Ухвала

від 30.05.2023 по справі 295/2185/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2185/23

Категорія 35

2-п/295/31/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого у справі за позовом Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків.

Зявник вказує на необхідність скасування заочного рішення суду та розгляд справи в порядку загального провадження на з`ясування всіх обставин.

Стороною подане клопотання про звільнення від сплати судового збору з врахуванням майнового стану. Відповідач зауважує, що його річний дохід за минулий рік склав 0 грн., а тому, на його думку, наявні підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

У своїй постанові від 04липня 2018року у справі №686/114/16-цВерховний суд зауважив,що положення статейЦПК Українита ЗаконуУкраїни «Просудовий збір»не містятьвизначеного (чіткого)переліку документів,які можнавважати такими,що підтверджуютьмайновий станособи.У кожномуконкретному випадкусуд встановлюєможливість особисплатити судовийзбір напідставі наданихнею доказівщодо їїмайнового стануза своїмвнутрішнім переконанням.Водночас підставидля відмовисуду уподібних клопотанняхмають бутиаргументовані.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зіст.8Закону України«Про судовийзбір» враховуючимайновий стансторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов:розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік.

Суми отриманих доходів згідно відомостей декларації, на які посилається відповідач на підтвердження матеріального становища, не можуть об`єктивно, в самостійному вигляді, вказувати на дійсний майновий стан та річний дохід особи, бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

У поданій заяві відповідач не зазначає, як саме він забезпечується побутово- необхідними умовами: харчуванням, одягом тощо.

Відповідач також не наводить даних про те, чи має він особисто на утриманні будь-яких осіб, чи перебувають у його користуванні транспортні засоби та за рахунок яких надходжень здійснюється утримання такого майна.

З огляду на вказані обставини, заява підлягає залишенню без руху як така, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 185 ЦПК України, згідно з якою до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням характеру заявленої вимоги, відповідач має сплатити судовий збір в сумі 536,80 грн.

Реквізити для сплати:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA738999980313131206000006831

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету:

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення посправі запозовом Акціонерноготовариства «Житомиробленерго»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провідшкодування збитків - залишити без руху.

Надати заявнику строк в десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для виправлення вказаних недоліків.

В разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається стороні.

Суддя: Д.М.Лєдньов