УХВАЛА
29 травня 2023 року
Київ
справа № 640/6965/22
адміністративне провадження № К/990/18132/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу, подану від імені Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №640/6965/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Кріейт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2023 до суду втретє надійшла касаційна скарга від імені (як у ній зазначено) Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 18.05.2023. Касаційна скарга викладена на бланку ГУ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011), однак, за текстом касаційної скарги зазначено, що з судовим рішенням не погоджується Державна податкова служба України (далі - ДПС України) і саме ДПС України просить скасувати постанову апеляційного суду. Водночас, заявлено клопотання про розгляд справи за участю ГУ ДПС. Касаційна скарга підписана Світланою Поляковою як представником ДПС України.
На підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, надано витяг з офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу ДПС України. Відповідно до наданого витягу Полякова Світлана Борисівна є в переліку осіб, які мають повноваження (в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень) вчиняти дії від імені як Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, так і Державної податкової служби України.
Такі неузгодженості у касаційній скарзі викликають об`єктивні сумніви щодо сторони у справі, від якої вона подається, та у цілому свідчать про невизначеність представника щодо суб`єкта владних повноважень, від імені якого він діє: від ГУ ДПС, ДПС України чи одночасно від двох осіб - ДПС України і ГУ ДПС. Суд звертає увагу, що ДПС України не була стороною у цій справі і у касаційній скарзі не зазначено підстав для подання нею касаційної скарги у справі.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно визначати особу, від імені якої подано касаційну скаргу, у зв`язку з чим такий недолік касаційної скарги об`єктивно впливає на можливість її прийняття і вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Крім того, під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі. Зміст касаційної скарги є ідентичним до попередньо поданих касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими і повернув.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє , скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.
Слід зазначити, що усім приведеним у касаційній скарзі доводам Верховний Суд вже неодноразово надавав правову оцінку: зокрема, але не виключно, постанови від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга, подана від імені (як у ній зазначено) Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу, подану від імені Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №640/6965/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Кріейт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2023 |
Оприлюднено | 30.05.2023 |
Номер документу | 111170721 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні