Вирок

від 29.05.2023 по справі 462/1703/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/1703/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141390000043 від 12.01.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Андріївка Білгород-Дністровського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2023, близько 16 год. 10 хв., ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, перебуваючи на території Приміського вокзалу, що по вул. Городоцька, 112 у м. Львові, повалив потерпілого ОСОБА_6 на землю та утримуючи його завдав декілька ударів потерпілому кулаками рук в ділянку обличчя та по тулубу, заподіявши при цьому, звих правого плечового суглобу, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, та садна на правій кисті, що відносяться до легкого ступеня тяжкості, після чого відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 1000 грн. та мобільним телефоном марки «Xiaomi Mi 11 Lite» Boba Black, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім - картою оператора з номером телефону НОМЕР_3 вартістю 9 015 грн. 30 коп., чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 10 015 грн. 30 коп., тим самим вчинивши напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, у зв`язку із вторгненням Російської Федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, обставини, що викладені в обвинувальному акті підтверджує, вважає, що вони викладені вірно, відмовився від надання детального пояснення скоєного. Висловив щире каяття у скоєному, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, також особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, що суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлені.

Відповідно до ст. 65 ч.2 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд враховує, що відповідно до вимог ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суди зобов`язані дотримуватися загальних засад призначення покарання, бо через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про його особу та обставини справи, що обтяжують чи пом`якшують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність скоєного злочину, те, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.4 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі, яке є достатнім і необхідним для виправлення винного і попередження нових злочинів.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Потерпілий ОСОБА_6 заявив позов про стягнення з обвинуваченого на свою користь понесені витрати на лікування та на компенсацію вартості втраченого майна в сумі 13215,30 грн.. Суд вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню, оскільки потерпілим була спричинена шкода його майну та витрачались на лікування, про що надано суду належні та допустимі докази.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначає законодавець в постанові Пленуму Верховного Суду України у п. 9 Постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає розмір такої шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

З огляду на вказане вище, і виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст.23, 1167 ЦК України, підлягає задоволенню частково, так як сума шкоди в розмірі 200000 грн. на думку суду є завищеною, а тому підлягає стягненню на рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., враховуючи, що потерпілому спричинені тілесні ушкодження середньої та легкої тяжкості та він зазнав моральних страждань. Такий розмір узгоджується з позицією Верховного суду, висловленої 23 лютого 2022 року у Постанові по справі № 643/7765/18.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави залишити ОСОБА_3 без змін до набрання цим вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання з 13 січня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13215 грн. 30 коп., в рахунок моральної шкоди - 50000,00 грн.

Речові докази: диск із камер відео спостереження ПТ «Ломбард» №1» ТзОВ «Контракт-Груп і Компанія», що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1