Постанова

від 22.08.2023 по справі 34/231

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 34/231

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Гулевець О.В.)

від 22.11.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Сулім В.В.)

від 11.05.2023

за скаргою Національного банку України

на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби

у справі №34/231

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурильов"

про стягнення 11 691 952, 92 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурильов" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором (кредитна лінія) № 0001-131/2008, укладеним 03.11.2008 між Банком та ТОВ "Бастіон", яка станом на 18.10.2011 становила 11 691 952, 92 грн.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурильов" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" 11 691 952, 92 грн заборгованості за кредитним договором (кредитна лінія) № 0001-131/2008 від 03.11.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон", з яких:

- 9 925 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом;

- 1 766 952, 00 грн - прострочена заборгованість за процентами, а також 25 500, 00 грн витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.01.2012 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

1.3. 26.11.2018 через канцелярію суду від Національного банку України надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому документі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 34/231 заяву Національного банку України про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволено, замінено стягувача у наказах Господарського суду міста Києва № 34/231 від 27.01.2012 - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк", його правонаступником - Національним банком України.

1.4. 16.09.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Національного банку України надійшла скарга на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби.

В обґрунтування скарги Національний банк України посилається на те, що всупереч вимогам Порядку реалізації арештованого майна та статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", арештований транспортний засіб було передано на зберігання не ДП "СЕТАМ", як діючому організатору електронних аукціонів, а представнику боржника, який відмовився від прийняття арештованого майна на зберігання під підпис. Крім того, повноваження останнього в постанові нічим не підтвердженні. Також інформація про результати розгляду скарг Національного банку від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не надходила, що вказує на бездіяльність органів виконавчої служби.

2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, у задоволенні скарги Національного банку України на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби відмовлено повністю.

2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки фактичні дані затриманого транспортного засобу відрізнялись від даних арештованого транспортного засобу, що зазначений був у дорученні та постанові про опис та арешт майна, а саме: не співпадав номерний знак та одна буква в VIN, а також затриманий транспортний засіб був зареєстрований за іншою особою, а тому підстави для вилучення даного автомобіля та передачі до ДП "Сетам" у державного виконавця Довгинцівського відділу ДВС у місті Кривому Розі були відсутні.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично з дня введення в Україні воєнного стану, а саме: з 24.02.2022, робота державних виконавців та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів була призупинена, а невчинення відповідних дій, про які зазначено скаржником у скарзі, було зумовлено об`єктивними причинами які, в свою чергу, унеможливлювали їх вчинення протягом тривалого періоду часу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, Національний банк України подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким його скаргу задовольнити.

3.2. Національний банк України посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 22.08.2018 у справі № 658/715/16-ц, від 22.04.2019 у справі № 661/624/16-ц.

Також скаржник вказує на порушення господарськими судами пункту 7 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" щодо розумності строків виконавчого провадження як однієї із його засад, оскільки суди не врахували, що судовий розгляд у справі № 34/231 триває з 2011 року, у 2018 році судом задоволено заяву Національного банку України про заміну стягувача у виконавчому провадженні і вже п`ять років Національний банк України намагається повернути частину коштів за кредитами рефінансування. Крім того, скаржник вважає, що господарськими судами порушено частину 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі. Національний банк України зазначає про порушення судами попередніх інстанцій пункту 5 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, відповідно до якого виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону, керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Також скаржник звертає увагу на порушення господарськими судами пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, оскільки статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлено строку перевірки законності виконавчого провадження. Такий строк встановлений лише в пункті 6 розділу 12 Інструкції, однак про його переривання чи зупинення ані в Інструкції, ані в Законі не зазначається. Національний банк України посилається на порушення статті 339 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що триває порушення розумності строків виконання рішення, що в свою чергу порушує права Національного банку як стягувача у виконавчому провадженні. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій проявили надмірний формалізм, оскільки перевіряючи наявність/відсутність повноважень у державного виконавця щодо підстав для вилучення транспортного засобу, залишили поза увагою мотиви стягувача, який має правомірні очікування у виконанні судового рішення в межах розумного строку.

3.3. Від Довгинцівського відділу ДВС у місті Кривому Розі надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому державний виконавець просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Так, державний виконавець зазначає, що спірний автомобіль не належить боржнику з 2009 року. Крім того, постанова Дарницького ВДВС міста Києва про розшук майна виконувалась в рамках примусового виконання виконавчого документа про стягнення коштів, а не звернення стягнення на заставне майно. Також звертає увагу на те, що дані, зазначені в постанові, відрізняються з фактичними, зокрема щодо VIN коду, при цьому відповідно до витягу № 70388217 від 19.01.2021 відбулась зміна кода автомобіля, а саме цифра 2 була замінена на Х.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

25.09.2020 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт майна боржника.

15.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки SCHMITZ, напівпричіп, днз. НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки MAN, вантажний, днз. НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки DAF, вантажний, днз. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки SCHMITZ, напівпричіп, днз. НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки DAF, вантажний, днз. НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки DAF, вантажний, днз. НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки SCHMITZ, напівпричіп, днз. НОМЕР_9 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_10 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_11 ; транспортний засіб марки SDC, напівпричіп, днз. НОМЕР_11 .

Постановою про розшук майна боржника від 15.10.2020 оголошено у розшук зареєстровані за боржником транспортні засоби, серед яких автомобіль MAN TGA, VIN НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_13 .

26.11.2021 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено до Довгинцівського відділу ДВС у м. Кривому Розі доручення про проведення виконавчих дій, у зв`язку із затриманням транспортного засобу MAN TGA, VIN НОМЕР_14 , державний номер НОМЕР_15 .

26.11.2021 державним виконавцем Довгинцівського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме транспортного засобу MAN TGA, VIN НОМЕР_16 , державний номер НОМЕР_15 .

Згідно з постановою про опис та арешт майна боржника від 26.11.2021, зберігачем майна призначено фізичну особу Кулинич Є.В., у зв`язку з чим 28.01.2022 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено виклик Кулиничу Є.В. для встановлення місця знаходження транспортного засобу.

06.07.2022 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено вимогу зберігачу майна для встановлення місця знаходження транспортного засобу.

Відповідно до заяв ОСОБА_1 , копії яких містяться в матеріалах справи, вказана особа жодного документу не підписувала та на відповідальне зберігання транспортний засіб марки MAN TGA, VIN НОМЕР_16 , державний номер НОМЕР_15 не приймала, у зв`язку з чим місце знаходження транспортного засобу йому не відоме.

У матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_2 та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно з якою власником транспортного засобу MAN, днз НОМЕР_15 , номер шасі НОМЕР_17 , є ОСОБА_2 .

Водночас, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що за боржником (ТОВ "Бастіон") зареєстровано транспортний засіб MAN, вантажний, VIN НОМЕР_17 , днз НОМЕР_3 .

За поясненнями Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 18.10.2022, які знаходяться в матеріалах справи, опис рухомого майна відбувався після робочого часу, тож зв`язатися з державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для встановлення точних даних рухомого майна не вдалося.

З листа-відповіді Головного сервісного центру МВС від 30.21.2020 №31/26-430, яким було надано інформацію головному державному виконавцю Дарницького РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наталії Стеценко, стало відомо про те, що за ТОВ "Бастіон" 16.05.2008 зареєстровано транспортний засіб MAN, вантажний, VIN НОМЕР_12 , днз НОМЕР_13 . Також в даному листі було зазначено, що транспортні засоби вказані в додатку зняті з обліку для реалізації, однак в подальшому не були зареєстровані на іншого власника.

Згодом листом Головного сервісного центру МВС від 27.09.2022 №31/26-6036, вищевказану інформацію було спростовано та вказано, що 14.05.2009 зазначений автомобіль був зареєстрований на ім`я гр. ОСОБА_2 . Також повідомлено, що станом на 22.09.2022 власником автомобіля є ОСОБА_2 , а також вказано те, що надання хибної інформації щодо належності зазначеного автомобіля ТОВ "Бастіон" стало можливим внаслідок збою програмного забезпечення при конвертації бази даних.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а також на бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби.

5.3. Щодо скарги в частині дій державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Так, Національний банк України у своїй скарзі просив, зокрема визнати неправомірними дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Юлії Степанівни під час проведення опису та арешту автомобіля MAN TGA 18.390, 2005 р.в., VIN НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_15 ; зобов`язати державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Юлію Степанівну провести дії з передачі зазначеного автомобіля на зберігання ДП "СЕТАМ".

При цьому Національний Банк України посилався на те, що оскільки, призначений державним виконавцем, зберігач відмовився прийняти арештоване майно на зберігання, таке майно мало бути в обов`язковому порядку передане на зберігання організатору.

5.4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У цій справі предметом спору була вимога про стягнення солідарно з боржника та поручителя заборгованості за кредитним договором. Отже, боржником у виконавчому провадженні є, зокрема ТОВ "Бастіон" як боржник за кредитним договором.

Під час вчинення виконавчих дій щодо розшуку та арешту майна ТОВ "Бастіон", а саме: автомобіля MAN TGA, VIN НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_13 , державними виконавцями виявлено, що згаданий автомобіль зареєстрований за новим власником - ОСОБА_2 14.05.2009 та має інший номерний знак: НОМЕР_15 , крім того, виявлено відмінності у номері шасі НОМЕР_17 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів про те, що підстави для вилучення даного автомобіля, який належить не боржнику, а іншій особі, та передачі до ДП "СЕТАМ" у державного виконавця Довгинцівського відділу ДВС у місті Кривому Розі були відсутні.

При цьому колегія суддів на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.05.2022 у справі № 916/2100/20, відповідно до якої якщо на момент ухвалення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника майно, що підлягає арешту, перебувало у власності особи, яка не є стороною або учасником виконавчого провадження, на таке майно (кошти) не можуть бути накладений арешт і встановлені обмеження у його використанні.

Отже, доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, не знайшли свого підтвердження.

З врахуванням викладеного, колегією суддів також відхиляються посилання скаржника на неврахування господарськими судами правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 22.08.2018 у справі № 658/715/16-ц, від 22.04.2019 у справі № 661/624/16-ц, відповідно до яких інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

5.4. Щодо скарги Національного банку України на бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби.

Як встановили суди попередніх інстанцій, з метою захисту інтересів Національного банку, як стягувача у виконавчому провадженні, 09.02.2022 за № 63- 0005/12288 на ім`я начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направлено скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломіець Ю.С., відповідно до якої Національний банк просив:

-задовольнити скаргу Національного банку на дії/бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Ю. С., про що винести вмотивовану постанову;

-визнати незаконними дії/бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Ю. С., що полягають у порушенні вимог законодавства під час проведення опису та арешту Транспортного засобу та вжити відповідних заходів реагування;

-зобов`язати державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Ю.С. провести дії з передачі Транспортного засобу на зберігання ДП "СЕТАМ".

-про прийняте рішення та вжиті заходи письмово повідомити Національний банк у встановлений законом строк.

За доводами скаржника інформація про розгляд скарги до Національного банку не надходила, що, на думку заявника, вказує на бездіяльність начальника ВДВС та ухилення від виконання своїх службових обов`язків.

Крім того, 15.06.2022 на ім`я начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направлено скаргу за № 63-0005/41517 на бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідно до якої Національний банк просив:

- визнати незаконними дії/бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо ненадання вмотивованої постанови за результатами розгляду скарги Національного банку від 09.02.2022 № 63-0005/12288;

- зобов`язати начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), надати вмотивовану постанову за результатами розгляду скарги Національного банку від 09.02.2022 № 63- 0005/12288.

Стягувач посилається на те, що відповіді про розгляд скарги Національного банку не надано, що також вказує на бездіяльність начальника Управління та ухилення від виконання своїх службових обов`язків.

Зважаючи на бездіяльність начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Національний банк 10.08.2022 звернувся зі скаргою вих. № 63-0005/54826 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

За доводами стягувача відповіді від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не отримано, що свідчить про пряме порушення Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи в задоволенні скарги в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, та від 18.04.2022 № 259/2022, з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, в якому, зокрема, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що фактично з дня введення в Україні воєнного стану, а саме: з 24.02.2022, робота державних виконавців та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів була призупинена, а невчинення відповідних дій, про які зазначено скаржником у скарзі, було зумовлено об`єктивними причинами, які, в свою чергу, унеможливлювали їх вчинення протягом тривалого періоду часу.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Частиною 4 статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Виходячи зі змісту наведених законодавчих положень, Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено строків, протягом яких здійснюється перевірка законності виконавчого провадження.

Такі строки передбачено в пункті 6 Розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, а саме: перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів враховує, що з початку запровадження в Україні воєнного стану відділи державної виконавчої служби працювали в штатному режимі.

Отже, ні запровадження в Україні воєнного стану, ні положення пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не скасовують та не відтерміновують на невизначений та необґрунтований строк розгляд скарг стягувачів у виконавчому провадженні начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, чи керівником органу державної виконавчої служби вищого рівня.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій, дійшовши необґрунтованих висновків про те, що строки, встановлені для перевірки законності виконавчого провадження, перериваються до припинення або скасування воєнного стану, не дали належної правової оцінки доводам скарги Національного банку України в цій частині, а також аргументам державного виконавця, наведеним у відзиві на скаргу.

Так, розділом ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, визначено порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження.

Пунктом 1 Розділу ХІІ Інструкції передбачено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право, зокрема:

-директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві, відділах примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень, відділах державної виконавчої служби (абзац другий);

-начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані (абзац шостий);

- начальник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі (абзац сьомий);

-начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі (абзац восьмий).

Пунктом 2 Розділу ХІІ Інструкції передбачено, що посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п`ятому, сьомому та восьмому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби (пункт 3 Розділу ХІІ Інструкції).

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій не перевірили, коли було подано відповідні скарги стягувачем; скільки часу минуло до звернення Національним банком України до суду; які дії вчинялися начальником відділу та керівниками вищого органу державної виконавчої служби у зв`язку з надходженням відповідних скарг, зокрема не дали оцінки листу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.09.2022, адресованому Національному банку України, який міститься в матеріалах справи.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення ("Olujic v. Croatia", № 22330/05 п. 82, рішення від 05.02.2009). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником ("Mala v. Ukraine", № 4436/07, п. 48, рішення від 03.07.2014; "Bogatova v. Ukraine", № 5231/04, п. 13, рішення від 07.10.2010 ).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом ("Dulaurans v. France ", № 34553/97, п. 33, рішення від 21.03.2000; "Donadze v. Georgia", № 74644/01, пп. 32 та 35, рішення від 07.03.2006).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Van de Hurk v. the Netherlands", № 288, § 59, рішення від 19.04.1994).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду ("Ruiz Torija v. Spain", № 18390/91 § 30; рішення від 09.12.1994; "Hiro Balani v. Spain", № 46/1993/441/520, § 28, рішення від 09.12.1994).

Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами ("Kraska v. Switzerland", № 13942/88, § 30, рішення від 19.04.1993)

Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість ("De Cubber v. Belgium", № 9186/80, п. 24, рішення від 26.10.1984; "Castillo Algar v. Spain", п. 45, рішення від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження ("Khamidov v.Russia", № 72118/01 п. 174, рішення від 15.11.2007).

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме: статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду скарги стягувача - Національного банку України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з частиною 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

6.3. З врахуванням викладеного, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність в державного виконавця правових підстав для вилучення спірного автомобіля, який належить не боржнику, а іншій особі, та передачі такого автомобіля до ДП "СЕТАМ", а отже, й відсутність правових підстав для задоволення скарги стягувача на дії державного виконавця, то колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають залишенню без змін.

6.4. Щодо скарги Національного банку України на бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, то колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 34/231 в частині відмови в задоволенні скарги Національного банку України на бездіяльність начальника відділу та керівника вищого органу державної виконавчої служби, а справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 34/231 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

О. Кролевець