Ухвала

від 29.05.2023 по справі 274/1677/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 274/1677/22 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т.М.

Категорія 16 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

29 травня 2023 р. Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М. Галацевич О.М.

вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року

у цивільній справі за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Гришковецької селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , Товариства обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Спіка" про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року залишено без руху для подання заяви про поновлення строків із зазначення причин та доказів його пропуску.

26.04.2023 ГУ Держгеокадастру в Житомирській області надіслало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому містилось клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору. Зазначало, що не має можливості сплатити судовий збір у встановлений судом строк у зв`язку з недостатністю коштів на рахунках, зокрема за кодом економічної класифікації видатків «2800» в графі «вихідний залишок» на рахунку наявно 0 грн. 00 коп., що підтверджується випискою із рахунку від 26 квітня 2023 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 28.04.2023 поновлено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк на апеляційне оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року та задоволено клопотання про продовження строку для сплати судового збору до десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

15.05.2023 на адресу апеляційного суду повторно надійшло клопотання ГУ Держгеокадастру в Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване тим, що обставини, зазначені в клопотанні від 26.04.2023 не змінились, у зв`язку із цим відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, а також наявності складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади ГУ Держгеокадастру в Житомирській області просить визнати причини щодо несплати судового збору поважними та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2023 року клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задоволено. Продовжено Головному управліннюДержгеокадастру уЖитомирській області строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 28.04.2023, в частині сплати судового збору у сумі 3 721,5 грн протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали 25.05.2023 на адресу апеляційного суду втретє надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги. Клопотання мотивоване тим, що на сьогоднішій день відсутня можливість здійснити оплату судового збору у зв`язку з недостатньою кількістю коштів на рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та безпосередньо з виписки по рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області станом на 22.05.2023 вбачається, що за кодом економічної класифікації видатків «2800» в графі «Вихідний залишок» на рахунку наявно 0 грн.0 коп, що є недостатньо для плати судового збору. Відтак, виконати вимоги ухвали та усунути недоліки стосовно сплати судового збору не є можливим.

Вирішуючи заявлене клопотання про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та чергового продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів виходить із того, що інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності у відповідних правових відносинах.

Так, відповідно до вимог ч.2, 6ст.357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356цього Кодексу, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 3ст.185 ЦПК Українивизначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.2ст.127 ЦПК Українивстановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 380/8364/20 констатував наступне : «Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідає правильному застосуванню норми пункту 4 частини першоїстатті 299 КАС, оскільки зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, так як стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту апеляційної скарги, що стало підставою для її повернення, не є об`єктивною та непереборною обставиною, з якоюстаття 121 КАС(аналогічност.127 ЦПК України) пов`язує можливість поновлення процесуального строку. Це правило ще в більшій мірістосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.

Крім того, метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку.Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.»

Зазначені мотиви узгоджуються із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, який зазначив, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те що,відповідно доч.2ст.185ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, якийне може перевищувати десятиднівз дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, в даному випадкузагальний строк для усунення недоліківне може перевищувати десятиднівта такий доступ до суду обмежений Законом.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.

Пунктом 2 частини 3статті 2 ЦПК Українирівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриваєстаття 8 цього Кодексуй визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частина 1статті 44 ЦПК Українипередбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для безмежного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява N 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

В даному випадку строк для усунення недоліків в 10 днів був встановлений судом в ухвалі від 10 квітня 2023 року, а також двічі продовжувався судом при вирішенні клопотань відповідача ухвалами від 28 квітня 2023 року та 16 травня 2023 року.

У ч.1.2ст.127 ЦПК Українизаконодавцем визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак саме цей строк тривалістю в 10 днів є процесуальним строком, який встановлений законом. Тому, з огляду на положення частини 1статті 127 ЦПК України, яка не передбачає продовження процесуального строку встановленого законом, підстав для задоволення повторного клопотання відповідача з тих само підстав, що вже були вирішені судом, яке, в т.ч.,не містить конкретно визначених строків можливого фінансового забезпечення відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для чергового задоволення клопотання.

Відповідно до частини третьої статті185, частини другої статті357 ЦПК Україниу разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Керуючись статтями127,185,357 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року вважати неподаною і повернути скаржнику.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріали направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Судді: