Ухвала

від 29.05.2023 по справі 922/2115/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"29" травня 2023 р. м ХарківСправа № 922/2115/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши матеріали

позовної заявиКомунального підприємства "Ремдільниця" (41300, Сумська обл., м. Кролевець, б. Шевченка, 57-А) до Приватного підприємства "Редан-V" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, б. 46, кв. 83) про стягнення 47940,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Ремдільниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Редан-V", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 47940,00 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки № 268 від 11.11.2021 р. в частині здійснення відповідачем постачання товару (гідроциліндрів) у встановлені договором строки.

Розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства "Ремдільниця", господарський суд установив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог п.1, 2 ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст.91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про що зазначає наступне.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За визначенням ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107. Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.

Натомість згідно із долученим до позову описом вкладення в цінний лист від 10.05.23 не зазначено поіменного переліку додатків до позовної заяви, лише вказано «Позовна заява з додатком до Господарського суду Харківської області про стягнення з ПП "Редан-V" 47940,00 грн.», що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке викладено у пункті 1 прохальної частини позову. Вказане клопотання вмотивовано лише зазначенням позивача про тяжке фінансове положення.

Розглянувши вищевказане клопотання КП "Ремдільниця" про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.

Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18, про яку зазначає заявник у своєму клопотанні, дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання Комунального підприємства "Ремдільниця" про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Тому, вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана заявником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684, 00 грн.

Зі змісту позову вбачається, що він містить вимоги майнового характеру в розмірі 47940,00 грн.

З огляду на ціну позову, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 2684,00 грн (47940,00 грн х 1,5%).

Належними реквізитами для сплати судового збору за звернення до Господарського суду Харківської області з позовом є:

Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947;

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA768999980313121206083020653;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).

Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті заявником шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Також, частиною 2 ст.91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч.4 та ч.5 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відповідно до п.5.27. Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису). Приклад засвідчення копії документа зазначено у п.5.27. Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003).

Як убачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено копії документів. Однак вказані копії не засвідчені належним чином. Зокрема на них не вказано дати засвідчення копій, а також не вказано ініціалів та прізвища особи, яка засвідчила копії.

При цьому, частиною 2 ст.164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, вказані документи не можуть вважатися доданими до позовної заяви доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу, оскільки долучені документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.

Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17). Отже, позивачу слід виправити вказані недоліки позовної заяви, для подальшого належного та об`єктивного розгляду позовної заяви судом.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має у встановлений судом строк подати: належні докази направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів (оригінал опису вкладення, заповнений відповідно до поіменного переліку додатків, долучених до позовної заяви); докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (в оригіналі) та подати всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які належним чином засвідчені.

Згідно зі ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд зазначає, що згідно ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунальне підприємство "Ремдільниця" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Зобов`язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.

5. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

СуддяЄ.М. Жиляєв