Постанова

від 17.08.2023 по справі 686/4812/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/4812/23

Провадження № 22-ц/4820/1453/23

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 686/4812/23 за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року (суддя Заворотна О.Л., повний текст судового рішення складено 22 травня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас» про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначав, що 28.08.2013 між ним та ЖБК «Гранд-Палас» було укладено договір № 2T-10T про сплату пайових внесків. Згідно п. 1.2. укладеного договору позивач зобов?язувався здійснити оплату пайового внеску по спорудженню нежитлового приміщення і може отримати його у власність за умови сплати 100 відсотків внеску. Відповідно до п. 1.8. укладеного договору про сплату пайових внесків загальна площа нежитлового приміщення, яке Відповідач зобов?язувався побудувати Позивачу на момент укладання договору становила 227,07 кв. м. Згідно п. 1.7. цього договору сума пайового внеску Позивача становить 1816560 гривень (227,07 кв.м. * 8000 грн).

Позивач зазначав, що свої зобов?язання перед ЖБК «Гранд-Палас» за укладеним договором від 28.08.2013 щодо повної сплати грошових коштів виконав в повному обсязі, сплативши 1816560 грн. У квітні 2017 року позивача було повідомлено про те, що фактична площа профінансованого нежитлового приміщення за договором від 28.08.2013 згідно обмірів більша на 14,33 кв.м., у зв`язку з цим позивач сплатив ЖБК «Гранд-Палас» вартість додаткових 14,33 кв.м. нежитлового приміщення на суму 114640 грн.

Пізніше позивачем з`ясовано, що загальна площа нежитлових приміщень переданих йому у власність, відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 228,5 кв.м., замість 241,4 кв.м., які ним профінансовано.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/4698/20 від 17.12.2020 позивачу було відмовлено в задоволені його позовних вимог, при цьому роз`яснено, що з метою захисту свого права, як сторони договору, він не позбавлений можливості стягнути з відповідача зайво сплачені пайові внески.

Тому, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ЖБК «Гранд-Палас» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 103200 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ЖБК «Гранд-Палас» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 103200 грн та вирішено питання судового збору.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ЖБК «Гранд-Палас» оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Представник зазначає, що позивач міг укласти договір про сплату пайових внесків лише ставши членом ЖБК, подавши письмову заяву про набуття статусу члена ЖБК «Гранд-Палас», укладенням договору та сплативши пайові внески. Апелянт вказує, що судом першої інстанції в порушення норм Закону України «Про кооперацію», який є спеціальним та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, належним чином не досліджено, а позивачем в свою чергу не надано доказів про те, чи подавав позивач заяву про вихід з членів ЖБК «Гранд-Палас» або чи існує рішення про виключення позивача з членів ЖБК «Гранд-Палас», так як матеріали справи не містять доказів про вихід чи виключення ОСОБА_1 з членів ЖБК «Гранд-Палас». А тому висновок суду про стягнення пайового внеску є передчасним.

Зважаючи на викладене, представник ЖБК «Гранд-Палас» просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Звертає увагу, що судом першої інстанції було правомірно та обґрунтовано застосовано до даних правовідносин приписи ст. 1212 ЦК України та стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 103200 грн.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/4698/20 від 17.12.2020 за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Гранд-Палас», ОСОБА_3 , третьої особи Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання недійсним правовстановлюючих документів, договору про сплату пайових внесків, скасування державної реєстрації, визнання права власності, зобов`язання вчинення дій, що було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 березня 2021 року та змінено зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас», ОСОБА_3 , третя особа - Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, про визнання недійсними виданих Житлово-будівельним кооперативом «Гранд-Палас» витягів та довідок постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишено без змін, відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Зазначеним рішенням встановлено, 28 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Гранд-Палас» укладено договір №2Т-10Т про сплату пайових внесків у ЖБК «Гранд-Палас», за умовами якого відповідач зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати його в експлуатацію, передати у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку (п. 1.1. цього договору).

Згідно п.1.8 Договору визначено, що остаточний розрахунок пайового внеску (вартості нежитлового приміщення), зазначеного в даному договорі, здійснюється згідно фактично побудованої площі нежитлового приміщення після замірів уповноваженої особи або організації.

п.1.6 Договору було визначено, що вартість будівництва квадратного метра нежитлового приміщення на моменту укладення договору становить 8000 грн, яка є остаточною та перегляду не підлягає.

Відповідно до п.1.9 Договору було визначено, що нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі, загальна площа згідно проекту 227,07 кв.м. План та розміщення приміщення на поверсі додані до договору.

ОСОБА_1 на виконання умов договору було сплачено кошти в сумі 1 816560 грн, що підтверджується долученими до справи квитанціями, та сторонами не заперечується.

10 квітня 2017 року було завершено будівництво будинку по АДРЕСА_1 та прийнято його в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 10 квітня 2017 року.

26 квітня 2017 року ОСОБА_1 було направлено лист, в якому ЖБК «Гранд-Палас» повідомив, що вартість 1 кв.м, у зв`язку із значним подорожчанням енергоносіїв, будівельних матеріалів, обладнання устаткування становить 26631 грн 83 коп. Крім цього різниця між запроектованою та фактичною площею приміщень 2т-10т становить 14,33 кв.м., що становить 381627 грн 67 коп.

Позивачем було здійснено доплату 24 липня 2017 року в сумі 114640 грн (14,33 х 8000 грн).

ОСОБА_1 було видано довідки №2Т, 3Т, 4Т, 5Т, 6Т, 7Т, 8Т, 9Т, 10Т, а також витяги із списку №2Т, 3Т, 4Т, 5Т, 6Т, 7Т, 8Т, 9Т, 10Т, на підставі яких позивач зареєстрував право власності на приміщення 2Т загальною площею 48,1 кв.м.- 12 листопада 2018 року, 3Т загальною площею 18,5 кв.м. - 14 листопада 2018 року, 4Т загальною площею 20,4 кв.м. - 14 листопада 2018 року, 5Т загальною площею 18,5 кв.м. - 14 листопада 2018 року, 6Т загальною площею 25,7 кв.м. - 13 листопада 2018 року, 7Т загальною площею 15,8 кв.м. - 14 листопада 2018 року, 8Т загальною площею 18,8 кв.м. - 13 листопада 2018 року, 9Т загальною площею 19,8 кв.м. - 13 листопада 2018 року, 10Т загальною площею 42,9 кв.м. - 13 листопада 2018 року. Всього загальна площа становила 228,5 кв.м.

Таким чином, умови договору на пайову участь, укладено із ОСОБА_1 28 серпня 2013 року ЖБК «Гранд-Палас» були виконані, а саме збудовано нежитлові приміщення, здано їх в експлуатацію з перевищенням площі обумовленої договором, які на підставі відповідних актів була передані позивачу.

Позивачем сплачено вартість нежитлових приміщень 2т-10т загальною площею 241,4 кв.м., однак отримано у власність нежитлові приміщення загальною площею 228,5 кв.м.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до ЖБК «Гранд - Палас» з вимогою повернути йому безпідставно отримані грошові кошти в сумі 103200 грн. (а.с.32-33), що залишилася без відповіді ЖБК.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 фактично намагається поновити свої права на грошові кошти, які він сплатив відповідачу за договором від 28.08.2013. І оцінивши у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України надані учасниками справи та їх представниками докази, міськрайонний суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ЖБК «Гранд - Палас» зайво сплачених позивачем пайових внесків по договору про сплату пайових внесків від 28.08.2013 в сумі 103200 грн та відсутності підстав у відмови в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності, адже ОСОБА_1 з врахуванням положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У той же час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19, що в силу вимог частини 4 статт 263 ЦПК України є обов`язковим для врахування судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права.

Згідно частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме не застосовано положення Закону України «Про кооперацію», що є спеціальним законом по відношенню до спірних правовідносин, судова колегія вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 2 Закону України «Про кооперацію» в редакції на час укладення договору про сплату пайових внесків у ЖБК «Гранд-Палас» (надалі - Закон») кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;

додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації;

членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання;

цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу ( частина 1 статті 10 Закону).

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом (стаття 11 Закону).

Відповідно до положень статті 14 Закону у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи саме асоційованим членом кооперативу «Гранд-Палас», уклав з останнім 28.08.2013 договір №2-т-10т про сплату пайових внесків у ЖБК «Гранд-Палас» саме по спорудженню нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Ці обставини підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 4.1., 4.2 зазначеного договору учасник сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджений сторонами у цьому договорі; учасник зобов`язаний сплатити пайові внески в повному обсязі до моменту здачі в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (під`їзд №1).

Належних та достовірних доказів того, що порядок вступу, участь асоційованого члена в господарській та іншій діяльності ЖБК «Гранд-Палас», права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї відповідають порядку вступу саме в члени кооперативу ЖБК «Гранд-Палас», правам та обов`язкам члена кооперативу, розміри паїв та виплат на паї і участь такого члена в господарській та іншій діяльності кооперативу, в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України стороною відповідача надано не було.

А тому недоведеним є твердження апелянта про те, що виплата ОСОБА_1 різниці між вартістю оплачених та наявних квадратних метрів нерухомого майна відповідно до договору №2-т-10т про сплату пайових внесків у ЖБК «Гранд -Палас» може мати місце лише у разі виходу або виключення позивача з кооперативу, як асоційованого члена ЖБК «Гранд-Палас».

Так як судовим рішенням у справі № 686/4698/20 встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов вказаного договору сплачено вартість нежитлових приміщень загальною площею 241,4 кв.м. (сплачено на виконання умов договору 1816560 грн + 114640 грн доплачено 24.07.2017 (вартість 14,33 кв. м. різниці між запроектованою та фактичною площею приміщень 2т-10т)), однак отримано у власність нежитлові приміщення загальною площею 228,5 кв.м., тому висновок суду першої інстанції про наявність законних підстав для стягнення з ЖБК «Гранд-Палас» 103200 грн безпідставно набутих коштів є таким, що відповідає вимогам закону.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія вважає, що вирішуючи спір на підставі наданих сторонами та їх представниками доказів, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Гранд-Палас» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2023 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай