Ухвала

від 29.05.2023 по справі 420/16830/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 травня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/16830/22

Суддя в першій інстанції: Хурса О. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Турецької І.О.,

судді - Зуєвої Л.Є.,

розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року в задоволенні клопотань апелянта про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 3721,50 грн., а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.

22 травня 2023 року до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли докази сплати судового збору у розмірі 3721,50 грн., чим було частково усунуто недоліки апеляційної скарги.

25 травня 2023 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження представник апелянта посилається на тотожні обставини, оцінка яким була надана ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, а саме факт подання у межах строків оскарження апеляційної скарги по даній справі, яка в подальшому була повернута, дію правого режиму воєнного стану та практику ЄСПЛ в частині забезпечення доступу до правосуддя.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2023 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року в задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3721,50 грн.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2023 року в задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено апеляційну скаргу повернуто апелянту. Вказана ухвала суду апеляційної інстанції була отримана позивачем 05 травня 2023 року (т.4 а.с. 224).

Повторно апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 17 травня 2023 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно висновків Верховного Суду у межах справ № 826/9136/17, №806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18).

Той факт, що апеляційна скарга по даній справі вже подавалась, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб`єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України продовжувався строк дії правового режиму воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, неможливість сплати судового збору під час попереднього звернення до суду не може свідчити про поважність пропуску строку апеляційного оскарження при наступному зверненні до суду, оскільки фактично це призведе до своєрідного відстрочення сплати суб`єктом владних повноважень судового збору без встановлення наявності для цього передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав та прийняття відповідного рішення.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31 березня 2021 року у справі №160/7863/18 та від 28 січня 2022 року у справі №380/10307/20.

До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Л. Є. Зуєва