Ухвала

від 30.08.2023 по справі 520/6827/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/6827/22

адміністративне провадження № К/990/29082/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №520/6827/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Вега+» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Вега+» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.07.2022 №7104507/32236398 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.06.2022 №46 в Єдиному реєстрі податкових накладних, яку було складено Приватним підприємством «Вега+» та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.06.2022 №46, складену Приватним підприємством «Вега+».

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 26.12.2022 позовні вимоги задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №520/6827/22.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 22.08.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Подаючи касаційну скаргу, скаржник також порушує питання про поновлення стоку на касаційне оскарження та наводить підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірного у цій справі судового рішення.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 26.12.2022 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Текст рішення складено та підписано 26.12.2022.

Копію означеного рішення було отримано скаржником 26.12.2022 в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа 26.12.2022 о 17:53.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.02.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого скаржник вказав, що копію позовної заяви з додатками до неї не отримував, а про наявність адміністративної справи №520/6827/22 дізнався у результаті надходження на його адресу копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022. З урахуванням необізнаності про наявність адміністративної справи №520/6827/22, а також введенням воєнного стану в Україні, значним навантаженням у зв`язку з супроводженням справ Рівненської та Харківської областей при штатній чисельності 6 осіб, вимкнення електропостачання, численну наявність повітряних тривог, з метою збереження життя і здоров`я працівників органів ДПС, з 24.02.2022 посадові особи відповідача були позбавлені можливості щоденно здійснювати свої повноваження щодо належного супроводу справ у судах та підготовки відповідних процесуальних документів. З огляду на зазначені обставини, скаржник вважає підстави пропуску ним строку на апеляційне оскарження поважними та вказує про необхідність поновлення такого.

Другий апеляційний адміністративний суд рішенням від 20.02.2023 витребував з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/6827/22.

11.05.2023 Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження, а подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху як таку, що не відповідає вимогам статей 295, 296 КАС України. Також суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з моменту отримання особою копії даної ухвали, впродовж якого остання має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, серед іншого, керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Натомість, оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень скаржника щодо неотримання ним копії позовної заяви з додатками до неї, оскільки вказане жодним чином не спростовує факт отримання скаржником 26.12.2022 о 17:53 в підсистемі «Електронний суд» копії спірного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №520/6827/22.

Поряд з цим, як встановив суд апеляційної інстанції, обґрунтованих пояснень та належних доказів, які засвідчували неможливість подання скаржникам апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження скаржник до суду також не надав.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції, такаож дійшов висновку, що посилання відповідача на обставини введеного на території України воєнного стану не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу контролюючого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Введення воєнного стану, як зауважив суд, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, як на думку суду, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги з дотриманням встановленого статтею 295 КАС України строку.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, як наголосив суд, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Також суд звернув особливу увагу на те, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків

Проміжок часу, який сплинув з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення (26.12.2022) до часу звернення скаржника з апеляційною скаргою (09.02.2023), на переконання суду апеляційної інстанції, є тривалим та перевищує процесуальний строк встановлений статтею 295 КАС України, вказуючи виключно на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені контролюючим органом у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Тобто, встановивши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги без доказів сплати судового збору, а також поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду в межах визначеного статтею 295 КАС України строку або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої контролюючим органом апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив апелянту наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про поновлення процесуального строку, зміст якого зведено до необхідності поновлення пропущеного відповідачем строку з підстав введення на всій території України правового режиму воєнного стану та складних умов праці. Скаржник вказує, що у період з 26.12.2022 по 26.01.2023 у Рівненській області 16 разів оголошувалася повітряна тривога. Під час повітряної тривоги усі працівники Головного управління ДПС у Рівненській області, з метою збереження життя та здоров`я, були змушені прямувати до укриття, що унеможливлювало виконання посадових обов`язків, у тому числі й написання апеляційних скарг. Окрім зазначає, з 26.12.2022 по 09.02.2023, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, в тому числі ракетною атакою на електропідстанції у місті Рівне, у місті щоденно здійснювалися планові та позапланові відключення електроенергії, що тривали 4-6 годин, при робочому часі у 8 годин. Вказує, що вказані факти є загальновідомими, а докази щодо наявності таких фактів - загальнодоступними. Додатково скаржник також посилається на постанову Верховного Суду про поновлення строку в іншій справі, де звернення зі скаргою до суду не є формальним, і скаржник не зловживає своїми процесуальними правами. Апелянт вважає, що з урахуванням наведених ним обставини, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має бути поновлено.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 29.05.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Також суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.05.2023 визначив апелянту достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження судом відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки за результатом розгляду поданого заявником клопотання про поновлення пропущено строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставини, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду із апеляційною скаргою у межах встановленого статтею 295 КАС України строку (з урахуванням обставини того, що копію рішення Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України було отримано в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» 26.12.2022. На переконання суду апеляційної інстанції, у розглядуваному випадку подання апеляційної скарги 09.02.2023 не можна вважати розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Мотивуючи свою ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд звернув увагу апелянта, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, як вказав суд, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть свідчити про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Поряд з цим, як наголосив суд, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Як встановив суд апеляційної інстанції, скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, не надав суду доказів, яким саме чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №520/6827/22.

Посилання відповідача на відключення електроенергії та довготривалі повітряні тривоги, як вказав суд, також не можуть вважатися поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 26.12.2022 (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 09.02.2023 (звернення із апеляційною скаргою).

Суд дійшов висновку, що наведені скаржником обставини не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суд зазначив, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені скаржником у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Тобто, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджені належними й допустимими доказами, а також не є такими, що свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №520/6827/22.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №520/6827/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Вега+» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова