Ухвала

від 24.05.2023 по справі 552/1573/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1573/23 Номер провадження 11-сс/814/591/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем : ОСОБА_5 ,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Полтава апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власників майна ТОВ «ПРО-КОРМ», ПП «Коровай» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 про арешт майна,-

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленіслідчим суддеюсуду першоїінстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 клопотання старшого детектива відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_7 про арешт майна задоволено.

Накладено арештна майно,виявлене тавилучене 04.04.2023в ходіпроведення обшукунежитлових приміщень,які використовувалисяТОВ «Про-Корм»(кодЄДРПОУ 43077527),за адресою:м.Кременчук,вул.Профспілкова,буд.1,а саме:документи фінансово-господарськоїдіяльності ТОВ«Про-Корм»,які знаходятьсяв червонійпапці знаписом «Накладніна придбанняТОВ «Про-Корм»01.01.2023р.;порожні упаковкиТМ «Мурка»в кількості521шт.;станок дляпрошитгя;станок дляфасування кормів«Дискрот-46»;станок дляпаяння поліетиленуАско УкремМЕ-81125ААС 220В;документи фінансово-господарськоїдіяльності ТОВ«Про-Корм»,які знаходятьсяв 45картонних коробках;гігієнічний наповнювачдля домашніхтварин фракція0,8-1,5мм вкількості 1шт.вагою 5кг ТМ«Мурка»;гігієнічний наповнювачдля домашніхтварин фракція1,5-2,5мм вкількості 1шт.вагою 5кг ТМ«Мурка»;гігієнічний наповнювачдля домашніхтварин фракція2,5-5,0мм вкількості 1шт.вагою 5кг ТМ«Мурка»;сухий кормдля котів ТМ «Мяу» в кількості 2 шт. в поліетиленовому мішку вагою 14 кг; сухий корм для котів ТМ

«Мяу» в кількості 1 шт. в поліетиленовому пакеті вагою 11 кг.

Визначено місцем зберігання вищевказаних вилучених документів Територіальне управління БЕБ у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова буд. 47, відповідальним визначити старшого детектива групи детективів, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя вказав , що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

У принесеній апеляції адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах власників майна ТОВ «ПРО-КОРМ», ПП «Коровай» просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову , якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива про арешт майна.

На переконання принесеної апеляції апелянт вказує , що ухвала постановлена з процесуальними порушеннями , оскільки з даним клопотанням звернувся детектив , а не прокурор , що суперечить положенням ст. 64-2 КПК України , оскільки у випадку звернення з клопотанням про арешт майна третьої особи , суб`єктом такого звернення повинен бути виключно прокурор.

Зазначає , що відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні підозра жодній особі не повідомлена.

Також адвокат вказує , що детективом не було забезпечено участь представника ПП «Коровай» при проведенні обшуку , порушено вимоги Інструкції щодо порядку опечатування майна , а отже докази , забуті в результаті такого обшуку повинні бути визнані недопустимим.

Адвокат вважає , що орган досудового розслідування в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин , на які послався у клопотанні.

Крім того , ініціатор апеляції стверджує , що надані органом досудового розслідування матеріали , з урахуванням відомостей , які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні , не доводять , що вилучене під час обшуку майно є засобами та предметами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України , предметом якого можуть бути грошові кошти , які підлягають сплаті як податки і збори .

Позиція учасників судового розгляду в апеляційному суді

В судове засідання сторони не з`явилися , попередньо надавши суду заяви про розгляд провадження без їхньої участі , представник власників майна апеляційні скарги підтримала та просила задовольнити з наведених в них підстав. Прокурор просив відмовити у задоволені апеляцій.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали за клопотанням та матеріали кримінального провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що слідчий суддя зазначених приписів кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку , позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого , засудженого , третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову , стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди , можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження , псування , зникнення , втрати , знищення , використання , перетворення, пересування , передачі , відчуження.

Згідно положень частини другої цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення :1. збереження речових доказів ; 2.спеціальної конфіскації ; 3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4. відшкодування шкоди , завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про арешт майна , в порядку статей 170-173 КПК України , для прийняття законного та обґрунтованого рішення , слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини , які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів , детективами ТУ БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023170000000003 від 17.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, досудовим розслідуванням в якому встановлено, що за попередньою змовою групою осіб з використанням суб`єктів господарської діяльності в період 2019-2022 років шляхом придбання сировини - бентонітових та палигорськітових глин, в тому числі за готівку та подальшої переробки на виробничих потужностях ТОВ «Світловодський завод адсорбентів» (код 32991980), приховуючи фактичні обсяги виробництва та реалізації адсорбентної продукції через реквізити підприємств, що перебувають на обліку у Кременчуцькій ДШ ГУ ДПС у Полтавській області -1111 «Коровай» код 32738441 та ТОВ «Про-Корм» (код 43077527) вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 4 994 227,16 грн., що призвело до ненадходження коштів до бюджету у значних розмірах.

Згідно з матеріалами клопотання , до вказаної групи осіб належать громадяни з наступним розподілом ролей, а саме: організатор ОСОБА_8 ; співорганізатор ОСОБА_9 ; виконавець ОСОБА_10 ; співучасник ОСОБА_11 ; співучасник ОСОБА_12 .

Ініціатор клопотання вказував, що задокументовано наступну схему ухилення від сплати податків: власники компанії «Світловодський завод адсорбентів», маючи складські та виробничі приміщення здійснюють придбання, фасування та подальшу реалізацію товару (гігієнічний наповнювач) кінцевому споживачу: громадянам або фізичним особам підприємцям (не платникам ПДВ) за готівку. Документальне оформлення реалізації товару (гігієнічний наповнювач) здійснюється через компанії «Про-Корм» та «Коровай», для подальшої реалізації такого товару за готівкові кошти або з використанням особистих карткових рахунків, при цьому дані операції в податковому та бухгалтерському обліках жодним чином не обліковуються. В свою чергу підприємства отримують залишки податкового ліміту з ПДВ та не обліковану готівку.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді були проведенні обшуки нежитлових приміщень ТОВ «Про-Корм» та саме на виявлені та вилучені під час нього речі і предмети слідчий просив накласти арешт.

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вказані речі і предмети , детектив вказав , що вони відповідають критерію речового доказу.

Слідчий суддя перевіривши доводи клопотання погодився із ним та наклав арешт.

Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Натомість доводи апеляційних скарг адвоката в інтересах власників майна , колегія суддів вважає необґрунтованими.

Аналізуючи доводи апеляційних скарг колегія суддів виходить із такого.

Із змісту клопотання вбачається , що підставою для накладення арешту на вилучений під час обшуку речі і документи , слідчий визначив , що вони є речовими доказами у кримінальному провадженні і відповідають критеріям , передбаченим ст.98 КПК України.

Слідчий суддя , розглядаючи клопотання , у повній мірі оцінив вказану у клопотанні підставу щодо накладення арешту на вилучені під обшуку речі і предмети, з`ясував можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні , а також усі інші обставини , які передбачають підстави для арешту або відмови у задоволенні клопотання та прийняв обґрунтоване рішення про задоволення клопотання та накладення арешту.

Колегія суддів , аналізуючи висновок слідчого судді , що викладений в ухвалі , вважає , що підстави для накладення арешту , які зазначені у клопотанні та які враховані слідчим суддею, у повній мірі узгоджуються із приписами КПК та предметом доказування у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки речі відповідають критеріям , передбаченим ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 212 КК України.

Доводи апеляційних скарг представника власників майна , колегія суддів вважає непереконливими.

Співставляючи речі , на які накладено арешт з предметом доказування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 212 КК України, колегія суддів погоджується з необхідністю накладення арешт.

Так , за матеріалами клопотання групою осіб, через підконтрольні підприємства впроваджено схему з реалізації товарів (гігієнічний наповнювач) суб`єктам господарювання - фізичним особам-підприємцям за готівковий рахунок без документального оформлення та декларування. За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР.

А відтак , предмети , які вилучені під час обшуку підприємства ТОВ «ПРО-КОРМ» , ПП «Каравай» - документи фінансово господарські діяльності , речі , які стосуються виготовлення гігієнічних наповнювачів , кормів для домашніх тварин та саме ці гігієнічні наповнювачі , корми , на переконанням колегії суддів і є предметом злочину та відповідають критерію речового доказу , оскільки відомості в ЄРДР внесено саме за фактом ухилення від сплати податків за здійснення підприємницької діяльності саме з виготовлення цієї продукції.

Тому доводи апеляцій про те , що предметом злочину у даному провадженні можуть бути виключно гроші , є вочевидь неправильними.

При цьому колегія суддів наголошує , що стадія досудового розслідування полягає у діяльності слідчого, прокурора щодо збирання, перевірки й оцінки доказів, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення у справі, викривається і притягується як обвинувачений особа, що скоїла злочин, застосовуються заходи з забезпечення кримінального провадження.

З метою підтвердження чи спростування обставин щодо ухилення від сплати податків необхідне проведення ряду подальших слідчих ( розшукових ) дій , зокрема проведення експертних досліджень господарсько-фінансової документації , а аналіз та проведення експертизи вилученої продукції , наддасть можливість встановити реальні обсяги виробництва та реалізації продукції підприємств.

Не вважає колегія суддів обґрунтованими доводи апеляцій про те , що з клопотанням про арешт майна третьої особи повинен звертатися виключно прокурор.

Питання щодо правового регулювання такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна , унормовано главою 17 КПК України.

Відповідно дост.171КПК України,яка міститьсяв ційглаві , з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Жодних обмежень , щодо звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна слідчим ( детективом) положення вказаного розділу не містять.

Посилання апелянтів на положення ст. 64-2 КПК України , згідно з якими третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна , не можуть переважати над положеннями ст. 171 КПК України , яка є спеціальною нормою і урегульовує порядок звернення з клопотанням про арешт майна, в тому числі визначає суб`єктів звернення з цим клопотанням.

У той же час, ст.64-2 КПК України є нормою-дефінцією, яка визначає лише права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та її завданням не є встановлення диференційованого порядку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно в порівнянні з приписами названої вище ч.1 ст.171 КПК України.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг , що клопотання про арешт майна подане неуповноваженою особою, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді в цій частині, на увагу не заслуговують.

Посилання адвоката на порушення порядку проведення обшуку , вимог Інструкції щодо порядку опечатування майна та в результаті , недопустимість доказів, отриманих в результаті цієї слідчої дії , не впливають на правильність висновків слідчого судді з таких підстав.

В контексті оцінки вказаного доводу адвоката слід зазначити , що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті , зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості .

Щодо доводів про незаконність проведення обшуку , слід наголосити , що згідно з положеннями ст.236 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннямистатті 50цього Кодексу.

Як вбачається з копії протоколу обшуку від 04 квітня 2023 року , він був проведений за участю адвоката ОСОБА_13 , заступника директора ТОВ « Про корм» ОСОБА_14 .

Проаналізувавши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження , надані на запит апеляційного суду , колегією суддів не встановлено будь-яких порушень процесуального законодавства та підзаконних нормативних актів в частині порушення порядку збереження вилучених під час обшуку речей і предметів.

При цьому , колегія судів повторно наголошує , що в даному випадку суд апеляційної інстанції не повноважний давати оцінку законності проведеним в даному провадженні слідчих ( розшукових ) дій і допустимості отриманих в результаті їх проведення доказів.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків слідчого судді.

Підстав вважати застосовані заходи забезпечення кримінального провадження такими , що не відповідають потребам досудового розслідування , як про це йдеться в апеляціях , колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень вимог КПК України , які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді , не вбачається.

З урахуванням викладеного , колегія суддів вважає , що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону , слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини , з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін , а апеляційні скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.406, 420,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах власників майна ТОВ «ПРО-КОРМ», ПП «Коровай» залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 про арешт майна - без змін;

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .