Рішення

від 29.05.2023 по справі 641/378/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

29.05.2023

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/378/22

Провадження № 2/553/1841/2023

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

24.01.2022 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Потерайло А.М. звернувся до Комінтернівського районного суду м.Харкова із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 11.06.2021 №72642, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з позивача заборгованості у розмірі 6622,80 грн та 650 грн плати за вчинення виконавчого напису та стягнути понесені судові витрати з відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представником позивача зазначено, що 11.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №72642 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості на загальну суму 7272,80 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянком І.А. винесено постанову ВП №68052775 від 05.01.2022 про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим написом. Вважає, що приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому з вказаних підстав просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який наразі продовжено.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м.Харкова, Комінтернівського районного суду м.Харкова та визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м.Полтави.

Відповідно до акту приймання-передавання справ від 14.09.2022 до Ленінського районного суду м.Полтави з Комінтернівського районного суду м.Харкова надійшла справа №641/378/22 за вказаним цивільним позовом ОСОБА_1 , яка на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Високих М.С.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.09.2022 вирішено питання про направлення вказаної справи за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 24.11.2022 ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 19.09.2022 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 29.12.2022 справу прийнято до свого провадження з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, позивач та його представник, а також представник відповідача та третя особа в судове засідання не прибули.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання з проханням проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача. Заявлені вимоги представником позивача підтримані у повному обсязі.

Відповідачем було надано письмовий відзив на позовну заяву в якому останній прохав відмовити у задоволенні позовних вимог, а також прохав відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

08.02.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній прохав позовні вимоги задовільнити у повному обсязі, а судові витрати покласти на відповідача.

У зв`язкуіз неприбуттямв судовезасідання всіхучасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського (Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №72642, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» за період з 30.01.2012 по 07.06.2021 заборгованість за кредитним договором №014/118646/3/0001 у загальній сумі 7272,80 грн (а.с. 17).

05.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Потерайлом А.М. відкрито виконавче провадження №68052775 з примусового виконання виконавчого напису № 72642 вчиненого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського (Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості в розмірі 7272,80 грн.

За загальними правилами ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 (провадження №14-278 гс18) та від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557 цс 19), зазначають на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (далі - Порядок №296/5).

Пунктом 19 ст.34 Закону №3425-XII визначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачена Главою 14 Закону №3425-XII та Главою 16 розділу ІІ Порядку.

За ст.87 Закону №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік №1172).

У ст.88 Закону №3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зазначені умови вчинення виконавчого напису також містяться і в пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку №1172. При цьому цей Перелік №1172 не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі №3425-XII та Порядку №296/5.

В подальшому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Цією постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" Переліку №1172 та доповнено його новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Дана постанова надала право нотаріусу вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Разом з тим, вказану постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Отже, чина редакція Переліку №1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Матеріали справи свідчать, що нотаріально посвідчений договір між сторонами не укладався.

Не зважаючи на відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору та те, що судовим рішенням 22.02.2017 були скасовані зміни до Переліку №1172 в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не є нотаріально посвідченим договором.

Прохаючи визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, представник позивача вказував на ту обставину, що останній вчинений нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом, а також наголосив на тому, що вимоги за виконавчим написом не є безспірними.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже з наданих представником позивача письмових доказів, судом встановлено, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представником позивача доведені обставини, на які він посилається як на підставу позову, уся сукупність зібраних по справі доказів підтверджує викладені в позовній заяві обставини, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Питання про судові витрати підлягає вирішенню у відповідності до положень ст.141 ЦПК України.

Згідно із ст.133 ЦПК України, судові витрати у справі складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до кола яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь позивача з ТОВ «Форвард Фінансів» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 992,40 грн понесені з оплатою судового збору за пред`явлення позову та 496,20 грн судових витрат сплачених за подання заяви про забезпечення позову, що є документально підтвердженими.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).

За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвокатаяк представникапідтверджуються довіреністюабо ордером,виданим відповіднодо ЗаконуУкраїни "Проадвокатуру іадвокатську діяльність".

Представництво у суді адвокат Потерайло А.М. здійснював на підставі ордеру про надання правової допомоги серії АХ №1086794 від 18.01.2022 за договором про надання правової допомоги №38 від 17.01.2022.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу суду надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №38 від 17.01.2022. відповідно до якого гонорар адвоката становить 8000 грн, копію рахунка на оплату адвокатських послуг №2001001 від 20.01.2022 на суму 8000 грн, копію акту наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги №38 від 21.01.2022, а також квитанцію №3СРЕ-М1РТ-ВЕ2В-Н9М2 від 22.01.2022 на суму 8000 грн.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Водночас,у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, якою врегульовано питання співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача в своєму відзиві на позовну заяву прохав у повному обсязі відмовти у задоволенні вимоги щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн, посилаючись на їх неспівмірність із заявленими позовними вимогами та на відсутність належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 8000 грн.

При цьому, посилаючись на не дотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, представником відповідача, на якого, з огляду на принцип змагальності, покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, не наведено жодних вагомих аргументів та не надано жодного доказу, що понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги не відповідають критеріям розумності, співмірності, реальності адвокатських витрат.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, з огляду на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку що на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Керуючись ст.ст.141, 263-265, 273-275, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського (Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк ОленоюВасилівною від 11.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №72642, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a> заборгованість у сумі 7272,80 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a> на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1488,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a>, адреса: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, код ЄДРПОУ 44328497;Треті особи:Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович, адреса: 61140, м. Харків, пров. Роз`їзний, 27, офіс 2.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих