися планові та позапланові вимкнення електроенергії, що тривали 4-6 годин, при робочому часі у 8 годин. ГУ ДПС у Рівненській області зауважує, що вказані факти є загальновідомими, а докази щодо наявності таких фактів - загальнодоступними. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду про поновлення строку в іншій справі, де звернення зі скаргою до суду не є формальним, і скаржник не зловживає своїми процесуальними правами.

Зазначені фактичні обставини, що об`єктивно не залежали від волі відповідача, обумовили несвоєчасне звернення до апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129), (п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 та п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій п.п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

У рішенні від 26.07.2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу.

Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду.

Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Колегія суддів наголошує, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що копію оскаржуваного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 відповідачу надіслано 26.12.2022 о 17:53, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа через підсистему "Електронного суду" (а.с. 85).

Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 26.01.2023.

Проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся 09.02.2022, про що свідчить відбиток штемпелю на поштовому конверті, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Так відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про воєнний стан" від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

У своїй заяві скаржник знов посилається на введення в Україні військового стану.

З приводу цих обставин колегія суддів вже висловлювала свою думку в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 року про відмову в поновленні ГУ ДПС у Рівненській області строку на апеляційне оскарження судового рішення від 26.12.2022 року.

Слід наголосити, що введення в Україні воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на відключення світла, довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 26.12.2022 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 09.02.2023 року (звернення із апеляційною скаргою).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 27.03.2023 у справі № 160/4767/22.

Колегія суддів вказує, що організація роботи Головного управління ДПС у Рівненській області є суб`єктивним чинником та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суд зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Аналогічний підхід застосовано Верховним судом в ухвалі від 26.10.2022 року по справі № 160/2542/20.

При цьому, жодних доказів на підтвердження поважності пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення до суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегією суддів до уваги не приймається, оскільки висновки, які містяться у наведеній скаржником постанові Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням співставних обставин, які наявні у кожній конкретній справі.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, а також враховуючи дату отримання копії оскаржуваного рішення, а саме 26.12.2022, та дату звернення з апеляційною скаргою - 09.02.2023, колегія суддів вважає причини пропуску строку необґрунтованими, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. А тому неподання апеляційної скарги у межах строку на апеляційне оскарження у зв`язку із вищенаведеними обставинами є виключно проблемою внутрішньої організації роботи Державною службою України з безпеки на транспорті, що не дають скаржнику права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційного оскарження судових рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі 520/6827/22, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022по справі № 520/6827/22 за позовом Приватного підприємства "ВЕГА+" до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. КатуновСудді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко