Постанова

від 30.05.2023 по справі 344/7193/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/7193/22

Провадження № 22-ц/4808/562/23

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судд Баркова В. М.

суддів: Девляшевського В. А.,

Луганської В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року в складі судді Атаманюка Б. М., ухвалене в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 27 лютого 2022 року, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжна 41» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання будинку,

ВСТАНОВИВ:

У червні2022року позивачОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Молодіжна 41» (далі ОСББ «Молодіжна 41») звернулось до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання будинку.

Позов мотивовано тим, що відповідно до Протоколу № 2 загальних зборів ОСББ «Молодіжна 41» від 04лютого 2021 року співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 прийнято рішення про перехід ОСББ «Молодіжна 41» на самообслуговування з лютого 2021 року та затверджено загальнообов`язкові внески для утримання будинку та прибудинкової території з лютого по грудень 2021 року у розмірі 4,204 грн./кв.м від загальної площі помешкання для власників житлових приміщень, а також створення резервного накопичувального фонду для ремонту покрівлі будинку у розмірі 40 грн. за 1 м від загальної площі помешкання співвласника. Вказаним протоколом зборів затверджено також і порядок сплати внесків, а саме: «порядок сплати за поточний місяць - термін сплати, до середини наступного календарного місяця». Протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Молодіжна 41» від 23 січня 2022 року співвласниками багатоквартирного будинку залишено без змін розмір внеску співвласників на утримання будинку на 2022 рік.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 10 грудня 2001 року є власником квартири АДРЕСА_2 .

Починаючи з лютого 2021 року відповідач не сплачує внески на утримання будинку і прибудинкової території. З метою досудового врегулювання спору, 25 березня 2022 року комісією ОСББ «Молодіжна 41» складено акт про несплату внесків відповідачем та запропоновано йому сплатити борг або укласти договір реструктуризації боргу. Однак, ОСОБА_1 не погасив заборгованість і не уклав запропонованого договору.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСББ «Молодіжна41» просило стягнути із відповідача заборгованість із внесків на утримання будинку за період з 01 травня 2022 року по 01 жовтня 2022 року у сумі 2 448,79 грн., та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ«Молодіжна 41» заборгованість із внесків на утримання будинку в сумі 2 448,79 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що він не укладав з ОСББ «Молодіжна41» договору на утримання будинку, йому не надано кошторис виконання робіт. Також вважає, що юридично ОСББ « Молодіжна 41» не існує.

Крім того, зазначає, що вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу місцевий суд не дослідив договір про надання правової допомоги щодо наявності домовленості про розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару та необґрунтовано стягнув з нього витрати на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Молодіжна 41» вказує, що оскаржуване рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року без змін. Також у відзиві ОСББ просить покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи категоріюсправи,ціну позовурозгляд справиздійснюється впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи таобговоривши доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першоїінстанції встановив,що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до протоколу №1 від 24 січня 2020 року установчих зборів будинку по АДРЕСА_1 співвласниками багатоквартирного будинку створено ОСББ «Молодіжна 41» (а.с. 12-14).

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ОСББ «Молодіжна 41» зареєстровано 18 листопада 2020 року (а.с. 11).

За змістом протоколу №2 загальних зборів ОСББ «Молодіжна 41» від 04 лютого 2021 року співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 прийнято рішення про перехід ОСББ «Молодіжна 41» на самообслуговування з лютого 2021 року та затверджено загальнообов`язкові внески для утримання будинку та прибудинкової території з лютого по грудень 2021 року у розмірі 4,204 грн/кв.м від загальної площі помешкання для власників житлових приміщень, а також створення резервного накопичувального фонду для ремонту покрівлі будинку у розмірі 40 грн за 1 м. від загальної площі помешкання співвласника. Вказаним протоколом зборів затверджено також і порядок сплати внесків (а.с. 6-8).

Протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Молодіжна 41» від 23 січня 2022 року співвласниками багатоквартирного будинку залишено без змін розмір внеску співвласників на утримання будинку на 2022 рік (а.с.3-5).

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з лютого 2021 року по квітень 2022 року ОСОБА_1 мав заборгованість із внесків на утримання будинку в сумі 4072,59 грн. (а.с.10).

Згідно з протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Молодіжна 41» від 29 травня 2022 року співвласниками багатоквартирного будинку прийнято рішення про здійснення термінового капітального ремонту холодного водопостачання у підвальному приміщенні будинку, внаслідок чого затвердили внески на капітальний ремонт з кожної квартири по 1700 грн., які необхідно було сплатити протягом місяця та по 70 грн. з кожної квартири на вивіз сміття з підвального приміщення (а.с. 52-53).

За змістом розрахунку заборгованості за період з травня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_1 у червні 2022 року сплатив 1700,00 грн., у серпні 2022 року 2 465,70 грн. Залишок боргу відповідача станом на 01 жовтня 2022 року складає 2448,79 грн. (а.с. 54).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як власник приміщення у будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язаний здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна. Однак, ОСОБА_1 свій обов`язоку повномуобсязі невиконував, в результаті чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

За положеннями частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до статті 1 цього Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною четвертою статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як правильно встановив місцевий суд, 24 січня 2020 року установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 створено ОСББ «Молодіжна41».

18листопада 2020року проведенадержавна реєстрація ОСББ «Молодіжна 41», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо не існування ОСББ «Молодіжна 41» не заслуговують на увагу.

У силу статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» обов`язки співвласників багатоквартирного будинку включають забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечення технічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

За змістом статей 15, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Статтею 20 цього Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі статтею 22 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі в редакції закону, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою послугою, яка належить до житлово-комунальних послуг належать, і включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із статтею 9 цього закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що співвласник в силу закону зобов`язаний сплачувати затверджені рішенням загальних зборів ОСББ внески і платежі на утримання спільного майна.

Згідно з розрахунком позивача станом на 01 жовтня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати внесків на утримання складає 2448,79 грн.

Відповідачем факт несплати вказаних сум та розрахунок заборгованості не оспорювався.

За таких обставин, встановивши факт невиконання ОСОБА_1 як співвласником багатоквартирного будинку своїх обов`язків щодо сплати визначених ОСББ внесків та платежів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що він не укладав з позивачем будь-яких договорів, не впливають на законність рішення суду, оскільки обов`язок сплачувати визначені загальними зборами ОСББ платежі за надані послуги випливає з вимог закону. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Не може бути підставою для звільнення від оплати за надані послуги і скрутне матеріальне становище відповідача.

Не спроможними є і посилання в апеляційній скарзі про неправильність висновку щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

За приписами частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За правилами частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постановах Верховного Суду від 3 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 3 березня 2021 року у справі № 640/18964/17 (провадження № 61-9690св20) звернуто увагу на те, що при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСББ «Молодіжна 41» та адвокат Ткачишин С. М. уклали договір про надання правничої допомоги від 09 травня 2022 року, предметом якого є надання правничої допомоги щодо складання заяви про стягнення внесків на утримання будинку, представництва інтересів у судах першої, апеляційної інстанціях, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з питань, що стосуються чи можуть стосуватися прав чи обов`язків клієнта у справі про стягнення внесків на утримання будинку (боржник ОСОБА_1 ) (а.с.35-37) .

Відповідно до пункту 3.1 договору за послуги, згідно цього договору, клієнт сплачує гонорар за складання позовної заяви та представництво у суді першої інстанції 3000 грн.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи, щодо відсутності в договорах про надання правової допомоги розміру таких витрат.

Доводів щодо неспівмірності витрат із складністю справи, ціною позову, тощо апеляційна скарга не містить.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Молодіжна 41» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

На підтвердження понесення витрат під час апеляційного перегляду справи позивач надав до суду договір про надання правової допомоги від 12 квітня 2022 року, укладений з адвокатом Ткачишин С. М., акт наданих послуг №1 від 12 червня 2021 року, згідно з яким адвокатом надано послугу зі складення відзиву на апеляційну скаргу та платіжну інструкцію №206 від 12 квітня 223 року про сплату на користь адвоката Ткачишин С. М. суму 3 000 грн.

Враховуючи загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, з підстав їх неспівмірності, колегія суддів вважає наявними підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Молодіжна 41» 3 000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківськогоміського судувід 21лютого 2023року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжна 41» 3 000 (три тисячі) гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 30 травня 2023 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

В. М. Луганська