Вирок

від 13.12.2023 по справі 462/1703/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/1703/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/696/23 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9

за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_10 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст. 187 КК України, -

встановила:

вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави залишено ОСОБА_6 без змін до набрання цим вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання з 13 січня 2023 року.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13215 грн. 30 коп., в рахунок моральної шкоди - 50000,00 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку, 11.01.2023, близько 16 год. 10 хв., ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, перебуваючи на території Приміського вокзалу, що по вул. Городоцька, 112 у м. Львові, повалив потерпілого ОСОБА_10 на землю та утримуючи його завдав декілька ударів потерпілому кулаками рук в ділянку обличчя та по тулубу, заподіявши при цьому, звих правого плечового суглобу, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, та садна на правій кисті, що відносяться до легкого ступеня тяжкості, після чого відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 1000 грн. та мобільним телефоном марки «Xiaomi Mi 11 Lite» Boba Black, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім - картою оператора з номером телефону НОМЕР_3 вартістю 9 015 грн. 30 коп., чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_10 на загальну суму 10 015 грн. 30 коп., тим самим вчинивши напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, у зв`язку із вторгненням Російської Федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

На вирок суду потерпілий ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок у цій частині; призначити для ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, окрім житла.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що призначаючи покарання для обвинуваченого ОСОБА_6 суд першої інстанції належним чином вимоги ст. 65 КК України не виконав, не врахував ступінь тяжкості і конкретні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідки, що відповідно до статті 12 КК України вказаний злочин є особливо тяжким корисливим злочином, вчиненим, проти особи похилого віку, поєднаний нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, за наслідками отримання яких його направлено на МСЕК для вирішення питання щодо інвалідності, значну суспільну небезпечність вчиненого, яка полягала не лише у посяганні на майно, а й у спричиненні шкоди здоров`ю потерпілого, дані про особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують чи пом`якшують покарання, а саме що обвинувачений ніде не працює, не має стійких соціальних зв`язків.

Вважає, що слід визнати обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення ОСОБА_6 злочину щодо особи похилого віку, оскільки він є особою похилого віку, на момент вчинення злочину перебував у безпорадному стані внаслідок серцевого нападу.

Наголошує, що при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не слід враховувати щире каяття, як обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, оскільки визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 не може безумовно свідчити про його щире каяття з приводу вчиненого. Адже щире каяття передбачає окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки.

ОСОБА_6 хоча і визнав вину в судовому засіданні, при цьому його показання свідчать про те, що у обвинуваченого відсутній осуд своєї поведінки та бажання виправити наслідки вчиненого, за таких обставин є формальною вказівка обвинуваченого на визнання свої вини. Зазначене явно не свідчить про щире каяття обвинуваченого, а вказує лише на його намагання таким чином пом`якшити своє покарання.

Відтак, підкреслює, що обставин, які пом`якшують покарання, під час судового розгляду не встановлено.

Звертає увагу, що внаслідок отриманих травм йому здійснено складне хірургічне втручання, що потягло суттєвих фінансових витрат. Також, має бути тривалий реабілітаційний період. Понесені ним витати ОСОБА_6 не відшкодовані.

Зазначає, що на його утриманні перебуває його матір ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 1 групи та потребує сторонньої допомоги. Його син після початку вторгнення потрапив на фронт. Внаслідок чого отримав другу групу інвалідності та був комісований за станом здоров`я. В даний момент він також перебуває на лікуванні за кордоном. Стверджує, що він залишився єдиною близькою особою, що доглядав за матір`ю - ОСОБА_11 , а внаслідок отриманих від ОСОБА_6 травми і сам наразі потребує сторонньої допомоги.

Заслухавши доповідача, виступ представника потерпілого та прокурора, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку захисника, який апеляційну скаргу на вирок заперечив, обвинуваченого, який апеляційну скаргу заперечив та вказав, що його дії були спровоковані потерпілим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованованого йому злочину за ч.4 ст. 187 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджуються представленими в справі доказами в їх сукупності та в апеляційній скарзі на вирок не оспорюються.

Як встановлено колегією суддів, 11.01.2023, близько 16 год. 10 хв., ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, перебуваючи на території Приміського вокзалу, що по вул. Городоцька, 112 у м. Львові, повалив потерпілого ОСОБА_10 на землю та утримуючи його завдав декілька ударів потерпілому кулаками рук в ділянку обличчя та по тулубу, заподіявши при цьому, звих правого плечового суглобу, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, та садна на правій кисті, що відносяться до легкого ступеня тяжкості, після чого відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 1000 грн. та мобільним телефоном марки «Xiaomi Mi 11 Lite» Boba Black, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім - картою оператора з номером телефону НОМЕР_3 вартістю 9 015 грн. 30 коп., чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_10 на загальну суму 10 015 грн. 30 коп., тим самим вчинивши напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, у зв`язку із вторгненням Російської Федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Щодо доводів апеляційної скарги потерпілого в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст. 187 КК України місцевий суд при призначенні обвинуваченому покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, також особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, що суд відніс до обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 .

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме по собі визнання своєї вини не означає, що особа стала на шлях виправлення і що її зізнання стало результатом тривалого роздуму і впертої внутрішньої боротьби, свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку. Щире каяття є відвертою негативною оцінкою винним своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які йому ставляться в провину. Щире каяття характеризує поведінку винної особи після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб`єкта. Стан щирого каяття характеризується тим, що суб`єкт справді засуджує свій вчинок. При цьому особа визнає антигромадський характер вчинку й готова нести відповідальність.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 заперечуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що певною мірою його дії були спровоковані самим потерпілим, шкоди потерпілому він не відшкодовував, оскільки потерпілий до нього не звертався.

Зазначене, на думку колегії суддів, вказує про відсутність в обвинуваченого негативної оцінки своєї злочинної поведінки, що підтверджує відсутність щирого каяття.

Водночас, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що обвинуваченим вчинено особливо тяжкий злочин - розбій, який є найбільш небезпечним серед злочинів проти власності. Це обумовлено тим, що, крім відносин власності - основного безпосереднього об`єкта, обов`язковим додатковим об`єктом його виступають життя чи здоров`я потерпілого.

Також, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_6 вчинено злочин в умовах воєнного стану, щодо особи похилого віку.

На думку апеляційного суду, призначене ОСОБА_6 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є мінімальним, за санкцією ч.4 ст. 187 КК України, суперечить загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, не є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю або частково та ухвалити новий вирок.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За приписами ч.1 ст. 421 КПК України обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга потерпілого підлягає задоволенню частково, а оскаржуваний вирок - скасуванню в частині призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст. 187 КК України за встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, також те, що він визнав свою вину, позицію потерпілого, те, що злочин вчинено в умовах воєнного стану, щодо особи похилого віку.

Вищенаведені обставини правопорушення та дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь тяжкості злочину, яка визначається не тільки положеннями ст. 12 КК України, виходячи з формального критерію - виду і розміру покарання, а й фактичними обставинами справи, при яких було скоєно злочин, дають колегії суддів підстави прийти до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

З огляду на те, що в апеляційній скарзі потерпілого ставиться питання про скасування вироку з постановленням нового, з погіршенням положення обвинуваченого, колегія суддів в порядку п.2 ч.1 ст. 420 КПК України скасовує вирок у відношенні ОСОБА_6 в частині призначеного йому покарання.

Керуючись ст.ст. 615, 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 - задоволити частково.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст. 187 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст. 187 КК України у виді 9 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою - з моменту отримання копії вироку в той же строк.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4