Постанова

від 29.05.2023 по справі 554/1341/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1341/22 Номер провадження 22-ц/814/2972/23Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Омелай Д.В.,

розглянувшив м.Полтавіцивільнусправу справізапозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Моторс Імпортс», директора товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Моторс Імпортс» Семчука Руслана Володимировича про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплачених сум

за апеляційною скаргою адвоката Омелай Дениса Владиславовича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 грудня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Блажко І.О. в м.Полтаві зі складанням повного тексту 19 грудня 2022 року,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що 10.12.2021 року його було прийнято на посаду провідного програміста у ТОВ «Віді Мотор Імпортс».

05.01.2022 року позивач отримав повідомлення про наступне звільнення з 10.01.2022 року у зв`язку недостатнім рівнем підготовки для виконання завдань та обов`язків провідного програміста та встановленням невідповідності займаній посаді під час строку випробування.

Наказом №1-К про припинення трудового договору від 10.01.2022 року ОСОБА_1 було звільнено із даної посади згідно з п.11 ст.40 КЗпП України.

Вважав, що при звільненні роботодавцем були порушені його права та інтереси, які він хоче відновити.

Уточнивши позовні вимоги, просив скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 за №1-К від 10.01.2022 року за п.11 ст.40 КЗпП України та поновити на роботі у ТОВ «Віді Мотор Імпортс»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.01.2022 року по 10.01.2022 року; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано не доведеністю позовних вимог.

Рішення оскаржив адвокат Омелай Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що роботодавець, звільняючи працівника на підставі п.11 ст.40 КзПП України, повинен надати висновок про невідповідність працівника роботі чи посаді, який має бути обґрунтованим, вмотивованим і документально належним чином підтверджений.

У відзиві адвокат Липовенко О.О., посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення районного суду залишити без змін.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.12.2021 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду провідного програмісті у ТОВ «Віді Мотор Імпортс» з трьох місячним строком випробування.

05.01.2022 року ОСОБА_1 отримав повідомлення від 04.01.2022 року про звільнення з 10.01.2022 року, оскільки рівень підготовки є недостатнім для виконання завдань та обов`язків провідного програміста, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді під час строку випробування (п.11 ст.40 КЗпП та ст.28 КЗпП)».

Наказом №1-К «Про припинення трудового договору» від 10.01.2022 року ОСОБА_1 було звільнено із даної посади згідно з п.11 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до платіжного доручення від 06 січня 2022 року ОСОБА_1 виплачено 28 809,69 грн. за фактично відпрацьовані дні згідно з довідкою-розрахунком та 10.01.2022 року 9 252,11 грн. в рахунок компенсації відпустки.

Районний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, рішення мотивував тим, що при звільненні позивача роботодавцем дотримані вимоги чинного законодавства, в повному обсязі та вчасно здійснено розрахунок та виплату заробітної плати при звільненні.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

За змістом частин першої, третьої статті 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу.

З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається, при укладенні трудового договору може бути встановлене випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю України (стаття 26 КЗпП).

Так, граничні строки випробування при прийнятті на роботу визначені статтею 27 КЗпП, відповідно до частини першої якої строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, шести місяців.

Умова про випробування буде вважатися законною в таких випадках:

1) умова про випробування внесена в письмово оформлений трудовий договір і повторена в наказі про прийняття на роботу;

2) умова про випробування застережена в заяві про прийняття на роботу і повторена в наказі про прийняття на роботу;

3) умова про випробування не міститься в заяві про прийняття на роботу, але внесена в наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений під розписку до початку роботи;

4) умова про випробування не застережена в заяві про прийняття на роботу, але внесена в наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений після початку роботи і при цьому він не заперечував проти внесення в наказ такої умови.

Статтею 28 КЗпП передбачено, що у разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору із цих підстав може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Розірвання трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи роботодавця, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду й на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.

Термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП, а не за результатами випробування.

Отже, підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий.

При цьому вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування.

Пунктом 11 статті 40 КЗпП передбачено звільнення працівника через встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Статтею 26 Кодексу законів про працю України передбачено що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.

Випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник. Те, наскільки добре працівник справляється зі своїми обов`язками, оцінює насамперед роботодавець.

У даній справі встановлено, що позивач у написаній ним власноручно заяві про прийняття на роботу зазначав про встановлення трьох місячного строку випробування, що і було відображено у наказі № 21к від 09.12.2021 року ( а.с. 132,135).

Підставою для наказу про звільнення ОСОБА_1 слугували службова записка безпосереднього керівника позивача, фахівця з маркетингу ОСОБА_2 та повідомлення (попередження) про звільнення (т.1 а.с. 146-153, 156).

Так, в службовій записці детально надана оцінка, роботи, навичок та вмінь ОСОБА_1 , визначено що за встановлений період з 15.12.2021 року по 31.12.2021 року йому запропоновано виконати 7 завдань, які б дозволили визначити відповідність його займаній посаді, з яких він виконав без зауважень 1 та 4 завдання, 2 та 3 виконав частково, а 5,6,7 не виконав взагалі.

05.01.2022 року ОСОБА_1 від надання письмових пояснень про невиконання поставлених завдань в обумовлені терміни відмовився, що підтверджується актом фіксації відмови від надання письмових пояснень ( т.1 а.с. 154).

Цього ж дня ОСОБА_1 отримав повідомлення від 04.01.2022 року «Про звільнення за результатами випробування» у зв`язку з недостатнім рівнем підготовки для виконання завдань та обов`язків провідного програміста із датою звільнення 10.01.2022 року та встановленням невідповідності займаній посаді під час строку випробування (п.11 ст.40 КЗпП та ст.28 КЗпП)».

Відповідно до платіжного доручення від 06 січня 2022 року ОСОБА_1 виплачено 28809,69 грн. за фактично відпрацьовані дні згідно з довідкою-розрахунком та 10.01.2022 року 9252,11 грн. в рахунок компенсації відпустки (т.1 а.с. 136-141).

Таким чином, адміністрацією відповідача при звільненні позивача була дотримана процедура звільнення останнього, а саме : повідомлено про наступне звільнення, запропоновано дати пояснення, від дачі яких ОСОБА_1 відмовився, підтвердивши це своїм підписом в акті.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПКУкраїни належнимиєдокази,якімістятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказування єобставини,щопідтверджуютьзаявлені вимогичизапереченняабо маютьіншезначеннядля розглядусправиіпідлягають встановленнюприухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовуватиналежністьконкретного доказудляпідтвердженняїхніх вимогабозаперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Між тим, ОСОБА_1 не надано суду доказів на спростування висновків відповідача щодо неналежного виконання запропонованих 7 завдань, що слугувало підставою для його звільнення за результатами випробування.

Відтак районний суд прийшов до вірного висновку про відсутність у ТОВ «Віді Моторс Імпортс», як роботодавця, порушення трудового законодавства під час звільнення позивача та виплати йому належних при звільненні сум.

Посилання вапеляційній скарзі нависновки ВерховногоСуду, викладенів постанові від 10червня 2021року усправі № 817/892/18, не можуть бути прийняті до уваги, так як стосуються справи що виникла з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, та не є подібними.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Правовідносини у зазначених як приклади справах та у справі, яка переглядається, не є подібними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Омелай Дениса Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 грудня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.05.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна