Ухвала

від 22.05.2023 по справі 910/5509/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.05.2023Справа № 910/5509/21

За заявою Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню,

та стягнення коштів

у справі № 910/5509/21

за позовом Приватного підприємства "Кірасир"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення 206 960,67 грн

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача (заявника) Грищенко Д.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5509/21 за позовом Приватного підприємства "Кірасир" до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення 206 960,67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у справі № 910/4268/21 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 200 111,19 грн, пеню у розмірі 1433,10 грн, 3% річних у розмірі 403,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 2233,98 грн, а також судовий збір у розмірі 3062,73 грн.

24.09.2021 на виконання вищевказаного рішення видано наказ.

05.04.2023 від представника Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню.

Вказана заява мотивована тим, що відповідачем у період з 19.08.2021 по 26.08.2021 добровільно виконано рішення суду в розмірі 200 111,19 грн, що становить суму основного боргу.

Проте, 14.07.2022 приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем за заявою стягувача відкрито виконавче провадження № 69420237, в межах якого з відповідача стягнуто 228 320,46 грн, в т.ч. суму основного боргу розмірі 200 111,19 грн, яку відповідач, за його твердженням, сплатив добровільно.

У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд визнати наказ Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 таким, що частково не підлягає виконанню на суму основного боргу в розмірі 200 111,19 грн, а також стягнути з позивача на користь відповідача безпідставно одержану суму в розмірі 200 111,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 розгляд вказаної заяви призначено в судовому засіданні на 20.04.2023, а також запропоновано Приватному підприємству "Кірасир" подати до суду пояснення з приводу поданої заяви.

У судове засідання 20.04.2023 позивач не з`явився, при цьому судом встановлено, що ухвалу суду від 06.04.2023 направлена за попередньою адресою позивача (стягувача), у зв`язку з чим ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено розгляд заяви на 08.05.2023 та викликано в судове засіданні представника позивача (стягувача).

27.04.2023 відповідачем подано заяву про покладення на позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн з доказами понесення відповідачем таких витрат.

Враховуючи, що позивачем подані додаткові докази, а саме докази понесення судових витрат, ухвалою суду від 08.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд заяви відповідача про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню, та стягнення з відповідача коштів відкладено на 22.05.2023.

Так, судом встановлено, що ухвали суду від 20.04.2023 та від 08.05.2023 були направлені позивачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, вказані ухвали опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Позивач (стягувач) правом на подання до суду пояснень з приводу поданої відповідачем заяви не скористався.

Розглядаючи заяву Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню, та про стягнення з позивача грошових коштів, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як встановлено судом під час розгляду заяви, рішенням від 16.06.2021 у справі № 910/5509/21 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 200 111,19 грн, пеню у розмірі 1433,10 грн, 3% річних у розмірі 403,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 2233,98 грн, а також судовий збір у розмірі 3 062,73 грн.

На виконання вищевказаного рішення 24.09.2021 видано наказ.

Як підтверджується поданими відповідачем документами, відповідно до платіжного доручення № 9942700810 від 19.08.2021 на суму 83 439,20 грн, № 9942700814 від 25.08.2023 на суму 93 796,23 грн та № 9942700847 від 26.08.2023 на суму 22 875,76 грн ним сплачено позивачу (стягувачу у даній справі) грошові кошти в загальній сумі 200 111,19 грн з призначенням платежу «оплата заборгованості згідно рішення госп. суду м. Києва від 16.06.2021 у справі № 910/5509/21».

Крім того, на підставі заяви позивача (стягувача) від 14.07.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем відкрито виконавче провадження № 69420237 з виконання рішення суду у даній справі на підставі наказу від 24.09.2021, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

Також в межах вказаного виконавчого провадження 14.07.2022 винесено постанову про звернення стягнення на майно (кошти) боржника, якою постановлено звернути стягнення на кошти, що належать боржнику (відповідачу) в межах суми заборгованості про стягнення з боржника на користь стягувача (позивача) основного боргу в розмірі 200 111,19 грн, пені у розмірі 1 433,10 грн, 3% річних у розмірі 403,96 грн, інфляційних втрат у розмірі 2233,98 грн, судового збору у розмірі 3062,73 грн, всього 207 244,96 грн, а також основної винагороди виконавця в розмірі 20 724,50, витрат виконавчого провадження в розмірі 69,00 грн, витрат виконавчого провадження на знаки поштової оплати (марки) - 200,00 грн.

Як вбачається з постанови приватного виконавця від 19.07.2022 про закінчення виконавчого провадження, рішення суду у даній справі виконано, зокрема, позивачу (стягувачу) перераховано кошти в розмірі 195 432,33 грн та 11 812,63 грн, всього 207 244,96 грн.

Крім того, як встановлено судом під час розгляду заяви відповідача, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі № 904/2476/22 за позовом Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" до Приватного підприємства "Кірасир" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 200 111,19 грн, збитків у розмірі 21 075,50 грн та 3% річних у розмірі 411,95 грн позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з позивача у даній справі на користь відповідача у даній справі безпідставно набути грошові кошти у розмірі 200 111,19 грн, збитки у розмірі 20 011,12 грн, 3% річних у розмірі 395,97 грн, витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 29 853,84 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 307,78 грн.

Водночас, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у вказаній справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі № 904/2476/22 скасовано та прийнято нове про відмову в задоволені позову Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" до Приватного підприємства "КІРАСИР" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 200 111,19 грн, збитків у розмірі 21 075,50 грн та 3% річних у розмірі 411,95 грн.

Постанова мотивована тим, що позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів відсутності правової підстави для стягнення коштів у справі № 910/5509/21, на виконання рішення у якій й були перераховані спірні грошові кошти. На підставі викладеного, підстава даного позову не підтверджена належною доказовою базою та не підпадає під дію норм ст. 1212 ЦК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову як щодо стягнення грошових коштів у розмірі 200 111,19 грн, так і 3% річних у розмірі 411,95 грн, нарахованих на вказану суму.

При цьому під час розгляду поданої відповідачем у даній справі № 910/5509/21 заяви, судом встановлено, що незважаючи на сплату відповідачем грошових коштів в добровільному порядку в розмірі 200 111,19 грн в частині сплати основного боргу, підтвердженого рішенням суду у даній справі, з останнього також такий розмір коштів стягнуто в межах виконавчого провадження № 69420237.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт добровільної сплати відповідачем коштів основного боргу в розмірі 200 111,19 грн, суд вважає, що заява позивача про визнання виконавчого документу (наказу суду від 24.09.2021) в частині стягнення 200 111,19 грн основного боргу таким, що не підлягає виконання у вказаній частині, є обгрунтованою.

Згідно з ч. 4 ст. 328 ГПК України, про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, як вказано вище, сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 200 111,19 грн основного боргу, повторне стягнення з нього таких коштів в межах виконавчого провадження № 69420237 є безпідставним та такі кошти підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 200 111,19 грн.

Крім того, 27.04.2023 відповідачем подано заяву про покладення на позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Проте, суд вважає, що такі витрати не підлягають розподілу між сторонами у даній справі з огляду на наступне.

Так, відповідачем при поданні заяви про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, та стягнення з позивача коштів не вказано про понесення ним витрат на правову допомогу. Водночас, як вбачається з доданих до заяви договору № 2/22 від 04.01.2022, додаткової угоди № 3-3 від 29.03.2023, ордеру серії АА № 1289134 від 29.03.2023, відповідачу було відомо про понесення ним таких витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як визначено ч. 2 вказаної норми, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У судовому засіданні 08.05.2023 судом роз`яснено позивачу приписи ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Проте, відповідачем під час розгляду даної справи не доведено, що ним не могло бути передбачено суму витрат на правничу допомогу, оскільки остання визначена п. 2 додаткової угоди № 3-3 від 29.03.2023, що додана до заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення з позивача коштів та подана до суду 05.04.2023.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про покладення витрат на правничу допомогу на позивача у даній справі, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні такої заяви.

Керуючись ст.ст. 234-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню, та про стягнення з позивача на користь відповідача безпідставно одержаної за наказом суми в розмірі 200 111,19 грн задовольнити повністю.

2. Визнати наказ Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 у справі № 910/5509/21 щодо стягнення з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на користь Приватного підприємства "Кірасир" таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 200 111,19 грн (двісті тисяч сто одинадцять грн 19 коп.) основного боргу.

3. Стягнути Приватного підприємства "Кірасир" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, код 34488609) на користь Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 121в, офіс 106, код 01200244) 200 111,19 грн (двісті тисяч сто одинадцять грн 19 коп.).

4. У задоволенні заяви Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн відмовити в повному обсязі.

5. Після набрання ухвалою законної сили видати наказ в тій частині, яка стосується стягнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст узвали складено 30.05.2023.

Суддя О.Г. Удалова