Ухвала

від 30.05.2023 по справі 174/474/23

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 174/474/23

н/п 2/174/166/2023

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 травня 2023 року м.Вільногірськ

Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просить визнати незаконним та скасувати наказ № 01-08/10-23 від 10.03.2023 про її звільнення з роботи, поновити її на роботі на посаді фахівця із соціальної роботи відділення соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2023 року по день винесення рішення судом, з розрахунку 313,08 грн. за кожен календарний день вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, заява не відповідає вимогам п.п.3,9 ч.3 ст.175 ЦПК України, оскільки не містить зазначення ціни позову та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також,відповіднодоч.4ст.177ЦПКУкраїни,допозовноїзаяви додаютьсядокументи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи,щопідтверджуютьпідстави звільненнявідсплатисудового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У позовній заяві позивачка посилається, як на підставу звільнення її від сплати судового збору, на положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, звертаючись до суду з цим позовом, позивачкою фактично заявлено чотири позовні вимоги дві майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру. За позовну вимогу немайнового характеру щодо поновлення на роботі позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», однак, окрім цієї вимоги, позивачка просить визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення - дана вимога відноситься до вимог немайнового характеру та відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» має бути оплачена судовим збором у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 грн.

До того ж, позивачкою заявлено дві вимоги майнового характеру про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до Постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, за змістом приписів ст.ст.94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та ст.ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), в ухвалі Верховного суду від 22.07.2019 у справі № 488/769/17 (провадження № 61-12866ск19)

Таким чином, вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, також підлягають оплаті судовим збором, оскільки пільги, передбачені п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» на ці вимоги не поширюються, а для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті у частині цих вимог, позивачці слід визначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Також, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 вказаного Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 грн.

Відповідно доч.1ст.185ЦПК України,суддя,встановивши,що позовнузаяву подано без додержаннявимог,викладених устаттях 175і 177цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці час для усунення їїнедоліків.

Керуючись ст.ст.174-175,177, 185, 186, 258-260,353 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху, надавшипозивачці строк для усунення недоліків заявив розмірі 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо вимоги ухвали суду будуть виконані у встановлений судом строк, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвалаоскарженнюне підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана суддею 30.05.2023.

Суддя: підпис А.А. Борцова