Рішення

від 29.05.2023 по справі 400/2103/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 р. № 400/2103/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2021 № 0089789-2409-1410,

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2021 № 0089789-2409-1410.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є засновником фермерського господарства «Агроінком А.В.В.» (код ЄДРПОУ 34799663), основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення свиней, розведення свійської птиці. Нежитлова будівля, яка належить йому на праві власності, фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, а тому вона не є об`єктами оподаткування у розумінні вимог п.п. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України.

11.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову. Вказує на те, що ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення, споруда критого току (зерносховище), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 910,8 кв.м., у зв`язку із чим на його адресу було сформовано та надіслано податкове повідомлення-рішення від 12.04.2021 №0089789-2409-1410 про визначення податкового зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, яке сплачується фізичними особами, які є платниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 39432,33 грн. Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Згідно пункту "ж", пп.266.2.2 п.266.2. ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа- підприємець, не декларував у 2020 році отримання доходу від виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Позивач є засновником ФГ «Агроінком А.В.В.». Відповідно до ст. 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Статтею 20 цього Закону визначено, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Ухвалою від 23.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 має у власності об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, споруда критого току (зерносховище), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про правона спадщину за законом від 18.12.2018р..

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач є засновник фермерського господарства «Агроінком А.В.В.» (код ЄДРПОУ 34799663).

12.04.2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0089789-2409-1410 про стягнення з позивача податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 39432,33 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, згідно пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Між тим, згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року N 507, до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибногогосподарства включаються будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

При цьому, згідно пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Крім того, згідно ст. 1 ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про сільськогосподарський перепис», виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням податкового органу позивачу нараховано спірні податкові зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянку за 2020 рік, так як позивачу на праві приватної власності належить будівля зерносховища, площею 910,8 м2.

В свою чергу, перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з аналізу вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

В даному випадку, нежитлове приміщення, споруда критого току (зерносховище), розташована за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Воєводське, вул. Садова, 42, загальною площею 910,8 кв.м. віднесене до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Відповідач в даній справі наполягає на тому, що позивачем не є сільськогосподарським товаровиробником, так як не зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

В даному випадку, суд погоджується з податковим органом у тому, що за наявним у ПК України визначенням, сільськогосподарський товаровиробник є юридичною особа незалежно від організаційно-правової форми або фізичною особою-підприємцем, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції.

Тобто, позивач у розумінні положень ПК України не є сільськогосподарським товаровиробником.

Проте, суд зазначає, що законодавством України, зокрема, ЗУ «Про сільськогосподарський перепис» та ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», передбачено більш широкі визначення поняття сільськогосподарський товаровиробник, або виробник сільськогосподарської продукції.

В даному випадку, як зазначено вище, законодавцем визначено, що виробники сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські товаровиробники це фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

В свою чергу, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що позивач є головою фермерського господарства «Агроінком А.В.В», яке має в користуванні значну кількість земельних ділянок та яке здійснює свою діяльність за місцем знаходження спірного об`єкту нерухомості.

Між тим, згідно п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тому, суд, враховуючи презумпцію правоти платника податків, вважає, що позивач може вважатись сільськогосподарським товаровиробником у розумінні чинного законодавства України.

При цьому, суд зазначає, що сам факт реєстрації спірного об`єкту нерухомості за позивачем, а не за фермерським господарством, жодним чином не впливає на необхідність застосування відповідної пільги до спірного майна, мета якої є допомога усім сільськогосподарським товаровиробникам.

Відтак, нерухомість за цією адресою не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду правомірності винесених ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (с. Воєводське, Арбузинський район, Миколаївська область, 55320, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 12.04.2021 №0089789-2409-1410.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 (с. Воєводське, Арбузинський район, Миколаївська область, 55320, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений квитанцією від 06.03.2023р. за № 0.0.2887458228.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. С. Брагар