Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/4462/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/4462/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа» (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1)

до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100)

про стягнення 58 822,89 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення 58 822,89 грн, з яких заборгованість за період з 06.03.2019 до 28.02.2023 у розмірі 48 593,42 грн по внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, 5 287,30 грн по внеску в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, а також за період з 06.03.2019 по 28.02.2023 втрати від інфляції у розмірі 4 245,84 грн та 3 % річних у розмірі 696,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

26.04.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, останній просив стягнути з відповідача 59 957,73 грн., з яких заборгованість за період з 06.03.2019 до 31.03.2023 у розмірі 49 610,66 грн по внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, 5 404,90 грн по внеску в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, а також за період з 06.03.2019 по 31.02.2023 втрати від інфляції у розмірі 4 245,84 грн та 3 % річних у розмірі 696,33 грн.

Суд, дослідивши вказану заяву позивача про збільшення позовних вимог від 26.04.2023, дійшов висновку, що остання подана із дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, приймається судом до розгляду, а відтак має місце нова ціна позову.

05.05.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, позивач просив суд:

- прийняти відмову позивача від частини позовних вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та трьох відсотків річних у розмірі 54,17 грн і закрити у цій частині провадження у справі;

- задовольнити позовні вимоги повністю (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог та пояснень цієї відповіді на відзив) та стягнути з Акціонерного товариства «Сенс банк» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа» заборгованість за період з 07.03.2019 по 31.03.2023 у розмірі 55 572,06 грн., в тому числі: 49 610,66 грн по внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, 1 176,00 грн по внеску в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду; 1 876,90 грн по додатковому внеску на впровадження енергоефективних заходів в багатоквартирному будинку, а саме: заміна дверей для місць загального користування (під`їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них; 2 352,00 грн по внеску до фонду на реконструкцію та капітальний ремонт, для участі у програмах з підвищення енергоефективності будинку, втрати від інфляції за період з 07.03.2019 по 31.01.2022 у розмірі 4 143,24 грн та 3% річних за період з 07.03.2019 по 31.01.2022 у розмірі 642,16 грн;

- покласти на відповідача судові витрати та стягнути з Акціонерного товариства «Сенс банк» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн.

11.05.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, відповідач просив застосувати позовну давність у справі № 910/4462/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІЛЬНА СПРАВА" до AT «СЕНС БАНК» про стягнення 58 822,89 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, відповідач вказував на невірні та необґрунтовані розрахунки позовних вимог позивача, а також зазначав про те, що йому було не відомо про рішення ОСББ «Спільна справа» та про обов`язки сплачувати будь які-внески та їх розміри.

26.05.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла для залучення до матеріалів справи копія Протоколу № 1 Загальних зборів співвласників ОСББ «Спільна справа» від 10.07.2021 із доказами направлення вказаного протоколу на адресу відповідача.

Розглянувши поданий доказ, суд дійшов до висновку про можливість його залучення до матеріалів справи з огляду на те, що при поданні позовної заяви позивачем до суду через систему «Електронний суд», останнім у додатках було вказано про надання вказаного Протоколу № 1 Загальних зборів співвласників ОСББ «Спільна справа» від 10.07.2021, проте через ймовірну технічну помилку, зазначений доказ не був прикріплений до додатків поданої позовної заяви в системі «Електронний суд».

За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

25.12.2015 державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Киві було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна Справа».

27.02.2016 відбулися загальні збори ОСББ «Спільна Справа», на яких прийнято рішення, що оформлено протоколом № 1, зокрема, щодо початку управління багатоквартирним будинком об`єднанням, забезпечення експлуатації та прийняття будинку і технічної документації об`єднанням від ТОВ «Акважитлосервіс» відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна Справ» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: 02098, м. Київ, вул. Шумського Юрія, буд. 1, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно п. 1 розділу 2 Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

За змістом п. 3 розділу 3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів належать: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Статуту для забезпечення утримання та експлуатації будинку, користування спільним майном у будинку, включаючи поточний ремонт, утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, тощо, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

За змістом п. 6 Протоколу №1 Загальних зборів співвласників ОСББ «Спільна Справа» від 02.03.2019 вирішено затвердити внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вул. Шумського Юрія, буд. 1 на підставі витрат: для власників квартир - 8,65 грн/кв.м.; для власників нежитлових приміщень (офісів) - 14,42 грн/кв.м.; для власників машиномісць у підземному паркінгу - 28,69 грн/кв.м. Оплата внесків здійснюється до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно з затвердженими загальними зборами розмірами.

За змістом п. 5 Протоколу №1 Загальних зборів співвласників ОСББ «Спільна Справа» від 10.07.2021 вирішено затвердити розмір щомісячних внесків для власників квартир (за умови оплати до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) - 1,00 грн за 1 кв. метр належної загальної площі квартири/нежитлового приміщення/машиномісця; розмір щомісячних внесків для власників нежитлового приміщення/машиномісця (за умови оплати до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) - 5,00 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі нежитлового приміщення/машиномісця.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323073881 від 16.02.2023 на квартиру загальною площею 117,6 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Шумського Юрія, буд. 1, кв.63, реєстраційний №1780902480000, 06.03.2019 зареєстровано право власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019).

03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення юридичної особи АТ «Укрсоцбанк», також в даному реєстрі зазначено інформацію, що правонаступником АТ «Укрсоцбанк» являється АТ «Альфа-Банк», назву якого було змінено на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив вартість житлово-комунальних послуг по квартирі №63 загальною площею 117,6 м.кв: за адресою м. Київ, вул. Юрія Шумського буд. 1, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 06.03.2019 по 28.02.2023 у розмірі 58 822,89 грн, з яких: 48 593,42 грн внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, 5 287,30 грн внеску в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, а також 3% річних у розмірі 696,33 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 245,84 грн за період з 06.03.2019 по 31.02.2022.

Позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, а отже у справі розглядаються позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення, а саме: стягнення з відповідача заборгованості за період з 07.03.2019 по 31.03.2023 у розмірі 55 572,06 грн (яка складається з 49 610,66 грн внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, 1 176,00 грн внеску в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, 1 876,90 грн додаткового внеску на впровадження енергоефективних заходів в багатоквартирному будинку, 2 352,00 грн внеску до фонду на реконструкцію та капітальний ремонт, для участі у програмах з підвищення енергоефективності будинку) 4 143,24 грн втрат від інфляції за період з 07.03.2019 по 31.01.2022 та 642,16 грн 3% річних за період з 07.03.2019 по 31.01.2022.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Як визначено ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно зі ст.17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є видом житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 цієї ж статті обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Як встановлено судом, розміри і порядок сплати обов`язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку були затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Спільна справа», а саме:

- з 01 квітня 2018р. до 01 квітня 2019р. - внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 для власників квартир - 7,94 грн/м.кв., що сплачуються до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Спільна справа» від 24.02.2018р.;

- з 01 квітня 2018р. - одноразовий цільовий внесок до фонду реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду в розмірі 10 грн/м.кв., на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Спільна справа» від 24.02.2018р.;

- з 01 квітня 2019р. - внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 для власників квартир - 8,65 грн/м.кв., що сплачуються до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Спільна справа» від 02.03.2019р.

Крім того, судом встановлено, що позивач утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, уклав договори з виконавцями житлово-комунальних послуг: на формування і друк рахунків, оброблення та розподіл платежів від споживачів, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, на вивезення твердих побутових відходів, про надання послуг з розподілу електричної енергії, про виконання робіт та надання послуг по технічному та аварійному обслуговуванню систем електропостачання, про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання внутрішніх будинкових мереж, технічного обслуговування ліфтів тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Судом встановлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323073881 від 16.02.2023 на квартиру загальною площею 117,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний №1780902480000, 06.03.2019 зареєстровано право власності за відповідачем - Акціонерним товариством «Сенс банк»

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, положення Статуту позивача, а також надавши оцінку Протоколам загальних зборів ОСББ «Спільна справи» врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суд дійшов висновку про обов`язковість сплати Акціонерним товариством «Сенс банк» платежів (внесків), встановлених Протоколом загальних зборів.

При цьому, судом не встановлено оскарження та визнання недійсним Протоколу Об`єднання, проте, встановлено відсутність доказів оплати відповідачем суми основного боргу за спірний період.

Отже, за наведених вище обставин суд встановив, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а також інших платежів за період з 07.03.2019 по 31.03.2023 на суму 55 015,56 грн, яка за розрахунком суду є вірною, відповідає встановленим тарифам, та визначена пропорційно площі нежитлового приміщення.

Відповідач, в свою чергу, не довів належними засобами доказування та не надав доказів щодо наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати заявлені позивачем суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території та інших платежів в багатоквартирному будинку.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 55 015,56 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 642,16 грн за період прострочення з 07.03.2019 по 31.01.2022 та інфляційних втрат у розмірі 4 143,24 грн за період прострочення з 07.03.2019 по 31.01.2022.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування індекс інфляції та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Також, судом було розглянуто заяву позивача про відмову від позовних вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та 3% річних у розмірі 54,17 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Позивачем було подану відповідь на відзив, відповідно до якої останній просив суд прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та 3% річних у розмірі 54,17 грн.

Суд враховує, що відмова позивача від позову в даному випадку не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову, а провадження у справі в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та 3% річних у розмірі 54,17 грн, підлягає закриттю згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача на позовні вимоги, викладені у відзиві на позов, не беруться судом до уваги, як такі що спростовуються встановленими вище обставини справи.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом вище зазначено, що позивач просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а також інших платежів за період з 07.03.2019 по 31.03.2023 на суму 55 015,56 грн

При цьому, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 строк карантину продовжено до 30.04.2023.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач звернулося до суду в межах строку позовної давності з урахуванням положень п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, що має наслідком відмову у задоволенні клопотання відповідача про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, судом зазначається, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа».

Позивачем також заявлено вимоги про розподіл судових витрат, з огляду на що суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позові позивачем зазначено, що сума судових витрат позивача, які позивач уже поніс складає, зокрема, 5 000,00 грн на оплату професійної правової допомоги. У відповіді на відзив, позивачем заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Разом з тим, на адресу Господарського суду міста Києва не надходило заперечень відповідача стосовно заявленого до відшкодування розміру адвокатських витрат. Так, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката та не підтверджено жодними засобами доказування неспівмірність розміру цих витрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що між ОСББ «Спільна Справа» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» (Бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги №20/02/2023 від 20.02.2023, відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Бюро зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу (надалі - «Послуги») стосовно представництва інтересів Клієнта у судах усіх інстанцій, в тому числі в Господарському суді міста Києва, в Північному апеляційному господарському суді, в Касаційному господарському суді у складі верховного Суду у господарській справі за позовом Клієнта до Акціонерного товариства «Сенс банк» про стягнення заборгованості по обов`язковим внескам, втрат від інфляції і 3% річних, та щодо представництва Клієнта у відповідних відділах Державної виконавчої служби України та перед відповідними приватними виконавцями (надалі - «Справа»).

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони погодили, що вартість Послуг складає 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) за одну годину надання Послуг.

Згідно з п. 3.2. Договору остаточна сума вартості наданих в рамках даного Договору Послуг узгоджується Сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількість годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід`ємною частиною цього Договору.

За змістом п. 1 Акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 20.02.2023 клієнт та бюро склали цей акт про те, що послуга складання позовної заяви Клієнта до Акціонерного товариства «Сенс банк» про стягнення заборгованості по обов`язковим внескам, втрат від інфляції і 3% річних в Господарський суд міста Києва (кількість годин надання послуги 2 год. 30 хв.; вартість 1 год. - 2 000,00 грн; загальна вартість - 5 000,00 грн). За надані послуги Клієнт зобов`язаний сплатити Бюро 5 000,00 грн.

З платіжної інструкції №2299 від 24.02.2023 та заключної виписки по АБ «Тарас Кулачко та партнери» (код ЄДРПОУ 40263358) вбачається, що клієнтом сплачено бюро 5 000,00 грн за надані послуги згідно Договору №20/02/2023 від 20.02.2023 та Акту б/н від 20.02.2023.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами лише у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та 3% річних у розмірі 54,17 грн на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код: 23494714) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа» (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, буд. 1, ідентифікаційний код: 40197453) основний борг у розмірі 55 015 грн 56 коп, інфляційні втрати у розмірі 4 143 грн 24 коп., 3% річних у розмірі 642,16 грн, судовий збір у розмірі 2 141 грн 56 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30.05.2023

Суддя Л. Г. Пукшин