Ухвала

від 29.05.2023 по справі 990/103/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2023 року

м. Київ

справа №990/103/23

адміністративне провадження № П/990/103/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Голосіївського районного суду міста Києва, Генеральної прокуратури України, Лівобережного центру правової допомоги, Офісу президента України, Пенсійного Фонду України про бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

22 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду як до суду першої інстанції позовну заяву до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Голосіївського районного суду міста Києва, Генеральної прокуратури України, Лівобережного центру правової допомоги, Офісу президента України, Пенсійного Фонду України, в якій позивач просить (дослівно):

- забезпечити розгляд позову;

- забезпечити виконання рішення суду;

- встановити його право па безкоштовну допомогу в період з 2022 року до 01.04.2023;

- установити судом чи була йому надана допомога у складанні чотирьох позовних заяв а саме: до пенсійного фонду щодо незаконної відмови пенсії зі втрати годувальника; до Кабінету Міністрів України щодо незаконної постанови 1272, яка незаконно вимагає купівлю смартфона за власний кошт; до Кабінету Міністрів України за фактом не виконання рішення Верховного Суду України щодо прожиткового мінімуму та рішення КСУ про те, що пенсія не може бути нижчою за статковий мінімум, тобто 4700 гривень; до Ощадбанку та Альфа банку щодо незаконного не відкриття рахунку Е підтримка. Встановити чому не було надано допомогу? Встановити чи потрібен адвокат для складання позову, чи достатньо було просто юриста центру Правої допомоги? Встановити судом вартість такої допомоги;

- встановити судом, чи було проведено Міністерством юстиції дію Адвоката Москаленка? Чи було перевірено роботу Лівобережного Центру допомоги? Чи встановити надали на його прохання адвоката з Правого берега за місцем житла чи ні? і якщо та чому Лівобережний центр продовжував переслідувати його після подачі на них до суду?;

- встановити Судом чому Голосіївський суд не розглянув позов щодо не надання йому допомоги Правовим центром і не збирається це робити?;

- визнати дії Прокуратури, Міністерства юстиції, Голосіївського суду такими» що визначаються як бездіяльність;

- визначити суд його право на пенсію щодо втрати годувальника з дня смерті годувальника;

- у разі призначення пенсії зі втрати годувальника стягнути з пенсійного фонду різницю протягом року;

- установити його право на пенсію на рівні на достатньому для життя, що сьогодні залишає 4700 гривень відповідно до рішення КСУ України та Верховного Суду України згідно зі ст. 46, 48, 49 Конституцію України виплатити йому різницю за останні три роки;

- встановити судом його права не користуватися Електронними послугами, не мати смартфон і не користуватися ним;

- встановити судом, що відсутності у нього смартфона не є причиною для відмови йому в державних послугах або послугах банку;

- судова суперечка відібрала у нього рік життя. Навіть за гроші не можна повернути йому цей рік життя. Просить відшкодувати йому рік життя у грошовому еквіваленті , який він оцінює у розмірі 10 000 000 гривень. Замість отримання допомоги та лікування, йому довелося витрачати свій час життя щоб оберегти свої права;

- відшкодувати йому час на суд та судові витрати, рік життя, 10 000 000 гривень, конверти листів по 26 гривень більше 20 штук 500 гривень, папір 1000 листів - 400 гривень. Дві стрічки принтера 300 гривень разом 10 001 200 гривень;

- моральна шкода, що лежить у стражданнях, вже інший рік не отримує радості - 10 000 000 гривень ця сума піде йому на санітарне лікування;

- різниця між прожитковим мінімумом і тим, що отримує 4700-2500=2200* 36 місяців = 79200 гривень + 13% річних за затримку 10296+79200=89496 гривень прямої шкоди;

- оскільки через не виконання на рівні прожиткового рівня він не міг харчуватися сума з втрати годувальника відповідно до дієти 5 , то шкода була завдана здоров`ю, її оцінює в розмірі 1 000 000 гривень. Просить державу відшкодувати цю шкоду;

- просить Міністерство юстиції відшкодувати йому вартість чотирьох юристів щоб найняти частних у розмірі 100 000 гривень на одну справу разом 4 справи = 400 000 гривень згідно з розцінок Адвокатів Києва;

- як тільки Міністерство юстиції відшкодує йому шкоду і сплатить роботу 4 адвоката просить суд відновити пропущені терміни, так як у нього не було грошей на адвоката і не чим заплатити, а безкоштовні допомоги не надали, суд його позови не розглянув, порушивши ст. 55 Конституції України та ст. 8 Конституції України;

- так як раніше адвокат йому не надавався протягом року, а право у нього було, просить зобов`язати Міністерство юстиції виділити йому адвоката, який укладе договір не з центром, а з ним, та оплатити його Міністерство юстимції;

- якщо судом буде встановлено, що пенсійний фонд не виплатив допомогу зі втрати годувальника, зобов`язати пенсійний фонд відповісти йому допомогу по втраті годувальника;

- сума з втрати годувальника 6000- 2500=3500 *12 місяців=4200 гривень+13% за затримку=5420+42 000=47420 гривень стягнути на його користь;

- через рішення Кабінету Міністрів він не зміг отримувати медичну допомогу протягом п`яти місяців, вже два місяці стоячи черги в 10 лікарні, тому стягнути на його користь за рішенням Кабміну 1 000 000 гривень за не отримання медичної допомоги, гроші підуть на платну допомогу;

- вимоги не кінцеві, можуть бути збільшені;

- просить особистої присутності при ухваленні рішення, оскільки це скоротить час розгляду позову, він може дати свідчення та додаткові докази. Усі витрати пов`язані з судом та експертизою покласти на державу Україна, оскільки це їхній обов`язок був;

- просить суд встановити, що було порушено його право бути присутнім при розгляді скарги, так всі органи розглядали його скаргу без його присутності, право користування послугами адвоката було порушено, право на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, було порушено, стаття 2 КАС було порушено;

- вчасно просить повідомити його про явку до суду повісткою, просить суд не порушувати його права і не примушувати до електронних послуг, до того ж використовувати електронні послуги неможливо, до того ж це буде платно. Тому вручити йому згідно із законом повістку.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано її з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням правил підсудності.

Згідно з частиною першою статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 22 КАС України передбачено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Законом встановлений вичерпний перелік суб`єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: Центральна виборча комісія, Верховна Рада України, Президент України, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Кабінет Міністрів України (щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою).

Особливості провадження у справах зазначеної вище категорії визначено статтею 266 КАС України.

Отже, за загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Голосіївського районного суду міста Києва, Генеральної прокуратури України, Лівобережного центру правової допомоги, Офісу президента України, Пенсійного Фонду України, тобто до суб`єктів оскарження, які відсутні у визначеному статтею 22 КАС України переліку.

Отже, звертаючись з даним позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, позивачем порушено визначені КАС України правила інстанційної підсудності.

У той же час, за змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною другою статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

За правилами частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 28 КАС України підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

Отже, системний аналіз наведених правових норм свідчить, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності. При цьому, як правило такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-ІХ) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що позивачем при зверненні з цим позовом до Верховного Суду порушено правила інстанційної підсудності, у зв`язку з чим позовну заяву слід передати до Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд зазначає, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, в тому числі права особи встановленого законом на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.

Керуючись статтями 20, 22, 25, 29, 248, 256, 295 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Передати позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Голосіївського районного суду міста Києва, Генеральної прокуратури України, Лівобережного центру правової допомоги, Офісу президента України, Пенсійного Фонду України про бездіяльність та зобов`язання вчинити дії за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення.

Ухвала Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду