Рішення

від 29.05.2023 по справі 730/331/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/331/23

Провадження № 2/730/107/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

з участю секретаря судового засідання Чернухи Н.О.,

представника позивача - адвоката Висіцької І.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - адвоката Смолія Б.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плиски-Агро» про стягнення заборгованості за Типовим договором оренди землі та розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ТОВ «Плиски-Агро», в якому просить:

1) стягнути з товариства на його користь заборгованість з орендної плати за Типовим договором оренди землі б/н від 01.04.2006 року у розмірі 14045,82 грн, з яких: 7345,04 грн - заборгованість з орендної плати; 6097,52 грн - сума індексації орендної плати; 603,26 грн пеня.

2) розірвати Типовий договір оренди землі б/н від 01.04.2006 р., зареєстрований у БРВ ЧРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.08.2006р. за №040684200516, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Плиски-Агро» щодо земельної ділянки площею 5,2230 га з кадастровим номером 7420886000:02:000:0774 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Плисківської сільської ради Ніжинського (раніше - Борзнянського) району Чернігівської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач всупереч умов п.п. 9-11 договору (з додатковими угодами) та вимог Закону України «Про оренду землі» за 2019-2022 роки: (1) систематично й безпідставно не доплачував (сплачував не в повному обсязі) йому орендну плату за користування земельною ділянкою площею 5,2230 га з кадастровим номером 7420886000:02:000:0774, а саме: без врахування чинної з 01.01.2019 р. загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (НГО) та (2) без застосування індексів інфляції. Ці порушення є систематичними й істотними, суттєво обмежують його законні права та інтереси, як орендодавця, правовими наслідками чого, в силу вимог ст.141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», є розірвання договору. Відповідну вимогу позивача про вирішення даного питання в позасудовому порядку товариство проігнорувало.

ІІ. Процесуальні дії у цивільній справі.

30.03.2023 року позовна заява надійшла на адресу суду.

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.

19.04.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ТОВ «Плиски-Агро» вважає, що своєчасно та в повному обсязі сплачувало ОСОБА_1 орендну плату, сумлінно виконуючи умови укладеного Типового договору оренди землі б/н від 01.04.2006р. та додаткових угод до нього, в зв`язку з чим у товариства перед позивачем відсутня систематична заборгованість з орендної плати за землю та немає жодних правових підстав для розірвання зазначеного договору. Набрання чинності з 01.01.2019 р. нової НГО не є обов`язком орендаря автоматично збільшити розмір виплати орендодавцю орендної плати за землю, а може слугувати лише підставою для внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору. Пункт 10 Типового договору оренди землі щодо обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції у взаємозв`язку з п.13 даного договору свідчить про відсутність у товариства обов`язку автоматично робити відповідні коригування орендної плати й потребує внесення змін до договору, однак, з вказаними пропозиціями щодо внесення змін до Типового договору оренди землі ОСОБА_1 до ТОВ «Плиски-Агро» не звертався.

Одночасно від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

27.04.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив де, фактично, наводяться доводи, аналогічні доводам у позовній заяві.

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі в розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі, судове засідання призначене на 11.05.2023 року.

05.05.2023 та 08.05.2023 року відповідно, від представників надійшли клопотання про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2023 року вказані клопотання задоволено частково: відмовлено в задоволенні клопотань в частині проведення судового засідання, призначеного на 11 травня 2023 року, через зайнятість майданчику для бронювання, задоволено клопотання в частині проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції.

В судове засідання, призначене на 11 травня 2023 року, сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 23.05.2023 року.

12.05.2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

23.05.2023 року судове засідання було відкладене у зв`язку із неявкою представника відповідача.

IІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у заявах по суті. Додатково ще зазначив, що не погоджується з тим, що відповідач умисно не отримав кореспонденцію від позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 01 квітня 2006 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Плиски-Агро» (орендар) було укладено Типовий договір оренди землі № б/н (далі - Договір), зареєстрований у БРВ ЧРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 серпня 2006 року за № 040684200516.

За умовами даного Договору ОСОБА_1 надав ТОВ «Плиски-Агро» у користування належну йому на підставі державного акту серії ЯА № 752719 земельну ділянку загальною площею 10,4460 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Плисківської сільської ради (п.п. 1, 2, 15, 16); НГО земельної ділянки становить 76800,00 грн (п.5); Договір укладено на 10 років (п.8); орендна плата становить 1,5 % - 1152,00 грн і в її розмір входить податок за землю (п.9); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10); орендна плата вноситься не пізніше 25 лютого наступного року (п.11); розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Додатковою угодою № б/н від 27 листопада 2012 року, зареєстрованою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, сторони внесли зміни до умов Договору, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:0774 площею 5,2230 га, зокрема, продовження строку дії Договору на 10 років, встановлення НГО земельної ділянки в 84310,83 грн та орендної плати в розмірі 3374,00 грн, що складає 4% від НГО земельної ділянки за один рік користування.

У додатковій угоді № 1 від 22 листопада 2017 року, зареєстрованій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, сторони погодили внесення ряду змін до умов Договору, зокрема, продовження строку дії Договору до 31 грудня 2033 року, встановлення НГО земельної ділянки в 126366,53 грн та орендної плати в розмірі 7,5% від НГО земельної ділянки за рік і на дату укладення угоди складає 9478,00 грн, справляння пені 0,01% від розміру заборгованості за кожний день прострочення невиплати орендної плати (до п.14).

Додатковою угодою № б/н від 03 вересня 2018 року, зареєстрованою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, сторони внесли зміни до умов Договору, зокрема, встановлення НГО земельної ділянки в 126366,53 грн та орендної плати в розмірі 9,0% від НГО земельної ділянки за рік, що на дату укладення угоди складає 11374,00 грн.

Умови вказаного договору та додаткових угод сторонами, фактично, не оскаржуються, зі змістом вказаних документів сторони погоджуються, заперечень з даного приводу немає.

Суть спору, на думку суду, зводиться до різного трактування певних пунктів договору між сторонами.

З урахуванням уточнюючих запитань суду, перед судом, фактично, на вирішення поставлено такі питання:

-з урахуванням умов договору, надати оцінку механізму обчислення орендної плати з урахуванням НГО, а саме: чи має орендна плата за договором «автоматично» перераховуватися через зміну НГО, чи зміна орендної плати можлива лише шляхом укладання додаткових угод;

-з урахуванням умов договору, надати оцінку механізму обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції, а саме: чи зобов`язаний відповідач сплачувати орендну плату щорічно з урахуванням індексів інфляції чи вказана умова сплати орендної можлива лише шляхом укладання додаткових угод;

-якщо судом буде встановлено порушення щодо перших двох питань, то чи є вони систематичними, що є підставою для розірвання договору.

Ураховуючи, перелік поставлених перед судом питань, суд буде дотримуватись цього ж поряду викладення своїх міркувань.

Що стосується механізму обчислення орендної плати з урахуванням НГО.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом положень ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст.ст. 6, 627 ЦК України визначено принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Водночас вимогами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти),визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 632 ЦК Україниціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі визначено об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1-3 статті 21 Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.Розмір, умови і строки внесенняорендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України).

Тлумачення цього пункту, а також статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, цесвободаукладання договору, вибору контрагента, виду договору,визначення умов договору.

Згідно зі статтею 30 Закону визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб,переглядається за згодою сторін.

Аналізуючи матеріали справи та враховуючи свободу договору як одну з загальних засад цивільного законодавства, суд погоджується з доводами відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зміни умов договору оренди землі шляхом збільшення розміру орендної плати, у зв`язку з їх недоведеністю.

Доводи представника позивача в судовому засіданні про те, що позивач неодноразово протягом 2019-2022 років звертався до відповідача з вимогою про зміну істотних умов договору в частині підвищення суми оренди, судом не беруться до уваги, оскільки, як пояснив представник позивача, такі звернення були лише усними, а тому перевірити їх судом неможливо. В частині виклику у судове засідання позивача для перевірки цих доводів безпосередньо у судовому засіданні, представник позивача зазначив, що в такому необхідності немає та взагалі категорично відмовився від виклику позивача в судове засідання.

Також, доводи представника позивача про «автоматичне» перерахування орендної плати у зв`язку із збільшенням НГО, на думку суду, є непереконливими.

Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Положеннями ст. 5 Закону та ст. 289.1 ПК України визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення податку та орендної плати за землю. Також, згідно зі ст. 289.2 ПК України величина коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель щороку розраховується Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік.

Системний аналіз положень ЦК України, ПК України, Законів України «Про оцінку земель», «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені нормативно-правові акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

А тому, з огляду на принцип свободи договору, зміна НГО земельної ділянки не призводить до автоматичної зміни умов договору оренди землі щодо розміру орендної плати, а може бути лише підставою для перегляду розміру орендної плати шляхом ініціювання однією з сторін правочину внесення відповідних змін до нього. Підтвердженням цьому є й та обставина, що, як у Договорі, так і в додаткових угодах до нього, сторони щоразу зазначали розмір НГО земельної ділянки, у відповідному процентному відношенні від якого обчислюється орендна плата з фіксацією її суми в абсолютному виразі. При цьому, автоматичне здійснення індексації НГО земельної ділянки не передбачено ані умовами первісної редакції Договору оренди, ані подальшими додатковими угодами, тоді як ОСОБА_1 до ТОВ «Плиски-Агро» з відповідною офертою не звертався.

Доводи представника позивача про численну практику ВС щодо того, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленостей сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни, судом відхиляються з огляду на таке.

На думку суду, з урахуванням змісту зазначених постанов ВС, вказані правовідносини не є релевантними щодо цієї справи.

Так, правовідносини, що склались між сторонами (в тому числі, постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року № 635/4233/19) не є аналогічними, зокрема, згідно усіх вказаних постанов ВС: нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, тобто спір вирішувався з приводу оренди землі, яка перебувала у комунальній та державній власності.

Аналогічна позиція й в численних роз`ясненнях податкових органів (наприклад, листи ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2495/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, ГУ ДФС у Хмельницькій обл. від 27.05.2019 р. № 2388/ІПК/22-01-1204-11), а саме: якщо прийнято рішення про нову нормативну грошовуоцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну платуза земельніділянки державної і комунальної власності, обчислену із застосовуванням нової нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).

Водночас,у данійсправі,земельна ділянканалежить особіна праві приватної власності.

Враховуючи принципи свободи договору, а також те, що подібні підходи до розуміння категорії договору є доволі традиційними та беруть свій початок ще з часів римського приватного права, суд не убачає підстав, в цій частині, для задоволення позову.

Таким чином, необґрунтованими є твердження представника позивача й про систематичну недоплату відповідачем орендної плати за землю через незастосування збільшеного розміру НГО, як підстави для розірвання Договору з окресленої підстави.

Що стосується оцінки механізму обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції

За змістом положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і своєчасно.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Дійсно, згідно із частиною другою статті 95 ЗК України, статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Проте, суд знову повторює, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.Розмір, умови і строки внесенняорендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У цій справі, сторони в силу принципу свободи договору та у відповідності до приписів ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в п.10 Договору погодили обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції й у додаткових угодах змін у цій частині не вносили.

Відтак, за умовами Договору ТОВ «Плиски-Агро» повинно було сплачувати ОСОБА_1 в строк до 25 лютого наступного року орендну плату з урахуванням індексів інфляції, які помісячно та порічно публікуються Державною службою статистики України та є у відкритому доступі.

На думку суду, посилання представника відповідача, що п.10 Договору у взаємозв`язку з п.13 Договору вказує на необхідність внесення сторонами відповідних змін у Договір, з пропозицією про які позивач до товариства не звертався, є помилковими та будуються на неправильному трактуванні умов договору.

Крім того, аналізуючи доводи сторін, суд безпосередньо звернувся до оригіналу типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.

Так, п. 10 вказаного Договору визначено так:

«Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації.

-------------------------------------

непотрібне закреслити)

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії».

Тобто, при передачі в оренду земель, які перебувають у приватній власності, обчислення орендної плати з урахуванням чи без урахування індексації віднесено до розсуду сторін договору та досягнення ними відповідної згоди.

У цій справі п. 10 Договору зазначено так: «Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції».

Таким чином, інше трактування даного пункту аніж те, що оплата здійснюється з урахуванням індексів інфляції, виключається.

Навіть якщо припустити неоднозначне трактування п.п. 10, 13 Договору у цій справі, на чому наполягає представник відповідача, то слід звернутися до доктрини тлумачення слів договору проти того, хто їх написав(verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem).

Витлумачити договір означає з`ясувати точне значення його умов, визначити його зміст. У такому контексті важливо, що договір, як і будь-який інший правочин, може містити волю і волевиявлення. І так само, як і в будь-якому іншому правочині, може трапитися, що в договорі воля кожної зі сторін (або обох сторін разом) у якомусь аспекті не збігається із обопільним волевиявленням. Інакше кажучи, може так статися, що одна сторона або обидві насправді мали на увазі дещо інше, аніж те, що випливає з тексту укладеного договору.

У цій справі, суд бере до уваги те, що сам договір готував відповідач (незважаючи на те, що він є типовим), а також те, що зміст договору в певній його частині не відповідає Типовому договору, оскільки в нього були внесені певні зміни. А тому, суд враховує доктрину contra proferentem, яка покликана захистити добросовісну сторону договору.

Конкретно у цій справі, суд погоджується з представником позивача, що суд вже звертав увагу ТОВ «Плиски-Агро» на аналогічні правовідносини у рішенні від 29 січня 2019 року в справі № 730/1612/18, констатуючи в порушення п. 10 Договору проведення товариством ОСОБА_1 за 2015-2017 роки орендної плати за землю без застосування індексів інфляції.

Натомість, ТОВ «Плиски-Агро» не зробило відповідних висновків й всупереч п. 10 Договору продовжило обчислення ОСОБА_1 орендної плати без урахування індексів інфляції, що підтверджується наданими сторонами розрахунками, платіжними документами (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, платіжних доручень, відомості на виплату грошей, виписки з банківського рахунку) та не оспорюється ними в судовому засіданні.

А тому, в цій частині, позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи, що перша позовна вимога щодо обчислення орендної плати з урахуванням НГО визнана судом необґрунтованою, тому розрахунки позивача щодо сплати інфляційних нарахувань підлягають уточненню.

Згідно довідки № 145 від 13.04.2023р. (а.с. 104) ТОВ «Плиски-Агро» протягом 2019-2022 років по оспорюваному Договору за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:0774 нараховувало та виплатило ОСОБА_1 орендну плату, виходячи з розміру 11374,00 грн, не коригуючи її відповідні індекси інфляції.

Водночас, за статистичними даними інфляція в Україні в розрізі по роках склала: за 2019 рік - 104,1%, за 2020 рік - 105,0%, за 2021 рік - 110,0%, за 2022 рік - 126,6%.

Тому, ТОВ «Плиски-Агро» за період 2019-2022 років не донарахувало ОСОБА_1 орендної плати за землю на суму 5197,91 грн, а саме:

- за 2019 рік: 11374,00 х 104,1% = 11840,33 11374,00 = 466,33 грн;

- за 2020 рік: 11374,00 х 105,0% = 11942,70 11374,00 = 568,70 грн;

- за 2021 рік: 11374,00 х 110,0% = 12511,40 11374,00 = 1137,40 грн;

- за 2022 рік: 11374,00 х 126,6% = 14399,48 11374,00 = 3025,48 грн.

Що стосується сплати пені

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зп.3ч.1ст.611ЦК Україниу разіпорушення зобов`язаннянастають правовінаслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема, сплата неустойки, різновидом якої є пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Зважаючи, що у п. 14 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 14.11.2017р. (а.с. 48) сторони погодили справляння пені в розмірі 0,01% від розміру заборгованості за кожний день прострочення невиплати орендної плати, а ТОВ «Плиски-Агро» за період 2019-2022 років вносило ОСОБА_1 орендну плату не в повному обсязі (без урахування індексів інфляції), що є неналежним виконанням зобов`язання, то позивач має право на отримання з відповідача зазначеної пені.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (запроваджено на всій території України з 12 березня 2020 року й триває по даний час). Таким чином, спеціальна позовна давність в один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України) у даному випадку не застосовується до вимоги про стягнення пені.

Також, враховуючи, що виникле грошове зобов`язання не ґрунтується на кредитних (позикових) правовідносинах, то стягнення пені в період дії в державі карантину та воєнного стану не суперечить положенням п.п.15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

А тому, ТОВ «Плиски-Агро» за період 2019-2022 років повинно сплатити ОСОБА_1 пеню за на загальну суму 86,91 грн, а саме:

- за 2019 р: 466,33 х 0,01% х 366 = 17,07 грн;

- за 2020 р: 568,70 х 0,01% х 365 = 20,76 грн;

- за 2021 р: 1137,40 х 0,01% х 365 = 41,52 грн;

- за 2022 р (по 22.03.2023р): 3025,48 х 0,01% х 25 = 7,56 грн.

Загальний розмір заборгованості ТОВ «Плиски-Агро» перед ОСОБА_1 з орендної плати за землю за Договором складає 5284,82 грн (5197,91 + 86,91).

Що стосується порушення умов договору, як підстави для його розірвання

За змістом положень ст.ст. 651, 653 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі розірвання договору в судовому порядку зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Зазначені норми ЦК України також узгоджуються з приписами ст.31 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України.

Водночас у п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два і більше випадків) несплати (сплати не в повному обсязі) орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Вказана позиція у повному обсязі відповідає судовій практиці касаційного суду.

Так, до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини 2статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категоріюзначну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору,відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1статті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до частини 4статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Плиски-Агро» ОСОБА_1 за період 2019-2022 років, з урахуванням рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29січня 2019 року в справі № 730/1612/18, систематично, не в повному обсязі виплачувало орендну плату за земельну ділянку площею 5,2230 га з кадастровим номером 7420886000:02:000:0774 на підставі укладеного Типового договору про оренду землі б/н від 01 квітня 2006 року (з урахуванням додаткових угод), що протягом тривалого періоду часу позбавляло позивача можливості отримати гарантовані Договором кошти за здану ним в оренду земельну ділянку, а тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розірвання вказаного Договору у зв`язку з істотним порушенням орендарем його умов, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Доводи представника відповідача про те, що позивач діє у незаконний спосіб, а також про те, що позивач більше не бажає бути стороною у договорі та хоче його розірвати з будь-яких підстав, для чого відшукує щонайменші можливості для цього, хоча таких підстав немає, не думку суду, не є переконливими, оскільки доказів такому не надано, а інші питання, які поставлені перед судом, ним вирішено вище у мотивувальній частині рішення.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відповідач не намагався уникнути отримання кореспонденції від позивача, а також, що неотримання кореспонденції відповідачем сталося через непорозуміння на пошті.

У цій частині суд погоджується з представником позивача, що така кореспонденція була направлена за адресою товариства, яка зазначена у реєстрі юридичних осіб, що відповідає належному повідомленню юридичної особи, та така позиція є сталою у судовій практиці.

Крім того, на запитання суду представник відповідача пояснив, що підприємство не вживало жодних заходів щодо з`ясування «непорозуміння» на пошті, а тому такі доводи, на думку суду, є лише припущенням, враховуючи ще й те, що з моменту отримання позову з додатками та до моменту ухвалення рішення судом пройшло майже да місяці, що є достатнім часом для оскарження дій пошти чи вжиття інших заходів.

IV. Інші питання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1477,55 грн (5284,82 : 14045,82 х 1073,60 = 403,95 (за вимогу про стягнення орендної плати за землю) + 1073,60 (за вимогу про розірвання договору оренди землі)).

Крім того, представниками сторін до закінчення розгляду справи (згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться) було зроблено заяви про намір у встановлений законом строк подати документи для відшкодування понесених по справі витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 11, 15, 16, 373, 525-531, 610-612, 627-629, 651-653, 792 ЦК України, ст.90, 93, 96, 124-126,141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плиски-Агро» про стягнення заборгованості за Типовим договором оренди землі та розірвання договору оренди землі задовольнити частково.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Плиски-Агро»на користь ОСОБА_1 заТиповим договороморенди землі№ б/нвід 01.04.2006р.заборгованість зорендної платиза 2019-2022роки врозмірі 5284,82грн,з яких:5197,91грн -сума індексаціївідповідно доіндексів інфляціїв Україні,86,91грн -сума пеніпо 22.03.2023р.(зцих сумпідлягають вирахуваннюпередбачені чиннимзаконодавством податкита збори).

Розірвати Типовий договір оренди землі № б/н, укладений 01 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плиски-Агро», зареєстрований у БРВ ЧРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 серпня 2006 року за № 040684200516, щодо земельної ділянки площею 5,2230 га з кадастровим номером 7420886000:02:000:0774 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Плисківської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТОВ «Плиски-Агро» на користь ОСОБА_1 1477,55 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2023 року.

Суддя Ріхтер В.В.