Рішення

від 30.05.2023 по справі 420/5229/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5229/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» (Французький бульвар, 60 В, кв.513, м. Одеса, 65-62) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 20.03.2023 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

До суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду та позовна заява до ГУ ДПС, ДПС України, Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №240449 від 20.12.2022 року про відповідність ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» п.8 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГУ ДПС виключити ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2023 року №8347842/35787895, №8347841/35787895, №8347840/35787895, №8347839/35787895, №8347838/35787895, №8347837/35787895;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх фактичного надходження, а саме: №20 від 16.01.2023; №21 від 19.01.2023; №22 від 18.01.2023; №34 від 18.01.2023; №35 від 27.01.2023; №36 від 31.01.2023.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Роз`єднані позовні вимоги ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ», виділені в самостійні провадження позовні вимоги про:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС від 28.02.2023 року №8347842/35787895, №8347841/35787895 та №8347839/35787895 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №21 від 19.01.2023, №20 від 16.01.2023 та №35 від 27.01.2023;

визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС від 28.02.2023 року №8347838/35787895 та №8347837/35787895 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №34 від 18.01.2023 та №36 від 31.01.2023;

визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС від 28.02.2023 року №8347840/35787895 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 18.01.2023.

Вирішено, що справа за іншими вимогами, а саме: визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС №240449 від 20.12.2022 року про відповідність ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» п.8 критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання ГУ ДПС виключити ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку буде розглядатися у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 30.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» є юридичною особою, є платником податків, у тому числі ПДВ.

Позивач вказує, що рішенням Комісії ГУ ДПС №133870 від 08.12.2021 встановлено відповідність ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У якості підстави прийняття рішення зазначено: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, по підприємству відсутня інформація щодо комунальних та інших супутніх витрат, недостатня кількість працюючих осіб, відсутні об`єкти оподаткування з переробки соняшнику, невідповідність обсягів реалізованої продукції обсягам придбання за кодом УКТЗЕД 1003, 1001, 1205, 1005, 1206, 1518».

Позивач вважає казане рішення Комісії ГУ ДПС № 240449 від 20.12.2022 року таким, що не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, є необґрунтованим, та таким що, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

На думку позивача за змістом п.6 Порядку № 1165 цим Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/ розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Разом з тим, оскаржуване рішення прийнято не за наслідками подання Позивачем для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та без моніторингу конкретних податкових накладних, а на підставі певної, не конкретної інформації.

Позивач стверджує, що в оскаржуваному рішенні Відповідачем у рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не обґрунтовано яким чином недостатня кількість працівників вплинула на реальність проведених операцій, яка кількість працюючих осіб є достатньою для здійснення діяльності.

Крім того, є необґрунтованим твердження про відсутність об`єктів оподаткування з переробки соняшнику як підставі для віднесення позивача до ризикових платників податків, оскільки послуги з приймання, переробки та відвантаження товару надавались позивачу ФОП ОСОБА_1 , відповідно до договорів надання послуг. Копія даного договору, акти здачі приймання робіт та акти звірки взаєморозрахунків були надані відповідачу.

Обґрунтування оскаржуваного рішення відсутністю інформації щодо комунальних та інших супутніх витрат є безпідставною, оскільки позивачем протягом 2021, 2022 років подавалася податкова звітність щодо прибутку підприємства із зазначенням витрат, що були понесені Підприємством. Твердження Відповідача про відсутність об`єктів оподаткування з переробки соняшнику взагалі не відноситься до Позивача, оскільки він не проводив господарську діяльність з переробки соняшнику, а придбав та в подальшому реалізував лише кукурудзу продовольчу (попкор), українського походження, врожаю 2021 року.

Оскаржуване рішення Комісії не містить будь-якої вмотивованості та конкретизації, у зв`язку із чим, порушує законні права та інтереси позивача, як платника податків, тому є протиправним, необ`єктивним та безпідставним, отже підлягає скасуванню.

Позивач вказує, що безпідставне віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку зумовлює автоматичне зупинення реєстрації податкових накладних, відповідно порушує його права щодо ведення господарської діяльності.

Представником ГУ ДПС подав до суду відзив на позов (а.с.171-176), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що згідно зі ст.16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до ст.71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Представник відповідача вказує, що за результатами проведеного моніторингу реєстрації ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних інших аналітичних систем встановлена недостатність трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності.

З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії ГУ ДПС про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №133870 від 08.12.2021 ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» віднесено до переліку ризикових. Представник навів інформацію вказану в оскаржуваному рішенні.

Також представник відповідача просить суд врахувати важливість дотримання принципу належної обачності - законної передумови отримання податкової вигоди. Тобто сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності (позиція Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 по справі №826/16627/18).

Згідно з даними аналітичної системи «Податковий блок» та ЄОПН наявна інформація щодо реалізації ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» товару/послуг за період з 20.12.2021 року по 30.11.2022 суб`єкту господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку: - ТОВ «Стак Агрорейд» реалізовано товар селітра аміачна на загальну суму ПДВ-169,0тис.грн, 01.09.2022 року включено до Реєстру ризикових СГ.

Представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» є юридичною особою, зареєстровано 02.09.2008 року, є платником ПДВ. Видами господарської діяльності за кодами КВЕД є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та інші (а.с.25).

20.12.2022 року Комісією ГУ ДПС прийнято рішення №240449 про відповідність платника податків ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» критеріям ризиковості платника податку.

У якості підстави зазначений п.8 «Критеріїв ризиковості платника податків» та вказано, що «в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, по підприємству відсутня інформація щодо комунальних та інших супутніх витрат, недостатня кількість працюючих осіб, відсутні об`єкти оподаткування з переробки соняшнику, невідповідність обсягів реалізованої продукції обсягам придбання за кодом УКТЗЕД 1003, 1001, 1205, 1005, 1206, 1518» (а.с.24).

Вказане рішення №240449 від 20.12.2022 року стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №20 від 16.01.2023; №21 від 19.01.2023; №22 від 18.01.2023; №34 від 18.01.2023; №35 від 27.01.2023; №36 від 31.01.2023 поданих ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» на реєстрацію за результатами здійснення господарський операцій.

Позивач вважаючи, що рішенням Комісії ГУ ДПС №240449 від 20.12.2022 року порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між суб`єктом господарювання ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ», який є платником ПДВ, та Комісією ГУ ДПС, якою прийняте оскаржуване рішення, та яка є суб`єктом владних повноважень, оскільки відповідно до п.7 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинність 01.02.2020 року.

Порядок зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до його п.1 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Вказаним Порядком регламентовано не тільки питання складу комісії, а питання порядку прийняття нею рішень та їх оформлення.

Згідно з п.25, п.26, п.27 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п.4 Порядку розгляду скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, оскаржені платником податку в судовому порядку.

Таким чином, Комісія є спеціальним суб`єктом, уповноваженим на прийняття відповідних рішень (таке рішення не уповноважено приймати ГУ ДФС як суб`єкт владних повноважень та його керівники як посадові особи) і такі рішення оскаржуються в судовому порядку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

Пунктом 61.1 ст.61 ПКУ визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.61.1.2п. 61.1 ст.61 ПКУ).

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72,73 ПКУ. Відповідно до ст.74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатками до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, Критерії

ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток№1), Критерії

ризиковості здійснення операцій (Додаток№3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

Відповідно до п.6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, до виключних повноважень Комісії ГУ ДПС відноситься включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З прийнятого відносно позивача ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №240449 від 20.12.2022 року, згідно з яким Комісією прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН, податкової інформації Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника ПДВ критеріям ризиковістю.

У відзиві представник відповідача не вказує при реєстрації якої податкової накладної Комісія прийшла до висновку про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Між тим, в рішенні від 20.12.2022 року №240449 така податкова інформація наведена наступним чином: «в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, по підприємству відсутня інформація щодо комунальних та інших супутніх витрат, недостатня кількість працюючих осіб, відсутні об`єкти оподаткування з переробки соняшнику, невідповідність обсягів реалізованої продукції обсягам придбання за кодом УКТЗЕД 1003, 1001, 1205, 1005, 1206, 1518».

Таким чином, у рішеннях Комісії не вказано які саме операції податковий орган вважає ризиковими, за який період, з якими суб`єктами господарювання, які документи повинен подати платник податку в спростування висновків Комісії.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. При цьому відповідач повинен дотримуватися вимог ч.2 ст.77 КАС України.

По даній справі №420/5229/23 відповідач у відзиві зазначив, що підставою для прийняття рішення були результати аналізу баз даних ДПС України та отримання податкової інформації, по підприємству відсутня інформація щодо комунальних та інших супутніх витрат, недостатня кількість працюючих осіб, відсутні об`єкти оподаткування з переробки соняшнику, невідповідність обсягів реалізованої продукції обсягам придбання за кодом УКТЗЕД 1003, 1001, 1205, 1005, 1206, 1518.

Відповідач не спростував доводів позовних вимог та не зазначив з яких підстав в оскаржуваному рішенні вказано про недостатність кількості працівників, яким чином кількість працівників вплинула на реальність проведених операцій.

Позивач зазначив та надав відповідні докази, що послуги з приймання, переробки та відвантаження товару надавались йому ФОП ОСОБА_1 , відповідно до договорів надання послуг. За результатами здійснення господарських операцій складені акти здачі приймання робіт, а також проведені звірки та складені акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідач у відзиві не спростував вказаних доводів. Також не спростовані доводи позивача щодо безпідставності зазначення в оскаржуваному рішенні про відсутність інформації щодо комунальних та інших супутніх витрат, оскільки позивачем протягом 2021, 2022 років подавалася податкова звітність щодо прибутку підприємства із зазначенням витрат, що були понесені ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ», а також про зазначення про відсутність об`єктів оподаткування з переробки соняшнику, оскільки ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» не проводило господарську діяльність з переробки соняшнику, а придбало та в подальшому реалізувало лише кукурудзу продовольчу (попкор), українського походження, врожаю 2021 року.

Крім того, представник відповідача у відзиві не заперечував про наявність у базах податкового органу відомостей про автомобіль, складські приміщення, офісу ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ».

Суд не приймає до уваги доводи представника ГУ ДПС щодо застосування до спірних правовідносин принципу «належної обачності», оскільки у прийнятих Комісією ГУ ДПС рішенні відносно ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» не зазначено, що позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з вибором контрагентів.

У відзиві представник відповідача зазначив про контрагента ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» - ТОВ «Стак Агрорейд». Зокрема представник вказав, що наявна інформація щодо реалізації ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» товару/послуг за період з 20.12.2021 року по 30.11.2022 суб`єкту господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку: - ТОВ «Стак Агрорейд» реалізовано товар селітра аміачна на загальну суму ПДВ-169,0тис.грн, 01.09.2022 року включено до Реєстру ризикових СГ.

Таким чином, відповідач вважає, що ПП «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» відповідає критеріям ризиковості тільки за тієї обставиною, що його контрагент віднесений до ризикових платників податку, що суд вважає неспроможним.

Відсутність конкретних підстав прийняття рішення від 20.12.2022 року №240449 позбавило можливості позивача використати встановлений Порядком позасудовий механізм для виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме надання документів у спростування зазначеної інформації.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Невиконання податковим органом встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, оскільки взагалі позбавляє можливості платника податків навести будь-які аргументи та мотиви, надати докази в спростування правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення. Саме з цих підстав за сталою судовою практикою рішення суб`єктів владних повноважень підлягають скасуванню з підстав їх необґрунтованості та невмотивованості.

Логічно-послідовним є прийняття постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1428 від 23.12.2022, яка набрала чинності 11.01.2023 року, доповнено пункт 6 Порядку №1165 абзацом наступного змісту: у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Також затверджено нову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 Порядку №1165), яка передбачає обов`язкове заповнення контролюючим органом вищезазначеної інформації, у разі його прийняття.

Вказана постанова КМУ набрала чинності після прийняття Комісією ГУ ДПС оскаржуваного позивачем рішення, проте додатково свідчить про необхідність прийняття суб`єктом владних повноважень лише вмотивованого рішення.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про протиправність та скасування оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС від 20.12.2022 року №240449 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відносно позивача.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що інформація та додані документи повинні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку бути розглянуті комісією регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та вона приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Згідно з п.6 Порядку виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У вказаному п.6 Порядку також зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Порядком визначено два позасудових шляхи виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: - прийняття Комісією відповідного рішення за результатами розгляду поданих інформації та документів; - не прийняття Комісією регіонального рівня рішення протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів.

У першому випадку пунктом 6 Порядку встановлено, що виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Щодо другого випадку, Порядком не встановлено, в який день здійснюється виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, проте аналіз вказаного пункту Порядку свідчить про те, що таки дії повинні бути здійснені протягом восьмого робочого дня, що настає за датою надходження зазначеної інформації та документів.

Також встановлений третій випадок надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили .

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки за приписами п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вважає необхідним зобов`язати Комісію ГУ ДПС у день надходження рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду по даній справі сплатив судовий збір у сумі 2684,00грн, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» (Французький бульвар, 60 В, кв.513, м. Одеса, 65-62, код ЄДРПОУ 35787895) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №240449 від 20.12.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області у день надходження рішення суду, яке набрало законної сили, по даній справі, виключити Приватне підприємство «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ГАЛАТЕЯ ТАВРІЇ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва