Постанова

від 25.05.2023 по справі 916/2678/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2678/20м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Турук Д.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача за первісним позовом: не з`явився;від відповідача за первісним позовом: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Агропівдень+

на ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у заміні способу виконання рішення суду

від 24 січня 2023 року (повний текст складено 27.01.2023)

у справі №916/2678/20

за позовом Фермерського господарства Агропівдень+

до відповідача: Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу

про витребування майна, -

та за зустрічним позовом Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу

до відповідача: Фермерського господарства Агропівдень+

про визнання договору недійсним, -

колегія суддів суду першої інстанції: головуючий суддя - Бездоля Ю.С., судді: Смелянець Г.Є., Рога Н.В.

час та місце винесення ухвали: 24.01.2023, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 25.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Фермерського господарства Агропівдень+ (далі також заявник, ФГ «Агропівдень+», позивач) про зміну способу виконання рішення суду у справі №916/2678/20, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 з передачі майна боржника (сільськогосподарської техніки та обладнання), яке визначено в резолютивній частині зазначеного рішення, на стягнення вартості цього майна у розмірі 1 990 411,41 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що відповідач умисно ухиляється від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, водночас, майно, яке вказане у наведеному рішенні за адресами відповідача відсутнє, заходи з розшуку майна боржника виявились безрезультатними, отже наведений судом порядок та спосіб виконання рішення у справі №916/2678/20 є неефективним. Враховуючи наявність у позивача висновку експертного дослідження з визначення оціночної вартості КТЗ, сукупна вартість майна, яка вказана у рішенні Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 складає 1 990 411,41 грн. Таким чином, зважаючи на те, що відповідач ухиляється від виконання відповідного рішення суду, заявник просить суд змінити порядок та спосіб виконання рішення у даній справі, що в свою чергу, забезпечить виконання рішення суду, захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/2678/20 (колегія суддів суду першої інстанції: головуючий суддя - Бездоля Ю.С., судді: Смелянець Г.Є., Рога Н.В.) у задоволені заяви Фермерського господарства Агропівдень+ за вх.№2-1159/22 від 05.12.2022 про зміну способу виконання рішення суду у даній справі відмолено.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем в якості доказу вартості майна відповідача експертні дослідження, при здійсненні яких експерти не були попереджені про відповідальність, не є належними, оскільки таким доказом має бути висновки експерта (з попередженням про кримінальну відповідальність).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Фермерське господарство Агропівдень+ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/2678/20 скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити заяву Фермерського господарства Агропівдень+ про зміну способу виконання рішення суду від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, у спосіб, наведений у відповідній заяві.

Обґрунтування апеляційної скарги є аналогічним доводам, викладеним у заяві Фермерське господарство Агропівдень+ про зміну способу виконання рішення суду.

При цьому, апелянт доводить, що надані ним документи на підтвердження вартості спірного майна є письмовими доказами, а не висновками експертів, як це визначив суд першої інстанції.

Крім того, посилаючись на законодавство України, практику Конституційного Суд України та Європейського суду, апелянт зауважує, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню (постанова Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №905/2458/16), а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ((речення перше абз. 2 п. 3 мотивувальної частини) рішення Конституційного Суду України у справі №11-рп/2012).

Однак, за твердженням апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги вищенаведену судову практику.

Водночас ФГ «Агропівдень+» вважає необґрунтованим посилання місцевого господарського суду на необхідність подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном, замість подання заяви про зміну способу виконання судового рішення, оскільки такий підхід робить судовий захист неефективним, адже для виконання наявного судового рішення пропонується ще раз звернутися до суду за новим рішенням. Також необхідність подання нового, позову ставить під сумнів ефективність інституту зміни способу виконання судового рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Агропівдень+ на ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у заміні способу виконання рішення суду від 24.01.2023 у справі №916/2678/20 та призначено розгляд справи на 30.03.2023 о 12:30 год. Крім того, вказаною ухвалою Кілійській філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Однак, судове засідання, призначене на 30.03.2023 не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. з 07.03.2023 по 17.04.2023 у відпустці.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 учасників справи №916/2678/20 повідомлено, що судове засідання у даній справі відбудеться 11 травня 2023 о 12:00 год.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.05.2023 розгляд справи №916/2678/20 відкладено на 25 травня 2023 року о 09:45 год.

В судове засідання 25.05.2023 представники сторін не з`явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

При цьому, до початку судового засідання від Фермерського господарства Агропівдень+ до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника апелянта, що було враховано судовою колегією.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 25.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

При цьому, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці з 07.03.2023 по 17.04.2023, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Фермерського господарства Агропівдень+ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/2678/20 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У червні 2020 року Фермерське господарство "Агропівдень+" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Кілійської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", в якій просило суд зобов`язати останнього передати в натурі на користь позивача сільськогосподарську техніку та обладнання, згідно п.2.1 договору зберігання від 01.06.2018, розташовану на території Кілійської рісосіючої сортодослідної станції за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Маяк,189, а також Ізмаїльської сортодолсідної станції за адресою: Одеса область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Чапаєва, 23 (польовий стан), а саме: автомобіль газ-53-будка; трактор ДТ-75; катки ЗКВГ 1,4 у кількості 8 (вісім) штук; плуг ПЛН 3-35; плуг ПЛН 5-35 у кількості 2 (дві) штуки); плуг ПЛН 4-35; борони у кількості 25 (двадцять п`ять) штук; трактор Т-150 К; культиватор КПЕ-3,8; комбайн ДОН-1500; сіялка кукурудзяна; каток угольчатий ККШ-10; оприскувач навісний; колиска навісна, підбірник на комбайн; барона дискова БДТ-7 у кількості 2 (дві) штуки; розкидувач добрив МВД-1200; жатка ЖРН-5; стіл слюсарний у кількості 2 (дві) штуки; верстат свердлильний у кількості 2 (дві) штуки; верстат фрезерний у кількості 2 (дві) штуки; причіп ТВС-2; причіп 2ПТС-4 у кількості 2 (дві) штуки; причіп 2ПТС-6; оприскувач ОП-2000; сіялка С3-3.6; культиватор КПС-4; жатка ДОН-1500; автомобіль ГАЗ-52 бензовоз; залізні бочки у кількості 4 (чотири) штуки; навантажувач КУН-800 у кількості 2 (дві) штуки.

Підставою звернення до суду з даним позовом первісний позивач визначив, зокрема, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором зберігання від 01.06.2018.

Водночас, до Господарського суду Одеської області від Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Кілійської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" надійшла зустрічна позовна заява до Фермерського господарства "Агропівдень+" про визнання недійсним договору зберігання від 01.06.2018, укладеного між Фермерським господарством "Агропівдень+" та Кілійською філією Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

В обґрунтування зустрічного позову Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Кілійської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" посилалось на те, що спірний договір суперечить положенням ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, не містить всі істотні умови, встановленні законодавством для даного виду правочину, а також укладений з перевищенням повноважень директора Лиманського І.В.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 позовні вимоги (первісні) Фермерського господарства Агропівдень+ задоволено повністю, зобов`язано Державне підприємство Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу передати в натурі на користь Фермерського господарства Агропівдень+ вищенаведену сільськогосподарську техніку та обладнання; стягнуто відповідача на користь первісного позивача 22 804,00 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу відмовлено повністю.

18.05.2022 були видані відповідні накази на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20.

05.12.2022 до суду від позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 шляхом заміни зобов`язання боржника передати вищенаведене майно позивачу на стягнення з Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу на користь Фермерського господарства Агропівдень+ 1 990 411,41 грн. - вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, згідно п.2.1 договору зберігання від 01.06.2018.

Зі вказаної заяви та доданих до неї документів слідує, що:

- заступник начальника Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малашенковим Олексієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження №69174033 з примусового виконання рішення суду від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, що підтверджується постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №69174033 від 06.06.2022;

- державним виконавцем двічі було встановлено, що боржником не було виконано наказ №916/2678/20, виданий Господарським судом Одеської області від 18.05.2020, у наданий державним виконавцем строк;

- актами державного виконавця від 21.06.2022 та від 22.06.2022 засвідчено, що за адресами відповідача відсутнє майно, яке вказане у рішенні Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 та визначене у наказі від 18.05.2022 у справі №916/2678/20;

- у зв`язку з невиконанням боржником наказу суду №916/2678/20, на останнього державним виконавцем двічі накладено штраф від 23.06.2022 та від 11.07.2022 в рамках виконавчого провадження №69174033, на підтвердження чого позивачем додано до апеляційної скарги відповідні постанови державного виконавця від 23.06.2022 та від 11.07.2022 про накладення штрафу на боржника за невиконання наказу;

- 07.10.2022 постановою заступника начальника Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стягувачу було повернуто наказ Господарського суду Одеської області про примусове виконання рішення від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, із посиланням на те, що за адресою боржника не було виявлено майно, яке він повинен передати в натурі на користь ФГ «Агропівдень+», а здійснені державним виконавцем заходи розшуку майна боржника виявились безрезультатними;

- у зв`язку з вищевказаним та ухиленням відповідача від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у даній справі, з метою визначення вартості майна, зазначеного в рішенні Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, ФГ Агропівдень+ уклало з ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз договір на проведення оцінки відповідного майна;

- відповідно до наявного у матеріалах справи висновку товарознавчого дослідження від 08.09.2022 №639, складеного судовим експертом Радзієвською О.О. та звітів №№2508/22/2, 2508/22/3, 2508/22/4, 2508/22/5 з визначення оціночної вартості аналогічного майна (КТЗ), складених суб`єктом оціночної діяльності ФОП Хоменко В.В., сукупна вартість майна, яка вказана у рішенні Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 та яку можливо оцінити, складає 1 990 411,41 грн.;

- згідно з листом ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» за вих. №1667 від 04.11.2022 судовий експерт та суб`єкт оціночної діяльності не були попереджені про кримінальну відповідальність, оскільки таке попередження не передбачене структурою та змістом їх висновків (висновку експерта). Водночас, висновок експертного дослідження №639 був укладений у порядку, передбаченому для проведення експертиз, з використанням спеціальних знань судового експерта та відповідних методик, тому результати оцінки відповідають тим результатам, які можуть бути отримані при написанні висновку судової експертизи з попередженням про таку відповідальність.

Таким чином, посилаючись на підстави, наведені вище за текстом цієї постанови, з огляду на те, що у Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Кілійської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" відсутнє майно, яке підлягає передачі позивачу для виконання рішення суду від 15.02.2022 у даній справі, ФГ Агропівдень+ звернулось до господарського суду із заявою, у якій просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 шляхом стягнення вартості спірного майна боржника у розмірі 1 990 411,41 грн., замість встановленого зобов`язання передачі фактичного майна (сільськогосподарської техніки та обладнання), яке визначено в резолютивній частині зазначеного рішення,

Станом на дату розгляду господарським судом заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/2678/20, на виконання якого виданий наказ, залишається невиконаним.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропівдень+, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 цього кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012).

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд" (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

В силу приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Водночас, слід мати на увазі, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статей 73-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання належних та допустимих доказів наявності таких обставин.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Варто зазначити, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем при виконанні судового рішення. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України. Таким чином, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Метою такої зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі № 13/1062/17.

Отже, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення, тобто - конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 зобов`язано Державне підприємство Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу передати в натурі на користь Фермерського господарства Агропівдень+ сільськогосподарську техніку та обладнання за переліком, наведеним у цьому рішенні.

Відповідне майно належить Фермерському господарству Агропівдень+ та перебувало у Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу на підставі Договору зберігання від 01.06.2018, укладеного між сторонами у даній справі.

З метою примусового виконання рішення суду 06.06.2022 було відкрито виконавче провадження №69174033.

Однак, як свідчать матеріали справи, станом на даний час (тобто майже 1 рік після набрання рішенням законної сили) рішення суду відповідачем (боржником) не виконано, визначену судом сільськогосподарську техніку та обладнання позивачу не повернуто (не передано).

При цьому, у зв`язку з тим, що за адресою боржника не було виявлено майно, яке він повинен передати в натурі на користь ФГ «Агропівдень+», а здійснені державним виконавцем заходи розшуку майна боржника виявились безрезультатними, наказ на примусове виконання рішення суду було повернуто 07.10.2022 виконавцем стягувачу без виконання, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (т. 8, а.с. 42-44).

Тобто, ще у 2022 році фактично визнано неможливість виконання рішення суду у справі №916/2678/20.

На переконання апеляційної колегії, наданими до заяви доказами позивач (стягував) довів суду неможливість виконання рішення суду у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.

В свою чергу, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна, виходячи з вартості майна.

При цьому, звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Аналогічні правові висновки викладені в п.7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 184 Цивільного кодексу України, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ч.1 вказаної статті).

У цьому контексті варто наголосити, що поділ речей на індивідуально визначені і визначені родовими ознаками пов`язаний не лише з характеристикою властивостей самої речі (яка може визначатися вагою, мірою, обсягом тощо). Визначати характер властивостей речі (родова чи індивідуальна) можуть і самі сторони, укладаючи договір.

Так, наприклад, якщо під час відвантаження телевізорів, холодильників, транспортних засобів сторони зазначають лише рід, навіть якщо він конкретизований (наприклад, транспортних засобів відповідної моделі) і загальну кількість речей, то предметом договору, незважаючи на таку родову конкретизацію, виступають речі, визначені родовими ознаками

З урахуванням викладеного, апеляційною колегіє встановлено, що рішенням господарського суду від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 відповідача зобов`язано повернути позивачеві майно, що визначено родовими ознаками: автомобіль газ-53-будка; трактор ДТ-75; катки ЗКВГ 1,4 у кількості 8 (вісім) штук; плуг ПЛН 3-35; плуг ПЛН 5-35 у кількості 2 (дві) штуки); плуг ПЛН 4-35; трактор Т-150 К; культиватор КПЕ-3,8; комбайн ДОН-1500; каток угольчатий ККШ-10; барона дискова БДТ-7 у кількості 2 (дві) штуки; розкидувач добрив МВД-1200; жатка ЖРН-5; причіп ТВС-2; причіп 2ПТС-4 у кількості 2 (дві) штуки; причіп 2ПТС-6; оприскувач ОП-2000; сіялка С3-3.6; культиватор КПС-4; жатка ДОН-1500; автомобіль ГАЗ-52 бензовоз; навантажувач КУН-800 у кількості 2 (дві) штуки; залізні бочки у кількості 4 (чотири) штуки; стіл слюсарний у кількості 2 (дві) штуки; верстат свердлильний у кількості 2 (дві) штуки; верстат фрезерний у кількості 2 (дві) штуки; оприскувач навісний; колиска навісна, підбірник на комбайн; сіялка кукурудзяна; борони у кількості 25 (двадцять п`ять) штук.

Як зазначалось вище, на підтвердження вартості наведеного майна ФГ «Агропівдень+» надано до суду: висновок експертного товарознавчого дослідження від 08.09.2022 №639, складеного судовим експертом Радзієвською О.О. та звіти №№2508/22/2, 2508/22/3, 2508/22/4, 2508/22/5 з визначення оціночної вартості аналогічного майна (КТЗ), складених суб`єктом оціночної діяльності ФОП Хоменко В.В.

З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції не прийняв вказані документи у якості належних та допустимих доказів, виходячи з того, що при здійсненні експертних досліджень експерти не були попереджені про кримінальну відповідальність.

Однак, судова колегія вважає даний висновок суду першої інстанції передчасним, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч.1); порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч.2).

При цьому, згідно з частиною 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Проте, з огляду на матеріали справи вбачається, що ФГ Агропівдень+ не замовляло саме проведення експертизи, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Так, вищевказане експертне товарознавче дослідження було проведено на підставі Договору від 17.08.2023 №271/21 на проведення оцінки, укладеного між ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз (Виконавець) та ФГ Агропівдень+ (Замовник). За умовами вказаного Договору Виконавець зобов`язується провести дослідження з визначення оціночної вартості аналогічних заданим транспортних засобів та обладнання за переліком, що наведений у додатку №1 до цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору) (т. 8, а.с. 45-46).

Згідно з п. 2.2 Договору, до обов`язку Виконавця відноситься, зокрема надати Замовнику по закінченню робіт Звіт про оцінку вартості колісних транспортних засобів (окремими звітами на кожний КТЗ згідно переліку) та Висновок експертного дослідження з оцінки обладнання.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок №639 експертного товарознавчого дослідження, складений 08.09.2022 судовим експертом Радзієвською О.О., не може бути висновком експерта у розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони були замовлені не в рамках судової справи та не є висновками судової експертизи.

Вказане підтверджується і листом ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» від 04.11.2022 за вих. №1667, відповідно до якого структура та зміст вищевказаного висновку не передбачає попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Судова колегія звертає увагу на те, що у матеріалах справи не міститься висновку експерта, а наявний висновок експертного товарознавчого дослідження. Договір на проведення оцінки не є Договором на проведення експертизи, у ньому відсутній перелік питань, що підлягають вирішенню, що свідчить про те, що за замовленням позивача у даній справі було здійснено не проведення експертизи, а проведення оцінки майна, що регулюється, в свою чергу, нормами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, положення останнього поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать, зокрема фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, у тому числі будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до наведеного Закону, незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

З огляду на матеріали справи вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності ФОП Хоменко В.В., який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з правом проведення оцінки об`єктів в матеріальній формі та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача за спеціалізацією «оцінка колісних транспортних засобів» (т.8, а.с. 87), було проведено незалежну оцінку частини майна на суму 343 853,00 грн., про що складені відповідні звити з визначення оціночної вартості КТЗ, що унормовується з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Водночас, згідно з висновком товарознавчого дослідження від 08.09.2022 №639, вартість решти майна (яку можливо оцінити) становить 1 646 558,41 грн.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, висновок №639 експертного товарознавчого дослідження, складений 08.09.2022 судовим експертом Радзієвською О.О. та звіти №№ 2508/22/2, 2508/22/3, 2508/22/4, 2508/22/5 з визначення оціночної вартості КТЗ, складені суб`єктом оціночної діяльності ФОП Хоменко В.В., які були отримані на підставі договору №271/21 від 17.08.2022 на проведення оцінки, мають статус письмових доказів відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що сукупна вартість майна, яка вказана у рішенні Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20 та яку можливо оцінити, складає 1 990 411,41 грн.

Вказаного Кілійською філією ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу не спростовано, будь-якого контр-розрахунку щодо вартості спірного майна до суду не надано, жодного зауваження або заперечення стосовно наданих заявником доказів на підтвердження оцінки транспортних засобів та обладнання не наведено.

З огляду на викладене у сукупності та враховуючи існування обставин, що унеможливлюють виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, що підтверджується постановою заступника начальника Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малашенкова О.В. в рамках виконавчого провадження № 69174033 від 07.10.2022 про повернення наказу стягувачу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви Фермерського господарства «Агропівдень+» про зміну способу виконання рішення у даній справі.

Таким чином, апеляційна колегія зазначає про помилковість висновків місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства «Агропівдень+» про зміну способу виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія вказує, що місцевим господарським судом, при прийнятті оскаржуваної ухвали, не було забезпечено повного та неухильного дотримання норм процесуального права, дослідження усіх обставин справи; не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, у зв`язку з чим, апеляційна скарга позивача за первісним позовом підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/2678/20 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Фермерського господарства «Агропівдень+» про зміну способу виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Кілійської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агропівдень+» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/2678/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву Фермерського господарства «Агропівдень+» про зміну способу виконання рішення задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/2678/20, а саме: стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 37884028) в особі Кілійської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (68301, Одеська обл., м. Кілія, вул. Маяк, буд. 189, код ЄДРПОУ 40856493) на користь Фермерського господарства «Агропівдень+» (68300, Одеська обл., м. Кілія, вул. Українська (колишня Кірова), буд. 119, код ЄДРПОУ 40285565) 1 990 411 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто тисяч чотириста одинадцять) гривень 41 копійку вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, згідно п. 2.1 договору зберігання від 01.06.2018, розташованої на території Кілійської рисосіючої сортодослідної станції за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Маяк, 189, а також Ізмаїльської сортодослідної станції за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Утконосівка, вул. Чапаєва, 23 (польовий стан), а саме: автомобіль ГАЗ-53-будка у кількості 1 (одна) штука; трактор ДТ-75 у кількості 1 (одна) штука; трактор Т-25 у кількості 1 (одна) штука; катки ЗКВГ 1,4 у кількості 8 (вісім) штук; плуг ПЛН 3-35 у кількості 1 (одна) штука; плуг ПЛН 5-35 у кількості 2 (дві) штуки; плуг ПЛН 4-35 у кількості 1 (одна) штука; борони у кількості 25 (двадцять п`ять) штук; сіялка кукурудзяна у кількості 1 (одна) штука; каток угольчатий ККШ-10 у кількості 1 (одна) штука; оприскувач навісний у кількості 1 (одна) штука; косилка навісна у кількості 1 (одна) штука; підбірник на комбайн у кількості 1 (одна) штука;борона дискова БДТ-7 у кількості 2 (дві) штуки; розкидувач добрива МВД-1200 у кількості 1 (одна) штука; жатка ЖРН-5 у кількості 1 (одна) штука; стіл слюсарний у кількості 2 (дві) штуки; станок свердлильний у кількості 2 (дві) штуки; станок фрезерний у кількості 2 (дві) штуки; причіп ТВС-2 у кількості 1 (одна) штука; причіп 2ПТС-4 у кількості 2 (дві) штуки; причіп 2ПТС-6 у кількості 1 (одна) штука; оприскувач ОП-2000 у кількості 1 (одна) штука; сіялка С3-3.6 у кількості 1 (одна) штука; культиватор КПС-4 у кількості 1 (одна) штука; жатка ДОН-1500 у кількості 1 (одна) штука; автомобіль ГАЗ-52 бензовоз у кількості 1 (одна) штука; залізні бочки у кількості 4 (чотири) штуки; навантажувач КУН-800 у кількості 2 (дві) штуки.

Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 37884028) в особі Кілійської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (68301, Одеська обл., м. Кілія, вул. Маяк, буд. 189, код ЄДРПОУ 40856493) на користь Фермерського господарства «Агропівдень+» (68300, Одеська обл., м. Кілія, вул. Українська (колишня Кірова), буд. 119, код ЄДРПОУ 40285565) 2 684,00 судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Одеської області.

Матеріали справи №916/2678/20 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30.05.2023.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.