Ухвала

від 24.05.2023 по справі 552/1573/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1573/23 Номер провадження 11-сс/814/590/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем : ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 , ПП «Коровай», адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ "Про-Корм" на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 про арешт майна,-

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленіслідчим суддеюсуду першоїінстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 клопотання старшого детектива відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 про арешт майна задоволено.

Клопотання старшого детектива відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 про арешт майна задовольнити.

Накладено арешт на майно, виявлене та вилучене 04.04.2023 в ході проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківська карта «ГТУМБ» № НОМЕР_1 ; 9 мм набої в кількості 7 шт.; мобільний телефон Nokia 001EA3FA9272; мобільний телефон Nokia НОМЕР_2 ; мобільний телефон Sigma ІМЕІ НОМЕР_3 ; мобільний телефон Nokia s/n НОМЕР_4 ; мобільний телефон IPhone

13 mini ІМЕІ НОМЕР_5 ; мобільний телефон IPhone 13 mini ІМЕІ НОМЕР_6 ; флеш- накопичувач білого кольору Transcend; чорнові записи; пристрій схожий на вогнепальну зброю,який містить напис «ММГ ППШ «1942», ОП 964; пристрій схожий на вогнепальну зброю з написом «И 3833 Форт-12Р»; набої з маркуванням «мм 9 PAKNALL G.F.L» в кількості 7 шт.; набої з маркуванням «Терен-3 9мм РА`в кількості 1 шт. блокноти з чорновими записами в кількості 12 шт.; системний блок чорного кольору; грошові кошти в сумі 1 634 973 грн.; системний блок GTLчорного кольору; безперебійник білого кольору APC 4В1047Р15174; документи фінансово- господарської діяльності ТОВ «Про-Корм», ПП «Коровай», ТОВ «Світловодський завод адсорбентів», ТОВ «Кетбент» на 273 арк.

Визначено місцем зберігання вищевказаних речей та документів Територіальне управління БЕБ у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова буд. 47, відповідальним визначити старшого детектива групи детективів, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя вказав , що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

У принесеній апеляції адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 та ТОВ ПП «Коровай» , адвокат ОСОБА_8 в інтересах ТОВ ""Про-Корм" просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову , якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива про арешт майна.

На переконання принесеної апеляції апелянти вказують , що ухвала постановлена з процесуальними порушеннями , оскільки з даним клопотанням звернувся детектив , а не прокурор , що суперечить положенням ст. 64-2 КПК України , оскільки у випадку звернення з клопотанням про арешт майна третьої особи , суб`єктом такого звернення повинен бути виключно прокурор.

Зазначають , що відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні підозра жодній особі не повідомлена.

Також адвокати вказують , що як вбачається з наданих матеріалів, детектив, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Клопотання сторони обвинувачення щодо арешту вказаного майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки зазначені в клопотанні детектива підстава та мета, не відповідають дійсним обставинам справи.

В матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що вказане в клопотанні майно відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У клопотанні про арешт майна детектив формально посилається на те, що такий арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні, проте вищезазначені предмети, на які просив накласти арешт детектив, навіть не визнані речовими доказами постановою детектива від 05.04.2023 р.

Тобто, правова підстава, передбачена ч. З ст. 170 КПК України, на наявність якої посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні, відсутня, внаслідок чого у задоволенні клопотання детектива слід відмовити через його необґрунтованість.

Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 не погоджується з даними твердженнями слідчого судді , що вилучення особистого майна ОСОБА_7 буде сприяти виконанню завдань кримінального провадження.

Вказує , що належність грошових коштів ОСОБА_7 підтверджується багатьма доказами (довідками з Пенсійного фонду України, з банків, з місця роботи тощо), а накладення арешту на дані кошти (1 634 973 грн.) надзвичайно сильно позначається на інтересах ОСОБА_7 , оскільки ці кошти необхідні для його лікування, адже ОСОБА_7 має хворобу Крона і вимушений проходити дороговартісне лікування у Клініці Мюнхена (копії листів з клініки та копії чеків про оплату лікування містяться в матеріалах справи).

Також , апелянти стверджують, що стороною обвинувачення у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є збереження речових доказів.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно, зокрема грошові кошти, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України з наданих матеріалів не вбачається.

Крім того, детективом не доведено, що вилучені грошові кошти мають безпосереднє відношення до фінансово-господарських операцій, перевірка яких проводиться в ході здійснення досудового розслідування.

На переконання вимог також вказують , що враховуючи те, що вказані грошові кошти навіть не визнані у встановленому порядку органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні та наявність доказів, які підтверджують законність походження та належність грошових коштів ОСОБА_7 , у слідчого судді не було підстав задовольняти клопотання детектива.

Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, детектив, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Також , апелянти в стверджують , що детективом не було забезпечено участь представника ПП «Коровай» при проведенні обшуку , порушено вимоги Інструкції щодо порядку опечатування майна , а отже докази , забуті в результаті такого обшуку повинні бути визнані недопустимим.

Адвокати вважають , що орган досудового розслідування в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин , на які послався у клопотанні.

Крім того , ініціатори апеляції стверджують , що надані органом досудового розслідування матеріали , з урахуванням відомостей , які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні , не доводять , що вилучене під час обшуку майно є засобами та предметами вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України , предметом якого можуть бути грошові кошти , які підлягають сплаті як податки і збори .

Позиція учасників судового розгляду в апеляційному суді

В судове засідання сторони не з`явися , попередньо надавши суду заяви про розгляд провадження без їхньої участі , представники власників майна апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити з наведених в них підстав. Прокурор просив відмовити у задоволені апеляцій.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали за клопотанням та матеріали кримінального провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що слідчий суддя зазначених приписів кримінального процесуального закону дотримався частково.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку , позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого , засудженого , третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову , стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди , можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження , псування , зникнення , втрати , знищення , використання , перетворення, пересування , передачі , відчуження.

Згідно положень частини другої цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення :1. збереження речових доказів ; 2.спеціальної конфіскації ; 3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4. відшкодування шкоди , завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про арешт майна , в порядку статей 170-173 КПК України , для прийняття законного та обґрунтованого рішення , слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини , які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів , детективами ТУ БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023170000000003 від 17.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, досудовим розслідуванням в якому встановлено, що за попередньою змовою групою осіб з використанням суб`єктів господарської діяльності в період 2019-2022 років шляхом придбання сировини - бентонітових та палигорськітових глин, в тому числі за готівку та подальшої переробки на виробничих потужностях ТОВ «Світловодський завод адсорбентів» (код 32991980), приховуючи фактичні обсяги виробництва та реалізації адсорбентної продукції через реквізити підприємств, що перебувають на обліку у Кременчуцькій ДШ ГУ ДПС у Полтавській області -1111 «Коровай» код 32738441 та ТОВ «Про-Корм» (код 43077527) вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 4 994 227,16 грн., що призвело до ненадходження коштів до бюджету у значних розмірах.

Згідно з матеріалами клопотання , до вказаної групи осіб належать громадяни з наступним розподілом ролей, а саме: організатор ОСОБА_10 ; співорганізатор ОСОБА_11 ; виконавець ОСОБА_12 ; співучасник ОСОБА_7 ; співучасник ОСОБА_13 .

Ініціатор клопотання вказував, що задокументовано наступну схему ухилення від сплати податків: власники компанії «Світловодський завод адсорбентів», маючи складські та виробничі приміщення здійснюють придбання, фасування та подальшу реалізацію товару (гігієнічний наповнювач) кінцевому споживачу: громадянам або фізичним особам підприємцям (не платникам ПДВ) за готівку. Документальне оформлення реалізації товару (гігієнічний наповнювач) здійснюється через компанії «Про-Корм» та «Коровай», для подальшої реалізації такого товару за готівкові кошти або з використанням особистих карткових рахунків, при цьому дані операції в податковому та бухгалтерському обліках жодним чином не обліковуються. В свою чергу підприємства отримують залишки податкового ліміту з ПДВ та не обліковану готівку.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді були проведенні обшуки нежитлових приміщень ТОВ «Про-Корм» та саме на виявлені та вилучені під час нього речі і предмети слідчий просив накласти арешт.

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вказані речі і предмети , детектив вказав , що вони відповідають критерію речового доказу.

Слідчий суддя перевіривши доводи клопотання погодився із ним та наклав арешт.

Із вказаним висновком слідчого судді колегія суддів погоджується частково.

Натомість доводи апеляційних скарг адвоката в інтересах власників майна ПП «Коровай» та адвоката в інтересах власника майна ТОВ ""ПРО - КОРМ , колегія суддів вважає необґрунтованими , а доводи апеляції в інтересах власника майна ОСОБА_7 - частково слушними.

Аналізуючи доводи апеляційних скарг колегія суддів виходить із такого.

Із змісту клопотання вбачається , що підставою для накладення арешту на вилучений під час обшуку речі і документи , слідчий визначив , що вони є речовими доказами у кримінальному провадженні і відповідають критеріям , передбаченим ст.98 КПК України.

Слідчий суддя , розглядаючи клопотання , у повній мірі оцінив вказану у клопотанні підставу щодо накладення арешту на вилучені під обшуку речі і предмети, з`ясував можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні , а також усі інші обставини , які передбачають підстави для арешту або відмови у задоволенні клопотання та прийняв обґрунтоване рішення про задоволення клопотання та накладення арешту.

Колегія суддів , аналізуючи висновок слідчого судді , що викладений в ухвалі , вважає , що підстави для накладення арешту , які зазначені у клопотанні та які враховані слідчим суддею, у повній мірі узгоджуються із приписами КПК та предметом доказування у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки речі відповідають критеріям , передбаченим ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 212 КК України.

Доводи апеляційних скарг представників власників майна , колегія суддів вважає непереконливими.

Співставляючи речі , на які накладено арешт з предметом доказування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 212 КК України, колегія суддів погоджується з необхідністю накладення арешт.

Так , за матеріалами клопотання групою осіб, через підконтрольні підприємства впроваджено схему з реалізації товарів (гігієнічний наповнювач) суб`єктам господарювання - фізичним особам-підприємцям за готівковий рахунок без документального оформлення та декларування. За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР.

А відтак , предмети , які вилучені під час обшуку підприємства ТОВ «ПРО-КОРМ» , ПП «Каравай» - документи фінансово господарські діяльності , речі , які стосуються виготовлення гігієнічних наповнювачів , кормів для домашніх тварин та саме ці гігієнічні наповнювачі , корми , на переконанням колегії суддів і є предметом злочину та відповідають критерію речового доказу , оскільки відомості в ЄРДР внесено саме за фактом ухилення від сплати податків за здійснення підприємницької діяльності саме з виготовлення цієї продукції.

Тому доводи апеляції адвоката про те , що предметом злочину у даному провадженні можуть бути виключно гроші , є вочевидь неправильними.

При цьому колегія суддів наголошує , що стадія досудового розслідування полягає у діяльності слідчого, прокурора щодо збирання, перевірки й оцінки доказів, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення у справі, викривається і притягується як обвинувачений особа, що скоїла злочин, застосовуються заходи з забезпечення кримінального провадження.

З метою підтвердження чи спростування обставин щодо ухилення від сплати податків необхідне проведення ряду подальших слідчих ( розшукових ) дій , зокрема проведення експертних досліджень господарсько-фінансової документації , а аналіз та проведення експертизи вилученої продукції , наддасть можливість встановити реальні обсяги виробництва та реалізації продукції підприємств.

Не вважає колегія суддів обґрунтованими доводи апеляцій про те , що з клопотанням про арешт майна третьої особи повинен звертатися виключно прокурор.

Питання щодо правового регулювання такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна , унормовано главою 17 КПК України.

Відповідно дост.171КПК України,яка міститьсяв ційглаві , з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Жодних обмежень , щодо звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна слідчим ( детективом) положення вказаного розділу не містять.

Посилання апелянтів на положення ст. 64-2 КПК України , згідно з якими третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна , не можуть переважати над положеннями ст. 171 КПК України , яка є спеціальною нормою і урегульовує порядок звернення з клопотанням про арешт майна, в тому числі визначає суб`єктів звернення з цим клопотанням.

У той же час, ст.64-2 КПК України є нормою-дефінцією, яка визначає лише права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та її завданням не є встановлення диференційованого порядку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно в порівнянні з приписами названої вище ч.1 ст.171 КПК України.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг , що клопотання про арешт майна подане неуповноваженою особою, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді в цій частині, на увагу не заслуговують.

Посилання адвокатів на порушення порядку проведення обшуку , вимог Інструкції щодо порядку опечатування майна та в результаті , недопустимість доказів, отриманих в результаті цієї слідчої дії , не впливають на правильність висновків слідчого судді з таких підстав.

В контексті оцінки вказаних доводів адвокатів слід зазначити , що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті , зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості .

Разом з тим, на переконання колегії суддів, обсяг цих доказів достатньо переконливо вказує на існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

А тому доводи апеляцій про те , що клопотання детектива є необґрунтоване в розумінні ст. 132 КПК України , колегія суддів розцінює як неспроможні.

Посилання адвокатів на порушення порядку проведення обшуку , вимог Інструкції щодо порядку опечатування майна та в результаті , недопустимість доказів, отриманих в результаті цієї слідчої дії , не впливають на правильність висновків слідчого судді з таких підстав.

Щодо доводів про незаконність проведення обшуку , слід наголосити , що згідно з положеннями ст.236 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннямистатті 50цього Кодексу.

Як вбачається з копії протоколу обшуку від 04 квітня 2023 року , він був проведений за участю адвоката ОСОБА_6 , заступника директора ТОВ « Про корм» ОСОБА_14 .

Проаналізувавши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження , надані на запит апеляційного суду , колегією суддів не встановлено будь-яких порушень процесуального законодавства та підзаконних нормативних актів в частині порушення порядку збереження вилучених під час обшуку речей і предметів.

При цьому , колегія судів повторно наголошує , що в даному випадку колегія суддів не повноважна давати оцінку законності проведеним в даному провадженні слідчих ( розшукових ) дій і допустимості доказів.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційних скарг адвокатів в інтересах представника власника майна ПП «Кровай» та ТОВ "ПРО -КОРМ" не спростовують висновків слідчого судді.

Разом з тим , доводи апеляції в інтересах власника майна ОСОБА_7 колегія суддів вважає частково обґрунтованими.

Не виникає у колегії суддів сумнівів щодо правильності накладення арешту на грошові кошти .

Так , згідно з фабули витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань , суб`єкти господарювання шляхом придбання сировини , в тому числі за готівку та подальшої переробки на виробничих потужностях ТОВ «Світловодський завод адсорбентів» приховуючи фактичні обсяги виробництва та реалізації адсорбентної продукції , через реквізити підприємств ПП «Коровай» та ТОВ «Про-Корм» вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість.

З огляду на те , що , згідно з фабули витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань , придбання сировини здійснюється за готівкові кошти , вилучені під час обшуку кошти можуть мати відношення до обставин кримінального правопорушення та відповідають критерію речового доказу.

Та обставина , що грошові кошти станом на час подання клопотання про арешт майна не визнані речовими доказами , не змінюють вказаних висновків. Вилучення вказаних коштів у визначеному законом порядку зафіксовано в проколі обшуку від 04 квітня 2023 року.

Доводи представника власника майна про те , що грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_7 є непереконливими.

Так , на підтвердження вказаної позиції було надано , зокрема , довідки про доходи ( пенсію, заробітну плату ) ОСОБА_7 за період з квітня 2018 року по березень 2022 року. Проаналізувавши надані довідки колегія суддів не може погодитися , що розмір доходів ОСОБА_7 за значний період часу співмірний із розміром грошових коштів , які вилучені під час обшуку та розмір цих коштів значно перевищує офіційні доходи ОСОБА_7 .

Щодо наданих адвокатом доказів про наявність у ОСОБА_7 грошових коштів , розміщених на депозитних рахунках в банках , то колегія суддів звертає увагу, що вказаними документами жодним чином не доводиться, що грошові кошти були зняті з банківських рахунків саме напередодні проведеного обшуку .

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого суддів, що належність цих коштів саме ОСОБА_15 чи ТОВ «Про-корм» та /чи іншим особам , їх походження, як раз і підлягає встановленню органом досудового розслідування.

Крім того , арешт майна не позбавляє власника права звернутися з клопотанням про його скасування.

Арешт на інші речі і предмети , на які накладено арешт також є обґрунтованим та відповідає потребам досудового розслідування.

Разом з тим , на думку колегії суддів , арешт на пристрій , схожий на вогнепальну зброю з написом «И 3833 Форт-12Р» є безпідставним.

Так , слідчому судді суду першої інстанції представником власника майна було надано копію дозволу на зброю «И 3833 Форт-12Р» , виданого на ім`я ОСОБА_7 , а відтак законність володіння вказаним видом зброї є доведеною.

При цьому , ініціатором клопотання про арешт майна , доказів здійснення досудового розслідування кримінального провадження предметом якого є зброя , чи відношення зброї до обставин кримінального провадження №72023170000000003 від 17.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України , ні слідчому судді , ні апеляційному суду не надано.

З огляду на викладене ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на пристрій , схожий на вогнепальну зброю з написом «И НОМЕР_7 Форт-12Р» підлягає скасуванню.

Оскільки законність володіння інших пристроїв , схожих на зброю представником власника майна не доведено , скасуванню арешт підлягає тільки в частині цього виду зброї.

Будь-яких інших порушень вимог КПК України , які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на інше майно , не вбачається.

З урахуванням викладеного , колегія суддів вважає , що рішення слідчого судді підлягає частковому скасуванню , а апеляція адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.406, 420,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ПП «Коровай», адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ "Про-Корм" залишити без задоволення ; апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити частково;

ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 про арешт майна скасувати в частині накладення арешту на пристрій схожий на вогнепальну зброю з написом «И 3833 Форт-12Р»;

постановити нову ухвалу , якою у задоволенні клопотання старшого детектива відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 в частині накладення арешту на пристрій схожий на вогнепальну зброю з написом «И 3833 Форт-12Р» відмовити;

в іншій частині ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2023 про арешт майна залишити без змін.

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4