Постанова

від 04.10.2007 по справі 1/1300-2/241

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

04.10.07                                                              

                            Справа  № 1/1300-2/241

Львівський апеляційний

господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                               Кравчук Н. М.

суддів                                                  

Гнатюк Г. М.

                                                            Мирутенка

О. Л.

розглянув апеляційну скаргу

Українсько-польського спільного підприємства

у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «ТАЛА»від 20.03.2007р. б/н

на рішення                     Господарського суду

Львівської області від 28.02.2007р.

у справі                     № 1/1300-2/241

за позовом                    відкритого акціонерного

товариства «Кредобанк», м. Львів

до відповідача-1:           суб'єкта підприємницької діяльності

фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача-2:          СП ТзОВ

«Тала», м. Львів

про                                стягнення 104

336,52 грн.

за участю представників:

від позивача: Грущак

В.О. -представник (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача-1: не

зґявився

від відповідача-2:

не зґявився

Представнику позивача роз'яснено

права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду

не поступало, від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами

представник відмовився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Львівської області від 28.02.2007 року у справі 

№ 1/1300-2/241 (суддя Зварич Н.) позовні вимоги ВАТ

«Кредобанк»задоволено, стягнуто з СПД ФО ОСОБА_1 та СП ТзОВ «Тала»як із

солідарних боржників на користь Першої Львівської філії ВАТ «Кредобанк»92

500,00 грн. заборгованості по кредиту, 6 910,67 грн. несплачених відсотків,

250,00 грн. комісії, 4 675,85 грн. пені, 1 043,37 грн. державного мита та

118,00 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Задовольняючи позовні вимоги,

місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що оскільки відповідно до

п.5.4 договору поруки при продовженні (пролонгації) дії кредитного договору

договір поруки не потребує пролонгації і є дійсним до повного виконання

зобов'язань, в забезпечення яких порука здійснена. В спірному випадку укладення

кредитного договору №507 від 25.05.2005 року в новій редакції від 20.03.2006р.

не змінює обсягу відповідальності поручителя і тому, на думку суду, виходячи з

умов договору поруки від 25.05.2005р., сума заборгованості відповідача-1 за

договором кредиту №507 від 25.05.2005р. в розмірі 104 336,52 грн. підлягає

стягненню з двох відповідачів солідарно.

На рішення суду СП ТзОВ

«ТАЛА»подало апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення суду першої інстанції

вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального

права, просить його скасувати в частині стягнення з СП ТзОВ «ТАЛА», як із

солідарного боржника, заборгованості по кредиту, несплачених відсотках, комісійних,

пені та судових витрат. На думку скаржника договір поруки припинив свою дію в

зв'язку з припиненням дії кредитного договору №507 в редакції, укладеній

25.05.2005р., оскільки до останнього були внесені зміни, викладені в новій

редакції від 20.03.2006 р., про які поручителя ВАТ «Кредобанк»не повідомляв.

Крім того, зазначає скаржник, заборгованість по кредиту виникла після укладання

договору від 20.03.2006 р..

ВАТ «Кредобанк»подало відзив на

апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує доводи скаржника і просить

апеляційний господарський суд залишити без змін рішення господарського суду, а

апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи,

доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, господарський суд

апеляційної інстанції встановив наступне.

Між СПД ФО ОСОБА_1 (позичальник) та

акціонерним товариством «Кредит Банк (Україна)», правонаступником якого є ВАТ

«Кредобанк», укладено кредитний договір №507 від 25.05.2005р., відповідно до

умов якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 100 000,00 грн., а позичальник

зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки (а.с. 4-6).

Факт виконання позивачем

зобов'язань за договором підтверджується меморіальними ордерами: НОМЕР_1 від

09.06.2005р., НОМЕР_2 від 05.07.2005р., НОМЕР_3 від 30.06.2005р., НОМЕР_4 від

18.07.2005р.,НОМЕР_5 від 07.07.2005р. (а.с. 13-15).

Згідно з ст.1054 ЦК України за

кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)

зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на

умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит

та сплатити проценти.

         Судом першої інстанції встановлено, що

строкова заборгованість відповідача-1 перед позивачем, на час прийняття

рішення, згідно довідки банку від 28.02.2007р. № 707 становить 20 500,00 грн.,

а сума протермінованої заборгованості по кредиту за період з 01.06.2006р. по

24.02.2007р. становить 72 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивачем на адресу відповідача-1 направлялася вимога №3192 від 16.08.2006р.

про погашення заборгованості за кредитним договором №507 від 25.05.2005р., що

підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від

19.08.2006р. (отримано 29.08.2006р.), проте вона залишилась без задоволення

(а.с. 16-17).

Статтею 526 ЦК України зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В забезпечення виконання

зобов'язань по кредитному договору між ВАТ «Кредобанк»(кредитор),  СПД ФО ОСОБА_1 (боржник) та СП ТзОВ

«ТАЛА»(поручитель) укладено договір поруки № 507 від 25.05.2005р. Відповідно до

п.2.1 даного договору поручитель, у випадку невиконання або неналежного

виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, по сплаті

відсотків, а також по сплаті пені та відшкодуванню збитків, у випадках та

розмірі, що передбачені кредитним договором № 507 від 25.05.2005р., зобов'язується

нести солідарну відповідальність перед кредитором (а.с. 12).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України

за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за

виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за

порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст.554 ЦК України у разі

порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель

відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не

встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель

відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату

основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не

встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи,

між ВАТ «Кредобанк»та СПД ФО ОСОБА_1 (позичальник) було внесено зміни та

доповнення до кредитного договору № 507 від 25.05.2005р. шляхом викладення їх в

новій редакції договору від 20.03.2006р. (а.с. 8-11). 

Відповідно до п.5.4  договору поруки від 25.05.2005 р., цей

договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє на протязі

дії кредитного договору № 507 від 25.05.2005 р. 

При продовженні (пролонгації) дії кредитного договору цей договір поруки

не потребує пролонгації і є дійсним до повного виконання зобов”язань, в

забезпечення яких порука здійснена.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК

України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а

також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого

збільшується обсяг його відповідальності.

Колегією Львівського апеляційного

господарського суду встановлено, що укладення кредитного договору в редакції

від 20.03.2006 р. не є пролонгацією договору від 25.05.2005 р., оскільки новою

редакцією було не просто внесено зміни і доповнення до договору від 25.05.2005

р., а було передбачено ряд нових положень, які 

збільшують обсяг відповідальності позичальника, а саме:

1) п.7.2 договору від 20.03.2006р.

передбачено, що при не поверненні або несвоєчасному поверненні суми кредиту (його

частини) позичальник на вимогу банку повертає цю суму кредиту

збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення.

2) п.7.3 договору передбачено, що у

разі нецільового використання кредиту (або його частини) позичальник на

вимогу банку сплачує йому штраф у розмірі 25% від суми

кредиту, яка використана не за цільовим призначенням.

3) п.7.5 договору передбачено, що

за невиконання або неналежне виконання позичальником свого зобов'язання по

своєчасному поверненню кредиту або його частини, позичальник, крім

сплати пені, відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі, в

тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується наступним чином:

сума, яка несплачена або несвоєчасно сплачена, помножена на розмір процентів,

вказаний у п.2.1 цього договору, який збільшений 1,5 рази.

Також  розділом 8 договору передбачено шість нових

гарантій зі сторони позичальника.

Окрім того, пунктами договору

9.3.7, 9.3.9 передбачено додаткові зобов'язання, які впливають на належне

виконання умов договору.

Новий кредитний договір не

передбачає можливості дострокового погашення кредиту, як це було передбачено в

попередньому кредитному договорі.

Про зміну умов кредитного договору,

викладеного в новій редакції, ВАТ «Кредобанк»не повідомляв поручителя -СП ТзОВ

„ТАЛА”, а отже  поручитель не надавав

згоди на продовження поруки в умовах збільшення обсягу відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що

заборгованість, що є предметом стягнення 

у даній справі,  виникла на

підставі нового договору кредиту від 20.03.2006р., оскільки згідно поданого

розрахунку відповідачу-1 нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту за

період з 25.06.2006р. по 27.02.2007р. в розмірі 4 217,86 грн., пеню за

несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.07.2006р. по 27.02.2007р. в розмірі

442,28 грн. та пеню за несвоєчасну сплату комісій за період з 01.06.2006р. по

27.02.2007р. в розмірі 15,71 грн. тобто за період дії нового кредитного

договору.

Таким чином, суд апеляційної

інстанції вважає, що  СП ТзОВ „ТАЛА” не

повинно нести відповідальності  по

кредитному договору, укладеному між ВАТ «Кредобанк»та СПД ФО ОСОБА_1,   в редакції від 20.03.2006 р., оскільки його

зобов'язання відносно позивача 

припинилися з моменту укладення договору від 20.03.2006 р., відповідно

до ч.1 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до п.4.3 кредитного

договору в редакції від 20.03.2006 р. відповідач-1 зобов'язався сплачувати

проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісяця. Сума нарахованих

відсотків за період з 01.02.2007р. по 27.02.2007р. становить 1 387,5 грн., а

сума прострочених відсотків за період з 01.10.2006р. по 31.01.2007р. становить

5 523,17 грн.

Відповідно до п.4.1.3 кредитного

договору відповідач 1 зобов'язався оплачувати банку комісію за управління

кредиту в розмірі 25 грн. щомісячно на обумовлену кредитним договором дату

розрахунку. Сума заборгованості по нарахованій комісії за лютий 2007р.

становить 25,00 грн. а сума простроченої комісії за період травень 2006р. -

січень 2007р. становить 225,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази

погашення вказаної заборгованості відповідачем -1.

Тому колегія суддів Львівського

апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги, у відповідності до

заяви про збільшення позовних вимог  (

а.с.62),  про стягнення 104 336,52 грн.

підлягають задоволенню, проте лише з відповідача -1 - СПД ФО ОСОБА_1 на користь

Першої Львівської філії ВАТ «Кредобанк».

Щодо задоволення судом першої

інстанції позовних вимог про  стягнення з

СП ТзОВ «Тала»на користь Першої Львівської філії ВАТ «Кредобанк»вказаної

суми  заборгованості, як із солідарного

боржника за договором поруки за № 507 від 25.05.2005р., суд апеляційної

інстанції вважає, що в цій частині рішення слід скасувати.

Стосовно тверджень представника

позивача в судовому засіданні про те, що 

відповідно до заявлених позовних вимог, позивачем не стягується з

відповідачів нарахувань, додатково передбачених кредитним договором в редакції

від 20.03.2006 р., не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до ч.1

ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди

поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

         Як зазначалося вище, договором від

20.03.2006 р. обсяг відповідальності збільшився у позичальника, а тому він і

збільшився у поручителя,  поручителя не

було повідомлено про укладення нової редакції 

кредитного договору.

         Згідно ст. 33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками

судового процесу.

         Відповідно до ст. 34 ГПК України

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

 Таким чином, враховуючи наведене, Львівський

апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду

прийняте при неправильному застосуванні норм чинного законодавства України, при

недостатньому  з'ясуванні обставин

справи, а тому підлягає скасуванню.

          Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104,

105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний

господарський суд

                             ПОСТАНОВИВ : 

1.          Апеляційну скаргу СП ТзОВ

«ТАЛА»-задоволити.

2.          Рішення господарського суду

Львівської області від 28.02.2007р. у справі № 1/1300-2/241 в частині стягнення

з СП ТзОВ «Тала», як  із солідарного

боржника,  на користь Першої Львівської

філії ВАТ «Кредобанк»92 500,00 грн. заборгованості по кредиту, 6 910,67 грн.

несплачених відсотків, 250,00 грн. комісії, 4 675,85 грн. пені, 1 043,37 грн.

державного мита та 118,00 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному

забезпеченню судового процесу -скасувати. В цій частині  - в позові відмовити. В решті рішення

залишити без змін.

3.          На виконання постанови суду першої

інстанції видати наказ.

4.          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття і  може бути оскаржено у

касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

5.          Справу передати в місцевий

господарський суд Львівської області..

Головуючий суддя                                                 

Н.М. Кравчук

судді                                                                                

Г.М. Гнатюк

О.Л. Мирутенко