Рішення

від 29.05.2023 по справі 620/4009/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/4009/22

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Феррум» до Чернігівської митниці, Державного інспектора ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахової Ірини Володимирівни про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Феррум» (далі також позивач, ПП «Феррум) звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці (далі також відповідач 1), Державного інспектора ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахової Ірини Володимирівни (далі також відповідач 2), у якому просить визнати протиправними дії посадової особи Чернігівської митниці державного інспектора ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахової Ірини Володимирівни по взяттю проб (зразків) ввезеного позивачем товару №1 за ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 та направленні його для проведення дослідження (аналізу, експертизи); митному неоформленні ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 у строки, встановлені у ч. 1 ст. 255 Митного кодексу; стягнути з відповідача 1 кошти у сумі 19547,68 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу протиправними діями посадових осіб Чернігівської митниці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у митній декларації ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 було заявлено Товар № 1 «Сталь легована, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, круглого поперечного перерізу, діаметром менше 80 мм», а саме: позиції «30ХГСА круг діам. 10 мм, 30ХГСА круг діам. 12 мм, ЗОХГСА круг діам. 14 мм», а рішення Комісії від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» стосується виключно таких товарів, як «АРМАТУРА» діаметром від 6 до 40 мм (включно) та «КАТАНКА» діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Вказує, що товар «КРУГ» не входить до товарів, передбачених рішенням Комісії від 28.12.2017 № АД-3 82/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», а тому у посадових осіб митниці не було жодної підстави для направлення на проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків ввезеного товару та перевищення часу, встановленого для митного оформлення у ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України. Таким чином, безпідставний відбір посадовими особами митного органу проб (зразків) ввезеного позивачем товару для проведення його дослідження (аналізу, експертизи) призвели до затягування процесу митного оформлення товару ( з затримкою понад 4 години), у зв`язку з чим позивач поніс реальні збитки, оскільки сплатив кошти, які не повинен був сплачувати за перебування транспортного засобу з товаром в ТОВ «МТ-Рівнопілля» та за понаднормовий простій транспортного засобу з товаром.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 позовну заяву Приватного підприємства «Феррум» було залишено без руху та надано позивачу час для подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

Після виконання позивачем вимог ухвали суду від 22.06.2022 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача 1 подав суду відзив, у якому позов не визнає, з огляду на те, що подані позивачем документи для митного оформлення товару викликали сумніви у заявленій декларантом митній вартості товарів, що слугувало підставою для вчинення оскаржуваних дій. Крім того, відповідач заявляє, що заявлена позивачем вимога про відшкодування шкоди не підтверджена жодними доказами.

Відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався.

Позивачем було надано відповідь на відзив, у якій підтримані позовні вимоги та заперечено аргументи відповідача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 задоволено клопотання представника позивача та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/19126/21.

Відповідачем 1 було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивачем не доведено належними доказами, що йому було завдано шкоду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПроМетРесурс» (продавець) та Приватним підприємством «Феррум» (покупець) укладено контракт №6ПМ/2020У, згідно умов якого продавець продає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити металопродукцію у відповідності зі специфікаціями (а.с. 21-25).

Згідно рахунку-фактури № 1110835 від 25.08.2021 позивачу було поставлено, серед іншого: прутки круглі з легованої сталі гарячого прокатування марки 30ХГСА круглі діам. 10 мм, 12 мм, 14 мм (а.с. 26).

На зазначений металопрокат (30 ХГСА круг диам. 10 мм, 30 ХГСА круг диам. 12 мм, 30 ХГСА круг диам. 14 мм) декларантом було отримано та подано до митного оформлення Сертифікат якості №2020655875 від 28.07.2020, №4397 від 16.09.2020, №7960 від 06.04.2014, видані виробником металопродукту з російської федерації (а.с. 27-29)

02.09.2021 позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товарів та подав митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185, де у графі 47 вид платежу 023 (антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання).

04.09.2021 Чернігівською митницею було прийнято рішення про взяття проб (зразків) ввезеного металопрокату задекларованого у митній декларації Товару №1, про що було складено відповідний Акт № UA102180/2021/005185 (а.с. 96-97) та надіслано відібрані проби (зразки) металопрокату разом з відповідним запитом до СЛЕД Держмитслужби для здійснення дослідження.

На замовлення Чернігівської митниці Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України було проведено дослідження (експертизу) зразків товару, за результатами якої складено висновок № 1420003102-0184 від 10.09.2021, згідно якого на цей час у СЛЕД Держмитслужби дослідження механічних властивостей, температур критичних точок сталей, визначення способу виготовлення даного товару, ідентифікувати як прокат арматурний або катанку, встановлення призначення сталі (для армування, автоматна, швидкорізальна, інструментальна, кремнієво-марганцева сталь та ін.), встановлення масової частки вуглецю, хрому та за наявності молібдену в прутках діаметром менше 14 мм не видається можливим за відсутністю необхідного обладнання та експертних можливостей. Ідентифікацію товару з метою його віднесення до «арматурного прокату (арматури)» або «катанки» можливо здійснити шляхом опрацювання наданої декларантом документації, візуального огляду за видом пакування та ознак арматурного прокату відповідно до Пояснення до УКТЗЕД (а.с. 88-95).

За результатами перевірки митної декларації та інших документів, наданих до митного оформлення, відповідач склав картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/00044, у якій причиною для відмови зазначено, що відповідно до статті 37 Закону України від 22.12.1998 № 330- XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними від 20.04.2018 № АД-390/2018/4411-05) «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», товар № 1 «сталь легована, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, круглого поперечного перерізу, діаметром меньше 80мм», а саме: позиції «Сталь ЗОХГСА гарячекатанна легована кругла діам. 10 мм», «Сталь 30ХГСА гарячекатанна легована кругла діам. 12 мм», «Сталь 30ХГСА гарячекатанна легована кругла діам. 14 мм», відповідно до характеристик, зазначених у паспортах якості № 2020655875 від 28.07.2020, № 4397 від 16.09.2020, № 7960 від 06.04.2014, які надані до митного оформлення, відповідають опису «прутки гарячекатані з інших легованих сталей» згідно з вищезазначеним рішенням Міжвідомчої комісії і підпадають під дію остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. Імпорт на митну територію України товару, опис якого зазначено вище та походить з Російської Федерації, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за ставкою 15,21%. Таким чином порушено вимоги 37 Закону України від 22.12.1998 W330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», оскільки рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі є обов`язковими для виконання. (а.с. 39-41).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 30.01.2023, визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/00044.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Згідно пунктів 1,-3,7 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Відповідно до підпункту 2 частин 3 статті 248 Митного кодексу України для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює визначення переліку митних формальностей, обов`язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків.

Частиною 1, 4 статті 337 Митного кодексу України унормовано, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 37.07.2015 № 684 (далі Порядок № 684) посадові особи митниці (митного поста) Держмитслужби, які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації», що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

20.04.2018 до рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції: « 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно зУКТЗЕДза кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

Отже об`єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТЗЕД. При цьому для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів необхідно встановити сукупність наступних умов:

1) походження товару з Російської Федерації;

2) товар може бути класифікований за переліком кодів УКТЗЕД, які визначені Рішенням № АД-382/2017/4411-05;

3) товар, що за описом являє арматурним прокатом (арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) або катанкою діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

Судом встановлено, що походження імпортованого позивачем товару (товар №1 - Пруток стальний гарячекатаний, без подальшого оброблення, вироблений з легованої сталі круглого поперечного перерізу діаметром менш як 80 мм, марка сталі 30ХГСА круг діам. 10 мм 0,5 т, круг діам. 14 мм 0,7 т, круг діам. 12 мм 0,7 т) -Російська Федерація.

Згідно УКТЗЕД позивач класифікував імпортований товар за кодом 7228306900 (товар №1), тобто ввезений товар формально підпадає під перелік кодів УКТЗЕД, визначений в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-390/2018/4411-05 (зі змінами).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів. В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік.

Верховний Суд зазначав, що під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають, а тому при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 200/10028/19, від 22.02.2022 у справі № 160/9646/21.

Таким чином, для визначення товару як такого, до якого застосовується антидемпінгове мито, товар повинен підпадати під обидва критерії класифікації, а саме: опис товару та код УКТЗЕД.

У листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 4413-06/37204-03 від 22.08.2018 визначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

У додатках до вказаного листа визначений вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.

Згідно до частин 1, 2 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У той же час, у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №620/19126/21, яке набрало законної сили, зроблено висновок про те, встановлені у даній справі обставини не дають підстав стверджувати, що заявлений позивачем до митного оформлення товар належить до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи, а відповідачем всупереч приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесеної ним картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/00044.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, як вбачається з висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України№ 1420003102-0184 від 10.09.2021 (а.с.37) ідентифікацію товару з метою його віднесення до «арматурного прокату (арматури)» або «катанка» можливо здійснити шляхом опрацювання наданої декларантом документації, візуального огляду за видом пакування та ознак арматурного прокату відповідно до Пояснення до УКТЗЕД.

Натомість, 03.09.2021 державний інспектор ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахова Ірина Володимирівна здійснила відбір зразків задекларованого товару для здійснення дослідження без проведення оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Зважаючи, що заявлений позивачем до митного оформлення товар не належить до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи, тому відповідачем 2 протиправно було відібрано проби (зразки) ввезеного позивачем товару та направлені для проведення дослідження замість його своєчасного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідачем 2 протиправно було взято проби (зразки) ввезеного позивачем товару №1 за ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 та направлено його для проведення дослідження (аналізу, експертизи), тому суд дійшов висновку і про порушення відповідачами вимог Митного кодексу України в частині митного неоформлення ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 у строки, встановлені у ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 коштів у сумі 19547,68 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу протиправними діями посадових осіб Чернігівської митниці суд зазначає таке.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно із частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За приписами статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За змістом частини другої статті 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

За приписами частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Позивачем завлено до стягнення шкоди, яка полягає у прийманні автомобільного транспортного засобу та стоянці в місці доставки ТОВ «МТ- Рівнопілля» на загальну суму 2214,00 грн та понаднормованому простої транспортного засобу на суму 650,00 дол. США, що станом на 17.09.2021 (момент оплати) складає 17333,68 грн.

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат з приймання автомобільного транспортного засобу та стоянці в місці доставки ТОВ «МТ- Рівнопілля» надано суду Договір № 17-Т про надання послуг вантажного терміналу від 25.01.2021, рахунок на оплату № 5710 від 15.09.2021, акт надання послуг №5702 від 15.09.2021 та платіжне доручення № 548 від 16.09.2021 про оплату послуг з приймання автомобільного транспорту позивача згідно рахунку на оплату у сумі 2214,00 грн (а.с. 50-56).

На підтвердження витрат з понаднормованого простою транспортного засобу позивачем надано Договір №04/10/2018 від 04.10.2018, лист від 16.09.2021 з розрахунком суми простою та платіжне доручення про оплату 650 дол. за простій (а.с.44- 49).

Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до статті 14 Конвенції, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з Чернігівської митниці на користь товариства матеріальної шкоди у розмірі фактично понесених збитків 19547,68 грн.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За вказаних вище обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та зважаючи на предмет позову, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частини дев`ятої 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги №97/юр-бг від 05.10.2021, додаткову угоду до Договору від 24.11.2021, рахунок- фактуру №100/1 від 24.11.2021, рахунок фактуру №100/2 від 16.08.2022, акт надання послуг №100/1 від 19.08.2022, квитанцію від 05.08.2022, квитанцію від 23.11.2022, ордер (а.с. 202-210, 60). Відповідно до наданих доказів, адвокатом надано товариству послуги на суму 9225,00 грн.

Представник відповідачів подав заперечення щодо стягнення зазначених витрат, зазначаючи про їх неспівмірність зі складністю справи, витраченого адвокатом часу та обсягу наданих послуг.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавляє суд права перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду цієї справи, є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, а отже підлягає стягненню у повному обсязі.

Крім того, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн (а.с.70). Таким чином, з урахуванням наведеного, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати в загальній сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 77, 134, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Феррум» до Чернігівської митниці, Державного інспектора ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахової Ірини Володимирівни про визнання протиправними дій та стягнення коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії посадової особи Чернігівської митниці державного інспектора ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахової Ірини Володимирівни по взяттю проб (зразків) ввезеного позивачем товару №1 за ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 та направленні його для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Визнати протиправними дії посадової особи Чернігівської митниці державного інспектора ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахової Ірини Володимирівни по митному неоформленні ІМ 40 ДЕ № UA102180/2018/005185 у строки, встановлені у ч. 1 ст. 255 Митного кодексу.

Стягнути з Чернігівської митниці на користь Приватного підприємства «Феррум» шкоду, завдану протиправними діями посадових осіб Чернігівської митниці у сумі 19547,68 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Приватного підприємства «Феррум» судовий збір у сумі 2481 грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 9225 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство "Феррум", вул. Якубовського, буд.12, оф.306, м.Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 24419471.

Відповідач: Чернігівська митниця, пр. Перемоги, 6, м.Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581.

Відповідач: Державний інспектор ВМО №5 м/п «Нові Яриловичі» Євлахова Ірина Володимирівна, пр. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2023 року.

Суддя Д.О. Виноградова