Рішення

від 16.05.2023 по справі 686/4812/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/4812/23

Провадження № 2/686/2573/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас» про стягнення грошових коштів,

встановив:

В лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас» (далі ЖБК «Гранд-Палас») про стягнення грошових коштів, в обґрунтування якого вказав, що 28.08.2013року між ОСОБА_2 та ЖБК«Гранд Палас»був укладенийдоговір №2Т-10Тпро сплатупайових внесківвідповідачу,відповідно доумов якоговідповідач зобов`язувавсяорганізувати будівництвожитлового будинкупо АДРЕСА_1 ,здати йогов експлуатацію,передати увласність нежитловеприміщення обумовленоцим договоромпозивачу,який повністюсплатив пайовийвнесок,а позивачзобов`язувався здійснитиоплату пайовоговнеску поспорудженню нежитловогоприміщення іможе отриматийого увласність заумови сплати100відсотків внеску. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за укладеним договором від 28.08.2013 року щодо повної сплати грошових коштів виконав в повному обсязі, сплативши відповідачу 1 816 560 грн., що підтверджується платіжними квитанціями. 10.04.2017 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був зданий в експлуатацію. Листом Відповідача від 26.04.2017 року позивача було повідомлено про те, що фактична площа профінансованого позивачем нежитлового приміщення за договором від 28.08.2013 року згідно обмірів організації, що надає послуги з технічної інвентаризації приміщень більша на 14,33 кв.м., ніж та, що обумовлена укладеним між сторонами договором. В зв`язку з цим, позивач, відповідно до умов пунктів 1.2; 1.8 укладеного договору про сплату пайових внесків від 28.08.2013 року платіжними квитанціями від 24.07.2017 року сплатив відповідачу вартість додаткових 14,33 кв.м. нежитлового приміщення в загальній сумі 114640 грн. (14,33 кв.м. * 8000 грн.). Таким чином позивачем, відповідно до умов укладеного договору про сплату пайових внесків від 28.08.2013 року, фактично були сплачені відповідачу грошові кошти в сумі 1 931 200 гри., за нежитлові приміщення загальною площею 241,4 кв.м. (227,07 кв.м. + 14,33 кв.м.). В листопаді 2018 року відповідачем був наданий позивачу комплект документів щодо права власності на профінансовані позивачем дев`ять нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Ознайомившись з отриманими від відповідача дев`ятьма комплектами документів на право власності на дев`ять нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , позивач з`ясував, що загальна площа нежитлових приміщень переданих позивачу у власність, відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 228,5 кв.м., замість 241,4 кв.м. профінансованих Позивачем. Після цього позивач звернувся з позовом до суду з вимогою щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно яке він фактично оплатив Відповідачу загальною площею 241,4 кв.м. Однак рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/4698/20 від 17.12.2020 року позивачу було відмовлено в задоволені його позовних вимог, при цьому повідомлено йому про те, що з метою захисту свого права, як сторони договору, він не позбавлений можливості стягнути з відповідача зайво сплачені пайові внески. З метою відновлення свого порушеного права в досудовому порядку, позивач 18.11.2022 року, відповідно до приписів ст.ст. 530; 1212 ЦК України, письмово звернувся до Відповідача з вимогою повернути йому безпідставно отримані грошові кошти в сумі 103 200 грн. (1 931 200 грн. -1 828 000 грн.). Однак відповідач вимогу позивача не виконав, безпідставно отримані грошові кошти позивачу не повернув, просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 103200 грн. 00 коп.

20.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов ЖБК «Гранд-Палас», де зазначено, що 24.07.2017 позивач сплатив кошти відповідачу, 01.03.2018 позивач особисто підписав акт приймання-передачі нежитлових приміщень, з яких довідався (міг довідатись) яка фактично площа йому передана у власність, таким чином перебіг строку почався 02.03.2018. Згідно ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Однак, з 02.03.2018 по 02.03.2021 позивач не звертався до відповідача із вимогою про повернення коштів. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, просить в задоволенні позову відмовити.

27.03.2023 представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив, що в укладеному договорі про сплату поймових внесків від 28.08.2013 відсутня домовленість сторін щодо строку повернення відповідачем зайво сплачених пайових внесків позивачу. Згідно п. 3.2.4 укладеного договору про сплату пайових внесків від 28.08.2013 сторонами погоджений обов`язок відповідача, у випадку укладення іншого договору який передбачає набуття права власності третьою особою на приміщення вказане у п. 19 договору, протягом 20-ти днів з дня отримання письмової вимоги від позивача повернути йому фактично сплачені грошові кошти на дату повернення в подвійному розмірі. Отже враховуючи відсутність в договорі про сплату пайових внесків від 28.08.2013 погодженого сторонами строку для повернення відповідачем позивачу зайво сплачених пайових внесків, але погодження сторонами договору строку повернення позивачу сплачених ним пайових внесків у випадку укладення іншого договору відповідачем з третьою особою протягом 20-ти днів з дня отримання письмової вимоги від позивача, позивач 18.11.2022 направив відповідачу письмову вимогу про повернення зайво сплачених пайових внесків в сумі 103200грн., так як відповідач не виконав письмову вимогу позивача і не повернув йому зайво сплачені грошові кошти, у позивача згідно приписів ч. 5 ст. 261 ЦПК України виникло право на звернення до суду, за захистом свого права у зв`язку з ухиленням відповідачем від зобов`язання повернути позивачу зайво сплачені пайові внески. Крім цього, право на повернення зайво сплачених пайових внесків в сумі 103200 грн. встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/4698/20 від 02.03.2021. А тому звернення позивача 22.02.2023 із позовом про стягнення з відповідача зайво сплачених пайових внесків в сумі 103200грн., що складають різницю між профінансованою позивачем площею нежитлових приміщень та фактично отриманої від відповідача площею нежитлових приміщень в кількості 12,9 кв.м. здійснено в межах встановленої позовної давності згідно приписів ст.ст. 257,264 ЦПК України. У випадку, якщо суд дійде до висновку про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача зайво сплачених пайових внесків, позивач згідно приписів ч. 5 ст. 267 ЦПК України просить суд визнати поважними причини пропущення позовної давності та захистити порушене право позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 28.08.2013 року ОСОБА_2 та ЖБК «Гранд Палас» уклали договір № 2Т-10Т про сплату пайових внесків відповідачу.

Згідно п. 1.1. укладеного договору ЖБК «Гранд Палас» зобов`язувався організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати його в експлуатацію, передати у власність нежитлове приміщення обумовлено цим Договором Позивачу, який повністю сплатив пайовий внесок.

Згідно п. 1.2. укладеного договору ОСОБА_2 зобов`язався здійснити оплату пайового внеску по спорудженню нежитлового приміщення і може отримати його у власність за умови сплати 100 відсотків внеску.

Згідно п. 1.6. укладеного договору вартість будівництва одного квадратного метра нежитлового приміщення становить 8000 грн. є остаточною і перегляду не підлягає.

Відповідно до п. 1.8. о договору про сплату пайових внесків від 28.08.2013 року загальна площа нежитлового приміщення, яке ЖБК «Гранд Палас» зобов`язувався побудувати ОСОБА_2 на момент укладання договору становила 227,07 кв.м.

Згідно п. 1.7. укладеного договору сума пайового внеску ОСОБА_2 становить 1 816 560 гривень (227,07 кв.м. * 8000 грн.).

Відповідно до п. 1.8. укладеного договору від 28.08.2013 року остаточний розрахунок пайового внеску здійснюється згідно фактично побудованої площі нежитлового приміщення після замірів уповноваженої особи або організації.

На виконання зобов`язань за укладеним договором від 28.08.2013 року ОСОБА_2 сплатив ЖБК «Гранд-Падас» 1 816 560 грн. 10.04.2017 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був зданий в експлуатацію.

Листом від 26.04.2017 ЖБК «Гранд-Палас» повідомив ОСОБА_2 про те, що фактична площа профінансованого ОСОБА_2 нежитлового приміщення за договором від 28.08.2013 року згідно обмірів організації, що надає послуги з технічної інвентаризації приміщень більша на 14,33 кв.м., ніж та, що обумовлена укладеним між сторонами договором.

24.07.2017 року ОСОБА_2 сплатив вартість додаткових 14,33 кв.м. нежитлового приміщення в загальній сумі 114640 грн. (14,33 кв.м. * 8000 грн.).

ОСОБА_2 відповідно до умов укладеного договору про сплату пайових внесків від 28.08.2013 року, сплатив ЖБК «Гранд-Палас» грошові кошти в сумі 1 931 200 гри., за нежитлові приміщення загальною площею 241,4 кв.м. (227,07 кв.м. + 14,33 кв.м.).

Загальна площа нежитлових приміщень переданих ОСОБА_2 у власність, відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 228,5 кв.м., замість 241,4 кв.м. профінансованих позивачем.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/4698/20 від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.03.2021 відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності, при цьому зазначено про те, що з метою захисту свого права, як сторони договору, ОСОБА_2 не позбавлений можливості стягнути з ЖБК «Гранд-Палас» зайво сплачені пайові внески.

Зазначені обставини згідно приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України є преюдиційними в даній судовій справі.

18.11.2022 ОСОБА_2 звернувся до ЖБК «Гранд-Палас» з вимогою повернути йому безпідставно отримані грошові кошти в сумі 103 200 грн. (1 931 200 грн. -1 828 000 грн.), яка залишена відповідачем без реагування.

Звертаючись до суду ОСОБА_2 вказав, що у зв`язку із відмовою відповідача повернути зайво сплачені пайові внески, грошові кошти в сумі 103200 грн. підлягають стягненню з відповідача як безпідставно набуті кошти.

Згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 341/551/16-ц (провадження № 14-109цс18).

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

ОСОБА_2 у цій справі фактично намагається поновити свої права на грошові кошти, які він сплатив відповідачу за договором від 28.08.2013.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У той же час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/4698/20 від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.03.2021 встановлено, що ОСОБА_2 сплатив ЖБК «Гранд-Палас» за договором про сплату пайових внесків від 28.08.2013 року грошові кошти в сумі 1 931 200 гри., натомість отримав від ЖБК «Гранд-Палас» у власність нежитлові приміщення загальною площею 228,5 кв.м., на суму 1 828 000 грн., і внаслідок цього ОСОБА_2 не позбавлений можливості стягнути з ЖБК «Гранд-Палас» зайво сплачені пайові внески та таким чином захистити свої права як сторони договору.

Щодо строку позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що 01.03.2018 ОСОБА_2 та ЖБК «Гранд-Палас» підписали акт приймання-передачі нежитлових приміщень, де зазначено площа приміщень, що передаються у власність позивача.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМ України відвід 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

18.11.2022 ОСОБА_2 звернувся до ЖБК «Гранд-Палас» з вимогою повернути йому безпідставно отримані грошові кошти в сумі 103 200 грн., тобто в межах строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 177, 202, 256, 261, 267, 509, 1212 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас» на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі 103200 грн. та судовий збір в розмірі 1074,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстр. АДРЕСА_2 .

Відповідач : Житлово-будівельний кооператив «Гранд-Палас», код ЄДРПОУ 38714756, м. Хмельницький, вул. Свободи, 14.

Дата складання повного тексту рішення 22.05.2023.

Суддя: