Постанова

від 11.05.2023 по справі 34/231

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. Справа№ 34/231

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Бондар Л.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.05.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Національного Банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби

у справі №34/231 ( суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Національного банку України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурильов"

про стягнення 11 691 952, 92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення ухвали першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231 у задоволенні скарги Національного банку України на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби - відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, оскільки фактичні дані затриманого транспортного засобу відрізнялись від даних арештованого транспортного засобу, що зазначений був у дорученні та постанові про опис та арешт майна, саме не співпадав номерний знак та одна буква в VIN, а також затриманий транспортний засіб був зареєстрований за іншою особою, а тому підстави для вилучення даного автомобіля та передачі до ДП «Сетам» у державного виконавця Довгинцівського відділу ДВС у місті Кривому Розі були відсутні.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично з дня введення в України воєнного стану, а саме, з 24.02.2022, робота державних виконавців та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів була призупинена, а невчинення відповідних дій, про які зазначено скаржником у скарзі, було зумовлено об`єктивними причинами які, в свою чергу, унеможливлювали їх вчинення протягом тривалого періоду часу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Національний Банк України подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231, в якій просить суд поновити Національному Банку України строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231 та відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу Національного банку України на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що всупереч вимогам Порядку реалізації арештованого майна та статті 58 ЗУ «Про виконавче провадження», арештований транспортний засіб було передано на зберігання не ДВ «СЕТАМ», а представнику боржника, який відмовився від прийняття арештованого майна на підпис.

Також скаржник вказує на бездіяльність Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги на ухвалу, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у своєму відзиві, наданому до суду 04.04.2023, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що дані автомобіля, який було затримано 26.11.2021 працівниками патрульної поліції, не співпадають з даними, що зазначаються в дорученні Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Також орган ДВС зазначає, що навіть, якщо б у дорученні були дані автомобіля, які співпали б з фактичними, вилучасти автомобіль було б все одно протиправно, оскільки він з 17.02.2009 належить іншій особі. Те, що державний виконавець склала не той процесуальний документ, не вплинуло на майнові права стягувача та жодним чином не вплинуло на виконання рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 для розгляду справи № 34/231 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023, справу № 34/231 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 витребувано справу № 34/231 у Господарського суду міста Києва, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

30.01.2023 справа № 34/231 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 про звільнення судді Пашкіної С.А., з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, справу № 34/231 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 у справі № 34/231 апеляційну скаргу Національного банку України передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Алданова С.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 задоволено клопотання Національного банку України про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231 та поновити Національному банку України зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 задоволено клопотання Національного банку України та продовжити строк. Відкладено розгляд справи № 34/231 за апеляційною скаргою Національного Банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 на 11.05.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотань

У судове засідання 11.05.2023 з`явився представник стягувача (скаржника), який надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Інші учасники апеляційного провадження у судове засідання 11.05.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлялися належним чином, через канцелярію Північного апеляційного господарського суду заяв та клопотань - не надходило.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка інших представників учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурильов" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором (кредитна лінія) № 0001-131/2008, укладеним 03.11.2008 між Банком та ТОВ "Бастіон", яка станом на 18.10.2011 становила 11 691 952,92 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурильов" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" 11 691 952,92 грн. заборгованості за кредитним договором (кредитна лінія) № 0001-131/2008 від 03.11.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон", з яких:

- 9 925 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 1 766 952,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами, а також 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.01.2012 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

26.11.2018 через канцелярію суду від Національного банку України надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому документі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 34/231 заяву Національного банку України про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволено, замінено стягувача у наказах Господарського суду міста Києва № 34/231 від 27.01.2012 - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк", його правонаступником - Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 00032106).

16.09.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Національного банку України надійшла скарга на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби.

Скарга мотивована тим, що в супереч вимогам Порядку реалізації арештованого майна та статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», арештований транспортний засіб було передано на зберігання не ДП «СЕТАМ», як діючому організатору електронних аукціонів, а представнику боржника, який відмовився від прийняття арештованого майна на зберігання під підпис. Крім того, повноваження останнього в постанові нічим не підтвердженні. Також, інформація про результатами розгляду скарг Національного банку від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не надходила, що вказує на бездіяльність органів виконавчої служби.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 327 Господарського процесуального кодексу України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Як вбачається із матеріалів скарги, на примусовому виконанні в Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 60926050 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва, виданого 27.01.2012 № 34/231 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон» на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк» 11 691952,92 грн заборгованості за кредитним договором (кредитна лінія) № 0001-131/2008 від 03.11.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 34/231 замінено стягувача у наказах Господарського суду міста Києва №34/231 від 27.01.2012 - Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк», його правонаступником - Національним банком України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).

23.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60926050 за наказом Господарського суду міста Києва №34/231 від 27.01.2012.

25.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 53813383, № 57184117, № 57279986, № 60926050 у зведене виконавче провадження №63139475.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1, пунктами 1, 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частинами 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Частиною 9 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім`ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 25.09.2020 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт майна боржника.

15.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а саме транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки SCHMITZ, напівпричіп, днз. НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки MAN, вантажний, днз. НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки DAF, вантажний, днз. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки SCHMITZ, напівпричіп, днз. НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки DAF, вантажний, днз. НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки DAF, вантажний, днз. НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки SCHMITZ, напівпричіп, днз. НОМЕР_9 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_10 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_11 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_11 .

Постановою про розшук майна боржника від 15.10.2020 оголошено у розшук зареєстровані за боржником транспортні засоби, серед яких автомобіль MAN TGA, VIN НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_13 .

26.11.2021 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено до Довгинцівського відділу ДВС у м. Кривому Розі доручення про проведення виконавчих дій, у зв`язку із затриманням транспортного засобу MAN TGA, VIN НОМЕР_14 , державний номер НОМЕР_15 .

22.12.2021 державним виконавцем Довгинцівського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме транспортного засобу MAN TGA, VIN НОМЕР_16 , державний номер НОМЕР_15 .

Згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 26.11.2022, зберігачем майна призначено фізичну особу ОСОБА_1, у зв`язку з чим 28.01.2022 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено виклик ОСОБА_1 для встановлення місця знаходження транспортного засобу.

06.07.2022 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено вимогу зберігачу майна для встановлення місця знаходження транспортного засобу.

Відповідно до заяв ОСОБА_1 копії яких містяться в матеріалах справи, вказана особа жодного документу не підписувала та на відповідальне зберігання транспортний засіб марки MAN TGA, VIN НОМЕР_16 , державний номер НОМЕР_15 не приймала, у зв`язку з чим місце знаходження транспортного засобу йому не відоме.

У матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_2 та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно якої власником транспортного засобу MAN, днз НОМЕР_15 , номер шасі НОМЕР_17 , являється ОСОБА_2 .

Водночас, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що за боржником (ТОВ «Бастіон») зареєстровано транспортний засіб MAN, вантажний, VIN НОМЕР_17 , днз НОМЕР_3 .

За поясненнями Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро )від 18.10.2022, які знаходяться в матеріалах справи, опис рухомого майна відбувався після робочого часу, тож зв`язатися з державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для встановлення точних даних рухомого майна не вдалося.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо того, що всупереч вимогам Порядку реалізації арештованого майна та статті 58 ЗУ «Про виконавче провадження», арештований транспортний засіб було передано на зберігання не ДВ «СЕТАМ», а представнику боржника, який відмовився від прийняття арештованого майна на підпис, колегія суддів констатує, що оскільки фактичні дані затриманого транспортного засобу відрізнялись від даних арештованого транспортного засобу, що зазначений був у дорученні та постанові про опис та арешт майна, саме не співпадав номерний знак та одна буква в VIN, а також затриманий транспортний засіб починаючи з 14.05.2009, фактично був зареєстрований за іншою особою - ОСОБА_3 , тому підстави для вилучення даного автомобіля та передачі до ДП «Сетам» у державного виконавця Довгинцівського відділу ДВС у місті Кривому Розі були відсутні.

Також, колегія суддів зазначає, що фактично в даному випадку, державний виконавець Коломієць Ю.С. повинна була скласти акт державного виконавця, зазначивши в цьому всі фактичні обставини, без вилучення майна, однак, те, що державний виконавець склала не той процесуальний документ не вплинуло на майнові права стягувача та жодним чином не вплинуло на виконання рішення.

Окремо, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа-відповіді Головного сервісного центру МВС від 30.21.2020 №31/26-430, яким було надано інформацію головному державному виконавцю Дарницького РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наталії Стеценко про те, що станом на 29.10.2020 за ТОВ «Бастіон», 16.05.2008 зареєстровано транспортний засіб MAN, вантажний, VIN НОМЕР_12 , днз НОМЕР_13 . Також в даному листі було зазначено, що транспортні засоби вказані в додатку зняті з обліку для реалізації, однак в подальшому не були зареєстровані на іншого власника.

В подальшому, листом Головного сервісного центру МВС від 27.09.2022 №31/26-6036, вищевказану інформацію було спростовано та вказано, що 14.05.2009 зазначений автомобіль був зареєстрований на імя гр. ОСОБА_2 . Також повідомлено, що станом на 22.09.2022 власником автомобіля є ОСОБА_2 , а також вказано те, що надання хибної інформації щодо належності зазначеного автомобіля ТОВ «Бастіон» стало можливим внаслідок збою програмного забезпечення при конвертації бази даних.

Водночас, колегія суддів вважає не доречним посилання апелянта на ЗУ «Про заставу», оскільки предметом розгляду є скарга на дії органу ДВС, а не спір про майно.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що скарга в частині визнання неправомірних дій державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Юлії Степанівни під час проведення опису та арешту автомобіля MAN TGA 18.390.2005 р.в., VIN НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_15 та в частині зобов`язання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Юлію Степанівну провести дії з передачі автомобіля на зберігання ДП «СЕТАМ» не підлягає задоволенню.

Також, колегією суддів встановлено, що з метою захисту інтересів Національного банку, як стягувача у виконавчому провадженні, 09.02.2022 за № 63- 0005/12288 на ім`я начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направлено скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломіець Ю.С., відповідно до якої Національний банк просив:

-задовольнити скаргу Національного банку на дії/бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломіець Ю. С., про що винести вмотивовану постанову;

-визнати незаконними дії/бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломіець Ю. С,, що полягають у порушенні вимог законодавства під час проведення опису та арешту Транспортного засобу та вжити відповідних заходів реагування;

-зобов`язати державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломіець Ю.С. провести дії з передачі Транспортного засобу на зберігання ДП «СЕТАМ».

-про прийняте рішення та вжиті заходи письмово повідомити Національний банк у встановлений законом строк.

За доводами скаржника інформація про розгляд скарги до Національного банку не надходила, що, на думку заявника, вказує на бездіяльність начальника ВДВС та ухилення від виконання своїх службових обов`язків.

Крім того, 15.06.2022 на ім`я начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направлено скаргу за № 63-0005/41517 на бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідно до якої Національний банк просив:

- визнати незаконними дії/бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо ненадання вмотивованої постанови за результатами розгляду скарги Національного банку від 09.02.2022 № 63-0005/12288;

- зобов`язати начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), надати вмотивовану постанову за результатами розгляду скарги Національного банку від 09.02.2022 № 63- 0005/12288.

Стягувач посилається на те, що відповіді про розгляд скарги Національного банку не надано, що також вказує на бездіяльність начальника Управління та ухилення від виконання своїх службових обов`язків.

Зважаючи на бездіяльність начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Національний банк 10.08.2022 звернувся зі скаргою вих. № 63-0005/54826 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

За доводами стягувача відповіді від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не отримано, що свідчить про пряме порушення Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 4 статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, та від 18.04.2022 № 259/2022, з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, в якому, зокрема, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, будь-які строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» перериваються до припинення або скасування воєнного стану.

Отже, фактично з дня введення в України воєнного стану, а саме, з 24.02.2022, робота державних виконавців та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів була призупинена, а невчинення відповідних дій, про які зазначено скаржником у скарзі, було зумовлено об`єктивними причинами, які, в свою чергу, унеможливлювали їх вчинення протягом тривалого періоду часу.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що у ЗУ «Про виконавче провадження», в тому числі в ст. 74 не встановлено строку перевірки законності виконавчого провадження, в той час, як такий строк встановлений в п. 6 розділу 12 Інструкції, про переривання чи зупинення якого ані в Інструкції, ані в Законі не зазначається, колегією суддів оціннються критично з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Водночас, Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або ж до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, а строки для перевірки законності дій виконавця хоча і передбачені вищевказаною інструкцією, проте, випливать із норм ЗУ «Про виконавче провадження», а тому, як зазначалось колегією суддів вище, всі строки встановлені для виконання повноважень державних виконавців, в тому числі і керівників, перериваються до припинення або скасування воєнного стану.

За наведених обставин та з урахуванням Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 № 2129-IX, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного виснвоку про необґрунтованість скарги Національного банку України на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, судом першої інстцнії правомірно та обгрунтовано відмовлено у задоволенні скарги Національного банку України на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та зобов`язання вчинити дії, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувану ухвалу прийнятог з повним дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного Банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 34/231 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Національним Банком України.

4. Матеріали справи №34/231 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 30.05.2023.(після виходу судді Ткаченка Б.О. з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

В.В. Сулім