Вирок

від 30.05.2023 по справі 946/947/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/947/23

Провадження № 1-кп/946/367/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

30 травня 2023 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12016160150003394, 12016160150000019, 12017160150003587, 12018160150000607, 12018160150000862, 12018160150002520, 12018160150001570, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, з початковою середньою освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

раніше судимого:

14.05.2009 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, звільнений 13.01.2011 умовно-достроково на 1 р. 8 міс. 20 днів,

16.02.2012 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк чотири роки один місяць, звільнений 08.05.2015 за відбуттям строку покарання,

07.12.2021 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, на підставі ст. 75 КК з випробуванням на строк два роки шість місяців;

20.06.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк два роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту:обвинувачений ОСОБА_3 ,

інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпіла юридична особа ТОВ «Луч».

Потерпілі та представник потерпілої юридичної особи у судове засідання не з`явилися, потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та представникпотерпілої юридичноїособи ТОВ«Луч» про дату, час та місце проведення судового розгляду неодноразово повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками та розписками про вручення судових повісток про виклик до суду, у зв`язку з чим суд, з урахуванням думок учасників судового провадження, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі.

У встановленому КПК порядку вживалися розумні та належні заходи щодо вручення потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судових повісток про виклик до суду на 02.02.2023, на 27.03.2023, на 25.04.2023 та на 29.05.2023 працівниками поліції за наявними та відомими адресами їх проживання. Однак, відповідно до рапортів поліцейських вручити судові повістки вказаним потерпілим не виявилось можливим, у зв`язку з їх відсутністю за відомими адресами проживання, зокрема, сусіди ОСОБА_11 пояснили, що він за адресою: АДРЕСА_3 тривалий час не проживає, оскільки продав квартиру та переїхав до іншого місця мешкання, а приміщення за відомою адресою проживання ОСОБА_10 : перший АДРЕСА_4 , на даний час здається під центр дитячого розвитку, а де знаходиться потерпілий та/або його родичі, які раніше там проживали, не встановлено (т. 3 а.п. 33, 34, 62, 64, 82 83, 99). Таким чином, судом були створені всі умови для реалізації права потерпілих на доступ до правосуддя шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за відомою та наявною адресою їх проживання, однак потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , змінивши свої місця проживання, не повідомили про це суд та не залишили номери засобів зв`язку. Отже, вжиті заходи відповідають вимогам КПК та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенню від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, слід констатувати, що неотримання потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судових викликів, які були здійсненні у відповідності до положень КПК, та направлялися на адреси, які були зазначені самими потерпілими на стадії досудового розслідування, зміна цими потерпілими місць проживання без повідомлення суду про нові місця проживання та ненадання ними номерів засобів зв`язку, в даному конкретному випадку, може свідчити про недобросовісне користування потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 належними їм процесуальними правами та на неналежне виконання ними процесуальних обов`язків. За таких умов, з урахуванням думок учасників судового провадження, суд вважає можливим провести судовий розгляд за відсутністю цих потерпілих.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.

У цьому кримінальному провадженні також приймав участь потерпілий ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, у зв`язку з чим, згідно ст. 55 КПК, його статус потерпілого як учасника кримінального провадження припинився.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 у м. Ізмаїл Одеської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи, що посягає на чужу власність, передбачаючи, що своїми діями спричиняє матеріальну шкоду, вчинив ряд кримінальних правопорушень проти власності за обставин, що будуть наведені нижче. Після чого з місця скоєння кримінальних правопорушень зникав, завдавши шкоду потерпілим на суму вартості майна, яким заволодів, а викраденим майном розпоряджався на власний розсуд.

1.Так, 03.01.2016 о 04:15 год. ОСОБА_3 , знаходячись у парковій зоні, розташованій за Покровським собором по пр. Суворова, з метою відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, здійснив напад на ОСОБА_6 , який виразився у заподіянні останньому серії ударів по обличчю у вигляді крововилив повік обох очей та ссаден лоба, носа та верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, від яких останній впав, втративши свідомість. Після чого, ОСОБА_3 оглянув та обшукав ОСОБА_6 , внаслідок чого виявив та відкрито заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном «Samsung Galaxy S4» вартістю 2000 грн з сім-картою «Лайф» вартістю 25 грн, на рахунку якої грошей не було; мобільним телефоном «Samsung Galaxy Note 4» вартістю 1400 грн з сім-картою оператора «Київстар» вартістю 25 грн, на рахунку якої грошей не було; шкіряним гаманцем вартістю 300 грн з грошовими коштами в сумі 3600 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7350 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

2.Крім того, 05.11.2016 о 17:50 год. ОСОБА_3 , знаходячись у барі «Фантазія», розташованому по вул. Покровській, 45-а, шляхом вільного доступу з барної стойки таємно викрав грошові кошти в сумі 700 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

3.Також, 27.12.2016 о 16:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись в офісному приміщенні ПП «Паршиков», розташованому по вул. Пушкіна, 141-а, шляхом вільного доступу таємно викрав з жіночої сумки гаманець червоного кольору з дерматину вартістю 350 грн, в якому знаходились грошові кошти у сумі 3000 грн, банківська карта «Приватбанку», на рахунку якої були грошові кошти у сумі 52 грн, банківську карту «Укргазбанку», на рахунку якої були грошові кошти у сумі 100 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 3502 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

4.Далі, 28.12.2016 в період часу з 10:00 год. до 12:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , спільно та за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом пошкодження вхідних дверей проникли до приміщення будинку АДРЕСА_5 , де в одній із кімнат у комоді виявили грошові кошти у сумі 3000 грн. Під час викрадення грошових коштів ОСОБА_3 та інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, були застигнуті господарем зазначеного домоволодіння ОСОБА_12 , який почав вимагати від них припинити їх протиправні дії та повернути йому викрадені грошові кошти, на що ОСОБА_3 та інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ніяким чином не відреагували та відкрито викрали вказані грошові кошти у сумі 3000 грн, чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

5.Також, 23.12.2017 близько 21:30 год. ОСОБА_3 , знаходячись біля автобусної зупинки маршрутного автобусу №10-а, розташованої по пр. Суворова кут вул. Пушкіна, шляхом вільного доступу через відчинені двері зайшов до припаркованого маршрутного автобусу марки «Рута» державний номер НОМЕР_1 , звідки з робочого місця потерпілого ОСОБА_8 викрав грошові кошти у сумі 2400 грн, однак був помічений потерпілим ОСОБА_15 . При цьому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його протиправні дії виявлені потерпілим, продовжуючи свій кримінально протиправний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, з метою утримання викраденого та уникнення затримання, відкрито зник з місця вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

6.Крім того, 09.03.2018 приблизно о 22:30 годині ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку №128, розташованого по вул. Пушкіна, під час спілкування з ОСОБА_9 , просунув свою руку до внутрішнього карману куртки останнього, звідки дістав мобільний телефон марки «G smart» вартістю 360 грн, в якому знаходилась карта пам`яті на 8 Гб вартістю 100 грн та сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 45 грн, на рахунку якої знаходились грошові кошти у сумі 35 грн. У цей час ОСОБА_9 побачив, що ОСОБА_3 дістав його мобільний телефон, зажадав від останнього припинити протиправні дії та повернути його мобільний телефоном, на що ОСОБА_3 ніяк не відреагував та відкрито викрав майно ОСОБА_9 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 540 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

7.Далі, 03.04.2018 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку №108, розташованого по вул. С. Бурлаченка, підійшов до паркану, який огороджує подвір`я вказаного домоволодіння, протягнув руку через отвір у паркані та витягнув з подвір`я дві бухти оптоволоконного кабелю «Мінськ кабель 2017р. ОКТ ДК1-12А1» загальною довжиною 516 м вартістю 10,80 грн за 1 м, на суму 5572,80 грн, дві бухти кабелю «Кабель центр стандарт 2017р. ОКТ А12-1.0» загальною довжиною 1077 м вартістю 11,10 грн за 1 м, на суму 11954,70 грн, чим спричинив ТОВ «Луч» матеріальну шкоду на загальну суму 17527,50 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

8.Крім того, 17.06.2018 приблизно о 04:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись у барі «Шервуд ПАБ», розташованому по пр. Миру, 38-а, під час сварки, яка переросла у бійку, з відвідувачем бару ОСОБА_11 шляхом ривку вирвав у останнього та відкрито викрав чоловічий гаманець чорного кольору зі шкірозамінювача вартістю 300 грн, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 5900 грн. Під час втечі ОСОБА_3 на куті вул. Білгород-Дністровьскої та вул. Мічуріна спіткнувся та впав, внаслідок чого упустив гаманець з грошима, якими він заволодів. У цей час, знайома ОСОБА_11 ОСОБА_16 , яка знаходилась поряд з останнім, підбігла до ОСОБА_3 та забрала гаманець, який випав, та передала його ОСОБА_11 . У свою чергу, ОСОБА_3 , продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, підбіг до ОСОБА_11 та шляхом ривку вирвав з рук останнього вказаний гаманець з грошовими коштами, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 6200 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

9.Також, 22.09.2018 приблизно о 21:20 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , перестрибнув через паркан та незаконно проник до подвір`я вказаного домоволодіння, а далі через відкрите вікно проник до приміщення зазначеного домоволодіння, де в одній з кімнат виявив та таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung S 4» вартістю 624,75 грн та 5000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.09.2018 становить 140300 грн, а всього таємно викрав майно та кошти на загальну суму 141175,25 грн, після чого намагався втекти з місця вчинення кримінального правопорушення, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий господарем зазначеного домоволодіння ОСОБА_10 .

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, коли особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Статті (частини статей) КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

10.Кримінальний кодекс України

«Стаття 15. Замах на кримінальне правопорушення

1. Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

2. Замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.»

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

…

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,

карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому,

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.»

«Стаття 186.Грабіж

1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж),

…

2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб,

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому,

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.»

«Стаття 187. Розбій

1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій),

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.»

Докази по першому третьому, п`ятому дев`ятому епізодам обвинувачення, визнаних судом доведеними, за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК

11.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень по першому третьому, п`ятому дев`ятому епізодам обвинувачення, визнаних судом доведеними, за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальних актах, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження по цим епізодам обвинувачення, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

12.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явлених йому обвинувачень по цим епізодам обвинувачення та щиро розкаявся у вчиненні цих кримінальних правопорушень, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальних актах, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, та зазначив, що вчинив кримінальні правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальних актах.

13.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінальних правопорушень за цими епізодами обвинувачення, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК.

Докази по четвертому епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним, за ч. 3 ст. 186 КК

14.На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину по епізоду обвинувачення у відкритому викраденні майна ОСОБА_12 в обсязі пред`явленого обвинувачення не визнав, заперечивши свою причетність до цього кримінального правопорушення, однак наприкінці судового розгляду після дослідження доказів по цьому епізоду обвинувачення вину в його вчиненні визнав частково, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті по цьому епізоду обвинувачення, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, та спосіб заволодіння шляхом відкритого викрадення з проникненням у житло потерпілого, але заперечив ту обставину, що викрадення він вчинив за попередньою змовою групою осіб з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зазначивши, що це кримінальне правопорушення він вчинив сам.

15.Незважаючи на часткове невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 по цьому епізоду обвинувачення, його вина у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) потерпілого ОСОБА_12 , вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, повністю підтверджується сукупністю таких доказів, що були досліджені судом.

16.Так, свідок ОСОБА_17 під час судового розгляду пояснив, що ОСОБА_12 є його покійним батьком, зі слів якого йому відомо, що у кінці грудня 2016 року у денний час доби, коли батько знаходився вдома, до нього у будинок зайшло двоє хлопців ромської національності, які відкрито викрали у нього грошові кошти. На той час його батько ОСОБА_17 хворів на онкологічне захворювання, а згодом у 2017 році він помер. Спочатку хлопці просили у його батька гроші, а коли він пішов, щоб винести їм 20 грн, вони забігли у хату, та, побачивши, де батько зберігає гроші, з серванту зі спальні відкрито забрали всі гроші без його ( ОСОБА_12 ) згоди. Того ж дня батько подзвонив йому та попросив приїхати, після чого вони викликали працівників поліції. З огляду на погане самопочуття батька, він супроводжував його до поліції під час проведення з ним слідчих дій. Під час проведення впізнання осіб він також був присутнім, і під час проведення цих слідчих дій його батько добре себе почував та чітко впізнав осіб, що вчинили цей злочин. При цьому його батько абсолютно точно та чітко вказував, що викрадачів було саме двоє.

17.Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.12.2016, ОСОБА_17 повідомив про те, що невідомі особи, скориставшись хворобою батька ОСОБА_12 , відкрито викрали грошові кошти у сумі 3000 грн (т. 3 а.п. 108).

18.Вказане повідомлення стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР за №12016160150000019 та початку досудового розслідування (т. 3 а.п. 106).

19.Місце події домоволодіння АДРЕСА_4 , було оглянуте, згідно даним відповідного протоколу від 29.12.2016, на якому зафіксована обстановка місця події, зокрема, пошкоджені двері та місце, звідки були викрадені кошти (т. 3 а.п. 109 126).

20.Про те, що саме обвинувачений ОСОБА_3 відкрито викрав грошові кошти у ОСОБА_12 , свідчать і дані протоколу впізнання за фотознімками від 31.01.2017 та доданої до нього фототаблиці, згідно якому потерпілий ОСОБА_12 серед чотирьох пред`явлених йому фотознімків впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 як чоловіка, який проник в будинок та відкрито викрав його грошові кошти (т. 3 а.п. 128 131).

21.Під час проведення слідчого експерименту, згідно відповідному протоколу з додатком від 03.02.2017, обвинувачений ОСОБА_3 у присутності двох понятих на місці відтворив та продемонстрував обстановку та обставини вчинення у тому числі розглядуваного кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , показав як саме він відкрив хвіртку, проник у двір будинку, підійшов до вікна, постукав, після чого відчинив двері та звідки викрав гроші (т. 3 а.п. 138 153).

22.А те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив розглядуване кримінальне правопорушення у співучасті за попередньою змовою групою осіб з ще однією особою свідчать дані протоколу впізнання від 09.01.2017, згідно якому потерпілий ОСОБА_12 серед чотирьох осіб впізнав ОСОБА_18 , як такого, що 28.12.2016 пошкодив двері та відкрито викрав його гроші (т. 3 а.п. 132 133).

23.Крім того, ОСОБА_19 під час пред`явлення йому для впізнання за фотознімками відповідно до протоколу від 31.01.2017 з поміж чотирьох осіб, впізнав ОСОБА_3 , як одного з двох чоловіків, яких він бачив 28.12.2016 у напрямку до будинку ОСОБА_12 , які зайшли до нього у двір та вибігли через 15 хвилин (т. 3 а.п. 134 137). Дані цього протоколу, окрім винуватості ОСОБА_3 у вчинені розглядуваного злочину, також підтверджують те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив це кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб з іншою особою.

24.Допит самого потерпілого ОСОБА_12 неможливий, у зв`язку з його смертю, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3 а.п. 100 102), тобто після складання та направлення обвинувального акта до суду (т. 1 а.п. 38, 41 49), але до проведення підготовчого судового засідання (т. 1 а.п. 39, 76) та відповідно до початку судового розгляду. У зв`язку з цим, суд, враховуючи значення показань з чужих слів, що надані свідком ОСОБА_17 для з`ясування обставин кримінального провадження і їх важливість для розуміння кількості осіб, що вчинили розглядуване кримінальне правопорушення, наявність інших доказів щодо цього, які були подані, а саме протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи впізнання за участю померлого потерпілого ОСОБА_12 , а також ОСОБА_19 , того, що обставини надання первинних пояснень померлим потерпілим ОСОБА_12 своєму синові свідкові ОСОБА_17 , викликають довіру щодо їх достовірності, переконливість цих відомостей, складність їх спростування стороною захисту, а також співвідношення показань з чужих слів з інтересами померлого ОСОБА_12 , суд у відповідності до ч. ч. 2, 3, 6 ст. 97 КПК визнає показання свідка ОСОБА_17 з чужих слів допустимим доказом. При цьому суд не вбачає підстав для обмовлення як померлим потерпілим ОСОБА_12 , так і свідком ОСОБА_17 обвинуваченого ОСОБА_3 та/або іншої особи у вчиненні розглядуваного злочину з огляду на те, що ані померлий, ані свідок до цього не були знайомими з обвинуваченим ОСОБА_3 .

25.Отже, показання свідка ОСОБА_17 , дані протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи впізнання за участю померлого потерпілого ОСОБА_12 , а також ОСОБА_19 повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що розглядуваний злочин він вчинив один, без попередньої змови з іншою особою. Тому суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 в цій частині та пов`язує їх з обраною позицією захисту обвинуваченого з метою пом`якшити свою відповідальність за вчинений злочин та вигородити іншу особу, з якою він за попередньою змовою вчинив цей злочин.

26.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його за ч. 3 ст. 186 КК, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

27.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень по першому третьому, п`ятому дев`ятому епізодам обвинувачення, визнаних судом доведеними, за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, а по четвертому епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним, за ч.3 ст. 186 КК, обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає, оскільки він, хоча і визнав вину у вчиненні цього кримінального правопорушення та зазначив, що розкаюється у його вчиненні, але заперечив істотні його обставини, що впливають у тому числі на його кримінально правову кваліфікацію.

28.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що було зазначено в обвинувальному акті за цим епізодом обвинувачення. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 за іншими кримінальними правопорушеннями суд не вбачає. При цьому суд в силу ч. 4 ст. 67 КК не може врахувати ще раз як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , вчинення кримінальних правопорушень повторно, про що було зазначено в чотирьох обвинувальних актах, оскільки ця обставина передбачена в статті Особливої частини КК як ознака кримінальних правопорушень, що впливає на їх кваліфікацію.

Мотиви призначення покарання

29.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 68 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, ступінь здійснення обвинуваченим кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких одне з кримінальних правопорушень не було доведене до кінця, а також враховує характер та ступінь його участі у вчиненні одного з кримінальних правопорушень.

30.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні нетяжкі та тяжкі злочини проти власності.

31.Відповідно до медичних довідок, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

32.За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується негативно. Суд також враховує стан здоров`я обвинуваченого, який хворіє на тяжкі хвороби, а також його сімейний стан та виховання в його сім`ї трьох малолітніх дітей.

33.Згідно абз.17ч.1ст.368КПК,ухвалюючи вирок,суд приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю.

34.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , стану його здоров`я, того, що він щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях (по восьми епізодам), активно сприяв їх розкриттю, наявність однієї обставини, що обтяжує його покарання (лише по одному епізоду), даних досудової доповіді, дуже високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високого ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а також того, що обвинувачений ОСОБА_3 , маючи дві непогашені судимості за вчинення тяжких злочинів проти власності, вчинив дев`ять епізодів нетяжких та тяжких злочинів також проти власності протягом 2016 2018 років після відбуття покарання за попередніми судимостями, а саме після 08.05.2015, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише з призначенням йому реального покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій за вчиненні кримінальні правопорушення, оскільки, на думку суду, призначення такого покарання повністю досягне мети його застосування. При цьому, з урахуванням встановлених обставин суд не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК.

35.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що злочини за цим вироком були вчинені ОСОБА_3 до ухвалення попередніх вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2021, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, на підставі ст. ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на два роки шість місяців; та вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2022, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк два роки.

36.Враховуючи, що за першим вироком від 07.12.2021 до ОСОБА_3 було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а за цим вироком суд дійшов висновку про призначення йому покарання, що належить відбувати реально, суд позбавлений можливості застосувати принципи поглинення, часткового чи повного складення призначених покарань та визначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст.70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень.

37.Такі висновки суду повністю співпадають з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що викладені в абз. 2 п. 23 його постанови №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. А також узгоджуються з висновком Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.02.2021 у справі №760/26543/17.

38.А враховуючи, що за другим вироком від 20.06.2022 ОСОБА_3 призначене реальне покарання у виді позбавлення волі, то йому слід визначити остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК за цим вироком та за вказаним другим вироком від 20.06.2022. Наведені обставини справи дають підстави суду визначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в силу ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання, призначеного другим вироком від 20.06.2022, більш суворим, що призначається да даним вироком. При цьому у силу другого речення ч. 4 ст.70 КК частково відбуте обвинуваченим покарання за попереднім вироком від 20.06.2022 слід зарахувати у покарання, призначене за цим вироком.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

39.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні затримувався та тримався під вартою: з 26.01.2017 до 28.09.2017, з 24.12.2017 до 26.12.2017, з 17.06.2018 до 15.08.2018, з 22.09.2018 до 18.12.2019. У силу ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону Українивід 26.05.2015№ 838-VIII«Про внесеннязміни доКримінального кодексуУкраїни щодоудосконалення порядкузарахування судомстроку попередньогоув`язнення устрок покарання»(далі Закон №838-VIII) обвинуваченому слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк покарання, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 29.08.2018 у справі №663/537/17, та судовий практиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.12.2022 у справі №348/2481/18.

40.На даний час, з 20.06.2022 ОСОБА_3 перебуває під вартою, у зв`язку з відбуванням покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2022, що набрав законної сили 21.07.2022, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк два роки.

41.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

42.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 1430 грн, 1144 грн, 1430 грн та 572 грн, а всього в загальному розмірі 4576 грн.

Керуючись ст.ст. 369 371, 373 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк два роки;

за ч. 1 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

за ч. 3 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк три роки.

2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень визначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк шість років та шість місяців.

3.Згідно ч. 4 ст. 70 КК, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2022, яким вінзасуджений зач.2ст.185КК додвох роківпозбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк шість років та шість місяців.

4.Не застосовувати принципи поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК, за цим вироком та за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2021, яким ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на два роки шість місяців, та ці два вироки виконувати самостійно.

5.Строк покарання ОСОБА_20 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2022, а саме з 20.06.2022, зарахувавши йому таким чином у силу другого речення ч. 4 ст. 70 КК у строк покарання, призначеного за цим вироком, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком.

6.Згідно ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838-VIII зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання, призначеного йому за цим вироком, строк попереднього ув`язнення з 26.01.2017 до 28.09.2017, з 24.12.2017 до 26.12.2017, з 17.06.2018 до 15.08.2018 та з 22.09.2018 до 18.12.2019, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

7.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 4576 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість гривень).

8.З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.05.216, від 19.03.2018, від 19.06.2018 та від 27.09.2018 арешти, та:

мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 4» імеі: НОМЕР_2 , вважати повернутим ОСОБА_6 ;

мобільний телефон марки «G smart F240» імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , вважати повернутим потерпілому ОСОБА_9 ;

грошові кошти загальною сумою 3150 грн та гаманець чорного кольору зі шкірозамінника із надписом «CAVALLI», вважати повернутими потерпілому ОСОБА_11 ;

мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-19500» чорного кольору імеі: НОМЕР_5 та мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , вважати повернутими потерпілому ОСОБА_10 .

9.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2016 на СD-R диск, на якому міститься відеозапис з камер спостереження за 05.11.2016, що знаходяться в приміщенні та на території бару «Фантазія» по вул. Покровській в м. Ізмаїл, залишити без змін, та вказаний електронний носій з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

10.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

11.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК.

12.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

13.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

14.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1