Ухвала

від 25.05.2023 по справі 161/18273/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/18273/22

Провадження № 2/161/989/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2023 Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого-судді Пушкарчук В.П.

з участю секретаря судового засідання Швед Н.В.

представника позивача Харламова Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залісуду вм.Луцьку цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маневичіагробуд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання трудових відносин припиненими, -

В С Т А Н О В И В :

28.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Маневичіагробуд» про визнання трудових відносин припиненими, на обгрунтування якої зазначив, що згідно рішенняЗагальних зборівТзОВ «Маневичіагробуд»від 26.11.2018року,яке оформленепротоколом №12від 26.11.2018року йогопризначено напосаду Генеральногодиректора ТзОВ«Маневичіагробуд».На підставізазначеного рішення28.11.2018року увідповідності доНаказу №41/1-квід 28.11.2018року вінприступив довиконання обов`язківгенерального директората буливнесені відповіднівідомості доЄдиного державногореєстру юридичнихосіб тафізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань.Вказує,що протягом2018-2022 років він належним чином виконував посадові обов`язки Генерального директора ТзОВ «Маневичіагробуд», але у зв`язку з фактичним усуненням учасників відповідача від участі у діяльністі підприємства, позивач втратив інтерес до роботи на зазначеній посаді Генерального директора ТзОВ «Маневичіагробуд», у зв`язку з чим 16.11.2022 року, з ініціативи виконавчого органу, яким є Генеральний директор, всім учасникам відповідача поштою було направлено повідомлення про скликання Загальних зборів учасників Товариства на 19.12.2022 року о 10-00 год., які будуть проведені за адресою: АДРЕСА_1 . В повідомленібув зазначенийнаступний порядокденний загальнихзборів учасників:«1.Звільнення генеральногодиректора Товариствана підставіч.1ст.38Кодексу законівпро працюУкраїни за власним бажанням 19.12.2022 року; 2.Організація проведеннядержавної реєстраціїзмін відомостейпро юридичнуособу вЄдиному державномуреєстрі підприємствта організаційУкраїни».Таким чином, з боку позивача буливиконані вимогич.3 ст.32Закону України«Про товаристваз обмеженоюта додатковоювідповідальністю» проповідомлення учасниківтовариства неменше ніжза 30днів дозапланованої датипроведення загальнихзборів учасників.В подальшому,відповідно довимог ч.1ст.38Кодексу законівпро працюУкраїни,05.12.2022року наадресу всіхучасників ТзОВ«Маневичіагробуд» позивачембуло направленозаяву прозвільнення завласним бажанням19.12.2022року.Зазначена заявабула направленана адресувсіх учасниківвідповідача зописом вкладення.Згідно витягуз Єдиногодержавного реєструюридичних осібта фізичнихосіб-підприємцівта громадськихформувань учасникамиТзОВ «Маневичіагробуд»є: ОСОБА_2 -50%статутного капіталу; ОСОБА_3 -50%статутного капіталу.Однак,19.12.2022року назагальні зборижоден зучасників відповідачане з`явився,що унеможливилопроведення загальнихзборів таприйняття рішення.Загальними зборамиучасників відповідачазаява прозвільнення завласним бажаннямз посадиГенерального директоране розглянутаі питанняпро припиненнятрудових відносинне вирішено.Такі дії(бездіяльність)свідчать пропорушення трудовихправ позивача,зокрема йогоправо бутизвільненим іззайманої посадиза власнимбажанням.З метою фіксації припинення трудових відносин, ним 19.12.2022 року був виданий наказ про звільнення з посади Генерального директора ТзОВ «Маневичіагробуд». 21.12.2022 року позивачем був отриманий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого він вказаний у якості керівника ТзОВ «Маневичіагробуд», що суперечить його інтересам. На підставі викладеного просив суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТзОВ «Маневичіагробуд» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 19.12.2022 року із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судовому засіданні ставиться питання про закриття провадження у справі.

Представник позивача просив суд розглядати справу у порядку цивільного судочинства.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

Кодексом законів про працю України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника визначені статтями 38 і 39 цього Кодексу.

Згідно ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (частина 1).

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (частина 2).

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина 3).

Припинення повноважень керівника (директора) за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства прийняти рішення про припинення виконання повноважень керівника директора міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у ст. 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Згідно ч. ч. 1 3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12.01.2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням ТзВО «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, за змістом положень зазначеної ч. 3 ст. 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.02.2021 року по справі № 753/17776/19.

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта загальними зборами учасників товариства, права на усунення від посади відповідно до ст. 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом, і як підстава такого звільнення може бути посилання на ст. 38 КЗпП України.

Варто зауважити, що Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року №14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає можливість як самостійно займатися трудовою діяльністю, так і працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18).

Таким чином, Касаційний господарський суд у постанові від 19.01.2022 року у справі № 911/719/21 фактично висловився про підсудність подібних справ господарським судам.

За таких обставин суд вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у цивільній справі підлягає закриттю з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Маневичіагробуд»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:Західне міжрегіональнеуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)про визнаннятрудових відносинприпиненими закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з даною позовною заявою до господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 29 травня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В. П. Пушкарчук