Постанова

від 20.03.2024 по справі 922/2115/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/2115/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі :

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Редан-V" (вх. №2204 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23,

за позовом Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради (41300, Сумська обл., м. Кролевець, б. Шевченка, 57-А);

до Приватного підприємства "Редан-V" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, б. 46, кв. 83);

про стягнення 47940,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Ремдільниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Редан-V", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 47940,00 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки № 268 від 11.11.2021 в частині здійснення відповідачем постачання товару (гідроциліндрів) у встановлені договором строки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Редан-V" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, б. 46, кв. 83, код ЄДРПОУ 33818721) на користь Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради (41300, Сумська обл., м. Кролевець, б. Шевченка, 57-А, код ЄДРПОУ 31156689) - 47940,00 грн заборгованості та 2684,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази поставки відповідачем Комунальному підприємству "Ремдільниця" Кролевецької міської ради товару, визначеного договором поставки, як правової підстави повернення суми попередньої оплати у розмірі 47940,00 грн.

Приватне підприємство "Редан-V" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує про доведність матеріалами справи обставини поставки відповідачем Комунальному підприємству "Ремдільниця" Кролевецької міської ради товару, визначеного договором поставки № 268 від 11.11.2021. Зокрема зазначене апелянт підтверджує наданим позивачем екземпляром видаткової накладної №РН-111246 від 15.11.2021, та наданим ним на стадії апеляційного перегляду справи екземпляром видаткової накладної №РН-111246 від 15.11.2021, рахунком-фактурою №СФ-101357 від 15.11.2021, податковою накладною.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №922/2115/23 поновлено Приватному підприємству "Редан-V" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Редан-V" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23, ухвалено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Редан-V" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2115/23.

17.11.2023 від Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує обставину отримання від Приватного підприємства "Редан-V" визначеного договором поставки № 268 від 11.11.2021. Зокрема позивач заперечує можливість прийняття наданих апелянтом нових доказів на стадії апеляційного перегляду, а також вказує про непідписання уповноважними особами Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради наданої відповідачем видаткової накладної №РН-111246 від 15.11.2021.

28.11.2023 від Приватного підприємства "Редан-V" надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких апелянт повторно зазначає про доведеність матеріалами справи поставки відповідачем Комунальному підприємству "Ремдільниця" Кролевецької міської ради товару, визначеного договором поставки № 268 від 11.11.2021

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

11.11.2021 між Комунальним підприємством "Ремдільниця" та Приватним підприємством "Редан-V" було укладено Договір поставки № 268 (Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар (гідроциліндри), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору товари згідно специфікації.

Відповідно до умов вищевказаного договору поставки № 268 від 11.11.2021 та специфікації, відповідач зобов`язався поставити Комунальному підприємству "Ремдільниця" Кролевецької міської ради гідроциліндри на суму 47940,00 грн.

Згідно з п.п. 4.2 Договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача (постачальника) протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору.

Так, із обставин справи убачається, що у визначений договором строк, 17.11.2021 позивачем було здійснено 100 % попередню оплату товару на суму 47940,00 грн., про що свідчить наявне у матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення № 500 від 17.11.2021 (т.с. 1 а.с. 9).

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому вказує про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 268 від 11.11.2021 та не постачання товару у визначені договором строки.

Також, позивачем у позові вказано про те, що оскільки гідроциліндри знаходяться у відповідача, тому позивачем було надіслано відповідачу запит від 30.06.2022 за вих. № 82 з проханням повідомити коли відповідач зможе передати позивачу гідроциліндри, зазначені у видатковій накладній відповідача № РН-111246 від 15.11.2021 (в якій немає підпису представника від КП "Ремдільниця" про отримання гідроциліндрів) (т.с. 1 а.с. 10).

Проте відповідач зворотної відповіді позивачу не надав.

Враховуючи вищенаведене, позивачем було надіслано відповідачу Претензію від 03.08.2022 за вих. № 99 про повернення сплаченої попередньої оплати 47940,00 грн., яка була перерахована на рахунок відповідача за неодержані від нього гідроциліндри (т.с. 1 а.с. 11).

Втім відповідач зворотної відповіді позивачу не надав, вимоги позивача не задовольнив, сплачені кошти позивачу не повернув.

29.03.2023 за вих. № 81 позивачем було надіслало відповідачу досудове нагадування про повернення грошей 47940,00 грн. (т.с. 1 а.с. 12).

На досудове нагадування відповідач також не відреагував, кошти позивачу не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 1 ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати.

Частиною 2 статті 570 ЦК України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/45382/17.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом п.6.2 договору товар вважається прийнятим за кількістю та якістю з моменту підписання "покупцем" видаткових накладних, або інших документів, що підтверджують факт передачі товару.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу оплаченого згідно з платіжним дорученням №500 від 17.11.2021 на суму 47940,00 грн товару.

Наданий позивачем екземпляр видаткової накладної №РН-111246 від 15.11.2021 не містить дані та підпис уповноваженої особи на отримання товару, відтак не підтверджує факт передачі товару відповідачем в розумінні п.6.2 договору.

Ураховуючи обставини спору та усталену практику ведення господарської діяльності в сфері реалізації договорів постачання, наданий позивачем екземпляр видаткової накладної №РН-111246 від 15.11.2021 підлягає розгляду в якості підготовчої документації для подальшого виконання сторонами договору постачання, а не доказом на підтвердження отримання товару Комунальним підприємством "Ремдільниця" Кролевецької міської ради.

У зв`язку з чим аргументи апелянта у відповідній частині є неправомірними.

На підтвердження обставини належної поставки товару Комунальним підприємством "Ремдільниця" Кролевецької міської ради апелянтом при зверненні з апеляційною скаргою надано власний екземпляр видаткової накладної №РН-111246 від 15.11.2021, який містить підпис особи в графі отримувач, без ідентифікації даної особи, рахунок-фактуру №СФ-101357 від 15.11.2021 та податкову накладну.

Згідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Тобто, суд апеляційної інстанції обмежений у прийнятті додаткових доказів, які вправі приймати лише за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Оскільки надана Приватним підприємством "Редан-V" видаткова накладна №РН-111246 від 15.11.2021, рахунок-фактура №СФ-101357 від 15.11.2021 та податкова накладна є доказами у справі, які не були досліджені судом першої інстанції, а відтак є додатковими (новими), останні приймається судом апеляційної інстанції виключно в разі обґрунтування неможливості їх подання до місцевого господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції.

Таким чином, з боку відповідача потребує доведенню неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції.

Вказуючи на неможливість подання даних доказів до суд першої інстанції, відповідач зазначає про неотримання судової кореспонденції щодо існування даного судового провадження з огляду на вимушеність переміщення до Вінницької міської територіальної громади (підтверджується довідкою від 25.03.2022 №529-5000498059), враховуючи активні бойові дії на території міста Харків.

У той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

За таких обставин, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

За приписами частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.

Аналізуючи визначені заявником доводи в контексті їх доведеності та поважності в розумінні вимог процесуального законодавства колегія суддів зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/2115/23 про відкриття провадження у справі направлено на юридичну адресу Приватного підприємства "Редан-V" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, б. 46, кв. 83).

Відповідна копія судового рішення повернута на адресу суду 20.06.2023 з підстав "відсутності адресата за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на те, що процесуальні документи у справі було надіслано за адресою, яка є місцезнаходженням скаржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Господарським судом Харківської області, в повній мірі дотримано процесуальний обов`язок щодо належного направлення стороні копії судового рішення.

З приводу доводів апелянта щодо вимушеності переміщення до Вінницької міської територіальної громади (підтверджується довідкою від 25.03.2022 №529-5000498059), враховуючи активні бойові дії на території міста Харків, колегія суддів зазначає таке.

У даному випадку апелянтом помилково ототожнено свій процесуальний статус керівника та засновника Приватного підприємства "Редан-V" зі статусом фізичної особи, та пов`язаного з ним особливостями його реалізації.

За змістом положень статті 113 ГК України корпоративним приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Варто зазначити, що ГК України не зобов`язує засновників приватного підприємства брати участь в його трудовому житті; вони можуть працювати самі на заснованому ними підприємстві - бути пов`язаними трудовими відносинами з ним, так і використовувати найманих працівників.

У даному випадку апелянтом не доведено, що керівник та засновник Приватного підприємства "Редан-V" Рибалко С.М. є єдиним працівником на підприємстві.

Відтак, ним не доведено фактичну неможливість ведення підприємством своєї господарської діяльності за обставини знаходження керівника та засновника Приватного підприємства "Редан-V" Рибалка С.М. на території Вінницької міської територіальної громади.

Слід зазначити, що особа повинна самостійно організувати відносини з оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою тощо задля забезпечення отримання надісланої йому кореспонденції уповноваженою особою.

Правова позиція аналогічного змісту висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16, від 17.10. 2019 у справі № 420/5895/18.

Тобто, Приватне підприємство "Редан-V" повинно було здійснити дії щодо належної організації отримання поштової кореспонденції за адресою АДРЕСА_1 , або вчинити дії щодо перереєстрації місцезнаходження юридичної особи.

Також особа була наділена правом та можливістю відкриття абонентської скриньки для одержання адресом простих поштових відправлень, повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень за адресою місцезнаходження керівника та засновника Приватного підприємства "Редан-V".

Окрім цього, суд приймає до уваги, що відкриття провадження у даній справі відбулось 13.06.2023, тобто у період повного та належного функціонування державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств та установ, інфраструктури міста, зокрема і функціонування судової системи на території міста Харків, що виключає беззаперечність тверджень апелянта щодо неможливості перебування на території міста Харків.

Таким чином, несвоєчасне подання нових доказів на стадії апеляційної перегляду не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об`єктивний, істотний характер, відповідний пропуск стався внаслідок суб`єктивних обставин, а саме пасивних дій особи, як учасника процесу, а не об`єктивних та непереборних обставин, що унеможливили вчасне подання скарги.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для поновлення строку на подання нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку.

У зв`язку з чим колегія суддів відмовляє апелянтові у прийнятті даної документації на стадії апеляційного перегляду справи та розгляд спору здійснює без її врахування.

Зазначене свідчить про необгрунтованість доводів апелянта у відповідній частині.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надіслано відповідачу Претензію від 03.08.2022 за вих. № 99 про повернення сплаченої попередньої оплати 47940,00 грн, яка була перерахована на рахунок відповідача за неодержані від нього гідроциліндри.

Отже, у зв`язку з реалізацією покупцем його права на повернення попередньої оплати припиняється зобов`язання з поставки та виникає нове грошове зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу суми попередньої оплати в розмірі 47940,00 грн.

Частиною 2 статті 530 ЦК України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи також підтверджено, що строк виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати настав.

Суд зазначає, що в статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати.

Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (п.74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, від 30.10.2018 у справі №917/63/18.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази поставки відповідачем позивачу товару, визначеного договором поставки, суд першої інстанції дійшов законног висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 47940,00 грн.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Редан-V" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Редан-V" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2115/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман